ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi учбово-виховного процесу за допомогою здоров'язберСЦгаючих технологСЦй
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ачаючи здоровя, моральний СЦ психологСЦчний стан людей, тривалСЦсть iх життя СЦ соцСЦальну значимСЦсть, мало пСЦдвладнСЦ кожному СЦндивСЦдууму СЦ навСЦть колективам, залежить вСЦд держави СЦ ii соцСЦально-економСЦчних, екологСЦчних та СЦнших здоровязберСЦгаючих програм.
Друга група факторСЦв, що визначають популяцСЦйне здоровя людей, починаючи з народження, - спадковСЦсть. СпадковСЦ захворювання або порушення у фСЦзичному розвитку СЦ функцСЦонуваннСЦ органСЦзму супроводжували людину з давнСЦх часСЦв та були повязанСЦ зСЦ складно пояснюваними змСЦнами в окремих ланках генотипу. Ця група захворювань займала вСЦдносно невелику питому вагу в патологСЦi людини. ВСЦк наукового технСЦчно прогресу - нашСЦ часи, докорСЦнно змСЦнив значимСЦсть цього фактору в формуваннСЦ органСЦзму людини. Це повязано з двома групами причин. По-перше, це СЦнтенсифСЦкацСЦя споживання природних ресурсСЦв, переробка котрих обумовила викид в навколишнСФ середовище колосальноi кСЦлькостСЦ шкСЦдливих для всього живого речовин. По-друге, людина сама активно руйнуСФ свСЦй генотип за допомогою шкСЦдливих звичок. Основними СЦ найбСЦльш небезпечними з них СФ курСЦння тютюну, непомСЦрне споживання алкоголю,
пристрасть до наркотикСЦв (наркоманСЦя) та хСЦмСЦчним речовинам наркотичноi дСЦi (токсикоманСЦя) [13].
3 аналСЦзу даних вСЦтчизняних та зарубСЦжних дослСЦдникСЦв причин хвороб людини та iх питомоi значимостСЦ випливаСФ, що, якщо всСЦ причини хвороб и порушень гармонСЦчного розвитку прийняти за 100%, то розклад виглядаСФ наступним чином: спосСЦб життя та поведСЦнка людей зумовлюСФ 50% всСЦх хвороб, стан навколишнього середовища - 20%, спадковСЦ фактори 20%, стан охорони здоровя, ii органСЦзацСЦя, медикаментознСЦ та технологСЦчнСЦ засоби - 8%, СЦншСЦ фактори - 2%. Таким чином, якщо роздСЦлити 20 спадкових вСЦдсоткСЦв на рСЦвнСЦ частини и 10% приСФднати до перших 50%, так як людина особисто умудряСФться змСЦнити свСЦй генотип за допомогою шкСЦдливих звичок, то вСЦд кожного з нас залежить наше здоровя та довголСЦття на 60%.
Таким чином, третьою групою факторСЦв СФ спосСЦб життя, що маСФ провСЦдне значення (60%) в збереженнСЦ та укрСЦпленнСЦ здоровя, пСЦдвладний дуже часто регулюванню самою людиною. Перш за все, це не стСЦльки те, чого людина робити не повинна (шкСЦдливСЦ звички), скСЦльки те, що вона повинна повсякденно робити, укрСЦплюючи та удосконалюючи органСЦзм, своСФ здоровя [9,11,13].
Здоровий спосСЦб життя рСЦзноманСЦтний. Однак основними його еити не повинна (шкСЦдливСЦ звички), скСЦльки те, що вона повинна повсякденно робити, укрСЦплюючи та удосконалюючи органСЦзм, своСФ здоровя [9,11,13].
Здоровий спосСЦб життя рСЦзноманСЦтний. Однак основними його елементами СФ система постСЦйного, що тренуСФться, та посильного вСЦку стану здоровя руху; фСЦзСЦологСЦчно обТСрунтоване харчування, система загартування органСЦзму, використання природних методСЦв перСЦодичного очищення органСЦзму, знання та використання методСЦв психологСЦчного розвантаження та психологСЦчноi амортизацСЦi; використання цСЦлющих СЦ живильних резервСЦв рослин та багато СЦншого. Елементи здорового способу життя повиннСЦ сприяти не тСЦльки вСЦдсутностСЦ хвороб, але такому стану здоровя, який ВООЗ визначаСФ як стан повного фСЦзичного, психСЦчного та соцСЦального благополуччя [14].
Стан здоровя розглядаСФться як здатнСЦсть органСЦзму адаптуватися до умов навколишнього середовища, ПерехСЦд вСЦд здоровя до хвороби виникаСФ шляхом поступового зниження адаптацСЦйних можливостей органСЦзму через прикордоннСЦ стани, якСЦ отримали назву до нозологСЦчних. ОрганСЦзм людини, страждаючий через непереривнСЦ стресовСЦ впливи, необхСЦдно розглядати як динамСЦчну систему, здСЦйснюючу непереривне пристосування до умов шляхом змСЦн рСЦвня функцСЦонування окремих систем та вСЦдповСЦдного напруження регуляторних механСЦзмСЦв. Пристосування або адаптацСЦя до нових умов досягаСФться цСЦною витрати функцСЦональних ресурсСЦв органСЦзму [15].
АдаптацСЦя - одна з фундаментальних властивостей живоi матерСЦi, являСФться результатом та засобом вирСЦшення внутрСЦшнСЦх та зовнСЦшнСЦх протирСЦч життя, СЦснуСФ СЦ формуСФться на гранСЦ життя СЦ смертСЦ, здоровя та хвороби, за рахунок iх зСЦткнення та взаСФмопереходу. АдаптованСЦсть носить не лише бСЦологСЦчний характер, але СЦ соцСЦальний, досягаСФться СЦнодСЦ цСЦною певних ушкоджень, дисгармонСЦСФю у порСЦвняннСЦ з нормою.
ГомеостатичнСЦ властивостСЦ цСЦлСЦсного органСЦзму являються наслСЦдком одночасноi дСЦi численних та складно органСЦзованих регуляторних механСЦзмСЦв, серед яких одне з важливих центральних мСЦсць займаСФ вегетативна регуляцСЦя, що забезпечуСФ постСЦйне зрСЦвноваження речовини та енергСЦi в органСЦзмСЦ, його органах СЦ тканинах.
АдаптацСЦя та гомеостаз - взаСФмоповязанСЦ СЦ доповнюючи один одного процеси. На пСЦдставСЦ уяви про гомеостаз СЦ адаптацСЦю групою дослСЦдникСЦв була запропонована класифСЦкацСЦя функцСЦональних станСЦв органСЦзму. По 10-ти бальнСЦй шкалСЦ пропонувалося видСЦлити достатньо тонкСЦ межСЦ функцСЦональних станСЦв у здорових та практично здорових людей [16,17].
В результатСЦ узагальнення досвСЦду масових профСЦлактичних обстежень сформувалася класифСЦкацСЦя, що включаСФ 4 класи станСЦв: здоровя з достатнСЦми функцСЦональними (адаптацСЦйними) можливостями органСЦзму; донозологСЦчнСЦ стани, при яких оптимальнСЦ адаптацСЦйнСЦ можливостСЦ органСЦзму забезпечуються бСЦльш високою, чим СФ у нормСЦ, напругою регуляторних систем, що веде до пСЦдвищеноi витрати функцСЦональних ресурсСЦв органСЦзму; -преморбСЦднСЦ стани, що характеризуються зниженням функцСЦональних можливостей органСЦзму, проявляються у двох стадСЦях:
а)с переважанням неспецифСЦчних змСЦн зСЦ сторони серцево-судинноi системи (ССС);
б)с переважанням специфСЦчних змСЦн зСЦ сторони певних органСЦв та систем, гомеостаз котрих порушений, але завдяки механСЦзмам компенсацСЦi прояв