ПолСЦтична фСЦлософСЦя Платона
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
я кожноi людини, СЦ закони повиннСЦ визначати фСЦлософи. При цьому, як ми знаСФмо, Платон розумСЦСФ пСЦд ними не тСЦльки, СЦ не стСЦльки людей знаючих чи освСЦчених, а людей швидше просвСЦтлених, в релСЦгСЦйному сенсСЦ цього слова. Вони побачили свСЦт, але повернулися в печеру з тим, щоб допомогти СЦншим душам звСЦльнитися вСЦд тСЦлесного СЦ матерСЦального.
При цьому гарнСЦ всСЦ способи: СЦ батСЦг, СЦ пряник, СЦ вСЦдвертий обман. В цСЦлому ж, СЦдеальне суспСЦльство Платона можна назвати яслами для душ, де все тСЦлесне вСЦдсуваСФться на другий план, або зовсСЦм СЦгноруСФться.
Визнаючи труднощСЦ практичного здСЦйснення проекту СЦдеальноi держави, Платон впевнений в реалСЦзацСЦi свого задуму. Але для нього набагато важливСЦше фСЦлософськи освСЦтити СЦдеальну дСЦйснСЦсть держави СЦ тим самим показати, що зразок досконалоi держави, доступний кожному бажаючому, СФ на небСЦ, СЦснуСФ в СЦдеальнСЦй дСЦйсностСЦ. А чи СФ така держава на землСЦ, СЦ чи буде вона це зовсСЦм неважливо (тАЮДержаватАЭ).
3.1.4 Друга за досконалСЦстю держава
Там, де встановлено СЦдеальне правлСЦння, вважаСФ Платон, не потрСЦбнСЦ СЦ занадто детальнСЦ законоположення. Але такий порядок передбачаСФ наявнСЦсть достатньоi кСЦлькостСЦ правителСЦв-фСЦлософСЦв. Якщо ж з будь-якоi причини в суспСЦльствСЦ спостерСЦгаСФться дефСЦцит практикуючих фСЦлософСЦв, то тодСЦ жителям цСЦСФi краiни доведеться задовольнятися другою за досконалСЦстю державою, що Платон докладно описав в "Законах".
Життя в такСЦй державСЦ, як СЦ передбачаСФ назва дСЦалогу, повнСЦстю регламентуСФться законами. Але встановлювати iх мають право лише фСЦлософи, з урахуванням мСЦсцевих особливостей, СЦ СЦнтересСЦв всСЦх мешканцСЦв. Однак слСЦд памятати що "СЦнтереси" громадян, у розумСЦннСЦ Платона, це не те чого хоче та чи СЦнша людина, а те, що корисно ii душСЦ. А душСЦ, на думку Платона, корисна помСЦрнСЦсть у всьому. РЖ ту державу, що описуСФться в тАЮЗаконахтАЭ, вСЦн характеризуСФ як змСЦшаний вид державного устрою, в якому поСФднуються елементи двох основних державних устроiв: монархСЦi СЦ демократСЦi. Правильна органСЦзацСЦя держави (близькоi до СЦдеальноi), згСЦдно з Платоном, повинна поСФднувати в собСЦ обидвСЦ начала для досягнення помСЦрностСЦ в питаннях полСЦтичноi свободи та пСЦдпорядкування. Так, вСЦн пСЦдкреслюСФ, що законодавець повинен дотримуватися середини, обмеживши, з одного боку, владу правлячих, з СЦншого свободу керованих.
Запропонована Платоном конструкцСЦя другоi держави така: 5040 громадян другоi держави за жеребом отримують земельну дСЦлянку СЦ будинок, яким користуються на правах володСЦння, а не приватноi власностСЦ (це число зручно тим, що маСФ багато дСЦльникСЦв). НадСЦл вважаСФться спСЦльною власнСЦстю держави. ВСЦн переходить у спадщину лише до одного з дСЦтей. Такий порядок, на думку Платона, по-перше, покликаний, виключити можливСЦ майновСЦ суперечки. А, по-друге, зберегти незмСЦнними розмСЦри держави. Так як надмСЦрне ii збСЦльшення викличе труднощСЦ з навязуванням однодумностСЦ, а надмСЦрне зменшення залежнСЦсть вСЦд сусСЦдСЦв СЦ втрату самодостатностСЦ.
Громадяни подСЦляються на чотири класи в залежностСЦ вСЦд величини майна. РозбагатСЦлСЦ або збСЦднСЦлСЦ громадяни переходять у вСЦдповСЦдний клас. ПередбачаСФться закон про межСЦ бСЦдностСЦ СЦ багатства. Закон забороняСФ приватним особам володСЦти золотом або срСЦблом. Лихварство переслСЦдуСФться.
Раби та СЦноземцСЦ, якСЦ займаються землеробством, ремеслом СЦ торгСЦвлею (в основному дрСЦбною), в число громадян не входять. НаявнСЦсть рабства СФ ще однСЦСФю вСЦдмСЦннСЦстю другого за досконалСЦстю типу держави. Платон зазначаСФ, що громадяни будуть забезпеченСЦ достатньою кСЦлькСЦстю рабСЦв (тАЮЗаконитАЭ).
Для формування органСЦв СЦ посадових осСЦб другоi держави, Платон передбачив поСФднання виборСЦв з подальшим вСЦдсСЦюванням жеребкуванням. Вибори, органСЦзованСЦ таким чином, на його думку, займають середину мСЦж монархСЦчним СЦ демократичним ладом: державний устрСЦй взагалСЦ маСФ завжди дотримуватися середини (тАЮЗаконитАЭ). Судячи з цього, жеребкування передбачаСФ активне втручання правителСЦв, СЦ, по сутСЦ, буде фальсифСЦковане. Платон вже згадував про подСЦбний прийом в "ДержавСЦ". Тобто, в кСЦнцевому рахунку, обрання на той чи СЦнший пост маСФ поСФднувати в собСЦ СЦ вибори СЦ призначення. Це дозволить з одного боку зменшити можливе невдоволення серед народу в звязку з особистостями нових обранцСЦв. А, з СЦншого, у правителСЦв зявиться можливСЦсть призначати на посади гСЦдних кандидатСЦв, незалежно вСЦд того вмСЦють вони подобатися публСЦцСЦ чи нСЦ.
СпроектованСЦ Платоном органи державноi влади та способи iх формування виглядають наступним чином. На чолСЦ платонСЦвськоi держави стоять 37 правителСЦв, що обираються шляхом багатоступСЦнчастих виборСЦв. До виборСЦв допускаються тСЦльки тСЦ громадяни, якСЦ носять зброю або вже брали участь у вСЦйнСЦ.
ВСЦк правителСЦв коливаСФться вСЦд 50 до 70 рокСЦв. Стояти при владСЦ можна не бСЦльше 20 рокСЦв. Повноваження правителСЦв великСЦ, але вони перш за все сторожСЦ законСЦв.
ПередбачаСФться створення Ради з 360 членСЦв, що обираються по 90 чоловСЦк вСЦд кожного з чотирьох класСЦв. Рада надСЦляСФться значною владою. РД також народнСЦ збори, але вСЦдвСЦдувати iх зобовязанСЦ (пСЦд страхом покарання) лише громадяни першого та другого класСЦв. Для громадян третього СЦ четвертого класСЦв вСЦдвСЦдування народних зборСЦв не обовязкове. ПередбачаСФться також обрання безлСЦчСЦ цивСЦльних та вСЦйськових посадових осСЦб. Причому передбачаСФться процедура своСФрСЦдноi перевСЦрки правомСЦрностСЦ претензСЦй кандидатСЦв на обСЦймання вСЦдповСЦдних посад, що також покликане обмежити "розгул демократСЦi".
Велика роль у платон