Органiзацiя i проведення соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
мiзерного розмiру), навiть робота в бiльшостi випадкiв не забезпечуi належного доходу [49]
В умовах, коли офiцiйна дiяльнiсть не забезпечуi достатнього для життя доходу, працiвники переходять до неформальноi економiки. Чисельнiсть тих, хто сплачуi податки, скорочуiться, а оскiльки система соцiального захисту спираiться переважно на оподаткування фондiв заробiтноi плати, надходження до соцiальних фондiв зменшуються.
Незареiстрована дiяльнiсть, як правило, вiдзначаiться високою iнтенсивнiстю, частими порушеннями норм охорони працi й взагалi вiдбуваiться в умовах, далеких вiд нормальних, що позначаiться на станi здоровя зайнятих. Захиснi правовi норми до такоi дiяльностi практично не застосовуються, зайнятi в неформальному секторi не можуть розраховувати на захист у випадку хвороби, звiльнення, травми на виробництвi.
Перехiд людей до рiзних форм нерегламентованоi дiяльностi веде до кримiналiзацii суспiльства. Результати попереднiх експертних оцiнок зайнятостi населення Украiни в тiньовому секторi свiдчать про переважну орiiнтацiю на нього молодi, що i небезпечним, оскiльки, на думку експертiв, концентрацiя молодi в тiньовому секторi перешкоджаi формуванню належноi освiтньоi та професiйноi пiдготовки робочоi сили, обумовлюi специфiчну систему цiнностей. Про це яскраво свiдчить статистика правопорушень в Украiнi.Суттiве розшарування населення, триваючий процес зубожiння призвели до значного зростання кiлькостi злочинiв, що мають економiчне пiдТСрунтя: розкрадання державного або колективного майна та злочини проти iндивiдуальноi власностi громадян: крадiжки, розбоi.
Зросла кiлькiсть засуджених неповнолiтнiх також за рахунок збiльшення майнових злочинiв (крадiжки та пограбування iндивiдуального майна громадян, розкрадання державного та колективного майна).
Серед пiдлiткiв, якi перебували на облiку в iнспекцiях у справах неповнолiтнiх, найвищими темпами зростала частка тих, якi не працювали й не навчалися (з 8,2 % вiд загальноi кiлькостi, якi перебували на облiку в 1990 роцi, до 27,6 % у 1996 роцi). РЖ серед загального складу засуджених у 1996 р. 45 % складали особи у працездатному вiцi, якi не працювали i не навчалися [62] .
Конструктивнi змiни в економiцi, що вiдбулись останнiм часом, деякою мiрою покращили показники економiчноi ситуацii, але водночас мали негативний вплив на рiвень добробуту громадян. Як от зрушення у бюджетнiй полiтицi i бюджетнiй диiиплiнi не витрачати того, чого в бюджетi немаi боляче позначаiться на значнiй частинi населення: затримки в заробiтнiй платi, не фiнансуються належним чином бюджетнi пiдприiмства та установи. На 1 сiчня 2002р. загальна сума заборгованостi з фiнансування пенсiй становила 2013,3 млрд. грн., заборгованiсть iз виплати стипендiй 98,9 млн. грн. заборгованiсть по виплатi окремих видiв соцiальноi допомоги 27,6 млн грн. На 10 сiчня 2000 р.заборгованiсть з виплати заробiтноi плати становила 6,5 млрд. грн., майже пяту частину цiii суми становила невиплачена заробiтна плата за 2003р. - 1261 [18] .
Зниження рiвня iнфляцii вiдбулося переважно за рахунок зменшення попиту населення i пiдприiмств, обумовленого невиплатами заробiтноi плати i пенсiй. Закриття нерентабельних i безперспективних пiдприiмств збiльшило кiлькiсть безробiтних. Число зареiстрованих незайнятих громадян, за даними Держкомстату, на 1 квiтня 2000р.досягло 1,39 млн. осiб, а рiвень зареiстрованого безробiття перетнув межу 4 %[22 ].
Формування засад ринковоi економiки створило в Украiнi принципово нову соцiальну та економiчну ситуацiю, зумовило й певнi змiни в соцiально-психологiчнiй iерi, у багатьох суспiльних та економiчних iнститутах: формах власностi, механiзмах розподiлу доходiв, забезпечення основних соцiальних гарантiй, соцiального страхування та мотивацii трудовоi дiяльностi, структурнiй перебудовi економiки i формуваннi ринковоi iнфраструктури.
Такi змiни не можуть вiдбутися раптово необхiдний певний перехiдний перiод. Головнi соцiально-економiчнi риси такого перiоду полiморфiзм власностi з перевагою державноi; активне, iнколи й безпосереднi регулювання держави iнститутами таких економiчних процесiв, як цiноутворення, формування заробiтноi плати, економiчних звязкiв окремими субiктами у iерi виробництва i фiнансiв, iснування рiзних форм соцiальних гарантiй. Адже жодну помiчну програму не буде реалiзовано, якщо вона не торкатиметься iнтересiв населення, не сприятиме змiцненню соцiальноi iери суспiльства.
Звичайно, як i ранiше, дii соцiально-демографiчна диференцiацiя людей за статтю та вiком. Важливим соцiальним критерiiм i професiйно-квалiфiкацiйний статус, належнiсть до рiзних галузей господарства. Продовжуi дiяти розмежування людей за мiiем проживання, типом населених пунктiв. Зберiгаiться вплив на соцiальнi та суспiльно-полiтичнi вiдносини рiзнонаближеностi людей до джерел розподiлу, перерозподiлу ресурсiв i продуктiв виробництва. Освiта, стаж, мiiе роботи залишаються критерiями, формують поведiнку людей. Водночас помiтну роль вiдiграють такi чинники, як рiвень прибутку та форма власностi. Вiдчутнiшим стаi критерiй подiлу людей на працюючих та безробiтних.
Ранiше соцiальна структура суспiльства складалася з декiлькох великих груп: селян, робiтникiв, iнтелiгенцii, службовцiв та правлячоi партiйно-господарськоi елiти. Зараз все бiльшого значення набуваi подiл суспiльства за рiвнем та джерелом багатства, наявнiстю чи вiдсутнiстю приватноi власностi. Саме прибуток i форма його отр