Органiзацiя i проведення соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
iсяця не пiзнiше 5 числа мiсяця, наступного за минулим мiсяцем;
- платники, доход яких обчислюiться по результатах роботи за рiк, сплачують страховi внески до 20 лютого, до 20 квiтня, до 20 липня i до 20 жовтня.
З припиненням пiдприiмницькоi чи адвокатськоi дiяльностi сплата внескiв припиняiться з 1 числа мiсяця, наступного за мiсяцем подання заяви. Громадянам, якi припинили пiдприiмницьку чи адвокатську дiяльнiсть чи змiнили мiiе проживання, профспiлковi органи чи органи Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi видають довiдку про сплату внескiв, яка i пiдставою для включення перiоду сплати внескiв в трудовий стаж для призначення допомоги .
Виплата всiх видiв забезпечення по державному соцiальному страхуванню вказаним громадянам здiйснюiться органом, в якому громадяни зареiстрованi як страхувальники. Пiдставою для виплат i вiдповiдно оформленi для цього документи. Порядок обчислення допомоги та iнших видiв забезпечення по соцiальному страхуванню та iхнi розмiри встановлюються вiдповiдно до чинного законодавства.Контроль за своiчасним i повним надходженням страхових внескiв та правильнiстю витрачання коштiв соцiального страхування Фонду здiйснюють органи, органи Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi. Усi спори мiж страхувальником i органом Фонду з питань соцiального страхування вiдповiдно до цього порядку вирiшуються в судовому порядку. Цей Порядок погоджено з Мiнiстерством фiнансiв Украiни та правлiнням Нацiонального банка Украiни.
1.4 Соцiальна полiтика i реформа оплати працi в Украiнi
Заробiтна плата, доходи громадян i концентрованим вираженням ефективностi економiки i соцiальноi полiтики держави та спроможностi профспiлок i суспiльства в цiлому захищати одне з основоположних прав людини право на гiдне життя та вiльний розвиток.
У цьому контекстi розглянемо, що вiдбувалося у iерi оплати працi в Украiнi за роки незалежностi та окреслимо можливу перспективу на майбутнi.
Перший етап реформування оплати працi розпочався в 1991 р., коли з прийняттям Закону тАЬПро пiдприiмства в УкраiнiтАЭ субiкти господарювання набули право самостiйно встановлювати фонд оплати працi, форми, системи i розмiри заробiтноi плати. Тодi ж законом був встановлений досить високий соцiальний стандарт для визначення гарантii мiнiмальноi заробiтноi плати мiнiмальний споживчий бюджет. У 1992 роцi було прийнято Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни тАЬПро оплату працiтАЭ, а у 1995 однойменний Закон Украiни, який розроблено за участю профспiлок та в своiй основi базуiться на визнаннi мiжнародних трудових норм. У сукупностi iз законом "Про колективнi договори i угоди" (1993 р.) створено механiзм державно-договiрного регулювання заробiтноi плати, притаманний багатьом краiнам з ринковою економiкою[10].
Однак незважаючи на достатньо прогресивну законодавчо-правову базу, реформи заробiтноi плати згiдно з задекларованими цiлями не вiдбулося. У груднi 1992 р. Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни було зупинено дiю Закону тАЬПро мiнiмальний споживчий бюджеттАЭ. Наступнi два роки державою не встановлювався будь-який державний стандарт гарантii оплати працi i лише пiд тиском профспiлок у жовтнi 1994 р. прийнято Закон Украiни "Про межу малозабезпеченостi", як соцiальний стандарт для визначення розмiру заробiтноi плати на перiод кризового стану економiки. Зазначимо, що спiввiдношення натуральноi та вартiсноi величини межi малозабезпеченостi i мiнiмального споживчого бюджету становило приблизно як 0,5:1,0 та те, що визначалася вона виключно для осiб непрацездатного вiку. Однак навiть при такому заниженому соцiальному стандартi парламент жодного разу не встановив мiнiмальну заробiтну плату на рiвнi межi малозабезпеченостi чи вище (див.табл.1.6).
Як результат такоi хибноi соцiальноi полiтики, в 1991-1999 рр. рiвень реальноi заробiтноi плати знизився у 3,8 рази, тодi як ВВП у 2,3 рази, продуктивностi працi в 1,3 рази, що свiдчило про неадекватнiсть втрат економiки i людини працi й посилення ii.
Розмiри та спiввiдношення мiнiмальноi заробiтноi плати i державного стандарту оплати працi.
Таблиця 1.6
№ п/пНазваМiнiмальний споживчий бюджет (МСБ)Межа малозабезпеченостi (ММЗ)Прожитко iий мiн мум (ПМ)
19911992199519661997199819992000200120022003200420051Мiнiмальна заробiтна плата,грн185-601515457490/
118118140/
165185/
205205/
237262290
310432
Мiнiмальний споживчий бюджет грн.
60
90/
140/
185/
205/
1.
-
тис.
15
15
45
74
118
118
165
205
237
2256----------Межа малозабезпеченостi,грн--480068,170,973,790,7/118,3------
споживчий
256
бюджет, крб.
Прожитковий мiнiмум,грн287,6331,05365,0365,0386,7453,0
Розмiри та спiввiдношення мiнiмальноi заробiтноi плати i державного стандарту оплати працi експлуатацii. У 2000 роцi заробiтна плата за своiю купiвельною спроможнiстю становила лише одну третину вiд рiвня 1990 року, а в сукупних доходах населення знизилася за цей перiод з 70,7% до 47,6%. Тобто вона фактично втратила своi основнi функцii вiдтворюючу i стимулюючу[10].
Починаючи з 1995 р. зявився ще один фактор соцiальноi напруги затримка виплати заробiтноi плати працiвникам. У серпнi 1999 р. загальна заборгованiст?/p>