Покращення фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ у дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку шляхом збСЦльшення обсягу руховоi активностСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
СЦ хворобою, що називаСФться тАЬтретСЦм станом". У тАЬтретьому" станСЦ можуть бути люди, якСЦ не тСЦльки перебувають у специфСЦчному психофСЦзичному статусСЦ (наприклад, передродовий або пСЦсляродовий перСЦод, клСЦмакс та СЦн.), але СЦ тСЦ, що систематично вживають алкоголь, палять або ведуть антигСЦгСЦСФнСЦчний спосСЦб життя.
Уявлення американського вченого ГенрСЦ Сигериста, опублСЦкованСЦ у 1941 роцСЦ, поклали початок новому, сучасному перСЦоду розумСЦння здоровя. У 1948 роцСЦ, спираючись на роботи Г. Сигериста, ВсесвСЦтня органСЦзацСЦя охорони здоровя (ВООЗ) погодила таке означення здоровя: тАЬЗдоровя - це стан повного фСЦзичного, душевного та соцСЦального благополуччя, а не тСЦльки вСЦдсутнСЦсть хвороби чи фСЦзичних вад". Це означення цСЦнне своСФю методологСЦчною спрямованСЦстю - розривом СЦз загальнопоширеними уявленнями, СЦснуючими не лише в медицинСЦ, а й у суспСЦльствСЦ протягом усСЦСФi попередньоi СЦсторСЦi.
Разом СЦз тим неважко помСЦтити, що конструктивна частина означення вкрай неконкретна. Благополуччя, з яким повязано здоровя у цьому означеннСЦ, СФ чисто субСФктивно СЦснуючим звичайним термСЦном, в одному ряду з яким можуть бути поставленСЦ такСЦ термСЦни, як щастя, достаток, задоволенСЦсть СЦ т. СЦн.
На думку Г.Л. Апанасенка [4], в основСЦ здоровя лежить життСФздатнСЦсть СЦндивСЦдуума, рСЦвень якоi може бути кСЦлькСЦсно визначений.
Показниками здоровя можуть бути кСЦлькСЦсно визначенСЦ наступнСЦ 5 ознак:
РСЦвень СЦ гармонСЦйнСЦсть фСЦзичного розвитку.
ФункцСЦональний стан органСЦзму (його резервнСЦ можливостСЦ, СЦ, перш за все, можливостСЦ серцево-судинноi системи).
РСЦвень СЦмунного захисту.
НаявнСЦсть будь-якого дефекту розвитку чи захворювання.
РСЦвень морально-вольових СЦ цСЦннСЦсно-мотивацСЦйних настанов.
Т.Ю. Круцевич [34] вСЦдмСЦчаСФ, що в основСЦ структури здоровя знаходиться стабСЦльнСЦсть гомеостазу СЦ саморегуляцСЦi органСЦзму.
РЖнтегральним показником фСЦзичного здоровя СФ рСЦвень фСЦзичного стану, що характеризуСФться нормальним станом фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй органСЦзму СЦ iх резервними можливостями, якСЦ змСЦнюються впродовж життя [8, 24]. ЗбСЦльшення або зменшення цих резервСЦв повязане з вСЦковими й генетичними особливостями органСЦзму, способом та умовами життСФдСЦяльностСЦ СЦндивСЦдуума. ЗгСЦдно концепцСЦi фСЦзичного здоровя, найвагомСЦшим фактором стаСФ величина аеробних можливостей органСЦзму, вСЦд якоi залежить життСФдСЦяльнСЦсть, захворюванСЦсть СЦ тривалСЦсть життя. У сучаснСЦй лСЦтературСЦ немаСФ однозначного пСЦдходу до характеристики фСЦзичного стану людини. ОкремСЦ автори визначають поняття тАЬфСЦзичний стан", як рСЦвень аеробноi продуктивностСЦ в умовах фСЦзичного навантаження (PWC170) [40, 34, 48, 51]. РЖншСЦ - характеризують фСЦзичний стан як сукупнСЦсть взаСФмоповязаних факторСЦв: фСЦзична працездатнСЦсть, функцСЦональний стан органСЦв СЦ систем, вСЦк, стать, фСЦзичний розвиток, фСЦзична пСЦдготовленСЦсть [53, 56, 60]. Проте автори СФдинСЦ в тому, що для оцСЦнювання фСЦзичного стану школярСЦв необхСЦднСЦ антропометричнСЦ та функцСЦональнСЦ показники, а також данСЦ тестування ряду фСЦзичних якостей: сили, швидкостСЦ, спритностСЦ, витривалостСЦ, гнучкостСЦ. У науково-лСЦтературних джерелах подаСФться така iх характеристика: швидкСЦсть - це можливостСЦ людини виконувати руховСЦ дСЦi у мСЦнСЦмальних умовах за певний вСЦдрСЦзок часу; сила - це можливСЦсть людини виконувати дСЦю з певним мязовим напруженням; витривалСЦсть - це можливСЦсть людини до тривалого виконання дСЦяльностСЦ без зниження ii ефективностСЦ; спритнСЦсть - це можливСЦсть людини швидко опановувати новими рухами СЦ швидко перебудовувати рухову дСЦяльнСЦсть вСЦдповСЦдно з вимогами обставин, що змСЦнюються; гнучкСЦсть - це властивостСЦ тСЦлесноi структури, якСЦ визначають параметри амплСЦтуди рухових ланок тСЦла.
ДослСЦдження фСЦзичного стану учнСЦв дозволяСФ зробити порСЦвняльний аналСЦз абсолютних показникСЦв, пСЦзнати закономСЦрнСЦсть становлення органСЦзму, визначити оптимальнСЦ фСЦзичнСЦ навантаження, скласти СЦндивСЦдуальнСЦ програми оздоровчого тренування, визначити ефективнСЦсть занять на основСЦ умов самоконтролю. ТСЦльки за умови широкого СЦ комплексного дослСЦдження фСЦзичного стану школярСЦв можна науково обТСрунтувати методику оптимСЦзацСЦi фСЦзичного виховання.
Висновки до 1-го роздСЦлу
1. АналСЦз науковоi та методичноi лСЦтератури показав, що СЦснують суперечливСЦ пСЦдходи вСЦдносно до побудови навчального процесу з фСЦзичного виховання учнСЦв початкових класСЦв загальноосвСЦтньоi школи та розвитку фСЦзичних якостей у дСЦтей цього вСЦку.
2. СтатистичнСЦ данСЦ захворюваностСЦ дСЦтей свСЦдчать про тенденцСЦю погСЦршення стану iх здоровя. Причинами тому СФ нерацСЦональне харчування, загальне перевантаження учнСЦв навчальними заняттями, недостатня рухова активнСЦсть, низька ефективнСЦсть навчально-виховного процесу з фСЦзичного виховання та позаурочноi фСЦзкультурно-оздоровчоi роботи, а також недостатня популярнСЦсть здорового способу життя серед населення Украiни.
3. У сучасних умовах спостерСЦгаСФться зниження стану здоровя дСЦтей. Серед найбСЦльш виражених захворювань домСЦнують хвороби органСЦв дихання, нервовоi системи, вродженСЦ аномалСЦi. Серед причин такого стану особливе мСЦсце займаСФ забруднення навколишнього середовища, незбалансоване харчування, шкСЦдливСЦ звички батькСЦв, недостатня рухова активнСЦсть.
4. ОсновнСЦ закономСЦрностСЦ росту й розвитку дСЦтей СЦ пСЦдлСЦткСЦв, стан iхнього здоровя СЦ особливостСЦ руховоi пСЦдготовленостСЦ визначають вибСЦр педагогСЦчних прийомСЦв впливу на органСЦзм учня залежно вСЦд конкретних завдань навчально-виховного процесу.
РоздСЦл РЖРЖ. Завдання, методи та ор