ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
на другий день експеременту спостерСЦгалось деяке пСЦдвищення сечовипускання що. ОтриманСЦ данСЦ а також позитивна кореляцСЦя власне цього показника з амбуляцСЦСФю, пСЦдтверджуСФ думку про редукцСЦю страху у цих щурСЦв.
Малюнок 3
4) Протягом експерименту у пСЦддослСЦдних тварин зменшувались показники рерСЦнгу (вставання на заднСЦ лапки, це основний показник активностСЦ тварин СЦ використовуСФться вСЦн як СЦндекс активностСЦ) принюхування (мал.4 СЦ мал.5), та зростали показники грумСЦнгу (вмивання) (мал.6), що разом з описаними вище даними говорить про те, що у самцСЦв даноi групи знижуСФться емоцСЦйнСЦсть СЦ розвиваСФться звикання до стресових факторСЦв навколишнього середовища.
Малюнок 4 Малюнок 5
Малюнок 6
4.2 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв Д-Н групи
1) ВСЦдсутня лацентацСЦя.
43 2) АмбуляцСЦя у самцСЦв Д-Н-групи протягом 3х днСЦв зменьшувалась з 16,2 до 7,11. (мал.7) Тобто спостерСЦгаСФться бСЦльш поступове зниження цих показникСЦв в порСЦвняннСЦ з контрольною групою, СЦ, в той же час, бСЦльша рухова активнСЦсть, що проявлялась в перетнутих квадратах.
Малюнок 7
3) ВегетативнСЦ показники.
Показники дефСЦкацСЦi, в порСЦвняннСЦ з СЦншими групами, мали свою криву: на другий день експерименту кСЦлькСЦсть болюсСЦв рСЦзко зменшилась з 3,4 до 2,2 (мал.8), а потСЦм почала поступово зростати до 4,8. ЦСЦ данСЦ свСЦдчать про те, що у самцСЦв Д-Н-групи вСЦдбуваСФться бСЦльш повСЦльнСЦша редукцСЦя страху СЦ емоцСЦйностСЦ, в порСЦвняннСЦ з СЦншими групами пСЦддослСЦдних тварин. Позитивна кореляцСЦя мСЦж амбуляцСЦСФю СЦ дефСЦкацСЦСФю також даСФ пСЦдстави вважати те, що СЦснуСФ зниження тривоги у даних самцСЦв СЦ загальна iх адаптацСЦя до умов. УрСЦнацСЦя протягом перших 2х днСЦв експерименту була незмСЦнна - 0.8, а далСЦ почала знижуватись до 0,6 (мал.9).
Малюнок 8 Малюнок 9
4) Також специфСЦчнСЦсть самцСЦв Д-Н-групи проявилась СЦ при аналСЦзСЦ показникСЦв принюхуваннСЦ та рерСЦнгу. Загальне число принюхувань, в порСЦвняннСЦ з СЦншими групами набагато вище, так в перший день дослСЦдження зареСФстровано 64,4 принюхувань. Як СЦ в контрольнСЦй групСЦ, даний показник зменшувався (до 32,3) (мал.11). НайбСЦльший коефСЦцСЦСФнт активностСЦ (рерСЦнг) був зареСФстрований саме в цСЦй групСЦ тварин.
Протягом перших двох днСЦв дослСЦду вСЦн майже був незмСЦнний - 11,7, а потСЦм рСЦзко почав знижуватись аж до 1,3 (мал.10). Все вище описане говорить про те, що данСЦ самцСЦ Д-Н-групи бСЦльш важче пристосовуються до умов середовища, особливо в першСЦ днСЦ, де адаптацСЦя майже не спостерСЦгаСФться. Але потСЦм, цСЦ пСЦддослСЦднСЦ тварини активно наздоганяють в цьому аспектСЦ тварин СЦнших груп. Про що свСЦдчить позитивна кореляцСЦя дефСЦкацСЦi, амбуляцСЦi та урСЦнацСЦi мСЦж собою, а також зменшення показникСЦв рерСЦнгу та принюхування. Таким чином, у самцСЦв Д-Н-групи також вСЦдбуваСФться редукцСЦя емоцСЦйностСЦ, тривоги, тобто розвиваСФться звикання до стресових факторСЦв.
Малюнок 11 Малюнок 10
4.3 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв Д-групи
1) ВСЦдсутня лацентацСЦя.
2) У самцСЦв Д-групи спостерСЦгалась найнижча локомоцСЦя в порСЦвняннСЦ з тваринами СЦнших груп. Це говорить про те, що свСЦтло для них був звичним фактором СЦснування. На вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших груп, серед перемСЦщення даних тварин по тАЬполю" було зареСФстровано перетинання майже всСЦма пСЦддослСЦдними центра тАЬполятАЭ. Такий характер амбуляцСЦi не спостерСЦгався серед СЦнших експериментальних груп. ДеякСЦ Д-самцСЦ навСЦть тривалий час знаходились безпосередньо пСЦд лампою. Таким чином, на основСЦ отриманих фактСЦв, можна сказати, що тварини цСЦСФi групи майже не вСЦдчували страху бо дСЦя свСЦтла для них була звичною. Показники амбуляцСЦi протягом 3х днСЦв знижувалась з 7,38 до 2,19 (мал.12).
Малюнок 12
3) ВегетативнСЦ показники.
Показники дефСЦкацСЦi зростали з 2,3 до 3,5 (мал.13), що говорить про швидке звикання до умов СЦснування. Позитивна кореляцСЦя мСЦж показниками дефСЦкацСЦi та локомоцСЦi свСЦдчать також на цю користь. Найменша кСЦлькСЦсть урСЦнацСЦй (вСЦд0,6 до 0,4) (мал.14) була зареСФстрована саме в цСЦй групСЦ самцСЦв, яка також мала позитивну кореляцСЦю з амбуляцСЦСФю.
Малюнок 12 Малюнок 13
4) СамцСЦ Д-групи за показниками рерСЦнгу були найменш активними серед експериментальних груп. Як СЦ в попереднСЦх групах данСЦ показники цього параметру зменшувались (з 4,6 до 1,1) (мал.15). Але в порСЦвняннСЦ з К СЦ Д-Н - групами, самцСЦ Д-групи протягом перших 3х днСЦв експерименту проявляли стСЦйки в напрямку до лампи, що не спостерСЦгалось серед СЦнших груп. Знову, це пСЦдтверджуСФ думку про те, що данСЦ тварини не вСЦдчували страху перед дСЦСФю свСЦтла. Це, а також незначне зменшення кСЦлькостСЦ принюхувань (вСЦд 37,5 до 33,2) (мал14), даСФ можливСЦсть зробити висновок про швидкий розвиток у самцСЦв Д-групи звикання до стресових факторСЦв середовища.
Малюнок 14 ёМалюнок 15
Висновки
1. У всСЦх групах експериментальних тварин було зареСФстровано зниження амбуляцСЦi (мал.16) СЦ пСЦдвищення дефСЦкацСЦi (мал.17).
Малюнок 16
Малюнок 17
Але у самцСЦв Д-Н-групи вСЦдбуваСФться бСЦльш повСЦльнСЦша редукцСЦя страху СЦ емоцСЦйностСЦ, в порСЦвняннСЦ з СЦншими групами (К СЦ Д) пСЦддослСЦдних тварин, так як, на другий день експерименту кСЦлькСЦсть болюсСЦв у них рСЦзко зменшилась. У самцСЦв Д-групи спостерСЦгалась найнижча локомоцСЦя, бо свСЦтло для них було звичним фактором СЦснування. Також серед тварин цСЦСФi групи було зареСФстровано перетинання майже всСЦма пСЦддослСЦдними центра тАЬполятАЭ, що не спостерСЦгалось серед СЦнших груп. ДеякСЦ Д-самц