ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
? всСЦСФi живоi системи СЦ може визвати патологСЦчнСЦ змСЦни функцСЦй (Pittendrigh, Minis, 1972).
З дослСЦдСЦв Чернишева СЦ АфонСЦна (1975) видно, що постСЦйне свСЦтло чи постСЦйна темнота СЦ неприроднСЦй свСЦтловий режим пагубно сказуСФться на тривалостСЦ життя мух дрозофСЦл СЦ майже не впливаСФ на жукСЦв-короСФдСЦв. ЦСЦкаво, що ритм дрозофСЦл в цих умовах також порушуСФться, в той час коли ритм жукСЦв-короедСЦв СФ бСЦльш стСЦйким. Отже, ендогенний компонент ритма допомагаСФ органСЦзму протидСЦяти неприроднСЦм умовам, СЦ чим бСЦльше вона виражена, тим стСЦйкСЦше органСЦзм.
Ендогенний ритм дозволяСФ також рослинам СЦ тваринам тАЬпередбачатитАЭ змСЦни умов СЦ, таким чином, ранСЦше пСЦдготовлятися до них. КрСЦм того, ендогенний ритм перешкоджаСФ реакцСЦi на несвоСФчасну тАЬпровокацСЦйну" змСЦну умов.
Ритм допомагаСФ розмежуванню у часСЦ активностСЦ тварин рСЦзних видСЦв, призводячи до бСЦльш повного використання ресурсСЦв. РСЦзниця в ритмах у рСЦзних статей перешкоджаСФ зхрещуванню мСЦж близькими родичами. Так, самцСЦ комах виходять з куколок, як правило, ранСЦше за самок (Hardeland, 1969). Ще до вихода самок вони встигають вСЦдлетСЦти. З СЦншоi сторони, синхронний виход зразу багатьох особин дозволяСФ безхребетним тваринам зустрСЦтися при найменьшСЦй втратСЦ особин вСЦд метеорологСЦчних умов СЦ хижакСЦв.
Ендогенний компонент ритма маСФ велике значення в просторовСЦй органСЦзацСЦi тварин. "астивСЦсть враховувати рух небесних тСЦл по небосводСЦ для просторовоi органСЦзацСЦi була вСЦдкрита майже одночасно ФрСЦшем у бджСЦл СЦ Крамером у птахСЦв. найбСЦльш часто спостерСЦгаСФться орСЦСФнтацСЦя за сонцем. БСЦологСЦчне значення такого астротаксСЦса очевидно. При астротаксСЦсСЦ вСЦдбуваСФться як би перемикання тих дСЦлянок сприймаючоi поверхнСЦ ока, якСЦ повиннСЦ один за одним сприймати зображення небесного тСЦла. Хронометром тут СФ ендогенний ритм.
КрСЦм просторовоi органСЦзацСЦi, бджСЦли використовують ендогенний ритм, пристосовуючись до розкладу видСЦлення нектара рСЦзними квСЦтами. Вони можуть запамятати час коли, отримують корм, СЦ прилСЦтають за ним кожного дня в окремСЦ години доби. Такого роду поведСЦнку, що спостерСЦгаСФться у багатьох тварин, називають рефлексом на час (Лобашев, СавватеСФв, 1967).
Також, ендогенний добовий ритм маСФ велике значення в сезонному фотоперСЦодизмСЦ у рослин СЦ тварин. Один з можливих способСЦв визначення довжини фотоперСЦода заснований на порСЦвняннСЦ ендогенних ритмСЦчних процесСЦв з свСЦтловим циклом (Saunders, 1976).
Нормальна структура добовоi ритмСЦки показникСЦв вищоi нервовоi дСЦяльностСЦ СЦ вегетативних функцСЦй СФ одним з найважливСЦших параметрСЦв адекватного функцСЦонування органСЦзма до добових змСЦн умов середовища СЦ зумовлена механСЦзмами адаптацСЦi.
Важливим для людини СФ добовий ритм, тому що в цьому ритмСЦ зосереджено майже 150 фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй людського органСЦзму. РитмСЦчний механСЦзм з точки зору бСЦологСЦв заводиться регулярно змСЦною свСЦтла СЦ темноти. СвСЦтло, попадаючи на сСЦтчатку ока, через зоровСЦ нерви попадаСФ в вСЦддСЦл головного мозку, пСЦд назвою гСЦпоталамус. Це вищий вегетативний центр, що здСЦйснюСФ складну СЦнтеграцСЦю СЦ пристосування функцСЦй внутрСЦшнСЦх органСЦв СЦ систем в цСЦлСЦсну дСЦяльнСЦсть органСЦзма. ВСЦн повязаний з гСЦпофСЦзом, що регулюСФ дСЦяльнСЦсть СЦнших залоз внурСЦшньоi секрецСЦi, що виробляють гормони. Так, в результатСЦ цього ланцюга кСЦлькСЦсть гормонСЦв коливаСФться в ритмСЦ тАЬсвСЦтло - темнотатАЭ. ЦСЦ коливання СЦ визначають високий рСЦвень функцСЦй органСЦзма вдень СЦ низький вночСЦ. У людини СЦ тварин СЦснують два механСЦзми вимСЦру часу: вроджений, заснований на системСЦ внутрСЦшнього годинника СЦ взаСФмодСЦi клСЦтин, СЦ механСЦзм умовних рефлексСЦв на час. Перший механСЦзм здСЦйснюСФться гСЦпоталамо-гСЦпофСЦзарною системою, другий - корою головного мозку.
Доведено, що всСЦ показники життСФдСЦяльностСЦ органСЦзма (фСЦзСЦологСЦчнСЦ, бСЦохСЦмСЦчнСЦ, етологСЦчнСЦ) проявляються добовими коливаннями в онтогенезСЦ. РСЦзнСЦ ритми зявляються в рСЦзному вСЦцСЦ. Народження дитини СФ поштовхом до виникнення добовоi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних процесСЦв. Але, так як, людина живе не в СЦдеальних умовах, непостСЦйними СФ фактори зовнСЦшнього середовища, а також рСЦзноманСЦтнСЦ фСЦзичнСЦ СЦ розумовСЦ навантаження, то СЦ бСЦоритми будуть постСЦйно змСЦнюватись, пристосовуючись до нових умов. ЗмСЦна добовоi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних показникСЦв залежить вСЦд руховоi активностСЦ людини, вСЦд живлення (своСФчаснСЦсть СЦ калорСЦйнСЦсть), вСЦд клСЦмато-географСЦчних умов середовища (атмосферний тиск повСЦтря, ТСрунту, швидкостСЦ вСЦтра, вологостСЦ повСЦтря СЦ т.д.). ритм сну СЦ бадьоростСЦ у новонароджених дСЦтей швидко перетворюСФться в рефлекс на годування, але однофазностСЦ циркадного ритму, за своСФю суттю СФ закрСЦпленою фСЦлогенетично. РЖншСЦ автори вважають, що ритмСЦчна дСЦяльнСЦсть носить вроджений характер, вони виявили добовСЦ ритми вже на 1-й день життя навСЦть у недоношених дСЦтей.
Отже, опираючись на лСЦтературнСЦ данСЦ, можна зробити висновок, що добова ритмСЦка фСЦзСЦологСЦчних систем органСЦзму проявляСФться не в один СЦ той же час. Так, добова ритмСЦка частоти пульса вСЦдмСЦчаСФться лише з 6-го тижня життя, температура тСЦла з 4-8-го тижня, ознаки добового ритму виведення з сечою натрСЦя СЦ калСЦя вСЦдмСЦчаються на 4-20-му тижнСЦ, а креатина СЦ хлоридСЦв - на 16-22 тижнСЦ пСЦсля народження. ВСЦрогСЦдо, це залежить вСЦд ритму дСЦяльностСЦ тСЦСФi чи СЦншоi системи, СЦ чим вище ритм, тим швидше утворюСФться рефлекс на час.
ДобовСЦ ритми змСЦни бСЦльшостСЦ фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй у людини виражаються в постСЦйному пСЦдвищеннСЦ iх рСЦвня з ранкових годин до вечСЦрнСЦх (з максимальним пСЦдвищенням до 16-20 год) СЦ подальшим зниженням в нСЦчнСЦ години (з мСЦнСЦмальним значенням до 3-4 год. ранку). ДеякСЦ пр