Geum.ru


ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах

Дипломная работа - Биология

Другие дипломы по предмету Биология



нСЦ (бСЦля 7 днСЦв);

  • макроритми з перСЦодом вСЦд 20 днСЦв до 1 року;
  • Мегаритми з перСЦодом в десятки СЦ багато десяткСЦв рокСЦв.

    • РЖснують також СЦншСЦ класифСЦкацСЦi [9], згСЦдно яким видСЦляють 6 головних ритмСЦв:

    1. добовСЦ, зумовленСЦ 24-годинною сонячною активнСЦстю, але, проте, часто вони стають навколодобовими, чи циркадними;
    2. луннСЦ ритми, повязанСЦ з добою мСЦсяця, продовженСЦсть якоi дорСЦвнюСФ 24години 50 хвилин СЦ визначаються перСЦодом змСЦни положення МСЦсяця за вСЦдношенням до ЗемлСЦ;
    3. ритми зСЦрок, що визначаються перСЦодом доби зСЦрок, т. б. оборотом ЗемлСЦ навколо власноi осСЦ СЦ перСЦодичними (23 год 56 хв) змСЦнами ii положення за вСЦдношенням до зСЦрок;
    4. пСЦвмСЦсяцевСЦ СЦ мСЦсяцевСЦ ритми (протягом мСЦсяцевого перСЦода два рази змСЦнюСФться амплСЦтуда приливСЦв, якщо вектори сил тяжСЦння МСЦсяця СЦ Сонця спСЦвпадають, то приливи максимальнСЦ, якщо вони знаходяться пСЦд кутом 90, то мСЦнСЦмальнСЦ);
    5. рСЦчнСЦ ритми;
    6. багаторСЦчнСЦ ритми (бСЦля 11 рокСЦв триваСФ перСЦод коливання сонячноi активностСЦ, зумовлених максимальними СЦ мСЦнСЦмальними фазами сонячних плям).

    ВСЦдомСЦ короткоперСЦоднСЦ ритми активностСЦ тварин. До цього класу вСЦдносять рСЦзнСЦ перСЦодичнСЦ повторення якоi-небудь форми поведСЦнки в рСЦзний перСЦод добового цикла з частотою вСЦд 20 хв до 6 год. Виключення складають як циркаднСЦ, так СЦ високочастотнСЦ ритми в нервовСЦй системСЦ СЦ в мязах, повязанСЦ з СЦнтеграцСЦСФю рухСЦв. У бСЦльшостСЦ випадкСЦв короткоперСЦодичнСЦ ритми рухомостСЦ повязанСЦ з потребами iжСЦ.

    ДаннСЦ прижиттСФвоi кСЦлькСЦсноi мСЦкроскопСЦi, мСЦкрокСЦнозйомки СЦ культивування тканин показали, що СЦснують клСЦтиннСЦ ритми великих дСЦапазонСЦв. Експериментально знайдено наявнСЦсть швидких (до 100 мкс) коливань окремих мСЦкроструктур СЦ встановлений дСЦапазон перСЦодСЦв iх фонових ритмСЦв в однСЦй СЦ тСЦй же живСЦй клСЦтинСЦ.

    Складений перелСЦк ряду бСЦологСЦчних ритмСЦв в порядку зменшення iх частоти. НайбСЦльш високою частотою вСЦдрСЦзняються бСЦотоки 60 - 100 коливань в 1 секундСЦ, потСЦм йдуть коливання вСЦйок мерехливого епСЦтелСЦя, хвилСЦ ЕЕГ, пульс, дихання, перистальтика кишечника. ПротяжнСЦсть перСЦода цих ритмСЦв складаСФ долСЦ хвилини. ДалСЦ йдуть ритми, перСЦоди яких досягають декСЦлькох годин: коливання числа тромбоцитСЦв СЦ рСЦвня адреналСЦна в кровСЦ.12-годиннСЦ ритми характернСЦ для вмСЦсту глСЦкогена в печСЦнцСЦ, числа ретикульоцитСЦв, а також вмСЦсту бСЦлСЦрубСЦна СЦ жиру в кровСЦ. [16]

    ПерСЦодичнСЦ змСЦни бСЦологСЦчних процесСЦв (як кСЦлькСЦснСЦ, так СЦ якСЦснСЦ), що вСЦдбуваються на рСЦзних рСЦвнях органСЦзацСЦi живого - будь то молекулярно-генетичний, клСЦтинний, тканевий, органний чи, навСЦть, популяцСЦйно-бСЦосферний рСЦвень, - вченСЦ охрестили бСЦоритмами СЦ в вСЦдповСЦдностСЦ з виконуваною функцСЦСФю роздСЦлили iх на фСЦзСЦологСЦчнСЦ (т. б. робочСЦ цикли окремих систем органСЦзма) СЦ екологСЦчнСЦ, чи адаптивнСЦ, повязанСЦ з пристосуванням до перСЦодичних впливСЦв зовнСЦшнього середовища.

    ЗгСЦдно класифСЦкацСЦi вСЦдомого хронобСЦолога Ф. Хальберга всСЦ ритмСЦчнСЦ процеси органСЦзма у вСЦдповСЦдностСЦ до власноi довжини дСЦляться на декСЦлька груп: ритми високоi частоти з перСЦодом до 30 хвилин, ритми середньоi частоти з перСЦодом вСЦд 30 хвилин до 6 днСЦв СЦ ритми низькоi частоти з перСЦодом вСЦд 6 днСЦв до 1 року. До першоi групи вСЦдносяться ритми дихання, роботи серця, електричних явищ в головному мозку СЦ перСЦодичнСЦ коливання в ланцюгу бСЦохСЦмСЦчних реакцСЦй. До другоi - змСЦна сну СЦ бадьоростСЦ, активностСЦ СЦ вСЦдпочинку, добовСЦ змСЦни обмСЦну речовин. третя група обСФднуСФ тижневСЦ, мСЦсяцевСЦ СЦ рСЦчнСЦ ритми, що включають цикли екскрецСЦi гормонСЦв, сезоннСЦ змСЦни протСЦкання бСЦохСЦмСЦчних реакцСЦй СЦ довготривалСЦ часовСЦ змСЦнм працездатностСЦ.

    Система ритмСЦв СЦСФрархСЦчна. РД ритми ведучСЦ СЦ вСЦдомСЦ. До ведучих вСЦдносяться ритми центральноi нервовоi системи, ендокринних залоз, до вСЦдомих - ритми температури, пульса, обмСЦна. ФСЦзСЦологСЦчнСЦ СЦ екологСЦчнСЦ ритми - циклСЦчнСЦ коливання в рСЦзних системах органСЦзма - несуть постСЦйний характер СЦ майже не залежать вСЦд температури СЦ складу середовища. РД здогадки, що регуляцСЦя фСЦзСЦологСЦчних ритмСЦв здСЦйснюСФться гСЦпоталамо-гСЦпофСЦзарною системою.

    ЕкологСЦчнСЦ ритми залежать вСЦд циклСЦчних змСЦн навколишнього середовища, завдяки чому в окремСЦ СЦнтервали часу органСЦзм може бути готовий до сприйняття сигнала (так називаСФмий час потенцСЦйноi готовностСЦ). Вони вСЦдчувають бСЦльший вплив факторСЦв середовища (добовСЦ, приливнСЦ, мСЦсяцевСЦ, рСЦчнСЦ ритми).

    БСЦоритми в природСЦ складаються з ендогенного ритму СЦ реакцСЦi на змСЦни середовища. При порушеннСЦ природного ритму середовища чи власних центрСЦв синхронСЦзацСЦi бСЦоритми рСЦзних фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй втрачають синхроннСЦсть.

    ДобовСЦ ритми повязанСЦ з одним оборотом ЗемлСЦ навколо власноi осСЦ. При цьому протягом доби закономСЦрно змСЦнюються освСЦтлюванСЦсть, температура, вологСЦсть, напруженСЦсть електричного СЦ магнСЦтного полСЦв ЗемлСЦ СЦ, навСЦть, СЦнтенсивнСЦсть потока сонячних частинок, що маСФ життСФво важливе значення для рСЦзних мешканцСЦв нашоi планети. Добова перСЦодичнСЦсть властива всСЦм без винятку органСЦзмам СЦ внутрСЦшньоклСЦтинним процесам, а також життСФвим процесам взагалСЦ. У людини, наприклад, описанСЦ бСЦльш 400 ритмопроявляючихся функцСЦй, що повторюються протягом доби СЦ погоджених один з одним. ЧСЦткСЦсть погодження не абсолютна, СЦ добовСЦ максимуми СЦ мСЦнСЦмуми рСЦзних функцСЦональних показникСЦв на 24-годиннСЦй шкалСЦ роздСЦленСЦ вСЦдносно постСЦйними часовими СЦнтервалами, чи фазовими кутами, тому таку незмСЦнну протягом багатьох дСЦб погодженСЦсть називають фазою. ЦиркаднСЦ ритми знайденСЦ також СЦ у окремих клСЦтин багатоклСЦтинного органСЦзму. У людини СЦ тварин центри синхронСЦзацСЦ?/p>