ПоведСЦнка самцСЦв щурСЦв лСЦнСЦi ВСЦстар при рСЦзних свСЦтлових режимах
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
p>
РЖРЖРЖ - Надниркова активнСЦсть
аскорбСЦнова кислота наднирок
плазменнСЦ кортикостероiди
IV - ЕлектроенцефалографСЦя
гСЦпокамальний тета-ритм
електромСЦограмма
В основному це поведСЦнковСЦ ознаки, фСЦзСЦологСЦчнСЦ параметри, бСЦльшСЦсть з яких - варСЦанти руховоi активностСЦ (амбуляцСЦя), завдяки легкостСЦ кСЦлькСЦсних вимСЦрСЦв СЦ явноi надСЦйностСЦ та вСЦрогСЦдностСЦ для СЦнтерпретацСЦi. ВимСЦрювання амбуляцСЦi звичайно робиться шляхом просторових пСЦдрахункСЦв або вимСЦрюванням пропорцСЦй часу, який був використаний на мабуляцСЦю. ВимСЦри проводяться згСЦдно:
1) характеристики iх чергових прагнень (цСЦлСЦ);
2) локальнСЦсть;
3) латентнСЦсть.
АмбуляцСЦя, яка була спрямована на втечу вимСЦряна Ehrlich A. & Burns N. (1958). МСЦсцезнаходження на периферСЦi та в кутах (Morisson B.I. & Tratcher K. 1969), мСЦсцезнаходження бСЦля стСЦн (Vall F. D. 1970) - були використанСЦ як показники працСЦ. АктивнСЦсть також може бути вивчена за ii вСЦдсутностСЦ, за допомогою 2-х основних параметрСЦв - латенцСЦя та фрСЦзСЦнг (тАЬзастивання, заморожуваннятАЭ). Латентний перСЦод вимСЦрюСФться часом вСЦд початку експеримента до прояву певного типу поведСЦнки. Звичайно, в якостСЦ латентного перСЦода використовують час за який тварина залишаСФ стартовий майданчик (Ivinskis A. 1968; W. Poley & I. P. Royce 1970). Теоретично може бути використана латентнСЦсть будь - якого залежного параметра, але дослСЦдники дають перевагу амбуляцСЦi.
РЖншим обчислювальним параметром у тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ СФ вСЦдсутнСЦсть активностСЦ - фрСЦзСЦнг. ВСЦн широко використовуСФться як на СЦндикатор стану стреса. Певно, це СЦ СФ поведСЦнкова реакцСЦя, яка на фСЦлогенетичнСЦй сходинцСЦ проявляСФться як сприйняття загрози (специфСЦчна для кожного виду тварин). Факторами фрСЦзСЦнгу виступають раптовСЦ змСЦни, перемСЦщення оточення (середовСЦ дислокацСЦi), фСЦзичне обмеження рухомостСЦ та присутнСЦсть хижакСЦв. У тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ фрСЦзСЦнг - вСЦдповСЦдь на подразники, якСЦ наведенСЦ вище СЦ специфСЦчнСЦ для кожного виду, СЦнодСЦ проявляються бСЦльше 1 години. ФрСЦзСЦнг може супроводжуватися тахСЦпноСФ та серцевою аритмСЦСФю (M. A. Hofer, 1970). Другим варСЦантом довготривалоi нерухомостСЦ виступаСФ сон та уявний сон, який був дослСЦджений Foxом & Spencerом РЖ. М (1969). Тварини, у яких вСЦдмСЦчали довготривалу нерухомСЦсть у тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ, швидко зупиняли рухи, посилювалася дефСЦкацСЦя та урСЦнацСЦя, вони навСЦть тремтСЦли при перенесенних в стартовий бокс. Уявний сон також вСЦдмСЦчав Cummins R. A. у щурСЦв, у яких виявлялося тремтСЦння, яке може бути результатом тахСЦпноСФ в станСЦ нерухомостСЦ. M. A. Hofer (1970), Zynn R. (1966), вСЦдмСЦчали уявний сон, як результат перезбудження, частота сну збСЦльшувалась зСЦ збСЦльшенням часу дослСЦду та часом мСЦж дослСЦдами. Це скорСЦше звикання, яке вказуСФ на те, що звикання до реакцСЦi збудження може супроводжуватися швидким станом дрСЦмоти та сну. В цей перСЦод дрСЦмоти може легко виникнути нереалСЦзована орСЦСФнтовна реакцСЦя. СубСФктивно, можливо диференцСЦювати залякування вСЦд зовнСЦшньоi загрози та вСЦд псевдо-сплячки за характерними ознаками, такими як: широко вСЦдкритСЦ очСЦ, мязова ригСЦднСЦсть (скованСЦсть) проти постСЦйного розвитку замкнутих очей та розслабленоi пози, що супроводжують псевдосплячку. ЦСЦ двСЦ форми поведСЦнки наводять приклад реакцСЦi переляку та викликаноi реакцСЦi збудження. Тестом для цих гСЦпотез може бути реакцСЦя реСФстрацСЦi ЕЕГ тому, що орСЦСФнтовна реакцСЦя супроводжуСФться гСЦпокамальним Q - ритмом, тодСЦ як реакцСЦя переляку супроводжуСФться десинхронСЦзацСЦСФю в гСЦпокампСЦ. Отже, нерухомСЦсть у тАЬВСЦдкритому полСЦтАЭ може бути СЦндикатором високоi напруги (стресу).
СлСЦдуючим критерСЦСФм активностСЦ СФ пСЦдводження - рерСЦнг (Ivinskis A., 1968). В комплексСЦ з амбуляцСЦСФю вСЦн вСЦдображаСФ стСЦйкСЦ СЦндивСЦдуальнСЦ ознаки тАЬнеспецифСЦчний рСЦвень збудженостСЦтАЭ, який корелюСФ з короткохвильовою активнСЦстю гСЦпокампу та з СЦншими поведСЦнковими ознаками, також СЦз варСЦантами СЦнших поведСЦнкових реакцСЦй, в залежностСЦ вСЦд СЦндивСЦдуальних вСЦдмСЦн в соматичних функцСЦях, таких як, швидкСЦсть росту, температура тСЦла, тепловСЦддача, перевага певних видСЦв iжСЦ, ендокриннСЦ функцСЦi (Hat L. & Collova-Hemon 1968; Martinek Z. &Hat L. 1969). СидСЦння виявляСФться при умовах, якСЦ звязанСЦ з низьким рСЦвнем активностСЦ та негативно корелюСФ з амбуляцСЦСФю та рерСЦнгом (Prescott R. 1970). Параметри, якСЦ не вСЦдносяться до рухСЦв всього тСЦла, дослСЦдженСЦ неповнСЦстю. Сюди вСЦдносяться: драпання, скрежет зубами, ЕМГ, серцевСЦ ритми, ЕЕГ, якСЦ використовувалися для дослСЦдження поведСЦнки. Скрежет зубами було використано Hudhesом (1969) як можливий СЦндикатор турботи (збентеженСЦсть), на тСЦй основСЦ, що воно може символСЦзувати тАЬповедСЦнку заточення зубСЦв з метою захистутАЭ. Дихання та ЕМГ були використанСЦ Hoferом (1970) в дослСЦдженнСЦ довготривалоi амбуляцСЦi. Чищення шерстСЦ (грумСЦнг) СЦ умивання, характеризують один СЦ той же вид поведСЦнки та визначають низьку вСЦрогСЦднСЦсть (Ivinskis A. 1968) та негативний звязок з показниками високоактивних станСЦв (Prescott R. 1970).
Можливих параметрСЦв вегетативноi нервовоi системи багато, але на практицСЦ вони звичайно лСЦмСЦтуються легко вимСЦрювальними екскреторними та серцевими функцСЦями. Характерним проявом пасивно-оборонноi поведСЦнки у щурСЦв при перемСЦщеннСЦ iх у нове незнайоме середовище, СФ вегетативна реакцСЦя у виглядСЦ дефекацСЦi та урСЦнацСЦi, а також змСЦненнСЦ рСЦвня руховоi активностСЦ. До форм пасивно - оборонноi поведСЦнки у тестСЦ тАЬВСЦдкрите полетАЭ наведенСЦ найменування: реакцСЦя дефСЦкацСЦi СЦ реакцСЦя урСЦнацСЦi, що визначаються як тАЬемоцСЦйнСЦстьтАЭ, а рухову активнСЦсть - як тАЬамбуляцСЦютАЭ. ВСЦдображення пасивно-оборонноi поведСЦнки щурСЦв через iх емоцСЦйнСЦсть дослСЦдив Hall (1934). У 1942 роцСЦ Холл СЦ Клайн порСЦвняли 2-СЦ лСЦнСЦi щурСЦв за агресивнСЦстю. Вони з