ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах

Дипломная работа - Биология

Другие дипломы по предмету Биология



В¶ення: самцСЦ щурСЦв, якСЦ знаходились в рСЦзних свСЦтлових режимах утримання.

1. БСЦоритми, як загальнСЦ властивостСЦ живого

ЖиттСФдСЦяльнСЦсть рСЦзноманСЦтних СЦстот, незалежно вСЦд складностСЦ iх органСЦзацСЦi, протСЦкаСФ в незакСЦнченнСЦй змСЦнСЦ станСЦв, незупинноi адаптацСЦi до навколишнього середовища за рахунок пластичностСЦ СЦ рухомостСЦ властивих iм функцСЦональних можливостей. Але подСЦбна перебудова органСЦзму СЦ погодження його систем з постСЦйно змСЦнюючимися умовами навколишнього середовища можливСЦ лише при наявностСЦ безперервних коливальних процесСЦв всерединСЦ органСЦзму. Причини цього в тому, що". адаптацСЦя, являючись однСЦСФю з фундаментальних властивостей бСЦосистеми, тСЦсно повязана з ii СЦншою фундаментальною властивСЦстю - циклСЦчностю. тАЭ. БаСФвский Р.М. (1979)

Основою гомеостаза СЦ гомеокСЦнеза - властивостСЦ органСЦзма зберСЦгати постСЦйнСЦсть внутрСЦшнього середовища СЦ в той же час змСЦнювати функцСЦональний стан органСЦзму у вСЦдповСЦдностСЦ з умовами навколишнього середовища - СФ ритмСЦчна активнСЦсть всСЦх систем, iх гармонСЦйне пропорцСЦйне поСФднання. РитмСЦчнСЦ коливання процесСЦв являють собою загальну характеристику активностСЦ бСЦологСЦчних систем СЦ основу iх регуляцСЦi СЦ цСЦлСЦсностСЦ. [1]

РитмСЦчнСЦсть СЦ дСЦапазон коливання фСЦзСЦологСЦчних, бСЦохСЦмСЦчних, бСЦофСЦзичних СЦ СЦмунологСЦчних процесСЦв лежать в основСЦ життСФдСЦяльностСЦ живого органСЦзму. ПерСЦодичнСЦсть функцСЦй - енергетично вигСЦдна СЦ найбСЦльш оптимальна форма життСФдСЦяльностСЦ. ПогодженСЦсть у часСЦ СЦ просторСЦ всСЦх життСФзабезпечуючих систем зумовлюСФ нормальне функцСЦонування органСЦзму. НапруженСЦсть його СЦснування, в свою чергу, свСЦдчить про СЦнтенсивнСЦсть впливу зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх факторСЦв середовища. ВсСЦ цСЦ явища сьогоднСЦ розумСЦються як бСЦоритми - ритми життя. За образним висловлюванням Н.Я. Перна тАЬжиття - СФ складна тканина, що складаСФться з безкСЦнечних рСЦзноманСЦтних ритмСЦвтАЭ.

щур бСЦоритм поведСЦнкова реакцСЦя

С.И. Степанова (1977) стверджуСФ, що життя - це ритм, втрата якого рСЦвносильна смертСЦ. Таким чином, виникнення життя йшло в напрямку ускладнення СЦ удосконалення просторовоi СЦ часовоi органСЦзацСЦi.

БСЦоритми - це послСЦдовне чергування процесСЦв напруги СЦ розслаблення (Bunning, 1961, 1973), повторення однСЦСФi СЦ тСЦСФi ж послСЦдовностСЦ подСЦй у фСЦзСЦологСЦi координацСЦi часу (Hal berg, 1964, 1977). Вони являються невСЦдСФмною властивСЦстю живих систем СЦ складають основу iх органСЦзацСЦi, незалежно вСЦд перСЦодичностСЦ зовнСЦшнСЦх змСЦн (Pittendrigh, 1964). За A. Sollberger (1965), це регулярнСЦ СЦ якСЦснСЦ змСЦни бСЦологСЦчних процесСЦв на всСЦх рСЦвнях органСЦзацСЦi живого. B. Goodwin (1966), наголошуСФ, що упорядкованСЦсть бСЦосистем, СЦснуСФ не лише в просторСЦ (морфологСЦя органСЦзмСЦв), але СЦ в часСЦ, про що свСЦдчить погодженСЦсть iх поведСЦнки.

БСЦоритми проявляються в багаточисленних адаптивних реакцСЦях на перСЦодичнСЦ змСЦни факторСЦв навколишнього середовища. Вони являють собою цСЦлий комплекс цитологСЦчних, фСЦзСЦологСЦчних, поведСЦнкових СЦ СЦнших реакцСЦй, направлених на пСЦдтримку оптимальноi послСЦдовностСЦ фаз життСФдСЦяльностСЦ в умовах коливання впливСЦв середовища. Чим точнСЦше бСЦологСЦчнСЦ реакцСЦi органСЦзма приуроченСЦ до окремого часу доби чи року, тим вище iх адаптацСЦя до умов СЦснування. РЖстоти, якСЦ в ходСЦ еволюцСЦi виробили рСЦзнСЦ форми добовоi активностСЦ, змогли бСЦльш повнСЦше освоiти природнСЦ мСЦста середовища СЦснування. НаявнСЦсть в бСЦогеоценозах суспСЦльств, активнСЦсть яких маСФ перСЦодичнСЦсть, сприяСФ досконалСЦшому використанню органСЦзмами енергетичних ресурсСЦв по всСЦй територСЦi. Завдяки рСЦзному ритму життя рСЦзнСЦ види можуть СЦснувати на однСЦй територСЦi, зберСЦгаючи при цьому видову СЦзоляцСЦю. В залежностСЦ вСЦд клСЦматичних умов змСЦнюСФться характер бСЦоритмСЦв активностСЦ органСЦзмСЦв. РСЦзниця в протСЦканнСЦ активних фаз бСЦоритмСЦв однСЦСФi популяцСЦi спецСЦалСЦзують групи по тим чи СЦншим тАЬчасовимтАЭ нСЦшам СЦ сприяють iх СЦзоляцСЦi. Використання рСЦзними видами рСЦзних тАЬчасовихтАЭ нСЦш в межах однСЦСФi екологСЦчноi нСЦшСЦ являСФ собою еволюцСЦйний процес адаптативноi радСЦацСЦi. Разом з тим функцСЦонально-динамСЦчнСЦ властивостСЦ органСЦзма вСЦдрСЦзняються окремою стСЦйкСЦстю, константнСЦстю СЦ, навСЦть, консервативнСЦстю, що являСФться проявом СЦндивСЦдуальних особливостей бСЦоритмСЦки СЦ реактивностСЦ. Тому механСЦзми адаптацСЦi СЦ збереження добового динамСЦчного стереотипу тСЦсно повязанСЦ з стСЦйкСЦстю бСЦоритмСЦчного гомеостазу

(Василевський Н.Н., 1973; Баевський Р.М., 1977; МоСЦсеСФва Н.РЖ., 1978; 1980).

Отже, бСЦоритми - це функцСЦональнСЦ системи органСЦзма, що забезпечують гомеостаз внутрСЦшнього середовища, СЦ адаптацСЦйнСЦ реакцСЦi за вСЦдношенням до факторСЦв навколишнього середовища побудованСЦ так, що iх регулювання направлене на збереження цСЦлСЦсностСЦ системи, пСЦдтримку ii стСЦйкостСЦ СЦ збереження рСЦвноваги як СФдиноi функцСЦональноi системи на основСЦ законСЦв симетрСЦi СЦ гармонСЦi. Завдяки наявностСЦ власних коливальних систем органСЦзм маСФ здатнСЦсть сприймати ритм навколишнього середовища та узгоджувати з ними власнСЦ ритми, проводячи настрСЦй СЦ сонастрСЦй всСЦх пСЦдсистем у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ своiми потребами. При цьому зовнСЦшнСЦ часовСЦ фактори не СЦндукують ритмСЦв, що перебСЦгають в органСЦзмСЦ, а лише впливають на них, - тАЬзахоплюючитАЭ, модулюючи СЦ т.д. Ось чому, бСЦологСЦчний годинник - тАЬмеханСЦзм часовоi органСЦзацСЦi функцСЦональних процесСЦвтАЭ, закрСЦплено на кожному структурному рСЦвнСЦ органСЦзацСЦi органСЦзму.

1.1 СтруктурнСЦ елементи бСЦоритма

Життя органСЦзма складаСФться з безперервних процесСЦв життСФдСЦяльностСЦ протягом доби, тому найбСЦльш важливою СФ циркадна ритмСЦка змСЦн показникСЦв СЦ параметрСЦв ст?/p>