ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
? добових ритмСЦв, чи пейсмекери (водСЦi ритмСЦв), що керують ритмами клСЦтин, органСЦв СЦ органСЦзма в цСЦлому, знаходяться в головному мозку. Пейсмекер часто називають бСЦологСЦчними часами, пСЦд якими розумСЦють властивСЦсть живих органСЦзмСЦв орСЦСФнтуватись у часСЦ. В ритмСЦчнСЦй активностСЦ клСЦтин домСЦнуюча роль належить ядру. Ведучими циркадними ритмами у людини СЦ тварин СФ ритми активностСЦ СЦ спокою, сну СЦ бадьоростСЦ СЦ вСЦдповСЦднСЦ цим станам циклСЦчнСЦ процеси витрачання СЦ вСЦдновлення енергСЦi. ОднСЦ вченСЦ вважають, що циркаднСЦ ритми - це популяцСЦйно-клональна генетично закрСЦплена перСЦодичнСЦсть, СЦншСЦ вважають, що нСЦякоi генетичноi закрСЦпленостСЦ не СЦснуСФ.
СезоннСЦ коливання сонячноi активностСЦ, кСЦлькСЦсть вСЦтамСЦнСЦв у iжСЦ грають роль пускових механСЦзмСЦв у реалСЦзацСЦi перечислених бСЦоритмСЦв. З цСЦСФi точки зору можна пояснити сезоннСЦсть СЦнфекцСЦйних хвороб, перСЦодичнСЦсть загострень виразковоi хвороби шлунка СЦ дванадцятипалоi кишки, ревматизма, туберкульоза, не говорячи вже про такСЦ соматичнСЦ хвороби, як гСЦпертонСЦчна хвороба СЦ СЦнфаркт мСЦокарда. СезоннСЦ коливання проявляються у всСЦх процесах життСФдСЦяльностСЦ. ПСЦдкреслюються, наприклад, ритми народження максимумСЦв в весняний СЦ мСЦнСЦмумСЦв в осСЦнньо-зимовий перСЦоди СЦ ритми смертностСЦ з зворотньою сезонною спрямованСЦстю, останнСФ повязують з пСЦдвищенням чуттСФвостСЦ до СЦнфекцСЦй в холодний перСЦод року.
Серед багаторСЦчних циркаритмСЦв краще СЦнших вивченСЦ цикли з 3х-рСЦчною перСЦодичнСЦстю у хлопчикСЦв СЦ 2х-рСЦчною у дСЦвчат, що проявляються з 10-лСЦтнього вСЦку. тАЬПсихологСЦчнСЦ тАЭ ритми з перСЦодом в 7 рокСЦв описанСЦ Н.Я. ПСФрном (1925). З окремою перСЦодичнСЦстю протСЦкають вСЦковСЦ розлади функцСЦй, частково адаптацСЦi ока до яркого свСЦтла погСЦршуСФться майже в 2 рази через кожнСЦ 13 рокСЦв починаючи з 16 рокСЦв.
БагаторСЦчна перСЦодичнСЦсть явищ повязана з метеорологСЦчними СЦ гелСЦогефСЦзичними явищами (в тому числСЦ флуктуацСЦями магнСЦтного поля), якСЦ зумовленСЦ дСЦСФю сонцедСЦяльностСЦ (Чижевський, 1976). Сонячна активнСЦсть зростаСФ, коли ii центри проходять через центральний меридСЦан поверненоi до ЗемлСЦ напСЦвсфери. ВСЦдомСЦ 5-6, 11-12-рСЦчнСЦ СЦ вСЦковСЦ цикли сонячноi активностСЦ, але конкретний механСЦзм бСЦологСЦчноi дСЦi космСЦчних факторСЦв не зясований. ПрипускаСФться, що вони реалСЦзуються через змСЦни фСЦзико-хСЦмСЦчного стану коллоiдСЦв (ПСЦккардСЦ, 1967). За гСЦпотезою С. АрренСЦуса, космСЦчнСЦ впливи на земнСЦ явища сказуються через коливання електричного СЦ магнСЦтного полСЦв ЗемлСЦ. Ряд вчених, проте, вважають цСЦ коливання недостатнСЦми для сприйняття органСЦзмом. Для того, щоб довести iх бСЦологСЦчну значимость, А.С. Пресман (1968) виказав СЦдею СЦнформацСЦйного впливу коливань електричних СЦ магнСЦтних полСЦв. Ним допускаСФться наявнСЦсть в органСЦзмСЦ внутрСЦшнСЦх систем електронно-магнСЦтноi регуляцСЦi чи вроджених осцилляцСЦй (коливань), що мають рСЦзнСЦ перСЦоди, амплСЦтуду СЦ сприймаючих коливання електричного СЦ магнСЦтних полСЦв навколишнього середовища. Природньо, рСЦзноманСЦтнСЦ змСЦни в органСЦзмСЦ повиннСЦ бути циклСЦчними, так як саме вони вСЦдбивають суть живого, забезпечують нормальну регуляцСЦю життСФвих процесСЦв СЦ рСЦвновагу з навколишнСЦм середовищем.
Але, як звСЦсно, перСЦодичнСЦ змСЦни властивСЦ не лише людському органСЦзму, але СЦ навколишньому середовищу. Ритми середовища СЦснування називаються синхронСЦзаторами - фСЦзичними СЦ соцСЦальними.
ПСЦд фСЦзичними синхронСЦзаторами розумСЦСФться чергування свСЦтла СЦ темноти, напруги електричних СЦ магнСЦтних полСЦв, добовСЦ СЦ сезоннСЦ коливання температури СЦ вологостСЦ повСЦтря, атмосферного тиску СЦ т.д. ПСЦд соцСЦальними - розпорядок виробничоi СЦ побутовоi дСЦяльностСЦ.
РЖ фСЦзичнСЦ, СЦ соцСЦальнСЦ синхронСЦзатори, постСЦйно взаСФмодСЦють з бСЦоритмами людського органСЦзму, накладають на них власний вСЦдбиток. Взяти хоча б бСЦоритми функцСЦi нирок. За накопиченими даними, показники бСЦоритмСЦв нирковоi функцСЦi залежать вСЦд умов працСЦ СЦ змСЦнюються у людей, адаптованих до роботи в нСЦчну змСЦну. А добовий ритм видСЦлення води, СЦонСЦв натрСЦя, калСЦя СЦ хлора рСЦзний в рСЦзних географСЦчних зонах.
1.3 ДобовСЦ бСЦологСЦчнСЦ ритми
З усСЦх бСЦоритмСЦв людини найбСЦльш вивченСЦ СЦ найбСЦльш повно використовуються в практицСЦ добовСЦ бСЦоритми. Вони СФ основними в СЦСФрархСЦi часовоi органСЦзацСЦi людського органСЦзма. Стан системи добових ритмСЦв органСЦзма СФ одним з основних критерСЦiв резистентностСЦ органСЦзма. Циркадний ритм фСЦзСЦологСЦчних процесСЦв СЦ поведСЦнки спостерСЦгаСФться у всСЦх живих СЦстот, який погоджений с добовою перСЦодичнСЦстю змСЦн метеорологСЦчних факторСЦв (освСЦтленСЦсть, температура СЦ атмосферний тиск). Поворот ЗемлСЦ навколо власноi осСЦ, зумовлюСФ ритмСЦчну змСЦну метеофакторСЦв, визначаСФ добовий ритм живоi матерСЦi. Цей ритм дуже стСЦйкий. Значення динамСЦки циркадноi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних показникСЦв СФ цСЦнним дСЦагностичним СЦ прогностичним прийомом, особливо в процесСЦ пристосування до рСЦзних клСЦмато-географСЦчних умов. Вивчення добовоi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй органСЦзма СФ важливим в проведеннСЦ ефективноi профСЦлактики СЦ лСЦкуваннСЦ ряду хвороб. ВибСЦр часу доби для проведення найбСЦльш ефективного лСЦкування маСФ велике практичне значення. ЦиркаднСЦ ритми процесСЦв органСЦзму синхронСЦзованСЦ з клСЦмато-географСЦчними, соцСЦальними СЦ СЦншими умовами навколишнього середовища. У випадку змСЦни умов навколишнього середовища вСЦдбуваСФться розбСЦжнСЦсть мСЦж астрономСЦчним часом СЦ фСЦзСЦологСЦчними ритмами, десинхроз, вСЦдновлення добовоi ритмСЦки фСЦзСЦологСЦчних показникСЦв може бути критерСЦСФм видужання. Вивчення структури СЦ фаз циркадноi ритмСЦки в процесСЦ адаптацСЦi до постСЦйно змСЦнюючихся умов середо