Покращення фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ у дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку шляхом збСЦльшення обсягу руховоi активностСЦ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
у школярСЦв з дуже вираженою односторонньою силою мязСЦв може розвиватись бокове викривлення хребта - сколСЦоз. Для запобСЦгання цих процесСЦв фСЦзичнСЦ вправи формують мязовий корсет. При перевантаженнСЦ мязСЦв нижнСЦх кСЦнцСЦвок (при зловживаннСЦ статичними вправами у стоячому положеннСЦ, тривалим навантаженням у ходьбСЦ, бСЦгу СЦ т.д.) у дитини може виникнути не тСЦльки деформацСЦя кСЦсток стопи, а й деформацСЦя в колСЦнних, гомСЦлкостопних суглобах, СЦншСЦ вСЦдхилення.
МорфологСЦчнСЦ особливостСЦ рухового апарата, висока еластичнСЦсть звязок СЦ мязСЦв, велика рухливСЦсть хребта сприяють успСЦшному виконанню вправ, якСЦ розвивають гнучкСЦсть СЦ спритнСЦсть. НайбСЦльшСЦ темпи розвитку гнучкостСЦ спостерСЦгаються у вСЦцСЦ вСЦд 6 до 10 рокСЦв. ПСЦзнСЦше СЦнших якостей розвиваСФться витривалСЦсть [36, 62].
У вСЦкових змСЦнах руховоi функцСЦi головне мСЦсце належить центральнСЦй нервовСЦй системСЦ СЦ, перш за все, - корСЦ великих пСЦвкуль. У молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ дСЦти легко оволодСЦвають складними формами рухСЦв. ПояснюСФться це тим, що у 6 - 8 рокСЦв вища нервова дСЦяльнСЦсть дитини досягаСФ високого розвитку. Але функцСЦональнСЦ показники нервовоi системи ще не зовсСЦм досконалСЦ. Для дСЦтей цього вСЦку характерна невелика сила нервових процесСЦв, особливо внутрСЦшнього гальмування. Тому рухи вони краще засвоюють у загальному виглядСЦ.
У молодших школярСЦв спостерСЦгаСФться порСЦвняно невелика працездатнСЦсть нервових клСЦтин. Тому при дСЦi сильних, одноманСЦтних СЦ довго дСЦючих подразникСЦв у них легко розвиваСФться позамежне гальмування [55]. ВнаслСЦдок цього дСЦти молодшого шкСЦльного вСЦку вСЦдрСЦзняються незначною витривалСЦстю. ПовСЦльний бСЦг може з успСЦхом використовуватись у якостСЦ основного засобу розвитку загальноi витривалостСЦ уже в молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ.
РуховСЦ навички у 6 - 10-рСЦчних дСЦтей виробляються швидко. Цьому сприяСФ висока збудливСЦсть СЦ пластичнСЦсть центральноi нервовоi системи [44, 53].
Серце у дСЦтей швидко збуджуСФться. Воно маСФ здатнСЦсть пристосовуватися до фСЦзичних навантажень, але разом з тим, його дСЦяльнСЦсть нестСЦйка. Тому тривалСЦ фСЦзичнСЦ й психСЦчнСЦ навантаження можуть негативно вплинути на дСЦяльнСЦсть серця, викликати рСЦзнСЦ патологСЦчнСЦ явища в серцевому мязСЦ та судинах. Тому рСЦзнСЦ навантаження потрСЦбно дозувати, зважаючи на вСЦковСЦ особливостСЦ СЦ стан здоровя дитини. Дуже важливим СФ дотримання систематичностСЦ занять фСЦзичними вправами.
У молодших школярСЦв частота пульсу висока СЦ досягаСФ 90 - 95 у/хв. ОднСЦСФю з характерних особливостей дСЦтей цього вСЦку СФ те, що в них присутня аритмСЦя, тобто нерСЦвномСЦрний режим роботи серця у станСЦ спокою. МязовСЦ волокна серця дитини молодшого шкСЦльного вСЦку розвинутСЦ порСЦвняно слабо. Тому сила скорочення серцевого мяза вСЦдносно невелика.
СистолСЦчний обСФм у дСЦтей 6 - 8 рокСЦв малий. ВСЦн досягаСФ 20 - 25 мл, а у дорослих - 50 - 60 мл СЦ бСЦльше. Мязова робота у дСЦтей цього вСЦку забезпечуСФться за рахунок частоти серцевих скорочень, а не iх сили. ФункцСЦональнСЦ резерви серця у дСЦтей значно нижчСЦ, нСЦж у дорослих.
З вСЦком у дСЦтей удосконалюСФться система дихання [52]. ЗбСЦльшуСФться амплСЦтуда грудноi клСЦтки, амплСЦтуда дихальних рухСЦв СЦ СФмнСЦсть легень. ЖиттСФва СФмнСЦсть легень (ЖЕЛ) у хлопчикСЦв 6 рокСЦв складаСФ в середньому 1440 мл, а у дСЦвчаток - 1360 мл. У дСЦтей 10 рокСЦв вСЦдповСЦдно 1900 мл у хлопчикСЦв СЦ 1700 мл - у дСЦвчаток.
Дихання дСЦтей цього вСЦку вСЦдрСЦзняСФться своСФю нерСЦвномСЦрнСЦстю СЦ порСЦвняно великою частотою - 20 - 25 разСЦв за хвилину. З вСЦком частота дихання поступово зменшуСФться. Дихальний центр у дСЦтей легко збуджуСФться, тому iх дихання значно прискорюСФ свою частоту при психСЦчних збудженнях СЦ фСЦзичних навантаженнях.
У молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ, за показниками фСЦзичного розвитку (зрСЦст, вага, ЖЕЛ), хлопчики СЦ дСЦвчатка суттСФвих розбСЦжностей не мають, але, якщо порСЦвняти iх за функцСЦональними показниками (вентиляцСЦя легень, максимальне споживання кисню за хвилину роботи, кисневий пульс), то необхСЦдно вСЦдмСЦтити, що функцСЦональнСЦ можливостСЦ дСЦвчаток, починаючи вже з перших класСЦв, значно нижчСЦ, нСЦж у хлопчикСЦв цього вСЦку. ЦСЦ вСЦдмСЦнностСЦ свСЦдчать про те, що функцСЦональнСЦ можливостСЦ iх дихальноi та серцево-судинноi систем значно нижчСЦ, нСЦж у хлопчикСЦв [55].
При заняттях фСЦзичними вправами з дСЦтьми цього вСЦку слСЦд памятати, що iх необхСЦдно обмежувати у значних мязових напруженнях, повязаних СЦз тривалим збереженням тСЦСФi чи СЦншоi нерухомоi пози, перенесенням важких предметСЦв. Разом з тим, тривале обмеження необхСЦдноi руховоi активностСЦ приводить до атрофСЦi мязСЦв, порушення постави СЦ функцСЦй внутрСЦшнСЦх органСЦв, зниження психСЦчноi СЦ фСЦзичноi працездатностСЦ, виникнення хронСЦчних захворювань серцево-судинноi систем та обмСЦну речовин.
Кожен перСЦод життя людини характеризуСФться тими чи СЦншими змСЦнами в органСЦзмСЦ, якСЦ пСЦдпорядкованСЦ не лише бСЦологСЦчним законам, а й зазнають значного впливу з боку умов навколишнього середовища. Протягом кожного вСЦкового перСЦоду життя людини вСЦдбуваються певнСЦ змСЦни антропометричних СЦ морфологСЦчних ознак. ПерехСЦд вСЦд одного до СЦншого перСЦоду життя вСЦдбуваСФться нерСЦвномСЦрно.
У науковСЦй лСЦтературСЦ наведено ряд даних про межСЦ перСЦоду молодшого шкСЦльного вСЦку вСЦдповСЦдно до педагогСЦчноi мети фСЦзичного виховання. До молодшого шкСЦльного вСЦку належать дСЦти вСЦд 6 до 10 рокСЦв. Проте в роботах деяких авторСЦв молодший шкСЦльний вСЦк зазначено 6 - 11 рокСЦв [62]. КритерСЦями таких перСЦодизацСЦй виступаСФ комплекс ознак, який включаСФ розмСЦри тСЦла СЦ органСЦв, термСЦни остенацСЦi скелету, кСЦлькСЦсть наявних постСЦйних зубСЦв, ступСЦнь розвитку залоз внутрСЦшньоi секрецСЦi, рСЦвень розвитку