ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
ЗмСЦст
Вступ
1. БСЦоритми, як загальнСЦ властивостСЦ живого
1.1 СтруктурнСЦ елементи бСЦоритма
1.2 КласифСЦкацСЦя бСЦоритмСЦв
1.3 ДобовСЦ бСЦологСЦчнСЦ ритми
2. ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi тварин СЦ методи iх вивчення
2.1 Форми поведСЦнки тварин
2.2 тАЬВСЦдкрите полетАЭ, як один СЦз методСЦв вивчення оведСЦнкових реакцСЦй тварин
3. Методи та матерСЦали дослСЦдження.
3.1 Методика вироблення штучного циркадного бСЦоритму у самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар
3.2 Методика проведення тесту тАЬВСЦдкрите полетАЭ
4. ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi щурСЦв якСЦ утримувались у рСЦзних вСЦтлових режимах
4.1 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв контрольноi групи
4.2 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв Д-Н групи
4.3 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв Д-групи
Висновки
ЛСЦтература
Вступ
В основСЦ життСФдСЦяльностСЦ живого органСЦзму лежать ритмСЦчнСЦсть СЦ рухомСЦсть його фСЦзСЦологСЦчних, бСЦохСЦмСЦчних та бСЦофСЦзичних функцСЦй. Це енергетично вигСЦдна СЦ найбСЦльш оптимальна форма СЦснування. УзгодженнСЦсть у часСЦ СЦ просторСЦ всСЦх життСФзабезпечуючих систем зумовлюСФ нормальне функцСЦонування органСЦзму. НапруженнСЦсть його функцСЦонування, в свою чергу, свСЦдчить про СЦнтенсивнСЦсть впливу зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх факторСЦв середовища. ВсСЦ цСЦ явища сьогоднСЦ розумСЦються як бСЦоритми - ритми життя.
Одним з основних критерСЦiв резистентностСЦ органСЦзма людини СФ стан системи добових ритмСЦв органСЦзма. Добовий ритм фСЦзСЦологСЦчних процесСЦв СЦ поведСЦнки СФ у всСЦх живих органСЦзмСЦв. ВСЦн погоджений з добовою перСЦодичнСЦстю змСЦни метеорологСЦчних факторСЦв. Знання динамСЦки добовоi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних показникСЦв СФ цСЦнним дСЦагностичним (оцСЦнка причинно-наслСЦдкових факторСЦв виникнення хвороби) СЦ прогностичним (компенсаторнСЦ можливостСЦ органСЦзма, прогноз розвитку патологСЦчного процеса) прийомом, особливо в процесСЦ пристосування до природних умов СЦснування.
ВСЦдомо, що свСЦтло, особливо сонячне, чинить глибокий вплив на обмСЦннСЦ процеси органСЦзма. Тому, саме за цСЦСФю причиною одним з найсильнСЦших зовнСЦшнСЦх синхронСЦзаторСЦв бСЦоритмСЦв СФ змСЦна освСЦтлення (Pittendrigh, 1965; Aschoff, 1968, 1969; Wever, 1968, 1969, 1970). Перебудову фСЦзСЦологСЦчних ритмСЦв при експериментальнСЦй змСЦнСЦ освСЦтлення спостерСЦгали такСЦ вченСЦ, як О.П. Щербаков СЦ Г.М. Черкович. В останнСЦ часи ця проблема привертаСФ до себе все бСЦльше СЦ бСЦльше уваги в звязку з частою позмСЦнною працею населення, постСЦйним вСЦдвСЦдуванням молоддю рСЦзноманСЦтних нСЦчних клубСЦв та СЦнтернет-кафе.
З клСЦнСЦчних дослСЦджень виявлено, що нСЦчна праця чинить негативний вплив на системи травлення СЦ кровообСЦгу. Pierach (1955) У людей, якСЦ працюють в нСЦчну змСЦну, в порСЦвняннСЦ з СЦншим населенням, набагато частСЦше
проявляються хвороби шлунково-кишечного тракту - вСЦд гастрита до язви. При цьому язва шлунку СЦ дванадцятипалоi кишки у працюючих вночСЦ важче пСЦддаСФться лСЦкуванню, частСЦше спостерСЦгаються рецидиви, що ведуть до СЦнвалСЦдностСЦ. [4] Порушення серцево-судинноi функцСЦi повязанСЦ з невСЦдповСЦднСЦстю мСЦж необхСЦднСЦстю посилення функцСЦонального напруження системи кровообСЦгу СЦ пСЦдвищенням тонусу парасимпатичного вСЦддСЦла нервовоi системи (падСЦння систолСЦчного тиску, уповСЦльнення пульсу СЦ т.д.) в нСЦчнСЦ години. НСЦчна праця призводить до змСЦни добового бСЦоритму серцево-судинноi дСЦяльностСЦ - ритм приймаСФ монотонний характер. А це в свою чергу, призводить до виникнення атеросклерозу (експериментальнСЦ роботи С.РЖ. Серова, Г.М. ЦветаСФвоi, 1979), частих приступах стенокардСЦi, зниження толерантностСЦ до фСЦзичного навантаження. У людей, працюючих в нСЦчну змСЦну, порушуСФться обмСЦн речовин. вСЦдбуваСФться нСЦби розмежування мСЦж доставкою в органСЦзм енергетичних зСФднань СЦ швидкСЦстю iх утилСЦзацСЦi. РЖ внаслСЦдок цього в кровСЦ накопичуються недоокисленСЦ продукти обмСЦну, спостерСЦгаСФться ii закислення. [2] НСЦчна праця зменшуСФ циркадну органСЦзацСЦю екскрекцСЦi натрСЦю зСЦ слиною, що вСЦдбиваСФ ритмСЦчне видСЦлення металокортикоiдних гормонСЦв. Т.Д. Семенова (1971)
СвСЦтло в першу чергу впливаСФ на функцСЦонування зорового аналСЦзатора. Так, пСЦд час перебування криз в режимСЦ цСЦлодобового освСЦтлення у них збСЦльшився офтальмотонус майже до 30 мм. рт. ст. Т.А. Красновид (1972)
ВночСЦ зменшуСФться координацСЦя рухСЦв, лабСЦльнСЦсть нервово-мязового апарату, сила мязСЦв СЦ iх статистична витривалСЦсть. Праця, що викликаСФ однакове пСЦдвищення ЧСС, вночСЦ сприймаСФться як бСЦльш важка в порСЦвняннСЦ з денним вСЦдчуттям. ВитривалСЦсть, особливо до статичних зусиль, якСЦсть виконання роботи в нСЦчнСЦ години помСЦтно знижуСФться. Людина, що працюСФ передусСЦм вночСЦ, часто буваСФ СЦ бСЦльш роздратованою.
Вплив рСЦзних режимСЦв освСЦтлення на функцСЦонування органСЦзму СЦнтенсивно вивчався ще на початку XX столСЦття, а зараз практично не розглядаСФться. В сучасних роботах недостатньо клСЦнСЦчних та експериментальних даних.
Виходячи з актуальностСЦ теми, метою проведення нашого дослСЦдження було дослСЦдити поведСЦнку самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах за допомогою методики тАЬВСЦдкрите полетАЭ.
Завданнями роботи СФ:
- проаналСЦзувати науково-методичну лСЦтературу з даноi теми дослСЦдження;
- визначити показники руховоi активностСЦ, грумСЦнгу, рерСЦнгу, дефСЦкацСЦi СЦ СЦнших складових поведСЦнки щурСЦв СЦ порСЦвняти iх з лСЦтературними даними;
- дослСЦдити можливСЦсть використання даноi теми дослСЦдження на уроках бСЦологСЦi та в позакласнСЦй дСЦяльностСЦ вчителя.
Предметом дослСЦдження СФ поведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах.
ОбСФкт дослСЦд?/p>