ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?евну тАЬструктурутАЭ, що проявляСФться присутнСЦстю кореляцСЦi мСЦж кСЦлькСЦстю стоСФк та локомоцСЦями.
Виявлений звязок мСЦж вертикальними та горизонтальними компонентами не залежить вСЦд рСЦвня руховоi активностСЦ. СпСЦввСЦдношення залишаСФться при багаторазовому тестуваннСЦ [11].
Можна зробити висновок, що аналСЦз звязку мСЦж вертикальним та горизонтальним компонентами руховоi поведСЦнки щурСЦв говорить про певну структуру цього виду природньоi активностСЦ тварин. АналогСЦчний звязок був зясований О.Г. Кенуненом, В.Л. Козловським мСЦж компонентами локомоторноi активностСЦ також СЦ у щурСЦв. Обчислювання коСФфСЦцСЦСФнта кореляцСЦi мСЦж стСЦйками та локомоцСЦями вносить в широко вСЦдому методику тАЬВСЦдкритого полятАЭ нову СЦнформацСЦю про цСЦлСЦснСЦсть структури руховоi поведСЦнки лабораторних тварин.
Що СФ тАЬВСЦдкрите полетАЭ в загальних рисах, та що воно дСЦйсно вимСЦрюСФ?
В сутностСЦ тест складаСФться з вимСЦрСЦв поведСЦнки тварин, яких розмСЦщують в незнайомий вСЦдкритий простСЦр, втеча з якого неможлива, так як його оточують прозорСЦ стСЦни. Прояв цСЦСФi поведСЦнки залежить вСЦд дСЦi на тварину рСЦзних тест-факторСЦв, таких як:
А) стимуляцСЦя (збудження), як результат здивування - переляку при перебуваннСЦ в звичайних умовах середовища;
Б) збудження тварин при перемСЦщеннСЦ iх у тАЬВСЦдкрите полетАЭ;
В) знаходження в оточуючому середовищСЦ експеримента, який складаСФться з тАЬВСЦдкритого полятАЭ та його оточення;
Г) увесь попереднСЦй досвСЦд при тест - ситуацСЦях.
В результатСЦ цей останнСЦй фактор значить, що серед СЦнших параметрСЦв, в тестСЦ вимСЦрюСФться тАЬзвикання" та тАЭ навчаннятАЭ в реакцСЦi на тест тАЭВСЦдкритого полятАЭ. Кожний фактор вСЦдображаСФ певний диференцСЦйований ефект у тварини з врахуванням рСЦзного генетичного та досвСЦдного фону кожноi тварини. Будь-який поведСЦнковий експеримент показуСФ вСЦдображення реакцСЦй тварин на зовнСЦшнСЦ фактори. ЗначимСЦсть кожного окремо виявленого типу поведСЦнки буде похСЦдним вСЦд взаСФмодСЦi цих факторСЦв.
Апаратура, ii розмСЦри, форма, колСЦр, пСЦдроздСЦл на висоту стСЦн, щСЦльнСЦсть пСЦдлоги, запах, характер розташування тАЬстартового мСЦстатАЭ, присутнСЦсть або вСЦдсутнСЦсть та природа додаткових стимулСЦв - все це може варСЦювати. Також, саме умови оточуючого середовища - характер, СЦнтенсивнСЦсть та розташування джерел свСЦтла, звука та запахСЦв, а також обозрСЦвання та позицСЦя дослСЦдника - носить варСЦюючий характер.
ВажкСЦсть стандартизацСЦi ускладнюСФться обмеженСЦстю лСЦтературних повСЦдомлень, якСЦ б наводили деталСЦ корисних технологСЦчних повСЦдомлень варСЦантСЦв в достатньому обСФмСЦ. Щодо фСЦзичноi характеристики апаратури, то найбСЦльш часто зустрСЦчаСФться форма тАЬВСЦдкритого полятАЭ - кругла, рСЦдко квадратна та прямокутна. ВиникаСФ питання, при яких умовах тАЬВСЦдкрите полетАЭ перестаСФ бути тАЬВСЦдкритим полемтАЭ? Остаточний варСЦант прямокутноi форми звичайно визначаСФться як тАЬпрямий" та поведСЦнка, вимСЦряна на нСЦй може бути аналогСЦчною поведСЦнцСЦ, вимСЦрянСЦй у тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ СЦншоi форми. (e. g. W. Poley & I. P. Royce 1970, P. F. Zimbardo & K. C. Montgomery 1957).
Недостатньо вивчено вплив форми тАЬВСЦдкритого полятАЭ на поведСЦнку. БСЦльш важливим СФ його розмСЦри, вони змСЦнюються при внутрСЦшньовидових дослСЦдженнях, причому в результатСЦ змСЦни розмСЦра поля суттСФво змСЦнюються деякСЦ аспекти поведСЦнки: рухомСЦсть СФ бСЦльш податливою впливу змСЦн в апаратурСЦ та оточуючому середовищСЦ нСЦж дефекацСЦя. В той час, як дефекацСЦя у щурСЦв бСЦльш незалежна вСЦд розмСЦрСЦв арени (Broadhurst P. L. 1957, 1958, 1950), то iх рухомСЦсть збСЦльшуСФться зСЦ збСЦльшенням площи поля (Broadhurst P. L. 1957, K. C. Montgomery 1951). Великий розмСЦр поля створюСФ непропорцСЦйно велике збСЦльшення рухомостСЦ при умовах слабкого освСЦтлення (Blizard D. A. 1971). На поведСЦнку тварин може впливати не лише поле саме по собСЦ, але СЦ оточуючСЦ обСФкти. РСЦвень освСЦтленостСЦ як фактор оточуючого середовища був вивчений Candland D. K & Nagy Z. M. (1969), якСЦ встановили, що яскраве освСЦтлення викликаСФ зменшення руховоi активностСЦ. Valle E. P. (1970), зясував, що амбуляцСЦя та рерСЦнг зменшуються при яскравому освСЦтленнСЦ. Вивчена кСЦлькСЦсна кореляцСЦя рСЦвня освСЦтлення з СЦншими незалежними факторами: так, Hivesey P. Z. & Egger G.I. (1970) зясували, що амбуляцСЦя при освСЦтленнСЦ 9,3 1х була менша чим при освСЦтленнСЦ 0,005 1х, у щурСЦв вСЦком 18-24 днСЦв.
Роботи H.I. Eysenck & Broadhurst P. L. 1964; Ivinskis A. (1965) присвяченСЦ оточуючому шуму. Але в багатьох випадках це охоплюСФ тСЦльки фоновий шум в лабораторСЦi. РЖнодСЦ додавався шум приблизно 80 ДБ. ДСЦя шуму звичайно пригнСЦчувала локомоцСЦю (e. g. D. Bindra & Spinner N. 1958).
Hivesey P. Z. & Egger G.I. (1970) зясували, що тАЬбСЦлий шум" 90 ДБ пСЦдвищуСФ СЦ амбуляцСЦю СЦ дефекацСЦю. ДСЦйсно, будь-який раптовий голосовий шум може значно пригнСЦчити локомоцСЦю та навСЦть викликати довготривалу зупинку рухомостСЦ у рСЦзних видСЦв тварин (M. A. Hover 1970; Cummins R. A., Walsh R. N; Burtz-Olsen O. E.). КСЦлькСЦсть залежних параметрСЦв для оцСЦнки поведСЦнки у тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ постСЦйно зростала протягом часу, починаючи з робСЦт Холла та КальвСЦна (Calvin & Hall 1934; Hall & Ballechey 1932), та досягла 30:
РЖ - ПоведСЦнка
А) (Рухи) ПеремСЦщення тСЦла (всього або бСЦльшоi частини)
1. Тип рухСЦв
вСЦдстань, якСЦ долають за одиницю часу
час амбуляцСЦi
частота пСЦдводжень на заднСЦ кСЦнцСЦвки
намагання уникати (стрибки)
латентний перСЦод
час без рухСЦв
2. локомоцСЦя
тАЬвСЦдвСЦдування" певних вСЦддСЦлСЦв поля (центр або перефСЦричнСЦ кути)
Б) (Рухи) ПеремСЦщення частин тСЦла
манСЦпуляцСЦя обСФктами
принюхування
драпання
риття
оральний автоматизм
вмивання
вокалСЦзацСЦя
вСЦзуальне обслСЦдування
РЖРЖ - Вегетативна нервова система
дефСЦкацСЦя
урСЦнацСЦя
ЧСС
ЧД