ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
В°ну органСЦзма. БСЦоритмСЦка живого багатозначна - вона складаСФться з найрСЦзноманСЦтнСЦших ритмСЦчних коливань, протяжнСЦстю вСЦд долей секунди до тривалих багатоденних чи багатомСЦсячних змСЦн (СисуСФв В.М., 1981; Hal berg F., 1969; Sinz R., 1978). Але, не дивлячись на цей широкий дСЦапазон коливань, вони всСЦ мають окремСЦ елементи, схожСЦ у всСЦх ритмСЦчних типах.
БСЦоритм вСЦдображаСФ змСЦни якого-небудь показника чи властивостСЦ протягом окремого часу, тому при графСЦчному зображеннСЦ ритма на однСЦй осСЦ координат вСЦдкладають величину дослСЦджуваного показника, а на СЦншСЦй осСЦ - СЦнтервал часу проведення вимСЦрСЦв. ЗмСЦни функцСЦональних показникСЦв можна умовно уявити у виглядСЦ синусоiди СЦ на нСЦй видСЦлити такСЦ структурнСЦ елементи ритма: перСЦод, амплСЦтуду, фазу, акрофазу. ПерпСЦод - промСЦжок часу мСЦж двома повторюючимися вихСЦдними точками ритмСЦчноi кривоi, наприклад, мСЦж двома пСЦдйомами чи пониженнями, що називаються фазами ритма. АмплСЦтуда - величина варСЦацСЦi дослСЦджуваного показника чи, СЦнакше, половина величини перСЦодичноi змСЦни в даний момент, взяту як рСЦзницю мСЦж максимальним вСЦдхиленням СЦ середнСЦм значенням. Часто ii виражають в процентах вСЦд всСЦх значень амплСЦтуд за час спостереження ритму СЦ називають мезором, який можна приблизно визначити на графСЦку, провСЦвши пряму лСЦнСЦю по серединСЦ вСЦдстанСЦ мСЦж найбСЦльшими значеннями амплСЦтуд кожноi фази ритма. Час максимального вСЦдхилення дослСЦджуваного показника протягом перСЦоду ритма називаСФться акрофазою.
Одним з найважливСЦших елементСЦв бСЦоритма СФ його базисний рСЦвень, вимСЦрюСФмий як мода ряда найменших значень абсолютних величин показника. ВСЦн являСФ собою той рСЦвень функцСЦонального показника, на якому виявляються коливання в сторону збСЦльшення чи зменшення амплСЦтуд СЦ по всСЦй величинСЦ базисний рСЦвень може бути низьким, середнСЦм чи високим. Ця властивСЦсть бСЦоритмСЦв лежить в основСЦ iх класифСЦкацСЦi. Базисний рСЦвень звичайно розраховують за довгий промСЦжок спостереження ритмСЦки (тиждень, мСЦсяць) СЦ при його визначеннСЦ не приймають до уваги рСЦзкСЦ пониження показника, так як вСЦн виражаСФ моду ряда мСЦнСЦмальних значень показника. АналСЦз робСЦт з бСЦоритмСЦв доводить, що змСЦна функцСЦональних показникСЦв у рСЦзних органСЦзмСЦв може бути схожа за перСЦодом, частотою, фазою, але протСЦкати на рСЦзному базисному рСЦвнСЦ. ОстаннСЦй, для значень якого-небудь показника, наприклад, вмСЦсту гормонСЦв, цукру, мСЦкроелементСЦв в кровСЦ, сечСЦ, слинСЦ, величина артерСЦального тиску СЦ СЦншСЦ показники, являють собою досить стСЦйку величину для дослСЦджуваного, що зберСЦгаСФться довгий час майже незмСЦнною, СЦ ii змСЦна може спостерСЦгатися лише в момент проходження важливих фаз в онтогенезСЦ (пубертальний перСЦод, клСЦмакс СЦ т.д.). У випадку хвороби чи якихось СЦнших рСЦзких змСЦн стану органСЦ (стресова реакцСЦя) базисний рСЦвень може рСЦзко змСЦнюватись, що зразу наголошуСФ на порушеннСЦ в станСЦ функцСЦональних систем, регуляторноi функцСЦi нервовоi системи СЦ змСЦнСЦ внаслСЦдок цього в системСЦ гомеостаза.
Важливою додатковою характеристикою бСЦоритма СФ також розмах коливань, т. б. величина тих меж, в межах яких вСЦдбуваються коливання дослСЦджуваних показникСЦв, чи, говорячи СЦншими словами, варСЦабельнСЦсть значень амплСЦтуд дослСЦджуваних показникСЦв за вСЦдношенням до мезора. Цей показник показник характеризуСФ пластичнСЦсть дослСЦджуваних функцСЦй органСЦзма, степСЦнь його адаптованостСЦ за даним параметром, варСЦабельнСЦсть параметрСЦв бСЦоритма.
ПроведенСЦ дослСЦдження доводять, що високСЦ функцСЦональнСЦ можливостСЦ органСЦзма: стСЦйкСЦсть до дСЦi СЦнфекцСЦйних агентСЦв, виражена адаптацСЦя при тривалих перельотах, висока працездатнСЦсть СЦ т.д., спостерСЦгаються у людей з вСЦдносно високим базисним рСЦвнем, великим розмахом коливань, стСЦйкою часовою структурою бСЦоритма СЦ вСЦдносною постСЦйнСЦстю акрофаз (МоСЦсеСФва Н.РЖ., СисуСФв В.М., 1981). В той же час встановлено, що найбСЦльш легко пристосовуються до змСЦнноi працСЦ тСЦ люди, у яких вСЦдмСЦченСЦ низькСЦ значення амплСЦтуд бСЦоритмСЦв окремих показникСЦв (Rein berg A. et al., 1978).
Для точноi оцСЦнки, опису СЦ аналСЦзу бСЦоритмСЦв введенСЦ також СЦ СЦншСЦ показники, наприклад, коефСЦцСЦСФнт синхронСЦзацСЦi функцСЦй, показники добовоi активностСЦ (Баевський Р.М., 1976), коефСЦцСЦСФнт степенСЦ органСЦзованостСЦ добового ритма (МоСЦсеСФва Н.РЖ., СисуСФв В.М., 1981) СЦ ряд СЦнших показникСЦв оцСЦнки бСЦоритмСЦв, що мають спецСЦальне значення (Halberg F. et al., 1977). ВсСЦ цСЦ показники СФ похСЦдними вСЦд основних параметрСЦв ритма.
1.2 КласифСЦкацСЦя бСЦоритмСЦв
БСЦологСЦчнСЦ ритми охоплюють широкий дСЦапазон перСЦодСЦв - вСЦд долей секунд на молекулярному рСЦвнСЦ, до багатьох рокСЦв - на надорганСЦзмовому. З пСЦдвищенням рСЦвня структурноi органСЦзацСЦi матерСЦi подовжуСФться перСЦод набутих нею коливань. Ускладнення функцСЦональноi органСЦзацСЦi системи веде до створення СЦСФрархСЦчноi черговостСЦ часових рСЦвнСЦв.
РЖснують класифСЦкацСЦi бСЦоритмСЦв, що грунтуються на iх функцСЦональнСЦй значимостСЦ, на рСЦвнСЦ органСЦзацСЦi бСЦологСЦчноi системи, рСЦвнСЦ гомеостатичних механСЦзмСЦв. НайбСЦльше розповсюдження маСФ подСЦл бСЦоритмСЦв в залежностСЦ вСЦд iх частоти (перСЦоду).
НайбСЦльш повна класифСЦкацСЦя частоти бСЦологСЦчних ритмСЦв дана в працСЦ Ашоффа, в якСЦй видСЦлено пять класСЦв бСЦоритмСЦв:
- ритми високоi частоти - вСЦд долей секунди до 30 хвилин (осцилляцСЦi на молекулярному рСЦвнСЦ, ритми електроенцефалограмми, скорочення серця, дихання, перистальтика кишечника);
- ритми середньоi частоти - вСЦд 30 хвилин до 28 годин, включаючи ультрадСЦальнСЦ (до 20 год) СЦ циркаднСЦ (20 - 28 год);
- мезоритми, до яких вСЦдносяться СЦнфрадСЦальнСЦ (28год - 6 днСЦв) СЦ циркасепталь