Органiзацiя i проведення соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
В°льного захисту в напрямку збiльшення рiзноманiтних виплат, пiльг, допомог, але вiдбулося це без урахування економiчних передумов. Серед передумов формування соцiальноi полiтики вирiзняють:
цiннiснi;
полiтичнi;
географiчнi/територiальнi;
культурнi;
економiчнi;
соцiально-демографiчнi.
Державнi органи управлiння ухвалюють законодавчi акти, програми, спрямованi на реалiзацiю високого рiвня соцiальних гарантiй (навiть вище, нiж за часiв Радянського Союзу), не зважаючи на економiчнi можливостi iх здiйснення. Зростання частки витрат на соцiальну iеру призвело до значного переобтяження державного бюджету.
1995 року майже 80 % сiмей отримували соцiальнi виплати, грошовi допомоги чи компенсацii з бюджетiв усiх рiвнiв, соцiальних фондiв i за рахунок коштiв пiдприiмств та органiзацiй. Кiлькiсть пенсiонерiв становила 14,5 млн. чоловiк, 1,5 млн. молодих людей, котрi навчалися, отримували стипендiю, для 5,6 млн. дiтей було призначено грошову допомогу на виховання та утримання, понад 2,5 млн. громадян отримували грошову допомогу на прожиття, рiзнi види грошових допомог та компенсацiй мали 3,5 млн. громадян, якi постраждали вiд Чорнобильськоi катастрофи, 1,4 млн. сiмей призначено субсидii на утримання житла, майже одному мiльйону малозабезпечених громадян було надано грошову допомогу в осiнньо-зимовий перiод, 450 тис. самотнiх непрацездатних громадян отримували постiйну допомогу вдома, майже 300 тис. громадян вiдшкодовувалися збитки, заподiянi внаслiдок травм на виробництвi. Крiм того, кожний третiй громадянин У краiни мав право на безплатний проiзд у мiському транспортi, 3,6 млн. громадян сплачували лише частину коштiв за утримання житла. 6,1 млн. громадян за електроенергiю, 6,3 млн. за газ, 1,5млн громадян за користування телефоном. Окрiм того, iснувало ще кiлька десяткiв рiзноманiтних пiльг, серед яких: безплатний проiзд залiзницею, пiльгове оподаткування доходiв, придбання житлових примiщень за цiнами, нижчими вiд iхньоi вартостi, безплатне або пiльгове забезпечення автомобiлем [49] .
Сьогоднi, в умовах економiчноi кризи, коли кiлькiсть нужденних збiльшуiться, а економiчнi можливостi держави зменшуються, застосування такого принципу виявилось неможливим. Незначнi кошти розпорошуються мiж великою кiлькiстю людей, одна частина яких цих коштiв не потребуi, а iншiй iх не вистачаi. З другого боку (така тенденцiя спостерiгалася в багатьох краiнах), коли люди звикають очiкувати багато вiд держави, зявляiться так звана тАЬспоживацька позицiятАЭ, що особливо небезпечно в перiод, коли ресурси держави обмеженi.
Суттiвою стратегiчною помилкою соцiальноi полiтики в Украiнi була орiiнтацiя на соцiальний захист, без першочергового забезпечення прав та iнтересiв працюючого населення, що спричинило брак мотивацii до працi, i внаслiдок цього спад виробництва. Виникла парадоксальна ситуацiя, коли матерiальноi допомоги потребують тi, хто працюi. Але ж загальновiдома iстина, що неможливо ефективно захищати бiдних у суспiльствi, де бiльшiсть i бiдними.
Зважаючи на iснуючий свiтовий досвiд, iдиним перспективним шляхом соцiальноi полiтики i вiдмова вiд узагальненоi дотацiйноi моделi соцiального захисту на користь принципу заохочування iнiцiативи активного населення й цiлеспрямованоi допомоги [62]. Таку точку зору нинi пiдтримуi бiльшiсть iнiцiаторiв реформ, але виникають суперечки про те, хто саме може розраховувати на цiлеспрямовану допомогу: чи це обмежена кiлькiсть соцiально вразливих верств населення (а саме: лiтнi люди, iнвалiди, багатодiтнi сiмi, бiженцi), чи це буде адресна допомога конкретним незаможним людям (виходячи з того, що приналежнiсть до певноi групи, наприклад, старих людей не завжди корелюi з показником бiдностi - стара людина може мешкати в заможнiй родинi).
Соцiальна полiтика маi грунтуватися на таких загальнолюдських, фiлософських цiнностях, як право на життя, свобода, рiвнiсть i недискримiнацiя, справедливiсть, солiдарнiсть та соцiальна вiдповiдальнiсть. Саме такi цiнностi лежать в основi рiзних моделей соцiального забезпечення.
За iншою точкою зору, в сучасному свiтi спостерiгаiться розвиток двох основних моделей соцiального захисту: лiберальноi та соцiально-демократичноi (патерналiстськоi). Мета соцiальноi полiтики в рамках лiберальноi моделi забезпечення рiвностi можливостей, надання всiм рiвних шансiв для самореалiзацii. Роль держави полягаi в створеннi вiдповiдних умов. Окрiм того, держава бере на себе тi функцii, якi нездатна виконати самотужки особа чи сiмя. Головна мета соцiальноi полiтики в рамках соцiально-демократичноi моделi досягнення соцiальноi справедливостi, подолання нерiвностi, що виникаi пiд час розподiлу економiчних та соцiальних ресурсiв. Роль держави гарантувати й забезпечувати визначений рiвень доходiв та соцiальних послуг незалежно вiд трудового внеску. Потреби населення i пiдставою для визначення межi соцiальних витрат [22].
Сучасна ситуацiя в Украiнi характеризуiться як вiдсутнiстю офiцiйно проголошеноi державноi iдеологii, з притаманними iй цiнностями, так i вiдсутнiстю чiткого уявлення про прiоритети тих чи iнших цiнностей у суспiльнiй свiдомостi. Бiльшiсть соцiологiв погоджуються з думкою, що в Украiнi пануi соцiальна аномiя, коли старi норми та цiнностi дискредитованi, а новi ще не iормувалися.
Цiнностями, що залишилися у спадок вiд соцiалiзму, безумовно, були офiцiйно проголошенi принципи рiвностi та колективiзму. Сучасна соцiальна полiтика по?/p>