ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi учбово-виховного процесу за допомогою здоров'язберСЦгаючих технологСЦй
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и приросту хвороб органСЦв подиху (42,3%) СЦ сечостатевоi системи (3,5%). РЖстотний внесок у формування високого рСЦвня хронСЦчноi захворюваностСЦ й морфо функцСЦйних вСЦдхилень вносять хвороби кСЦстково-мязовоi й сполучноi тканини, системи кровообСЦгу й нервовоi системи, середньорСЦчнСЦ темпи приросту по яких склали 18-24,8% .
АналСЦз структури захворюваностСЦ також виявляСФ широкий спектр захворювань СЦ тенденцСЦю до збСЦльшення числа студентСЦв СЦз хронСЦчними захворюваннями. НайбСЦльше часто студенти звертаються з гострими респСЦраторно-вСЦрусними СЦнфекцСЦями (ГРВРЖ), 2-е мСЦсце по обертаностСЦ займають ангСЦна й гострий бронхСЦт, менша кСЦлькСЦсть студентСЦв СЦде СЦз захворюваннями сечостатевоi системи. Причому, як показують результати дослСЦджень, спостерСЦгаСФться тенденцСЦя до росту захворюваностСЦ, як у цСЦлому, так СЦ по окремих видах захворювань [46,50].
АналСЦз структури вСЦдвСЦдувань лСЦкаря виявив найбСЦльше iхнСФ число в студентСЦв I СЦ II курсСЦв в основному у звязку СЦз хворобами органСЦв подиху, нервовоi системи й органСЦв почуттСЦв (переважно синдром вегетативних дисфункцСЦй). У старшокурсникСЦв рСЦст числа вСЦдвСЦдувань обумовлений хворобами органСЦв травлення, кСЦстково-мязовоi системи й травмами, що, найСЦмовСЦрнСЦше, пояснюСФться порушеннями харчування, перенапругою й зривом адаптацСЦйних систем через бСЦльш тривале навчання у ВузСЦ.
При аналСЦзСЦ захворюваностСЦ з тимчасовою втратою працездатностСЦ (ТВП), частота видачСЦ довСЦдок склала 25-35%. ВСЦдзначаСФться сезонна спрямованСЦсть захворюваностСЦ з найбСЦльшими показниками у вереснСЦ, березнСЦ й квСЦтнСЦ. РСЦвень захворюваностСЦ з ТВП у середньому склав 32,8 випадку тимчасовоi непрацездатностСЦ (на 100 студентСЦв). Близько 60% склали студенти I СЦ II курсСЦв. У структурСЦ захворюваностСЦ переважають простуднСЦ хвороби (73,1%); наступнСЦ ранговСЦ мСЦсця займають хвороби органСЦв травлення й зубСЦв, серцево-судинна патологСЦя, захворювання бруньок СЦ сечовивСЦдних шляхСЦв .
Прямим показником здоровя, як вСЦдомо, СФ фСЦзичний розвиток, у результатСЦ вивчення якого виявлено, що гармонСЦчним воно СФ лише в 54,6% студентСЦв, дисгармонСЦйним в 31, 4% СЦ рСЦзко дисгармонСЦйним в 14% студентСЦв. Середня маса тСЦла студентСЦв склала 62,2кг, довжина тСЦла 173см, окружнСЦсть грудноi клСЦтини 76,1см. У студентСЦв середнього, нижче середнього й низького росту СФ бСЦльша ймовСЦрнСЦсть надлишку маси тСЦла, тодСЦ як у високих студентСЦв СЦснуСФ ризик розвитку дефСЦциту маси тСЦла.
Таким чином, майже половина обстежених студентСЦв по показниках фСЦзичного розвитку й захворюваностСЦ потребують перекладу в пСЦдготовчу або в спецСЦальну фСЦзкультурну групу, або повнСЦстю повиннСЦ звСЦльнятися вСЦд занять по фСЦзкультурСЦ [47,49,50].
ЗагальновСЦдомо, що здоровя на 50-55% залежить вСЦд способу життя людини, значить можна вважати, що генеральною лСЦнСЦСФю формування й змСЦцнення здоровя СФ здоровСЦший спосСЦб життя. СпосСЦб життя студентськоi молодСЦ нСЦяк не можна назвати здоровСЦшим. Як показують проведенСЦ дослСЦдження спосСЦб життя студентСЦв характеризуСФться високою поширенСЦстю негативних стереотипСЦв поведСЦнки й низкою фСЦзичною активнСЦстю.
ОсобливСЦстю гендерних тенденцСЦй СФ велика питома вага дСЦвчат з незадовСЦльним рСЦвнем руховоi активностСЦ (46,9 63,6%), наявнСЦсть шкСЦдливих звичок (41,4 45,1%) у порСЦвняннСЦ з юнаками. СпосСЦб життя юнакСЦв характеризуСФться: наявнСЦстю психоемоцСЦйного стресу (87,5-87,8%), недостатнСЦм перебуванням на свСЦжСЦм повСЦтрСЦ (88,9-90,6%), недостатньою тривалСЦстю сну (37,5-44,4%), незадовСЦльною медичною активнСЦстю (19,8-26,3%). До специфСЦчних особливостей способу життя студенток у цьому планСЦ можна вСЦднести читання ночами (51,3%), прийняття iжСЦ перед сном (48,6%), недостатнСЦй рСЦвень руховоi активностСЦ (71,7%), наявнСЦсть проблем в особистСЦм життСЦ (48,9%), уживання алкоголю по святах (81,2%), палСЦння (7,7%).
При цьому слСЦд зазначити, що, незважаючи на досить високу поширенСЦсть шкСЦдливих звичок серед студентСЦв, тСЦльки половина з них намагаються боротися з ними.
У цСЦлому повсякденна поведСЦнка й життСФвий уклад студентськоi молодСЦ як особливоi соцСЦальноi когорти населення, обСФднаноi специфСЦчними умовами навчальноi дСЦяльностСЦ, вСЦковими закономСЦрностями функцСЦонування органСЦзму, обумовлюють специфСЦку способу життя. У загальному видСЦ йому властивСЦ незадовСЦльний рСЦвень руховоi активностСЦ, наявнСЦсть шкСЦдливих звичок, недостатня тривалСЦсть сну й перебування на свСЦжСЦм повСЦтрСЦ, нерацСЦональне харчування, постСЦйний СЦ перСЦодичний психоемоцСЦйний стрес. КрСЦм того, досить значна питома вага студентСЦв з незадовСЦльною медичною активнСЦстю.
Встановлено, що студенти недостатньо використовують ефективнСЦ компоненти по забезпеченню здоровСЦшого способу життя. Так, регулярну профСЦлактику стомлення й щоденне вСЦдновлення пСЦсля роботи проводять тСЦльки 25,15% студентСЦв, рацСЦональний добовий режим дотримують тСЦльки 22,15% студентСЦв, що гартують процедури використовують 25,98%, а антистресовСЦ заходи 18% [42,45,47].
ПроаналСЦзувавши отриманСЦ данСЦ, можна сказати, що цСЦннСЦснСЦ орСЦСФнтацСЦi, звязанСЦ зСЦ здоровям СЦ веденням здоровСЦшого способу життя, поки ще не зайняли належного мСЦсця в системСЦ цСЦнностей студента. Це викликаСФ заклопотанСЦсть, тому що вСЦдсутнСЦсть вСЦдповСЦдноi орСЦСФнтацСЦi в поведСЦнцСЦ збСЦльшуСФ розрив, що утворюСФться мСЦж реальним статусом СЦ способом життя студентСЦв, з одного боку, СЦ вимогами життя з СЦншоi. Для лСЦквСЦдацСЦi такоi розбСЦжностСЦ необхСЦдно проводити комплексну роботу з формування здоровСЦшого способу життя в родинСЦ СЦз залученням рСЦзних суспСЦльних СЦнститутСЦв. Таким чином, критичнСЦ явища в станСЦ здоровя, нездоровий спосСЦб життя й поширенСЦсть шкСЦдливих звичо?/p>