ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
ясували, що неемоцСЦйнСЦ щури були бСЦльш агресивнСЦ нСЦж емоцСЦйнСЦ. В звязку з iх дослСЦдами можливо провести деяку аналогСЦю мСЦж емоцСЦйнСЦстю СЦ пасивно-оборонною поведСЦнкою, як мСЦж неемоцСЦйнСЦстю та активно-оборонною поведСЦнкою. Подальший розвиток методика тАЬВСЦдкритого полятАЭ отримала у працях Broadhurstа (1957), який застосував не лише яскраве свСЦтло, але СЦ гучний звук. ВСЦн виявив, що коефСЦцСЦСФнт надСЦйностСЦ цього тесту дорСЦвнював 0,82. таким чином, Broadhurst СЦ Holl провели вдалий експеримент та вивели 2 лСЦнСЦi щурСЦв: емоцСЦйну, за iх термСЦнологСЦСФю тАЬреактивнутАЭ (MR) та неемоцСЦйну, або тАЬнереактивнутАЭ (MNR). ЦСЦ двСЦ лСЦнСЦi щурСЦв вСЦрогСЦдно вСЦдрСЦзняються за багатьма морфологСЦчними та функцСЦональними ознаками (Broadhurst & Eysenck, 1964), а також було вСЦдзначено, що дефСЦкацСЦя СЦ рухова активнСЦсть (амбуляцСЦя) мають полСЦгенну природу успадкування (Broadhurst P. L. 1959) [14].
Як прояв вегетативноi реакцСЦi дефСЦкацСЦя залишаСФться домСЦнуючим СЦндексом емоцСЦйностСЦ, значення якоi було пСЦдтверджено факторним аналСЦзом (Whimdey & Denenberg, 1967). КрСЦм дефСЦкацСЦi враховуСФться урСЦнацСЦя за частотою прояву, присутнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю, кСЦлькостСЦ або якостСЦ елСЦмСЦтуючоi сумСЦшСЦ з дефСЦкацСЦСФю (Tobach, 1966).
3. Методи та матерСЦали дослСЦдження.
3.1 Методика вироблення штучного циркадного бСЦоритму у самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар
ДослСЦдження проводилося на 60 самцях щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар вСЦком 7-7,5 мСЦсяцСЦв, масою 290-420 г, довжиною 330-410 мм, тривалСЦсть життя 2,5-3,5 роки, СЦнодСЦ до 5-6 рокСЦв. Статева зрСЦлСЦсть - 1,5-2 мСЦсяцСЦ.
За характером дСЦi та СЦнтенсивнСЦстю освСЦтлення на початку експеримента було сформовано 3 групи:
К - контрольна (СЦнтактна) - тварини знаходились при дСЦi природного освСЦтлення;
Д-Н - при дСЦi штучного освСЦтлення на протязСЦ 12 годин на добу: з 6 години ранку до 18 години вечора);
Д - при дСЦi цСЦлодобового штучного освСЦтлення.
Експеримент тривав 5 мСЦсяцСЦв. Кожна група утримувалася в окремих примСЦщеннях. Тварини знаходилися в стандартних клСЦтках по 5 самцСЦв в кожнСЦй, при харчуваннСЦ ad libitum, вживання води було вСЦльне.
Для створення штучного освСЦтлення використовувалися лампи накалювання потужнСЦстю 100 Вт. Кожна клСЦтка з тваринами мала свою власну лампу, яка була розмСЦщена вСЦд неi на вСЦдстанСЦ 0,5 м. РСЦвень освСЦтлення в примСЦщеннях зСЦ штучним освСЦтленням складав 300 лк. [8]
Саме така СЦнтенсивнСЦсть освСЦтлення даСФ можливСЦсть лСЦквСЦдувати розбСЦжнСЦсть мСЦж циркадними ритмами у тварин. Якщо використовувати ii нижчСЦ або вищСЦ показники, це призведе до суттСФвого зрушення ритму видСЦлення мелатонСЦну СЦ, таким чином, до розбСЦжностСЦ ритмСЦв органСЦзму в цСЦлому. [10]
3.2 Методика проведення тесту тАЬВСЦдкрите полетАЭ
Методика тАЬвСЦдкритого полятАЭ проводилась з використанням устрою, який являСФ собою квадрат розмСЦром 1м х 1м, обмежений бортами висотою 40см. Вся площа поля розкреслена лСЦнСЦями на 25 квадратСЦв зСЦ стороною 20 см. [14] Над центром поля на вСЦдстанСЦ 0,5 м розташована лампа накалювання потужнСЦстю 100 Вт. УстрСЦй знаходився у затемненому примСЦщеннСЦ. Перед розмСЦщенням у тАЬвСЦдкрите полетАЭ щурСЦв поодинцСЦ саджали у коробку СЦ через 10 хв проводили тестування.
Спостереження за тваринами вСЦдбувалися на протязСЦ 3х днСЦв, в один СЦ той же час доби за однакових умов освСЦтлення СЦ температури, за вСЦдсутнСЦстю стороннСЦх запахСЦв СЦ шуму. Час експозицСЦi кожноi тварини у тАЬвСЦдкритому полСЦтАЭ становив 5 хв. Виборка тварин з кожноi групи становила по 10 самцСЦв.
В СЦндивСЦдуальнСЦй поведСЦнцСЦ тварин реСФстрували iх горизонтальну рухову активнСЦсть (амбуляцСЦi, локомоцСЦi); вертикальну активнСЦсть (рерСЦнг, пСЦдведення на заднСЦ лапки); латентний перСЦод (латенцСЦя); дефСЦкацСЦю (кСЦлькСЦсть болюсСЦв - фекальних шарикСЦв); грумСЦнг (кСЦлькСЦсть вмивань) та урСЦнацСЦю. [12,13]
4. ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi щурСЦв якСЦ утримувались у рСЦзних вСЦтлових режимах
4.1 ПоведСЦнковСЦ реакцСЦi самцСЦв щурСЦв контрольноi групи
1) У самцСЦв даноi групи був вСЦдсутнСЦй латентний перСЦод. ВзагалСЦ, латентнСЦсть характеризуСФться часом вСЦд початку дослСЦду до появи певного типу поведСЦнки СЦ стартовоi позицСЦi (Ivinskis A., 1968, Poley W. &Royce I. P., 1970). У нормСЦ латентний перСЦод збСЦльшуСФться на 3 день (Furechtgott E. at al., 1961), злегка знижуСФться на 2 день (Ader R., 1968). В даному випадку вСЦдсутнСЦсть лацентацСЦi самцСЦв контрольноi групи свСЦдчить про iх високу активнСЦсть СЦ швидку адаптацСЦю до умов навколишнього середовища.
2) АмбуляцСЦя щурСЦв цСЦСФi групи протягом експерементальних днСЦв поступово зменшувалась з 7,68 до 2,82. (мал.1) (АмбуляцСЦя - локомоцСЦя - це кСЦлькСЦсть перетнутих квадратСЦв твариною всСЦма чотирма лапами; це факторний комплексний параметр, що вСЦдображаСФ дослСЦдницьку дСЦяльнСЦсть СЦ емоцСЦйнСЦсть). Це говорить про наявнСЦсть у них редукцСЦi страху. ОтриманСЦ данСЦ вСЦдповСЦдають лСЦтературним. Адже, за Whimbey A. E., Denenbergом (1969) частота амбуляцСЦi через СЦнтервал часу змСЦнюСФться вСЦд позитивноi - в 1й день, до негативноi на 2й день СЦ т.д. малюнок 1
3) ВегетативнСЦ показники.
ДефСЦкацСЦя зростала з 1,5 до 4,4 (мал.2), що вСЦдповСЦдаСФ лСЦтературним даним. Так, за Broadhurstом Р.Н. (1969) виявлено тенденцСЦю до ii зменшення протягом 3х днСЦв спостереження. Загалом, дефСЦкацСЦя та урСЦнацСЦя - це першСЦ показники емоцСЦйностСЦ тварин. Таким чином, отриманСЦ данСЦ свСЦдчать про те, що у самцСЦв цСЦСФi групи знижуСФться емоцСЦйний стан СЦ спостерСЦгаСФться розвиток звикання до умов. ВСЦдсутнСЦсть латентного перСЦоду та позитивна кореляцСЦя мСЦж амбуляцСЦСФю та дефСЦкацСЦСФю, також свСЦдчить на цю користь.
Малюнок 2
СпостерСЦгалось зменшення показникСЦв урСЦнацСЦi у самцув контрольноi групи вСЦд 0,9 до 0,4 (мал.3), хоча