Geum.ru


Покращення фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ у дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку шляхом збСЦльшення обсягу руховоi активностСЦ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



? мязову роботу з наближеною до граничноi та граничною СЦнтенсивнСЦстю. Т.Ю. Круцевич (1991) наголошуСФ, що надзвичайно важливе значення витривалСЦсть вСЦдСЦграСФ у спортивних СЦграх та подСЦбних до них видах руховоi дСЦяльностСЦ.

Силова витривалСЦсть, як рухова якСЦсть людини, - це ii здатнСЦсть якомога продуктивнСЦше, для конкретних умов спортивноi або СЦншоi руховоi дСЦяльностСЦ долати помСЦрний зовнСЦшнСЦй опСЦр (М.М. Линець, АндрСЦСФнко Г. М, 1993).

КоординацСЦйна витривалСЦсть - це здатнСЦсть тривалий час виконувати складнокоординацСЦйнСЦ вправи без порушення ритму iх виконання.

Вихованню витривалостСЦ найбСЦльш сприяють циклСЦчнСЦ вправи (ходьба, бСЦг, плавання, лижСЦ), але монотоннСЦсть та низький рСЦвень емоцСЦйностСЦ роблять iх малоефективними для дСЦтей СЦ пСЦдлСЦткСЦв. Для них досить ефективним засобом розвитку загальноi витривалостСЦ СФ спортивнСЦ та рухливСЦ СЦгри, танцСЦ, аеробСЦка. Загальна витривалСЦсть хлопчикСЦв маСФ високСЦ темпи приросту вСЦд 8 до 10, вСЦд 11 до 12 та вСЦд 14 до 15 рокСЦв.

ШвидкСЦсна витривалСЦсть хлопчикСЦв маСФ високСЦ темпи приросту у вСЦцСЦ вСЦд 13 до 14 та вСЦд 15 до 16 рокСЦв. У дСЦвчаток загальна витривалСЦсть маСФ прирСЦст лише вСЦд 10 до 13 рокСЦв, а потСЦм вона зростаСФ повСЦльно.

Обовязковою умовою розвитку витривалостСЦ СФ перСЦодичний контроль ii рСЦвня. Загальну витривалСЦсть можна контролювати о оцСЦнювати за допомогою таких тестСЦв: тривалий бСЦг; пробСЦгання дистанцСЦi за найменшу кСЦлькСЦсть часу, пробСЦгання якомога бСЦльшоi вСЦдстанСЦ за визначений час.

Висновки

1. АналСЦз науково-методичноi лСЦтератури свСЦдчить, що високий рСЦвень фСЦзичного стану дСЦтей СФ однСЦСФю з умов доброго здоровя СЦ найчастСЦше причиною рСЦзноманСЦтних вСЦдхилень у iх фСЦзичному розвитку СФ недостатня рухова активнСЦсть, що прогресуСФ з кожним роком. ВирСЦшення оздоровчих завдань у процесСЦ фСЦзичного виховання молодших школярСЦв можливе за рахунок використання ефективних засобСЦв фСЦзичноi культури та збСЦльшення кСЦлькостСЦ годин на тиждень на заняттях з фСЦзичного виховання.

2. Виявлено закономСЦрнСЦсть фСЦзичного розвитку у дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку у змСЦнСЦ розмСЦрСЦв СЦ маси тСЦла, окружнСЦсть грудноi клСЦтки в принципСЦ спСЦвпадаСФ з характером вСЦкового розвитку СЦ характеризуСФ динамСЦку найкращого приросту у хлопчикСЦв 9 - 10 рокСЦв СЦ дСЦвчаток 8 - 9 рокСЦв, що СФ основою управлСЦння процесами формування фСЦзичного здоровя.

3. У змСЦнСЦ показникСЦв фСЦзичних якостей учнСЦв експериментальних СЦ контрольних груп спостерСЦгаСФться певна тенденцСЦя. РуховСЦ режими, рСЦзнСЦ за обСФмом руховоi активностСЦ, позитивно вплинули на покращення швидкСЦсно-силових здСЦбностей: СЦз 150,423,14 см до 152,832,98 см - у хлопчикСЦв 3 класу (Р 0,05).

4. Для перевСЦрки ефективностСЦ експериментальноi методики було проведено тестування за державними тестами. Як свСЦдчать отриманСЦ результати СЦз загальноi кСЦлькостСЦ учнСЦв експериментальних груп 80% хлопчикСЦв СЦ 89% дСЦвчаток виконали державнСЦ тести на тАЬ5тАЭ СЦ тАЬ4". РЖз учнСЦв контрольних груп на тАЬ3тАЭ СЦ тАЬ4тАЭ бали тести виконали тСЦльки 55% хлопчикСЦв СЦ 54,7% дСЦвчаток. РЖ тСЦльки 1,5% дСЦтей СЦз експериментальних класСЦв виконали державнСЦ тести на тАЬ2тАЭ бали, в той же час 17,5% учнСЦв контрольних груп виконали тест на тАЬ2тАЭ СЦ тАЬ1тАЭ бали, що пСЦдтверджуСФ ефективнСЦсть експериментальноi методики.

5. Результати проведених дослСЦджень свСЦдчать про те, що за показниками фСЦзичноi пСЦдготовленостСЦ дСЦти, якСЦ займалися фСЦзичною культурою 2 рази на тиждень, поступаються своiм ровесникам, руховий режим яких складав 3 уроки фСЦзичноi культури на тиждень. Це пояснюСФться тим, що для формування кумулятивного ефекту СЦ тренувальноi спрямованостСЦ занять фСЦзичними вправами для розвитку фСЦзичних якостей потрСЦбно займатися не менше трьох разСЦв на тиждень.

6. Запропонована методика, яка узагальнюСФ практичний СЦ методичний досвСЦд з проблем управлСЦння руховою активнСЦстю молодших школярСЦв, СФ дСЦСФвим засобом комплексного розвитку iх фСЦзичних якостей.

Список використаноi лСЦтератури

  1. Амосов М.М. Роздуми про здоровя. - К.: Здоровя, 1990. - 168 с.
  2. Ананьев В.Г. К постановке проблемы развития детского самопознания // Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1980. - Т.2. - С.103 - 127.
  3. Анохин П.К. Избранные труды. Философские аспекты функциональной системы. - М.: Наука, 1978. - 400 с.
  4. Апанасенко Г.Л. Оценка физического развития методология и практика поисков критерия оценки // Гигиена и санитария. - 1983. - № 12. - С.51 - 53
  5. Арефев В.Г., СтолСЦтенко В.В. ФСЦзичне виховання в школСЦ. - К.: РЖЗМН, 1997. - С.56 - 59.
  6. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
  7. БакСЦко РЖ.В. АналСЦз змСЦсту прСЦоритетного навчального матерСЦалу у шкСЦльних програмах СЦз фСЦзичного виховання // ТеорСЦя СЦ методика фСЦзичного вихован