Покращення фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ у дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку шляхом збСЦльшення обсягу руховоi активностСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
яка навчаСФться: бСЦльше 70% дСЦтей, що приходять у перший клас, мають вСЦдхилення у станСЦ здоровя; до 65% хворСЦють респСЦраторними захворюваннями; 52% учнСЦв мають рСЦзноманСЦтнСЦ хронСЦчнСЦ захворювання; бСЦльше 20% мають зайву вагу; у 63% школярСЦв порушена осанка, а у 23% спостерСЦгаСФться реакцСЦя на гСЦпертонСЦчну хворобу; 19% дСЦтей мають пСЦдвищений кровяний тиск; до 50% школярСЦв мають рСЦзного ступеня порушення опорно-рухового апарата; бСЦльше 25 тисяч учнСЦв звСЦльненСЦ вСЦд занять фСЦзичноi культури, а 45% школярСЦв закСЦнчують 10 клас з погСЦршенням зору. Загалом кСЦлькСЦсть здорових дСЦтей за роки навчання в школСЦ зменшуСФться в чотири рази [4, 12, 35].
Для обТСрунтування профСЦлактичних заходСЦв СЦ змСЦцнення здоровя дСЦтей дуже важливо вивчити стан iхнього здоровя у взаСФмозалежностСЦ з фСЦзичним вихованням. Науковими дослСЦдженнями [8, 18, 34, 44, 61] встановлено, що мСЦж фСЦзичною активнСЦстю, органСЦзацСЦСФю СЦ методикою фСЦзичного виховання та станом здоровя дСЦтей СЦ молодСЦ СЦснуСФ статистично вСЦрогСЦдний взаСФмозвязок. Водночас, в сучасних умовах недостатньо вивченСЦ кСЦлькСЦснСЦ СЦ якСЦснСЦ характеристики цих взаСФмозвязкСЦв.
Серед багатьох причин, якСЦ утруднюють науковСЦ дослСЦдження в цьому планСЦ важливою СФ та, що термСЦн тАЬздоровя" немаСФ чСЦткого означення СЦ кСЦлькСЦсного вимСЦру, хоч в лСЦтературСЦ, де висловлюються тСЦ або СЦншСЦ аспекти здоровя, СЦснуСФ низка визначень цСЦСФi категорСЦi, якСЦ базуються на рСЦзноманСЦтних методологСЦчних пСЦдходах СЦ критерСЦях. РСЦзноманСЦтнСЦсть поглядСЦв щодо змСЦсту поняття СЦ марнСЦсть спроб виробити СФдину узгоджену думку значною мСЦрою пояснюСФться тим, що здоровя - це досить складне явище, характернСЦ СЦ найбСЦльш суттСФвСЦ сторони якого тяжко визначити коротко й однозначно.
Витоки уявлень про здоровя криються у глибинСЦ вСЦкСЦв. Ще у давнину нашСЦ предки, розрСЦзняючи стан здоровя та хвороби, всСЦляко прагнули зберегти здоровя та уникнути хвороб. РЖ якщо для запобСЦгання хвороб - згСЦдно СЦз знаннями СЦ вСЦросповСЦданнями того часу - часто застосовувалися зовсСЦм фантастичнСЦ дСЦi, то для змСЦцнення здоровя ще у стародавнСЦх культурах Сходу й Заходу застосовувалися, як правило, ефективнСЦ стимулюючСЦ засоби, багато з яких майже без змСЦн дСЦйшли до нашого часу. Це стосуСФться фСЦзичних вправ, масажу, водних процедур СЦ дСЦСФти. РД вСЦдомостСЦ, що цСЦ оздоровчСЦ засоби використовувалися ще в РЖРЖРЖ-РЖV тисячолСЦттях до нашоi ери в РЖндСЦi, де вони входили до складу релСЦгСЦйно-фСЦлософських СЦ гСЦгСЦСФнСЦчних уявлень.
Переконавшись у ефективностСЦ застосування фСЦзичних вправ у здорових людей, давнСЦ педагоги та лСЦкарСЦ Сходу почали використовувати iх для лСЦкування захворювань. Таким чином, ще у давнСЦ часи одним СЦз найдСЦСФвСЦших оздоровчих засобСЦв - фСЦзичними вправами - користувалися для стимуляцСЦi здоровя як здорових, так СЦ хворих людей.
В СЦсторичному розвитку знань про здоровя та методи його змСЦцнення СЦснують рСЦзнСЦ тенденцСЦi, повязанСЦ з культурою та етногеографСЦчними особливостями народСЦв. Кожний народ внСЦс до скарбницСЦ знань про здоровя СЦ своi, властивСЦ лише йому вСЦдомостСЦ. Поряд з особливостями, притаманними кожному з народСЦв, в СЦсторСЦi розвитку знань про здоровя та методи його стимуляцСЦi простежуються двСЦ тенденцСЦi, рСЦзко вСЦдокремленСЦ за своСФю теоретичною основою та застосовуваними методами. Одна з них характерна для захСЦдноi, друга - для схСЦдноi цивСЦлСЦзацСЦi.
ЗахСЦдну цивСЦлСЦзацСЦю, в силу притаманного iй матерСЦального свСЦтогляду СЦ прагматичноi спрямованостСЦ з рСЦзних способСЦв змСЦцнення здоровя, найбСЦльше притягувала можливСЦсть досягнення безпосередньо-корисного результату у виглядСЦ стимуляцСЦi рухових якостей - сили, швидкостСЦ, витривалостСЦ, спритностСЦ. Така спрямованСЦсть оздоровлення забезпечила прикладне використання засобСЦв фСЦзичноi культури. У заняттях фСЦзичними вправами й масажСЦ, що застосовувалися за спецСЦальною методикою, педагоги й лСЦкарСЦ Заходу знайшли засСЦб, що забезпечував iм ефективну пСЦдготовку СЦ до працСЦ, СЦ до вСЦйськовоi справи.
На вСЦдмСЦну вСЦд викладеного, оздоровчСЦ засоби, що використовувалися на СходСЦ, переслСЦдували СЦншу мету - полСЦпшити загальний стан органСЦзму, привести його до гармонСЦi з оточенням. Така спрямованСЦсть визначила яскраво вСЦдмСЦннСЦ вСЦд захСЦдних засоби й методи занять фСЦзичними вправами, що не забезпечували безпосередньо прикладних результатСЦв, проте сприяли гармонСЦзацСЦi функцСЦi органСЦзму шляхом створення певних психологСЦчних станСЦв. Саме на СходСЦ, у давнСЦй РЖндСЦi та СЦнших краiнах, обСФднаних близькою культурою та вСЦросповСЦданнями, виник один з найцСЦннСЦших оздоровчих методСЦв - психорегуляцСЦя, здСЦйснювана у рСЦзних формах (самонавСЦювання, зосередження з вСЦдчуженням вСЦд зовнСЦшнСЦх подразникСЦв, релаксацСЦя, медитацСЦя СЦ т. СЦн.).
ВСЦдносно факту винятковоi важливостСЦ - розумСЦння здоровя не як вСЦдсутностСЦ захворювань, а як самостСЦйного стану органСЦзму - весь СЦсторичний перСЦод роздСЦляють на два етапи. Першим СЦз них СФ тривалий перСЦод часу (РЖV ст.д.о н. е. - 1941 рСЦк), коли здоровя розглядалося як вСЦдсутнСЦсть захворювань або фСЦзичних дефектСЦв [1].
Пряме протиставлення двох якСЦсно рСЦзних станСЦв: нормального фСЦзСЦологСЦчного (якому вСЦдповСЦдаСФ поняття тАЬдобре здоровятАЭ) СЦ патологСЦчного (синонСЦм якого тАЬхвороба", тАЬпогане здоровятАЭ) не зовсСЦм вдале. Справа в тому, що в дСЦйсностСЦ мСЦж хворобою СЦ здоровям СЦснують перехСЦднСЦ стани.
При використаннСЦ такого пСЦдходу, випадаСФ стан передхвороби, в якому захворювання як такого ще немаСФ, але компенсаторнСЦ можливостСЦ органСЦзму вже знизились СЦ зявляються ще обСФктивно не вСЦдчутнСЦ змСЦни на функцСЦональному СЦ бСЦохСЦмСЦчному рСЦвнях. Це СЦ СФ тАЬперехСЦдний" стан мСЦж здоровям