ПолСЦтична фСЦлософСЦя Платона
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки Украiни
Житомирський державний технологСЦчний унСЦверситет
Кафедра гуманСЦтарних наук
РЕФЕРАТ
до складання кандидатського мСЦнСЦмуму з фСЦлософСЦi
на тему: тАЮПолСЦтична фСЦлософСЦя ПлатонатАЭ
Виконав:
ПеревСЦрив
Житомир
План
Вступ
1. ЖиттСФвий шлях Платона. Передумови формування його полСЦтичноi фСЦлософСЦi
1.1 Платон до зустрСЦчСЦ з Сократом
1.2 Сократ вчитель Платона
1.3 Погляди Платона в перСЦод розпаду грецького класичного полСЦсу
2. ПерСЦоди творчостСЦ та основнСЦ роботи
3. Основи полСЦтичноi фСЦлософСЦi
3.1 ФСЦлософСЦя держави
3.1.1 Мета СЦ задачСЦ платонСЦвськоi держави
3.1.2 Типи держав за Платоном
3.1.3 Основи тАЮСЦдеальноiтАЭ держави
3.1.4 Друга за досконалСЦстю держава
3.1.5 Виховання стражСЦв та правителСЦв
3.2 ФСЦлософСЦя права
3.3 ФСЦлософСЦя полСЦтики
4. ТрагедСЦя життя та фСЦлософськоi думки
ЛСЦтература
Вступ
РЖмя Платона СФ не просто вСЦдомим, значним або видатним. Тонкими та мСЦцними нитками фСЦлософСЦя Платона пронизуСФ не тСЦльки свСЦтову фСЦлософСЦю, але й свСЦтову культуру. У СФвропейськСЦй СЦсторСЦi пСЦсля Платона ще не було нСЦ одного столСЦття, коли не сперечалися б про Платона, то непомСЦрно його вихваляючи, то всСЦляко його принижуючи в будь-якому вСЦдношеннСЦ: СЦсторико-релСЦгСЦйному, СЦсторико-лСЦтературному, СЦсторичному або соцСЦологСЦчному.
СвСЦтовСЦ релСЦгСЦi, якСЦ виникли пСЦсля Платона, намагалися перетягнути його на свСЦй бСЦк, обТСрунтовуючи з його допомогою своСФ вСЦровчення СЦ нерСЦдко досягаючи в цьому успСЦху. Але цей засновник вСЦровчень часто опинявся також СЦ iх пСЦдступним ворогом. Адже платонСЦзм у своiй основСЦ все ж таки язичницьке вчення. Наступали моменти в СЦсторСЦi, коли платонСЦзм раптом повставав грСЦзною силою проти монотеiстичного вСЦровчення СЦ пСЦд його ударами починали хитатися СЦ падати тСЦ самСЦ богословськСЦ системи, самим вСЦрним союзником яких ранСЦше здавався Платон.
1. ЖиттСФвий шлях Платона. Передумови формування його полСЦтичноi фСЦлософСЦi
1.1 Платон до зустрСЦчСЦ з Сократом
СпробуСФмо сказати про життя СЦ творчСЦсть Платона те, що представляСФться критично точним або хоча б певною мСЦрою достовСЦрним.
Багато сперечалися насамперед щодо дати життя Платона, хоча суперечки цСЦ СЦ стосувалися можливих уточнень в межах трьох або чотирьох рокСЦв. В результатСЦ вивчення численних джерел найбСЦльш достовСЦрними датами його життя представляються 427 347 рр. до н. е.
За батькСЦвською лСЦнСЦСФю Платон був не просто високого походження, а вСЦддаленим нащадком останнього аттичного царя Кодра. Якщо брати до уваги лСЦтературну спадщину Платона, то його царське походження, вочевидь, наклало на неi свСЦй вСЦдбиток. Правда, в АттицСЦ в другСЦй половинСЦ V ст. до н. е. царСЦ навряд чи мали яке-небудь визнання, так що мова може йти тСЦльки про самосвСЦдомСЦсть Платона СЦ його СЦнтимне самопочуття. Платон назавжди зберСЦг презирство до всякоi торгСЦвлСЦ, до погонСЦ за баришем, до непомСЦрного поширення рабовласництва, точнСЦше сказати, до всього того, що на рубежСЦ V СЦ IV ст. до н. е. значною мСЦрою стало характерним для аттичноi демократСЦi. Адже саме в цю пору аттична демократСЦя вела грабСЦжницькСЦ вСЦйни, прагнула до збСЦльшення кСЦлькостСЦ рабСЦв, експлуатувала своiх братСЦв по кровСЦ, грекСЦв, СЦ висмоктувала баришСЦ з колонСЦй.
Не менш цСЦкавим СФ походження Платона СЦ з материнського боку. Мати Платона була прямим нащадком брата знаменитого афСЦнського законодавця першоi половини VI ст. до н. е. Солона, теж родовитого аристократа. Солон здСЦйснив цСЦлий ряд економСЦчних СЦ полСЦтичних реформ, що сприяли розпаду родового ладу. Одна з них полягала в тому, що права СЦ обовязки громадян встановлювалися у вСЦдповСЦдностСЦ з розмСЦрами iх майна.
Отже, духовна атмосфера ранньоi молодостСЦ Платона була пронизана не тСЦльки антидемократичними, а й антитиранСЦчними СЦ антиолСЦгархСЦчними тенденцСЦями, VIII книга платонСЦвськоi "Держави", що мСЦстить рСЦдкСЦсний за своiм сарказмом памфлет СЦ сатиру як на всСЦ види тиранСЦi, так СЦ на всСЦ види олСЦгархСЦi. Платон зневажав не тСЦльки баришСЦ, а й аристократичнСЦ вязницСЦ, страти та вигнання. Не дивно тому, що Платон залишився в сторонСЦ не тСЦльки вСЦд участСЦ у справах демократичноi держави, а й вСЦд олСЦгархСЦчного перевороту 404 р. до н. е. в АфСЦнах, хоча серед знаменитих 30 тиранСЦв знаходився його двоюрСЦдний дядько КритСЦй.
Встановлено, що Платон був вСЦдмСЦнним гСЦмнастом СЦ, крСЦм того, вСЦдрСЦзнявся в таких видах спорту, як боротьба СЦ верхова iзда. РД вСЦдомостСЦ, що за успСЦхи в боротьбСЦ вСЦн отримав першу премСЦю на РЖстмСЦйських, а, можливо, також СЦ на ПСЦфСЦйських змаганнях. Платон вСЦдрСЦзнявся настСЦльки високим зростом СЦ мСЦцною статурою, що отримав прСЦзвисько, яке так СЦ залишилося за ним назавжди СЦ вСЦдсторонило собою СЦмя "АрСЦстокл", дане йому батьками на честь дСЦда, адже "platos" в перекладСЦ з грецькоi означаСФ "ширина" або "широта" (в даному випадку малися на увазСЦ широкСЦ плечСЦ й груди борця АрСЦстокла). Говорили навСЦть, що це прСЦзвисько, яке назавжди залишилося за фСЦлософом, дав йому не хто СЦнший, як Сократ.
Платон навчався також музицСЦ та живопису. ВСЦдомСЦ навСЦть СЦмена його вчителСЦв у цих областях. КрСЦм того, вСЦн вСЦддавався поезСЦi, СЦ, мабуть, дуже серйозно. Якщо зСЦбрати воСФдино всСЦ вСЦдомостСЦ античних джерел про художнСЦ заняття Платона, то необхСЦдно буде сказати, що вСЦн досяг усп