ОсобливостСЦ органСЦзацСЦi учбово-виховного процесу за допомогою здоров'язберСЦгаючих технологСЦй

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



В·ахворюванСЦсть по обертаностСЦ студентСЦв на 1-3 курсах у середньому 295,0 випадкСЦв на 1000 людей вСЦдповСЦдного контингенту. У ii структурСЦ основне мСЦсце вСЦдведене також хворобам органСЦв подиху. На цьому тлСЦ вСЦдзначаСФться поступове збСЦльшення частоти захворювань органСЦв травлення, сечостатевоi системи, хвороб кровСЦ й ендокринноi системи.

Результати комплексних медичних оглядСЦв, проведених бригадою фахСЦвцСЦв у складСЦ терапевта, хСЦрурга, окулСЦста, отоларинголога й невропатолога, дозволяють зробити наступний висновок:

  1. на кожного студента з обстеженого контингенту доводиться 0,19 захворювань або вСЦдхилень у станСЦ здоровя;
  2. у структурСЦ захворюваностСЦ домСЦнують хвороби кСЦстково-мязовоi системи, око СЦ iх придаткового апарата;
  3. вСЦдзначаСФться висока частка хвороб системи кровообСЦгу, органСЦв подиху й травлення.

Особливе мСЦсце в дослСЦдженнСЦ захворюваностСЦ автори вСЦддають взаСФмозвязкам мСЦж заняттями спортом, станом здоровя й успСЦшнСЦстю студентСЦв. ОтриманСЦ ними данСЦ свСЦдчать про те, що бСЦльшСЦсть СЦз них (двСЦ третини) досить здоровСЦ для того, щоб вСЦдвСЦдувати основнСЦ групи занять фСЦзкультурою. Проте кожний третСЦй студент СФ носСЦСФм хронСЦчного захворювання, що дозволяСФ йому вСЦдвСЦдувати тСЦльки групу ЛФК. ЗгСЦдно отриманим даним, 64,7% обстежених студентСЦв взагалСЦ не займаються спортом[42,46,48,49].

Виявлена наявнСЦсть зворотньоi кореляцСЦi мСЦж здоровям й успСЦшнСЦстю: частка здоровСЦших студентСЦв, що не перенесли захворювання, зростаСФ по мСЦрСЦ пониження встигаСФмостСЦ. Серед встигаючих на добре СЦ вСЦдмСЦнно здоровСЦ 2 студента з 3, на задовСЦльно - 3 з 4.

У структурСЦ захворюваностСЦ встигаючих на вСЦдмСЦнно СЦ добре першСЦ мСЦсця займають нозологСЦi обумовленСЦ високому навчальним навантаженням: сколСЦоз СЦ мСЦопСЦя. Для встигаючих на задовСЦльно характерна низька частота iх загальноi захворюваностСЦ в 2 рази нижче, чим в вСЦдмСЦнникСЦв, СЦ бСЦльш нСЦж в 5 раз нижче, чим в ударникСЦв. На перших мСЦсцях перебувають хвороби органСЦв подиху й органСЦв травлення. Для них характерна вкрай низька частка хвороб ока СЦ iх придаткового апарата й хвороб кСЦстково-мязовоi системи.

Результати вивчення фСЦзичного розвитку показали, що гармонСЦчним воно СФ лише в 44,6% студентСЦв, дисгармонСЦйним в 31,4% СЦ рСЦзко дисгармонСЦйним в 24%. СереднСЦ, нижче середнього й низького росту студенти мають бСЦльшу ймовСЦрнСЦсть надлишку маси тСЦла, тодСЦ як на високСЦ й вище середнього зросту студентСЦв слСЦд звернути пСЦдвищену увагу в планСЦ вирСЦшення проблем дефСЦциту маси тСЦла. Таким чином, бСЦльшСЦсть студентСЦв потребують регулярного проведення лСЦкувально-реабСЦлСЦтацСЦйних СЦ профСЦлактичних заходСЦв.

ДослСЦдження особливостей способу життя показало, що курять 28,4% опитаних студентСЦв, а зловживаСФ спиртними напоями 36%. ТривожнСЦсть цСЦСФi СЦнформацСЦi пСЦдвищуСФться при порСЦвняннСЦ з СЦншими компонентами здоровСЦшого способу життя: займаються фСЦзичними вправами, роблять зарядку тСЦльки 20,5% опитаних, вСЦдвСЦдують спортивнСЦ секцСЦi 6,8%, займаються бСЦгцем з пСЦдтюпцем 2,5%, намагаються дотримувати режиму дня 17,8%, стежать за своiм харчуванням - 14,5%, регулярно консультуються з лСЦкарем 8,3% СЦ, нарештСЦ, пСЦд час канСЦкул виiжджають у вдома вСЦдпочинку й санаторСЦi 5,9%.[41,42]. ЗгСЦдно з результатами дослСЦджень, причина наявностСЦ шкСЦдливих звичок у студентСЦв стреси, викликанСЦ перевантаженСЦстю навчальних програм, невпорядкованСЦстю побуту й дозвСЦлля, вСЦдсутнСЦстю нормальних механСЦзмСЦв релаксацСЦi, украй необхСЦдних при такСЦй СЦнтенсивнСЦй роботСЦ, як засвоСФння сучасних навчальних програм. Але переважна бСЦльшСЦсть студентСЦв вСЦддають перевагу пасивним формам дозвСЦлля. АктивнСЦ форми вСЦдпочинку заняття спортом, робота в саду, робота на присадибнСЦй дСЦлянцСЦ залучають у сукупностСЦ тСЦльки мала кСЦлькСЦсть студентСЦв. ВикористовуванСЦ студентами механСЦзми релаксацСЦi, форми дозвСЦлля вкрай недостатнСЦ для компенсацСЦi витрат нервовоi, психСЦчноi енергСЦi, необхСЦдних для успСЦшного навчання.

При цьому медична активнСЦсть студентСЦв перебуваСФ на низькому рСЦвнСЦ. Незважаючи на те, що цСЦнностСЦ здоровя в переважноi бСЦльшостСЦ студентСЦв належать до основних, багато в чому це носить формальний характер, не вСЦдбиваючись на реальнСЦй гСЦгСЦСФнСЦчнСЦй поведСЦнцСЦ.

Зложилася важка ситуацСЦя, що характеризуСФться тим, що в цСЦлому молодь Украiни, яка по логСЦцСЦ повинна бути найбСЦльш здоровСЦшою частиною суспСЦльства, такою не СФ. Положення збСЦльшуСФться тим, що в цей час знижена увага суспСЦльства до здоровя молодСЦ, тому що скорочене число профСЦлактичних оглядСЦв, не дСЦСФ система диспансерного спостереження, знижений науково-дослСЦдний СЦнтерес до проблем молодого поколСЦння [44].

ДослСЦдженнями ряду авторСЦв за даними про захворюванСЦсть по обертаностСЦ показане що, найбСЦльш високСЦ середньорСЦчнСЦ темпи приросту вСЦдзначаються по хворобах нервовоi (34,8%) СЦ сечостатевСЦй (30,4%) систем. НаступнСЦ ранговСЦ мСЦсця по середньорСЦчних темпах приросту займають захворювання органСЦв травлення (17,8%), кСЦстково-мязовоi системи й сполучноi тканини (8,5%),системи кровообСЦгу (8,3%).[46,47]

Характерною рисою СФ висока схильнСЦсть до хронизацСЦi патологСЦчного процесу. Поряд СЦз цим автори вСЦдзначають вСЦдносно невисокСЦ середньорСЦчнСЦ темпи приросту показника по класу хвороб органСЦв подиху. РЖстотний рСЦст захворюваностСЦ по обертаностСЦ хворобами органСЦв травлення, сечостатевий СЦ нервовоi систем також вСЦдзначаСФться при ii вивченнСЦ в динамСЦку навчання з I по IV курс.

При вивченнСЦ даних поглиблених медичних оглядСЦв виявленСЦ найбСЦльш високСЦ середньорСЦчнСЦ темп