ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
уваги, короткочасноi памятСЦ, швидкостСЦ пСЦдрахунку складСЦв речення в друкованому текстСЦ СЦ т.д. В залежностСЦ вСЦд часу доби змСЦнюСФться СЦ стан сенсорноi системи, в тому числСЦ СЦ порог свСЦтловоi, кольоровоi СЦ електричноi чуттСФвостСЦ ока, його здатнСЦсть до аккомодацСЦi, критична частота мелькань, вСЦрогСЦднСЦсть знайдення звукового сигналу пороговоi СЦнтенсивностСЦ, порСЦг електричноi чуттСФвостСЦ шкСЦрних рецепторСЦв СЦ багато СЦншого. Так, вранцСЦ СЦ вдень людина краще бачить, чуСФ СЦ розрСЦзняСФ кольори, чим ввечерСЦ СЦ вночСЦ.
ФСЦзСЦолог РЖ.П. Павлов писав: тАЬНе маСФ нСЦчого бСЦльш властного в життСЦ людського суспСЦльства, чим ритмитАЭ. ПристосуванСЦсть нервовоi системи людини до заданого ритму маСФ велике значення в боротьбСЦ з перевтомою, збереженнСЦ працездатностСЦ на довгСЦ роки СЦ адаптацСЦi до умов навколишнього середовища.
2. ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi тварин СЦ методи iх вивчення
2.1 Форми поведСЦнки тварин
ПоведСЦнка СФ одним з визначальних властивостей тваринного типу органСЦзмСЦв. Вона розглядаСФться як складна форма активностСЦ, для якоi притаманнСЦ такСЦ якостСЦ як рухи, спрямованСЦсть на пСЦдтримку сталостСЦ внутрСЦшнього середовища, крСЦм того, поведСЦнка тварин реалСЦзуСФ нову вищу психСЦчну форму вСЦдзеркалення.
ПсихСЦка тварин виникла СЦз загальноi властивостСЦ живих органСЦзмСЦв - подразливостСЦ та зазнала значного бСЦологСЦчного прогресу, пройшовши шлях вСЦд сенсорноi (вСЦдчуття окремих подразникСЦв) до перцептивноi (синтез вСЦдчуттСЦв та виникнення сприйняття та уявлень), потСЦм до СЦнтелекту (мСЦркувальна дСЦяльнСЦсть тварин) та, нарештСЦ, до свСЦдомостСЦ людини, яка проявляСФться через мовну дСЦяльнСЦсть [22].
Структурно усСЦ цСЦ психСЦчнСЦ форми вСЦдображення забезпечувались ускладненням будови нервовоi системи, яка пройшла шлях вСЦд дифузноi до ганглСЦонарноi, а потСЦм до центральноi нервовоi труки з одночасним розвитком органСЦв чуттСЦв.
Таким чином, поведСЦнка - це специфСЦчний для тварин вид життСФдСЦяльностСЦ, в якому досягаСФться сталСЦсть внутрСЦшнього середовища органСЦзму шляхом пошуку в зовнСЦшньому середовищСЦ бСЦологСЦчно значимих факторСЦв, здСЦйснення обмСЦну СЦнформацСЦСФю, забезпечуючи адаптацСЦю.
Гомеостаз та СЦнформацСЦя - це двСЦ головнСЦ функцСЦi поведСЦнки. Кожний засСЦб пристосування тварин до умов середовища здСЦйснюСФться шляхом певних функцСЦй органСЦзму, забезпечуючи гомеостаз. Для цСЦСФi мети СЦснують поведСЦнковСЦ реакцСЦi, якСЦ задовольняють потреби обмСЦну речовин та СЦнформацСЦйнСЦ процеси в тваринному свСЦтСЦ. В звязку з цим, репертуар
29 поведСЦнкових реакцСЦй включаСФ локомоцСЦю, iжедобування, терморегуляцСЦю, пСЦдтримку чистоти тСЦла та видСЦлення, пошук та органСЦзацСЦю сховищ, пошукова активнСЦсть, СЦгрова дСЦяльнСЦсть, репродуктивна активнСЦсть [22].
Але поведСЦнка базуСФться не тСЦльки на системах бСЦологСЦчноi саморегуляцСЦi, також вона закодована в генетичному фонСЦ виду, як звичайнСЦ процеси, якСЦ обумовлюють СЦншСЦ функцСЦi органСЦзму. ПластичнСЦсть поведСЦнки тварин СФ бСЦльш складною, бо вона генетично фСЦксована та передаються нащадкам не окремСЦ готовСЦ рухи або iх поСФднання, а норми реагування, в межах якоi формуються руховСЦ реакцСЦi в онтогенезСЦ [24]. За даними Вагнера, який довСЦв, що вродженими СФ не СЦнстинктивнСЦ дСЦi, а тСЦ рамки, в межах яких цСЦ дСЦi можуть виконуватися в модифСЦкованому виглядСЦ вСЦдповСЦдаючи певним умовам середовища. РеалСЦзацСЦя вродженоi програми поведСЦнки в певних умовах СЦндивСЦдуального розвитка забезпечуСФться процесами навчання. ВиникаСФ питання: тАЬЩо отримуСФ тварина у тАЬспадщину" вСЦд попереднСЦх поколСЦнь в генетично фСЦксованому вродженому виглядСЦ? тАЭ Чи маСФ тварина самостСЦйно оволодСЦти в порядку придбання СЦндивСЦдуального досвСЦда? К. ЛСЦойд - Морган в своiй роботСЦ тАЬПривычка и инстинкттАЭ (1899), дав аналСЦз вродженого та набутого в поведСЦнцСЦ тварин, який побудований цСЦлком на онтогенетичному пСЦдходСЦ. ВСЦн писав, що тАЬдСЦяльнСЦсть, яка СФ результатом координування пСЦдСЦбраних (в результата СЦндивСЦдуального досвСЦду) 10%первСЦсно незвязаних рухСЦв, СФ новий продукт СЦ цей продукт виступаСФ результатом засвоСФння, здобування, а не успадкування в якостСЦ певних, координованих рухСЦв. Шляхом здобуття створюСФться тАЬпрограма рухСЦв" з даноi кСЦлькостСЦ невизначених рухСЦв, зкоординованих в певнСЦ вСЦдносини мСЦж собою. здобуваСФться певна, координована, реактивна або вСЦдповСЦдальна дСЦя. Але, нараховуються вСЦдповСЦдальнСЦ дСЦi, якСЦ визначенСЦ з самого дня народження, якСЦ успадковуються готовими та сполучення, або координування яке вСЦдразу
30 пСЦсля народження вже вСЦдрСЦзняСФться повною досконалСЦстю - в цьому випадку це не СЦндивСЦдуальнСЦ, а запозиченСЦ вСЦд предкСЦвтАЭ.
2.2 тАЬВСЦдкрите полетАЭ, як один СЦз методСЦв вивчення оведСЦнкових реакцСЦй тварин
Методика тАЬВидкритого полятАЭ, яка широко використовуСФться в сучасному нейрофСЦзСЦологСЦчному експериментСЦ, отримала визнання завдяки своiй простотСЦ та надСЦйностСЦ.
Впроваджена в практику лабораторних дослСЦджень Hall C. S. у 1934 роцСЦ, вона дозволяСФ кСЦлькСЦсно оцСЦнити моторну активнСЦсть щурСЦв за 2-ма компонентами: вертикальнСЦй стСЦйцСЦ та горизонтальнСЦй - локомоцСЦя. КрСЦм того, дозволяСФ реСФструвати окремСЦ форми поведСЦнки (захСЦд у центр, нерухомСЦсть, кСЦлькСЦсть полюсСЦв та СЦнше) при всСЦй важкостСЦ СЦнтерпретацСЦi показникСЦв, що реСФструються, може дати точнСЦ показники - характеристику стану тварин (страх, збудження або збСЦльшення орСЦСФнтовноi реакцСЦi) [15].
О.Г. Кенунен, В.Л. Козловський вСЦдмСЦчають взаСФмозалежнСЦсть мСЦж локомоцСЦСФю та стСЦйкою. Звичайне збСЦльшення одного показника супроводжуСФться збСЦльшенням СЦншого. В нормСЦ рухова поведСЦнка щурСЦв маСФ ?/p>