ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
вища дасть можливСЦсть знайти засоби для пСЦдвищення загальноi резистентностСЦ органСЦзма до стресових ситуацСЦй. ЗовнСЦшнСФ середовище динамСЦчне, динамСЦчнСЦ СЦ функцСЦi органСЦзма.
Людина частСЦше за все СЦ зявляСФться на свСЦт СЦ помираСФ вночСЦ. Хворий, дСЦждавшись ранку, загалом впевнений, що доживе до слСЦдуючоi ночСЦ. АварСЦi СЦ нещаснСЦ випадки на виробництвСЦ - iх теж бСЦльше вночСЦ. Ще в 1729 роцСЦ французький астроном де Меран довСЦв, що рослини можуть вСЦдраховувати час - iх листки здСЦйснюють окремСЦ рухи протягом доби. Птахи, риби СЦ комахи виробили у себе дивовижне вСЦдчуття часу. Вони можуть помилятися лише на декСЦлька хвилин.
Нормальна структура добовоi ритмСЦки показникСЦв вищоi нервовоi дСЦяльностСЦ СЦ вегетативних функцСЦй СФ однСЦСФю з найважливСЦших параметрСЦв адекватного функцСЦонування органСЦзма до добових змСЦн умов середовища СЦ зумовлена прочнСЦстю механСЦзмСЦв адаптацСЦi. ВСЦдхилення вСЦд неi свСЦдчить про порушення злагодженностСЦ СЦ координацСЦi рСЦзних показникСЦв вищоi нервовоi дСЦяльностСЦ СЦ вегетативних функцСЦй, рСЦвня регуляцСЦi функцСЦональноi дСЦяльностСЦ СЦ СЦнтенсивностСЦ окисних процесСЦв органСЦзма. Максимальний, середньодобовий СЦ мСЦнСЦмальний рСЦвень параметрСЦв фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй означаСФ вСЦдповСЦдну взаСФмодСЦю центрального СЦ периферичного рСЦвня регуляцСЦi систем.
Широко розповсюджена слСЦдуюча точка зору, яку висловлювали Ашофф, (1964), Питтендрай (1964), Халберг (1964), ритм живоi СЦстоти за своСФю суттю не СФ добовим. В постСЦйних умовах, де не маСФ навязаноi зовнСЦшньоi перСЦодичностСЦ, проявляСФться його власний перСЦод, величина якого залежить вСЦд рСЦвня освСЦтленостСЦ СЦ температури. Якщо ж органСЦзм пСЦддати чергуванню свСЦтла СЦ темноти, вступаСФ в дСЦю механСЦзм зсуву фази ритма, в результатСЦ чого ритм затягуСФться цСЦСФю зовнСЦшньою перСЦодичнСЦстю СЦ приймаСФ навязаний iй перСЦод. При добовому циклСЦ умов цей змушений перСЦод рСЦвний 24 год. Отже, добовий ритм - це один з можливих випадкСЦв настройки ритма. Тому, всСЦ цСЦ ритми, включаючи добовий, називати циркадними. Але, не добовий ритм перетворюСФться в 24-годинний пСЦд впливом зовнСЦшньоi циклСЦки, а, навпаки, 24-годинний ритм пСЦд впливом неприроднСЦх постСЦйних умов свСЦтла СЦ температури змСЦнюСФться. Отже, циркадний ритм являСФ собою якби артефакт добового. На цю користь свСЦдчить той факт, що в природСЦ спостерСЦгаються лише 24-годинна ритмСЦчнСЦсть. ЦиркаднСЦ ритми в природнСЦх умовах майже неможливСЦ. РД СФдина доповСЦдь про циркадну ритмСЦку у деяких риб в умовах лСЦтнього полярного дня (Muller, 1973). ПостСЦйнСЦ умови - рСЦзкий СЦ неприроднСЦй вплив на органСЦзм. В таких умовах СЦстотно знижуСФться життСФможливСЦсть, наприклад, у деяких комах (Чернишев, Афонина, 1975), причому постСЦйне свСЦтло СЦ постСЦйна темнота майже однаково згубнСЦ. Тому, важко погодитись з точкою зору, що постСЦйнСЦ умови - деякий рСЦвний нейтральний фон, на якому розгортаСФться вСЦльно протСЦкаючий ритм. Також добовий ритм зберСЦгаСФться у деяких комах при так званому вСЦльному виборСЦ умов (Чернишев, Зотов, 1975). Якщо при примусовому постСЦйному освСЦтленнСЦ чи примусовСЦй постСЦйнСЦй темнотСЦ ритм у цих органСЦзмСЦв циркадний, але в альтернативнСЦй камерСЦ, одна половина якоi затемнена, а СЦнша - постСЦйно освСЦтлена, тварини можуть вСЦльно вибирати умови в даний промСЦжок часу умов освСЦтлення, а ритм стаСФ добовим.
Також доказом того, що саме добовий ритм лежить в основСЦ вимСЦру часу, слугують спостереження Ашоффа СЦ ПСЦттенгрСЦфа та Дана, що демонструють стСЦйкСЦсть ритму до зовнСЦшнСЦх впливСЦв тим бСЦльше, чим ближче перСЦод ритма до 24 год.
На сьогоднСЦшнСЦй час прийнято застосовувати термСЦн тАЬциркаднийтАЭ для означення як СЦстинних 24-годинних ритмСЦв, так СЦ ритмСЦв, перСЦод яких вСЦдхиляСФться вСЦд 24 год. Таке обСФднання пСЦд однСЦСФю назвою нормальних СЦ перекручених добових ритмСЦв, призводить до неправильноi трактовки результатСЦв. Тому, доцСЦльнСЦше буде називати термСЦном тАЬдобовийтАЭ лише 24 годинний ритм, а термСЦном тАЬциркаднийтАЭ - лише ритм, перСЦод якого вСЦдхиляСФться вСЦд 24 год пСЦд впливом постСЦйних умов. ДобовСЦ ритми можуть спостерСЦгатися як в природСЦ, так СЦ в лабораторСЦi, а циркаднСЦ - практично тСЦльки в лабораторСЦi.
ТермСЦн тАЬциркаднийтАЭ стали використовувати в широкому розумСЦннСЦ також тому, що в англСЦйськСЦй мовСЦ вСЦдсутнСФ слово, рСЦвне за змСЦстом словянському - тАЬдобовийтАЭ. Але СЦнодСЦ застосовуСФться термСЦн тАЬ diurnal" означаСФ одночасно СЦ добовий, СЦ денний. ТермСЦн тАЬ dielтАЭ - добовий, що запропонував Карпентер (1938), давно забутий СЦ даремно.
Якщо добовий ритм являСФ собою тСЦльки один з можливих варСЦантСЦв циркадного ритму, то тодСЦ в практицСЦ можна використовувати рСЦзноманСЦтнСЦ режими умов, перСЦод яких входить в СЦнтервал периодСЦв циркадного ритму. Проте, дослСЦдження (Алякринський, 1977; Степанова, 1977; Стругхольд, 1977) доводять, що вСЦдхилення вСЦд 24-годинного режиму шкСЦдливСЦ для органСЦзму в цСЦлому.
Добовий ритм, що спостерСЦгаСФться в природСЦ складаСФться з двох компонентСЦв: ендогенного (добова органСЦзацСЦя) та екзогенна (рСЦзноманСЦтний вплив на активнСЦсть, як регулюючий ритм, так СЦ безпосередньо впливаючих на поведСЦнку).
В залежностСЦ вСЦд природи обСФкта питома вага цих компонентСЦв рСЦзна. НайбСЦльш виражений ендогенний ритм у таких тварин, активнСЦсть яких повязана з необхСЦднСЦстю змСЦни середовища СЦснування: вихода з укриття, з ТСрунту, з води в повСЦтряне середовище, з СЦла в водне середовище СЦ т.д. Якщо ж вСЦн не змСЦнюСФ середовище СЦснування, його ендогенний ритм виражений слабо.
В природнСЦх умовах не виникаСФ суттСФвих протирСЦчь мСЦж ендогенними ритмами СЦ зовнСЦшнСЦми ритмСЦчними впливами. Штучне порушення екзогенного компонента ритма призводить до порушення часовоi органСЦзацСЦ?/p>