Органiзацiя i проведення соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi в Украiнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?тiв Фонду соцiального страхування.
РОЗДРЖЛ РЖ. СТАНОВЛЕННЯ СОЦРЖАЛЬНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ
1.1 Формування соцiальноi полiтики в Украiнi
Поняття тАЬсоцiальна полiтикатАЭ, або соцiальне адмiнiстрування, зявилось не так давно. Першi теоретичнi концепцii соцiальноi полiтики виникли на зламi XIX XX сторiч, починаючи з праць Союзу соцiальноi полiтики. У цих працях визначалося, що соцiальна полiтика маi бути спрямована на полiпшення умов життя людей i запобiгання революцiйних потрясiнь [22]. Хоча окремi приклади державного втручання спостерiгалися в рiзних краiнах i в середнi вiки (заходи по охоронi здоровя, державнi освiтнi заходи, закон про жебракiв), практика регулювання державою соцiальних проблем набула поширення тiльки у XX ст. Розвиток соцiальноi полiтики був повязаний iз переходом вiд державноi та громадськоi благодiйностi нижчим прошаркам населення до вироблення загально-державних i мiiевих систем соцiальноi допомоги .
Сучаснi системи соцiальноi полiтики iормувалися у розвинутих краiнах в основному на початку 40-х рокiв.
Соцiальна полiтика це
дiяльнiсть по розвитку соцiальноi iери, по задоволенню i гармонiзацii соцiальних потреб особистостi i соцiальних груп ;
певна орiiнтацiя та система дiй по оптимiзацii соцiального розвитку суспiльства, вiдносин мiж соцiальними та iншими групами, створенню тих чи iнших умов для задоволення життiвих потреб iхнiх представникiв;
сукупнiсть принципiв, рiшень i дiй державних органiв та iнших органiзацiй, спрямованих на забезпечення оптимального функцiонування i розвитку соцiальних спiльнот та окремих iндивiдiв, iх соцiальну захищенiсть у кризовi перiоди життя суспiльства;
принципи i види соцiальноi дiяльностi, що спрямовують i регулюють вiдносини мiж iндивiдами, групами, общинами, соцiальними iнститутами; детермiнують розподiл ресурсiв i рiвень добробуту членiв соцiуму ;
система спецiальних програм або заходiв для забезпечення добробуту, пiдвищення рiвня i якостi життя всього населення краiни або його окремих груп ;
курс дiй щодо соцiальних явищ з метою керування соцiальними взаiмовiдносинами i розподiлом соцiальних ресурсiв [28].
Важливим документом, що регулюi соцiальну полiтику, стала РДвропейська соцiальна хартiя, яка проголосила право людини на соцiальний прогрес.
Не iснуi визнаного або ширше вживаного визначення соцiальноi полiтики. В рiзних краiнах визначають це поняття по-рiзному, хоча значна частина цих трактувань i досить схожими та мають спiльнi положення. В бiльшостi визначень поняття соцiальноi полiтики пов`язане з низкою заходiв уряду та iнших органiзацiй, спрямованих на пiдвищення добробуту i задоволення потреб як найменш захищених груп i iндивiдiв, так i населення в цiлому. Необхiднiсть соцiальноi полiтики в суспiльствi зумовлюiться iснуванням соцiальноi нерiвностi та обмеженим обсягом ресурсiв, тому однiiю з найважливiших функцiй соцiальноi полiтики i функцiя перерозподiлу.
Вирiзняють такi характернi риси соцiальноi полiтики:
колективнiсть (використовуi ресурси колективу/вiдповiдаi на колективнi потреби);
зосередженiсть на соцiальних вiдносинах (використовуi/змiнюю iх);
обумовленiсть незадоволенням в економiчному становищi в звязку з обмеженiстю ресурсiв.
Мету соцiальноi полiтики можна визначити як посилення соцiальноi солiдарностi та пiдвищення загального добробуту. Цiлi соцiальноi полiтики розвязання або полегшення соцiальних проблем, зменшення нерiвностi в суспiльствi та уникнення економiчноi i соцiальноi маргiналiзацii. Завдання соцiальноi полiтики полiпшення умов працi та життя всiх верств населення, надання особливого захисту й допомоги бiдним та малозахищеним групам населення [41].
Поле дiяльностi соцiальноi полiтики обумовлене соцiальними проблемами, що iснують у суспiльствi, охоплюi групи населення, в яких виникають цi проблеми, обмежене певними iерами, що належать де компетенцii соцiальноi полiтики. iери дiяльностi соцiальноi полiтики: соцiальний захист, зайнятiсть, охорона здоровя, житлова полiтика, освiта. Проблеми, якi розвязуi соцiальна полiтика: безробiття, економiчна залежнiсть, бiднiсть, безпритульнiсть, дискримiнацiя, недужiсть та недiiздатнiсть, пiдтримка мiнiмальноi норми харчування, зменшення нерiвностi i невигiдних умов, забезпечення соцiальноi злагоди i солiдарностi. Обiктом соцiальноi полiтики i все населення краiни, в якому, виходячи зi специфiчних потреб, можна видiлити такi соцiальнi верстви: немовлята й матерi, дiти i сiмi, молодь, працездатне населення (зайнятi та безробiтнi), пенсiонери, старi люди, важко хворi та iнвалiди, люди, якi постраждали внаслiдок вiйн, катастроф, стихiйних лих, бiженцi та мiгранти, нацiональнi меншини. Субiктом соцiальноi полiтики i держава.
Принцип, за яким була побудована система соцiального захисту населення в Украiнi (i що залишився в спадок вiд часiв Радянського Союзу), передбачав унiверсальнiсть допомоги для всiх категорiй населення, не враховуючи рiвня доходiв реципiiнтiв, як це робиться в багатьох краiнах.
Пiсля проголошення в 1991 роцi незалежностi Украiни перехiд до ринкових вiдносин розпочався без попередньоi розробки стратегii i тактики державного регулювання соцiальних процесiв. Внаслiдок швидких змiн соцiальноi структури населення вiдбулось стрiмке розшарування на багатих i бiдних. Намагання виправити ситуацiю призвело до перегляду системи соцi?/p>