ПСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ персоналу
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ах рацСЦональних шляхСЦв формування зайнятостСЦ економСЦчно активного населення краiни.
На початку перебудови економСЦки в наукових кругах була нетривала дискусСЦя про те, де здСЦйснюСФться взаСФмодСЦя попиту СЦ пропозицСЦi: на ринку працСЦ або на ринку робочоi сили. Не вдаючись до глибоких теоретичних дослСЦджень, вСЦдгукуючись на невСЦдкладнСЦ потреби практики (в першу чергу - приборкання безробСЦття), широкого поширення набули внутрСЦшньо суперечливСЦ формулювання, по яких на ринку працСЦ взаСФмодСЦють покупцСЦ СЦ продавцСЦ робочоi силы. Ринок працСЦ - сфера, де формуються пропозицСЦя СЦ попит на робочу силу, де взаСФмодСЦють продавцСЦ СЦ покупцСЦ робочоi сили [7]. Ринок працСЦ - це сукупнСЦсть взаСФмин, якСЦ виникають СЦ розвиваються з приводу купСЦвлСЦ-продажу робочоi сили [8] СЦ СЦн.
ЛогСЦчно виникаСФ питання: якщо ринок прийнято називати по вигляду товару, який пропонуСФться СЦ запрошуСФться, то чому робоча сила продаСФться СЦ купуСФться не на ринку робочоi сили, а на ринку працСЦ? ВСЦдповСЦдь лежить, з одного боку, у вСЦдмСЦнностях в змСЦстСЦ понять праця СЦ робоча сила, з СЦншоi - в забезпеченнСЦ однозначностСЦ (однорСЦдностСЦ) облСЦку одиниць товару, що функцСЦонують на ринку.
Так, виходячи з титульноi назви ринку, на ринку працСЦ повинен пропонуватися (продаватися) СЦ питаСФться (купуватися) праця. Проте це не так, оскСЦльки працю СФ процес специфСЦчного з'СФднання предметСЦв працСЦ СЦ засобСЦв труда, пов'язаний з витрачанням фСЦзичних СЦ духовних сил працСЦвника. ОблСЦк працСЦ проводиться в одиницях часу з розрахунку на одного працСЦвника: чол.-час, чол.-день, чол.-рСЦк. Тому на ринку працСЦ фактично йдеться про зайнятСЦсть людей найманою оплачуваною працею в розрСЦзСЦ року, мСЦсяця, дня, години. Проте таке числення вСЦдводить питання убСЦк вСЦд облСЦку зайнятих СЦ незайнятих економСЦчно активних осСЦб. Тому саме СЦз-за потреби вирСЦшення проблеми подолання безробСЦття як одиниця вимСЦрювання передбачуваноi працСЦ використовуються не человеко-роки потенцСЦйноi здСЦбностСЦ до працСЦ, а (хай менш теоретично витримана, але така, що однозначно розумСЦСФться всСЦма учасниками ринку) - чисельнСЦсть працюючих СЦ безробСЦтних людей (СФ на увазСЦ - в середньо-рСЦчному численнСЦ). Тобто на ринку працСЦ йдеться про зайнятСЦсть - незайнятСЦсть оплачуваною працею економСЦчно активного населення, диференцСЦацСЦя трудових ресурсСЦв регСЦону за ознакою зайнятостСЦ.
Проте з'ясуванням питань, хто СЦ що продаСФ на ринку працСЦ СЦ хто СЦ що на нСЦм купуСФ, це ринковСЦ вСЦдносини по працСЦ ще не вичерпуються, унаслСЦдок двоСФдиностСЦ ролей його учасникСЦв.
Так, працСЦвник продаСФ свою живу працю (тобто - здаючи свою робочу силу в наймання), крСЦм зарплати, пред'являСФ своi власнСЦ вимоги (попит) на конкретнСЦ властивостСЦ пропонованих йому мСЦсць. Наймач, купуючи у працСЦвника (наймаючи) його потенцСЦйну живу працю, крСЦм зарплати, всСЦма силами розкриваСФ достоiнства пропонованого для цСЦСФi працСЦ конкретного робочого мСЦсця (тобто створюСФ пропозицСЦю робочих мСЦсць). Виходить, що паралельно з купСЦвлею-продажем робочоi сили вСЦдбуваСФться купСЦвля-продаж робочих мСЦсць. Як цСЦна рСЦвноваги виступають: для робочого - заробСЦтна плата, цСЦна робочоi сили, для наймача - оплата працСЦ, цСЦна робочоi сили. Все це даСФ пСЦдстави для висновку про те, що ринок працСЦ (макрорСЦвень) диференцСЦюСФться в два ринки (мСЦкрорСЦвень): ринок робочоi сили (рис. 1.1) СЦ ринок робочих мСЦсць (рис. 1.2).
Рис 1.1 Попит та пропозицСЦя на ринку працСЦ
На рис. 1.1 кривими ГД СЦ БВ показане традицСЦйне зображення попиту СЦ пропозицСЦi товару робоча сила на ринку робочоi сили. Точка iх перетину А вСЦдповСЦдаСФ рСЦвноважнСЦй цСЦнСЦ даного товару (точка Ц), яка на практицСЦ приймаСФ форму рСЦвноважноi величини зарплати (Зпр).
Оплата працСЦ, грн./мСЦс.
КСЦлькСЦсть мСЦст (на 1 чол. на 1 мСЦсто в змСЦну)
Рис 1.2 Попит та пропозицСЦя робочих мСЦсць на ринку працСЦ
Точками N ми розмежували контингенту носСЦiв робочоi сили:
вСЦдрСЦзок 0N3 показуСФ чисельнСЦсть зайнятих найманою оплачуваною працею;
вСЦдрСЦзок N3Nстp показуСФ чисельнСЦсть тих незайнятих, якСЦ СЦ при рСЦвноважнСЦй зарплатСЦ не хочуть задовольнити попит на iх робочу силу СЦз-за невСЦдповСЦдностСЦ характеру працСЦ (при оплатСЦ ЗПр) своiм запитам (вимогам, що пред'являються до робочого мСЦсця);
вСЦдрСЦзок NстрNц показуСФ чисельнСЦсть незайнятих, якСЦ згоднСЦ працювати СЦ з оплатою працСЦ, що буде нижче ЗПр, проте на iх робочу силу немаСФ нСЦ попиту на простСЦ робочСЦ мСЦсця (з неквалСЦфСЦкованими малоквалСЦфСЦкованою працею), нСЦ попиту взагалСЦ. СлСЦд зазначити, що контингент NстpNц не може замСЦстити попит АД унаслСЦдок низькоi професСЦйноi якостСЦ робочоi сили. На рис. 1.1 ми бачимо об'СФми структурного, фрикцСЦйного безробСЦття (1) СЦ циклСЦчного безробСЦття (2):
, чел.(1.1)
, чел.(1.2)
Можна на рис. 1.1 нанести лСЦнСЦi зниження претензСЦй до рСЦвня зарплати: незначне (лСЦнСЦя АЕ) для осСЦб, охоплених структурним безробСЦттям, СЦ СЦстотне (лСЦнСЦя ЕИ) для осСЦб, охоплених циклСЦчним безробСЦттям. Крива ДЙ показуСФ: на скСЦльки необхСЦдно збСЦльшити попит на робочу силу, щоб подолати циклСЦчне безробСЦття, СЦ яка частина наявного попиту (лСЦнСЦя АД) визнаСФться невСЦдповСЦдною для квалСЦфСЦкованоi робочоi сили, що знаходиться в структурному СЦ фрикцСЦйному безробСЦттСЦ.
На мал. 1.2 кривими НТ СЦ ЛМ показанСЦ попит СЦ пропозицСЦя на ринку робочих мСЦсць. Точка iх перетину К вСЦдповСЦдаСФ рСЦвноважним витратам власникСЦв товару робоче мСЦсце на оплату працСЦ найнятих робСЦтникСЦв (точка С), в?/p>