Органiзацiя i проведення соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi в Украiнi

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело




В лiтературi вони визначенi як копенгагенськi критерii, що включають три групи показникiв: грошово-фiнансовоi полiтики; розвитку реального сектора; соцiальноi iери.

Якщо по першим двом групам показникiв i значний прогрес в напрямку руху до iвро стандартiв ступiнь наближення становить 50-65%, то у соцiальнiй iерi спостерiгаiться найбiльше вiдставання (див.табл.1.11).

Таким чином, Украiна вiдхиляiться вiд критерiiв РДС:

а) по рiвню заробiтноi плати у 25 разiв менше (за рiвнем оплати за одну робочу годину Украiна посiла у 2004 р. передостаннi мiiе серед 46 краiн РДвропи, де проводилося таке дослiдження);

б) по рiвню бiдностi в 1,9 2,8 рази бiльше;

в) по частцi доходу, що спрямовуiться на придбання продуктiв харчування в 4,6 рази бiльше (бiля 60% сукупного доходу);

г) по рiзницi в доходах самих багатих i самих бiдних верств населення в 1,5-3,1 рази бiльше (коефiцiiнт Джинi)

Таблиця 1.11 Структура грошових доходiв населення.

Розмiр ВВП на душу населення за паритетом купiвельноi спроможностi, тис. дол. СШАСередня заробiтна плата, iвроРiвень бiдностi, %Критерii РДС11,01800-200010-15Показники Украiни (2004 р.)5,58528,1Ступiнь вiдповiдностi0,50,042,8-1,9

З огляду на iвропейський досвiд та фактичний стан в Украiнi потребуi суттiвого вдосконалення й механiзм захисту прав працiвникiв на своiчасну i повну винагороду за працю. Мiжнароднi норми передбачають, що цей захист здiйснюiться, по-перше, правом на першочерговiсть виплати заробiтноi плати перед iншими обовязковими платежами пiдприiмства (податки, вiдрахування до фондiв загальнообовязкового державного соцiального страхування), по-друге, створенням фондiв гарантування виплати заробiтноi плати (гарантiйних установ), по-третi, iндексацiiю заробiтноi плати у звязку iз зростанням цiн на товари i послуги, по-четверте, компенсацiiю працiвникам за затримку виплати заробiтноi плати[10].

При розробленнi Закону Украiни тАЬПро оплату працiтАЭ у 1995 роцi на вимогу профспiлок цi мiжнароднi норми були в основному врахованi парламентом (статтi 15, 33 i 34), однак запровадження вiдповiдних механiзмiв або стримувалося, або ж вони не в повнiй мiрi вiдповiдали вимогам соцiального захисту найманих працiвникiв. Тому до цих питань Верховна Рада поверталася неодноразово.

Так, з iнiцiативи Федерацii профспiлок Украiни питання визначення заробiтноi плати першочерговим платежем декiлька разiв розглядалося парламентом й в окремi роки приймалися вiдповiднi змiни до Закону тАЬПро оплату працiтАЭ, однак кожного разу Уряд блтАЭна цi законодавчi змiни. Лише 21 жовтня 2004 року нарештi такий закон було прийнято й пiдписано (№ 2103-РЖV). Однак механiзму його реалiзацii Урядом ще не розроблено.

Значних зусиль було докладено профспiлками й до запровадження механiзму iндексацii заробiтноi плати, як способу захисту вiд ii знецiнення внаслiдок iнфляцii. Нинi iндексацiя застосовуiться лише до частини доходу, який не перевищуi величини прожиткового мiнiмуму й порiвняно недавно, з 2003 року, знижено порiг iндексацii з 5 до 1 вiдсотка, чим посилено захист майнових прав працiвникiв. Однак проблемним залишаiться питання розрахунку iндексу споживчих цiн, вiн повинен здiйснюватись не в цiлому по товарним позицiям, до яких вiдносяться купiвля автомобiлiв, золота та iнших предметiв розкоту, а тiльки за набором товарiв i послуг, що включенi до прожиткового мiнiмуму. Внаслiдок iснуючоi нинi невiдповiдностi реальнi виплати з iндексацii грошових доходiв за 2004 рiк, за розрахунками фахiвцiв ФПУ, були заниженi бiльш нiж на чверть.

Зовсiм незадовiльним, вважаiмо, i дiючий механiзм компенсацii працiвникам за затримку виплати заробiтноi плати, коли сума за боргованоi заробiтноi плати збiльшуiться на iндекс iнфляцii за перiод, в якому вона не була виплачена. Наприклад, працiвниковi у груднi 2004 року не виплатили заробiтну плату 500 грн. Компенсацiя складе: 500 грн. х 1,7% = 8,5 грн. Можна уявити, якi моральнi страждання напередоднi Нового року понесла людина, ii сiмя, яка залишилася без засобiв iснування i якою мiзерною i компенсацiя[10].

Ясна рiч, iснуючий пiдхiд до компенсацii втрат при затримцi виплати трудових доходiв порушуi конституцiйне право громадян на належний захист iх власностi.

Федерацiя профспiлок двiчi у 2003 i 2004 роках iнiцiювала розгляд у Верховнiй Радi Украiни вiдповiдних змiн до законодавства, подаючи через народних депутатiв власнi законопроекти. Проте, на жаль, при iх розглядi вони не набрали необхiдноi кiлькостi голосiв.

В iх основу було покладено принцип жорсткоi економiчноi вiдповiдальностi роботодавця, який примусово вiдчужуi у працiвника зароблене i маi при цьому певну вигоду. Адже поповнення обiгових коштiв пiдприiмства через взяття кредиту у комерцiйних банках обходяться роботодавцям у 10-15 разiв дорожче, нiж сплата компенсацii працiвнику за затримку зарплати. Це одна з причин того, що органiзацiйно-правовi заходи боротьби з заборгованiстю iз заробiтноi плати не дають належного результату.

Тому профспiлковим законопроектом було передбачено значно посилити економiчну вiдповiдальнiсть пiдприiмцiв за невиплату заробiтноi плати працiвникам за прогресивною шкалою: затримка до одного мiсяця 10% вiд суми заборгованостi, вiд 30 до 90 календарних днiв 50%, бiльше 91 дня 100% вiд суми нарахованого, але не виплаченого доходу. Подiбнi механiзми застосовуються у Данii, РЖталii, Нiдерландах, Францii, Нiмеччинi.

Не пiдтримка цього законопроекту народними депутатами засвiдчила, що iнтереси бiзнесу взяли верх над правами працiвни