ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
оцеси (розпад гемоглобСЦна, коливання еозинофСЦлСЦв в кровСЦ, концентрацСЦя вуглекислого газу в кровСЦ, накопичення печСЦнкою гемоглобСЦна СЦ бСЦлка СЦ т.д.) мають протилежну динамСЦку: iх максимальний рСЦвень приходиться на нСЦчнСЦ години незалежно вСЦд того, спить людина чи виконуСФ якусь роботу.
Кожна температура досягаСФ максимума до 18-19 год., а до 24-оi години знижуСФться, мСЦнСЦмальне ii значення приходиться на 3-4 ту год ночСЦ. РСЦзниця мСЦж денною СЦ нСЦчною температурою, ii добовими коливаннями складаСФ 0,8-1,3С. Ректальна температура у дСЦтей маСФ два максимума: в 11-15 СЦ 19-21 год. - СЦ один мСЦнСЦмум - в 3-4 год. ПорСЦвняння температури рСЦзних дСЦлянок тСЦла у дорослих показало, що якщо ректальна температура пСЦдвищуСФться до 15 год. СЦ потСЦм знижуСФться до 3 год., то температура на шкСЦрСЦ лоба змСЦнюСФться трошки пСЦзнСЦше СЦ не так виражено, а температура на шкСЦрСЦ верхСЦвки середнього пальця змСЦнюСФться протилежно першим двом. Отже, температура тСЦла СЦ температура шкСЦри голови СЦ тулуба повторюють добовий хСЦд змСЦн внутрСЦшньоi температура органСЦзма, а коливання температури шкСЦри кСЦнцСЦвок здвинутСЦ на 180, що пояснюСФ змСЦни регуляцСЦi поверхневого кровообСЦгу.
Добова перСЦодика газообмСЦну: вдень потреба в киснСЦ максимальна, вночСЦ - мСЦнСЦмальна. напруга СО2 кровСЦ, навпаки, максимальна в нСЦчнСЦ години, до 3-4 год. вона може досягти 50 мм рт. ст. В добовому ритмСЦ змСЦнюються багато параметрСЦв дихальноi системи: частота дихання, сила вдоха, ЖРДЛ, збудливСЦсть дихального центру СЦ т.д.
ФункцСЦональна активнСЦсть серцево-судинноi системи звичайно зростаСФ з 8 до 12 год., а потСЦм з 13 до 14-15 год. дещо знижуСФться СЦ знову зростаСФ, досягаючи максимума до 18 год. ВвечерСЦ функцСЦональна активнСЦсть ССС знижуСФться, ii мСЦнСЦмум приходиться на 3-4 год. ночСЦ. Частота пульса максимальнав 16 год., мСЦнСЦмальна - в 3 год. ночСЦ. АртерСЦальний тиск в ранковСЦ
25 години понижений, до 10-11 год. спостерСЦгаСФться його пСЦдйом, другий пСЦдйом приходиться на 16-20 год., пСЦсля чого рСЦвень артерСЦального тиску падаСФ. Протягом доби закономСЦрно змСЦнюСФться обСФм циркулюючоi кровСЦ: вдень зростаСФ, а вночСЦ знижуСФться. Пульсове кровенаповнення мозку мСЦнСЦмально вночСЦ, а максимально в 16-20 год., в тому ж напрямку коливаються показники венозного, мСЦнСЦмального, бСЦчного СЦ систолСЦчного тиску кровСЦ в артерСЦях.
Робота серця також вдень протСЦкаСФ бСЦльш СЦнтенсивно, чим вночСЦ; систолСЦчний СЦ хвилинний обСФм кровСЦ максимальнСЦ ввечерСЦ (21-23год.) СЦ мСЦнСЦмальнСЦ вночСЦ. ВСЦдповСЦдно змСЦнюСФться довжина фаз систоли СЦ ряду параметрСЦв ЕКГ: довжина СЦнтервалСЦв PQ, QRS, QT СЦ змСЦнюСФться амплСЦтуда зубцСЦв P, R, T. Добовий ритм ССС повязаний з тим, що вдень посилюСФться тонус симпатичноi нервовоi системи, а вночСЦ - парасимпатичноi. ЦиркаднСЦ змСЦни рСЦвня ССС зберСЦгаються як при рСЦзкому зменшеннСЦ денноi мязовоi активностСЦ, так СЦ при нСЦчнСЦй працСЦ.
ДослСЦдження травноi системи людини також виявили чСЦтку добову перСЦодику слиновидСЦлення, шлунковоi СЦ пСЦдшлунковоi секрецСЦi, моторики шлунка, секреторноi функцСЦi печСЦнки, змСЦни в печСЦнцСЦ запасСЦв глСЦкогена, РНК СЦ бСЦлка. Якщо вдень найбСЦльш активнСЦ фСЦзСЦологСЦчнСЦ системи, що забезпечують його активну дСЦяльнСЦсть, то вночСЦ - системи вСЦдновлення затрачених за день ресурсСЦв. Так, накопичення в печСЦнцСЦ глСЦкогена, бСЦлка СЦ РНК максимально в нСЦчнСЦ години. У вСЦдповСЦдностСЦ з бСЦоритмами процесСЦв травлення, протягом доби змСЦнюСФться СЦ склад в плазмСЦ кровСЦ вСЦльних амСЦнокислот, вуглеводСЦв, СЦонСЦв К СЦ Са, концентрацСЦя залСЦза. ОписанСЦ внутрСЦшньоклСЦтиннСЦ коливання рСЦвня нуклеiнових кислот СЦ глСЦкогена. Виражений добовий ритм частоти мСЦтозСЦв. В кровСЦ змСЦнюСФться кСЦлькСЦсть еритроцитСЦв, лейкоцитСЦв СЦ тромбоцитСЦв. ЗмСЦнюСФться також вязкСЦсть кровСЦ, швидкСЦсть ii зсСЦдання, час склеювання тромбоцитСЦв. В плазмСЦ кровСЦ коливаСФться склад хлора, фосфора, цинка, залСЦза,
26 натрСЦя, калСЦя СЦ СЦнших мСЦнералСЦв, змСЦнюСФться рСЦвень бСЦологСЦчно-активних речовин СЦ гормонСЦв. В роботСЦ всСЦСФi ендокринноi системи чСЦтко виражений добовСЦ бСЦоритми. Протягом доби змСЦнюСФться концентрацСЦя в плазмСЦ кровСЦ тестостерона, фолСЦкулостимулюючого гормона, гормона росту, кортСЦзола, серотонСЦна, тСЦрозина СЦ СЦнших гормонСЦв. При цьому час, що приходиться на максимум видСЦлення гомонСЦв ендокринними системами, не завжди спСЦвпадаСФ: коливання iх рСЦвня знаходиться в окремих фазових вСЦдношеннях. Так, гормони гСЦпофСЦзарно-адреналСЦновоi ситеми мають найбСЦльш високий рСЦвень активностСЦ в ранковСЦ години, а гормони росту - в нСЦчнСЦ.
Коливання функцСЦонального стану мязовоi системи протягом доби визначають змСЦни рСЦвня фСЦзичних можливостей людини. Протягом дня мязова сила зростаСФ, протягом ночСЦ - падаСФ. РЗi максимум приходиться на 16-20 год., а мСЦнСЦмум - на нСЦчнСЦ години. ВитривалСЦсть до мязовоi напруги (статична витривалСЦсть), мязовий тонус, степСЦнь тугостСЦ мязСЦв, внутрСЦшньомязовий тиск, електрична активнСЦсть СЦ СЦншСЦ показники характерСЦзуються добовими показниками - пСЦдвищенням протягом дня СЦ спадом протягом ночСЦ.
Серед всСЦх циркадних бСЦоритмСЦв фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй органСЦзма найбСЦльш виражена рСЦзниця денного СЦ нСЦчного рСЦвнСЦв активностСЦ, що властива центральнСЦй нервовСЦй системСЦ. ЗмСЦна функцСЦонального стану нервовоi системи повязана з коливаннями збудливостСЦ СЦ лабСЦльностСЦ, швидкостСЦ проведення збудження СЦ аккомодацСЦi. ЗбудливСЦсть кори головного мозку маСФ протягом дня 2 пСЦдйома: 10-12 СЦ 17 - 19год., якСЦ роздСЦленСЦ меншим (денним) СЦ великим (нСЦчним) перСЦодами ii пониження. Протягом доби перСЦодично змСЦнюються частотнСЦ характеристики електроенцефалограми: енергСЦя високочастотних спектрСЦв ЕЕГ бСЦльш висока в ранковСЦ години. Протягом доби також коливаСФться рСЦвень