Информация по предмету Менеджмент

  • 2001. Судово-бухгалтерська експертиза операцій з виробництва, реалізації і собівартості сільськогосподарської продукції
    Другое Менеджмент

    і вирощуванні їх вагиАкт зважування (переважування) тварин на відгодівліПриріст ваги тварин або збільшення ваги від відгодівліВирішення конфліктних ситуацій при відгодівлі тваринАкт на посів зернових культурОблік посіву зернових в гектарах культурНарахування оплати робітникам при виникненні спірних питаньНакладна на оприбуткування намолоченого зернаОблік намолоченого зерна і оприбуткування готової продукціїДослідження урожайності зернових культурВідомість надою молокаОблік надою молока за кожною коровою, групоюВизначення надходження молока та його використання і реалізаціїДоговори контрактації сільськогосподарської продукціїУмови реалізації сільськогосподарської продукції за контрактамиПри виникненні претензій і порушення умов договорів контрактаціїРегістри бухгалтерського обліку з рахунку 21"Біологічні активи"Аналітичний і синтетичний облік тварин на вирощуванні та відгодівліДослідження операцій з вирощування та відгодівлі тваринРегістри бухгалтерського обліку з субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення"Аналітичний облік матеріалів за відповідальними особамиУ разі виникнення нестач, втрат, псування матеріалів сільськогосподарського призначенняРегістри бухгалтерського обліку з рахунку 27 "Продукція сільського господарства"Аналітичний і синтетичний облік продукції сільського господарстваДослідження втрат продукції, визначенні відповідальних осіб за нестачу і псування продукції

  • 2002. Сутність кадрового потенціала
    Другое Менеджмент

    Кількісні характеристикиЯкісні характеристики

    1. Чисельність персоналу, його динаміка.Фізичний потенціал
    2. Склад і структура персоналу.2. Психологічний потенціал
    3. Потенційний фонд робочого часу товариства.3. Адаптаційний потенціал
    4. Інтелектуальний потенціал
    5. Етичний потенціал
    6. Духовно-творчий потенціал
    7. Кваліфікаційний потенціал
    8. Формування кадрового потенціалу це важлива функція роботи будь-якого підприємства, в тому числі і акціонерного товариства. Від своєчасного та повного вирішення соціально-економічних та організаційних задач багато в чому залежить ефективність підприємства, акціонерного товариства. Головна мета формування кадрового потенціалу акціонерного товариства забезпечити підприємство необхідними трудовими ресурсами, здатними вирішити завдання та досягти підприємством поточних і стратегічних цілей. Планомірне та обґрунтоване формування кадрового потенціалу акціонерного товариства дозволить вирішувати наступні задачі:
    9. встановлення співвідношення чисельності працівників з різними професійно-кваліфікаційними характеристиками для досягнення максимальної відповідності між структурами робіт, робочих місць та персоналом;
    10. забезпечення оптимального ступеню завантаження працівників для повного використання їх особистого потенціалу та підвищення ефективності їх праці;
    11. оптимізація структури працівників з різним функціональним змістом праці.
    Размещено на .ru

  • 2003. Сутність лізингу персоналу
    Другое Менеджмент

    Лізинг персоналу, як невід'ємний бізнес-процес життєдіяльності будь-якої компанії (як державної структури, так і комерційної; як дуже великої, так і малої), має на меті ефективне використання дуже обмеженого ресурсу, зокрема, людського. Ринок кадрів, або кваліфікованої робочої сили, змінюється не за стабільною закономірністю, а за циклічними коливаннями, які зумовлені: якісним рівнем навчання у навчальних закладах, кількістю дітей, чиї батьки забезпечують сім'ю засобами до існування з-за кордону і не мотивують молодих спеціалістів до здобуття професійного досвіду та самовдосконалення за своєю спеціальністю; а також від стадії розвитку суспільства, та економічно-політичної ситуації в країні.

  • 2004. Сутність організаційних змін
    Другое Менеджмент

    Кожна організація існує в мінливому середовищі і неминуче теж безперервно змінюється. Тому організації з бюрократичною, негнучкою системою зазвичай - неефективні. Організаціям, які відзначаються жорсткою системою ієрархії, високим ступенем професійної спеціалізації, вузько обмеженим колом завдань кожного працівника, негнучкими правилами та процедурами, а також управлінням без особистої відповідальності, важко адекватно реагувати на зміни в оточенні. Потрібно, щоб структура організації була гнучкою і легко пристосовувалася до змін. Система організації має передбачати, з одного боку, високу відповідальність її працівників, а з другого - можливість виявити ініціативу, а організації належно скористатись їхніми здібностями [6, с.91].

  • 2005. Сутність соціального партнерства, його принципи, форми і моделі
    Другое Менеджмент

    В Україні існували окремі форми соціального партнерства: колективні договори, виробничі наради, ради трудових колективів. Однак ринкові відносини вимагають створення нового правового механізму регулювання колективних відносин у суспільстві. Якщо на рівні підприємства колективна співпраця між соціальними партнерами була врегульована певним чином, то на регіональному, галузевому, національному рівнях необхідно було встановлювати цілком нову для нашої держави правову модель. Перш за все виникла проблема належного представництва, тобто створення повноправних представницьких органів як від найманих працівників, так і від роботодавців. У цьому напрямку були проведені певні організаційно-правові заходи. Указом Президента України від 23 травня 1993 p. було створено Національну раду соціального партнерства; 1 липня 1993 p. був прийнятий Закон України "Про колективні договори і угоди". З 1993 p. укладаються Тарифна угода (1993 p.), а затим Генеральні угоди між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України, а з 1997 p. - ще й Українським союзом промисловців і підприємців (з 1999 p. - Конфедерацією роботодавців України). 24 березня 1995 p. прийнятий Закон України "Про оплату праці" (із змінами від 23 жовтня 1997р.); З березня 1998 p. прийнятий Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); Указом Президента від 17 листопада 1998 p. створено Національну службу посередництва і примирення. 15 вересня 1995 p. прийнято Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Тривалий час у Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти законів "Про соціальне партнерство", "Про об'єднання роботодавців", "Про трудові колективи", нова редакція Закону України "Про колективні договори і угоди". З прийняттям цих законів буде створена сучасна правова база колективного трудового права.

  • 2006. Сутність стратегічного і оперативного контролінгу
    Другое Менеджмент

    Реалізація контролінгової діяльності ґрунтується на чотирьох принципах [19]:

    1. Руху й гальмування. Для забезпечення тривалого й стійкого існування організації необхідні її ріст, розвиток і, як наслідок, стабільне одержання прибутку. При цьому мета «зростання» означає збільшення виробництва й продажу виробів або розширення номенклатури надаваних послуг, які вже визначені в плані організації. Мета «роз виток» означає нові вироби, нові форми їхнього застосування, новий сервіс, нові рішення проблем клієнтів, нові ринки й канали збуту, нові методи виробництва, нові організаційні структури й процедури керування, тобто для успішної діяльності підприємства і його рухів уперед необхідні «інновації». Принцип створює об'єктивні умови для постійного виявлення й впровадження нового, прогресивного в практику конкретної організації з урахуванням специфіки й можливостей.
    2. Своєчасності. В умовах динамічно ринку керівництву для прийняття рішень необхідні постійно обновлювані дані як про зовнішнє, так і внутрішнє середовище, результати їхнього аналізу. Тому контролер постійно спостерігає за навколишнім середовищем. В інтересах зміцнення позицій організації контролер зобов'язаний оперативно враховувати знову виникаючі шанси й ризики, їхній можливий вплив на прибуток. Здатність організації до своєчасного реагування на ринкові зміни з від тимчасового інтервалу між виникненням нового шансу або ризику й конкретною дією керівництва, а також від витрат часу на зміну плану й впровадження новинки.
    3. Стратегічної свідомості. Інформація, отримана від працівників, має важливе значення для проведення заходів, що забезпечують стійке майбутнє фірми. Керівники організації, її підрозділу й співробітники на практиці нерідко приймають тактичні рішення, що приносять швидкий економічний ефект і реальні вигоди в поточному плані, але не відповідним стратегічним завданням підприємства. У результаті, вигравши (і часом чимало) сьогодні, фірма може набагато більше втратити завтра. Принцип реалізується тільки тоді, коли будь-яке рішення й дія оцінюється в першу чергу з позицій його відповідності стратегічним програмам.
    4. Документування. Метою цього принципу є створення умов для перевірки: чи дотримувалися мети й завдання стратегічного контролінгу в дійсності. У стратегічному контролінгу інформація представляється у вигляді письмових повідомлень із попередньою оцінкою їхньої значимості. Письмова форма примушує інформатора до продуманого, повного й точного подання положення справ. Документування дозволяє в будь-який момент установити що посилає й приймає інформацію, її зміст і дату передачі.
  • 2007. Сутність та зміст контролю
    Другое Менеджмент

     

    1. принцип спрямованості на головне. В діяльності будь-якої організації виділяють основні, другорядні та зовсім незначні напрями. Таким чином необхідно розподіляти і контроль: основні напрями діяльності контролюються найретельніше, другорядні з використанням меншої кількості витрат;
    2. принцип орієнтації на результат. Кінцевим результатом процесу контролю є не тільки виявлення порушень і відхилень, а й визначення і ліквідація їх причин;
    3. принцип всеосяжності поширення контролю на всі сфери діяльності організації. Процесів, підрозділів, напрямів діяльності поза контролем в організації не може бути;
    4. принцип економічності здійснення контролю а найменшими витратами, мінімальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками;
    5. принцип науковості застосування останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі здійснення контролю;
    6. принцип дієвості активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усунення виявлених недоліків, профілактики та попередження їх у подальшій діяльності;
    7. принцип об'єктивності контролю його інформація не піддається впливу та суб'єктивній оцінці, не може бути результатом суб'єктивних тверджень окремих осіб;
    8. принцип раптовості, який має вирішальне значення для досягнення цілей контролю. Під раптовістю розуміють застосування перевірки в момент, коли підконтрольні особи цього не очікують. Завдяки раптовості з'являється можливість перевірити реальний стан справ на підприємстві;
    9. принцип виховної дії. Контроль має не тільки економічне, а й певне виховне значення. Мало виявити певні порушення і домогтися їх усунення. Важливо, щоб у кожному окремому випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому, що можливо за наявності певного виховного ефекту, заснованого на моральних засадах.
  • 2008. Сутність та зміст сучасного менеджменту
    Другое Менеджмент

    Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому мі звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово саме з розвитком капіталізму, він існував і раніше. У часи рабоволодіння були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт, але це правильніше було б назвати наглядом, чим управлінням. У часи феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керівники, помічники господаря, це, співуче, можна вважати одним з перших виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді заохочення або покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших). Це було убоге, але все ж вияв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства.

  • 2009. Суть, виды, функции и этапы переговоров
    Другое Менеджмент

    Стиль компромисса. Суть его заключается в том, что стороны стремятся урегулировать разногласия при взаимных уступках. В этом плане он несколько напоминает стиль сотрудничества, однако осуществляется на более поверхностном уровне, так как стороны в чем-то уступают друг другу. Этот стиль наиболее эффективен, обе стороны хотят одного и того же, но знают, что одновременно это невыполнимо. Например, стремление занять одну и ту же должность или одно и то же помещение для работы. При использовании этого стиля акцент делается не на решении, которое удовлетворяет интересы обеих сторон, а на варианте, который можно выразить словами: "Мы не можем полностью выполнить свои желания, следовательно, необходимо придти к решению, с которым каждый из нас мог бы согласиться".

  • 2010. Сучасне розуміння держави як соціального партнера
    Другое Менеджмент

    Умови формування й розвитку системи соціального партнерства в Україні суттєво відрізняються від інших країн такими особливостями:

    1. Україна тривалий час була охоплена глибокою і гострою соціально-економічною кризою, яка вразила не лише економіку, а й усі соціальні та політичні інститути одночасно, і нині ледь проглядаються початок стабілізації і покращання становища.
    2. Ринкові відносини й інститути як необхідна умова широкого розвитку соціального партнерства ще лише формуються в нашій країні. Соціальна орієнтація ринкової економіки є скоріше декларацією, ніж фактом.
    3. В Україні сформувалася вкрай поляризована соціальна структура, відбулося недопустиме для цивілізованих країн майнове розшарування населення.
    4. Суттєвою перешкодою на шляху цивілізованого соціального партнерства є поширена в Україні корупція, переважання корпоративних інтересів і настроїв, зрощення підприємництва з апаратними структурами. Підприємці потрапляють в умови, далекі від нормальних, законних відносин капіталу і влади. Створюється замкнене коло: держава не захищає інтереси підприємців, підприємці не дотримуються законів. Меншою мірою, але це стосується й інших громадян.
    5. В нашій країні виник своєрідний клас псевдовласників працівників підприємств, які володіють невеликими пакетами акцій і не можуть вплинути на рішення керівництва. Реальна влада знаходиться в руках директорського корпусу, який, хоча й не має у розпорядженні контрольного пакета акцій, цілком визначає політику підприємств як у сфері виробництва, так і в галузі розподілу прибутку. Феноменом перехідної економіки є різноспрямованість особистих інтересів директорату і соціально-економічної ефективності діяльності підприємств.
    6. В Україні не просто запізнюється законодавче забезпечення системи партнерських відносин, але і склалася стійка практика ігнорування, невиконання чинних законів різними суб'єктами, починаючи з органів державної влади. За умов, коли повсюдно ігноруються державні закони, важко сподіватися недієвість і чинність договорів і угод.
    7. Особливістю умов в Україні є несформованість суб'єктів соціального партнерства та їхніх представників. Усі партнери (держава, працівники, роботодавці) були й раніше, однак на ділі вони були елементами єдиної адміністративно-планової системи. За умов кризи, безробіття, зубожіння працюючого населення працівники (навіть об'єднані профспілками) не можуть реально протистояти роботодавцям, серед яких наймогутнішим є держава.
    8. Держава, виступаючи одночасно з трьох позицій власника, адміністратора і гаранта інтересів громадян сьогодні не захищає найманого працівника. Зокрема це проявляється у наднизьких рівнях оплати праці (в тому числі висококваліфікованої) на державних підприємствах (передусім у галузях освіти, культури, охорони здоров'я, науки).
    9. Здебільшого втратили довіру у громадян профспілки і їхні лідери, які вже мало ким сприймаються як виразники інтересів трудящих. Федерація профспілок України не має реальної соціальної підтримки, існує переважно за рахунок комерційного використання успадкованої власності, а не за рахунок членських внесків. Нові організації профспілок слабкі й роз'єднані. У сфері малого бізнесу, в тіньовій економіці організацій найманих працівників немає як таких.
    10. Значна частка "тіньової" економіки в Україні також не сприяє розвиткові соціального партнерства. На "тіньових" підприємствах, як правило, не дотримуються норми трудового законодавства, зокрема про охорону праці та соціальні гарантії, не сплачуються податки, не реєструються трудові угоди і т. ін. Працівники тут розглядаються виключно як трудові ресурси виробництва, єдиною метою якого є отримання прибутку.
    11. Суттєвою перешкодою для становлення соціального партнерства стає розмивання ціннісно-нормативної системи суспільства, обумовлене масовим порушенням законів і соціальних норм. Це не сприяє поширенню практики соціального партнерства.
  • 2011. Сучасний стан науково-технічної сфери в Україні
    Другое Менеджмент

    Хоча в останні роки було створено менше зразків нової техніки ніж у попередні, питома вага прийнятих до опанування об'єктів нової техніки загальною кількістю була в середньому на 6,6% вищою. Оцінка технічного рівня створених зразків свідчить, що їх переважна частина не відповідає сучасним вимогам. Так, частка зразків, при створенні яких використовувалися принципово нові технічні рішення, в останні роки не перевищувала 7% (у Росії цей показник минулого року склав 44,1%). У результаті лише 7 (2,6%) із загальної кількості створених минулого року зразків нової техніки за своїми техніко-економічними характеристиками перевищили кращі світові аналоги. Суттєво, що технічний рівень кожного третього зразка не визначався через відсутність на підприємствах інформації про кращі світові аналоги. У зв'язку з цим без урахування кращих світових аналогів було створено 60% зразків устаткування для чорної та кольорової металургії, харчової промисловості, понад 30% - апаратури та устаткування засобів зв'язку, електротехнічного устаткування, землерийних машин та устаткування культурно-побутового призначення. Таке становище спричинене насамперед тим, що на початку 90-х років з набуттям підприємствами та організаціями господарської незалежності (згідно із Законом України Про підприємства в Україні ) останні з метою економії стали ліквідовувати патентно-ліцензійні структури.

  • 2012. Сучасні концепції інноваційного розвитку
    Другое Менеджмент

    Позитивне сприйняття цієї парадигми важливе і для України, економічна криза якої виявилась затяжною і вийти з якої можливо лише за інноваційної концепції розвитку. Врахування цієї парадигми у процесі реформування економічних відносин дасть змогу сформувати в Україні сприятливе для інноваційної діяльності інституційне середовище. Воно має містити відповідне законодавче забезпечення, яке б визначало правові, економічні та організаційні умови науково-технічної та інноваційної діяльності передбачало регулювання відносин між суб'єктами науково-технічної та інноваційної діяльності, визначало порядок та умови надання підтримки юридичним особам, що здійснюють науково-технічну і (або) інноваційну діяльність. Ретельно продумавши систему оподаткування та кредитування підприємств, що здійснюють інноваційну діяльність, визначивши ефективні форми державної підтримки розвитку науково-технічних досліджень, піднявши престиж наукової та винахідницької діяльності можна сформувати інтерес до інноваційної діяльності та активізувати інноваційні процеси в країні.

  • 2013. Сучасні моделі управлінського обліку
    Другое Менеджмент

    У свою чергу, автономна модель управлінського обліку, зважаючи на конкуренцію і закритість певної інформації для зовнішніх її споживачів, передбачає, що поряд з існуючою на підприємстві системою збирання і опрацювання інформації, яка представлена бухгалтерським фінансовим обліком, створюється ще одна система збору і опрацювання інформації. Така система передбачає використання додаткових облікових рахунків (свого роду контрольних рахунків одного і того ж найменування), на яких відображуються різного роду відхилення, а також використання внутрішньої системи обліку і звітності, що унеможливлює процес вільного заволодіння і передачі рядовими обліковими працівниками підприємства інформації, яка є комерційною таємницею, конкурентам фірми. Таким чином, інформація про реальний стан справ з витратами підконтрольна (зважаючи на таємничість даних паралельних контрольних облікових рахунків) лише керівництву конкретної фірми, що дає можливість підприємству дієвіше запроваджувати економічні важелі щодо конкурентів у боротьбі за споживача на ринку.

  • 2014. Сучасні облікові системи: переваги та недоліки
    Другое Менеджмент

    а) тип носіїв перв інфПаперові носії первинної інформаціїЕлектронні (магнітні, оптичні) носії первинної інформації: електронні первинні документи, смарт-картки. б) проектування та створення форм первинних документівКонструювання паперових форм первинних документів з урахуванням відповідних стандартів; використання готових бланків документівЗа допомогою програмних засобів можливе створення двох форм кожного первинного документа: форми, пристосованої для введення необхідних реквізитів до комп'ютерної бази даних, і форми для роздруковування документів на паперів) встановлення порядку здійснення записів у первинних документахРозробка інструкцій із заповнення первинних документівЗаповнення документів відбувається відповідно до алгоритму з автоматичним розрахунком ряду реквізитів та контролем за правильністю їх введенняг) виписування первинних документівРучне виписування документів, після цього - передача їх до бухгалтерії та обробкаСтворення електронних документів під час здійснення господарських операцій та одночасна їх обробка і накопичення2. ІнвентаризаціяРучний перерахунокЗастосування технічних засобів (сканерів штрихових кодів) 3. Оцінка (методи списання, амортизації) активівВикористання найменш трудомісткого із методів (ФІФО, середньої, фактичної собівартості тощо; для необоротних активів - вибір податкового методу амортизації) Програмна реалізація найоптимальнішого способу оцінки, використання різних способів оцінки для різних груп матеріальних цінностей, необоротних активів та інших об'єктів обліку4. КалькулюванняОбмежена номенклатура статей виробничих, адміністративних і цехових витрат, способу калькулювання виробів тощоПобудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління. Можливість використання кількох розрізів обліку (в розрізі виробничих підрозділів, видів продукції, статей та елементів витрат, переділів) 5. План рахунків та аналітичний облікІєрархічна структура субрахунків та обмежена номенклатура аналітичних рахунківВикористання кількох планів рахунків, розробка багаторівневої ієрархічної та багатовимірної паралельної структур субрахунків та аналітичних рахунків

  • 2015. Сучасні теорії і методи мотивації
    Другое Менеджмент

    Звичайно, кожен підприємець зацікавлений в тому, аби його співробітники працювали з найбільш високою продуктивністю праці. В той же час кожен працівник по-своєму визначає свої цілі і завдання, сенс життя. В одного на першому місці гроші, в іншого - кар'єра, в третього - інші переваги. Серйозною проблемою, яка стоїть перед кожним керівником (особливо актуальна вона для малих фірм), є те, як зацікавити своїх працівників. Проте, як показує практика вітчизняних підприємців, арсенал їх методів і способів мотивації персоналу, як правило, не рясніє різноманітністю. Це, безумовно, зв'язано, з одного боку, з тим, що вельми важко здійснити швидкий перехід від методів централізованого управління економікою до ринкових. З іншого боку, багато підприємців не знайомі з сучасною теорією мотивації і досвідом вживання її прогресивних методів і способів. Тому пошук шляхів ефективної мотивації у багатьох підприємців йде вельми повільно і частенько дідівським методом проб і помилок. Що ж є мотивація?

  • 2016. Сучасні технології менеджменту
    Другое Менеджмент

    Зрозуміло, що такі важливі елементи стратегічного технологічного менеджменту, як прогнозування розвитку технологій, включення розвитку технологій у бізнес-план фірми актуальні для стратегії управління підприємством будь-якого масштабу. Відповідні підходи мають цінність для малої технологічної фірми, великого науково-виробничого підприємства, наукової установи, інвестиційного заснування, що орієнтується на прямі інвестиції в економіку. Саме стратегічне управління технологічним середовищем, що змінюється, повинне стати запорукою тривалого успіху виробничих фірм, зв'язаних з наукомісткими продуктами, і економіки в цілому.
    Перетворення потенціалу знань у комерційний успіх проблема міжнародна, зв'язана з глобалізацією світової економіки. У цьому зіграло ведучу роль розвиток засобів комунікації, що дозволили компаніям на новому рівні координувати діяльність своїх вилучених підрозділів, зв'язувати їх з покупцями і постачальниками. Не менше значення має глобальна масова культура споживання і розваг, керована засобами комунікації. 24
    Проблема підготовки керівників, що забезпечать технологічно орієнтований менеджмент компаній в умовах глобалізації світової економіки теж стала проблемою міжнародної. Пошук нових результатів досліджень і розробок, використання яких може додати продукції, що випускається, кращі характеристики, прагнення до максимального скорочення циклу її створення і просування на ринок викликають необхідність у міжнародних командах фахівців.
    Світ стає одним ринком знань і технологій. Їхня цінність визначається на основі науково-технічних і кон'юнктурних прогнозів комерціалізації, що повинні проводити фахівці різних країн по єдиних методиках і на одній мові, щоб мати порівнянні результати і розуміти один одного. Таке розуміння полегшує залучення додаткових засобів у науку й інновації, а також включення фахівців з комерціалізації технологій у наступне управління інвестиціями. 1


  • 2017. Сущность диагностики производственной деятельности
    Другое Менеджмент

    Необходимые данные можно установить при рассмотрении паспорта предприятия и других документов. Они обычно характеризуют основные виды деятельности, перечень выпускаемой продукции, ее ассортимент с указанием принятых наименований, мощности предприятия, их загруженность и объем продаж в разрезе ассортимента, дают пообъектную характеристику основных фондов (стоимости, возрастного состава, степени износа) и основные финансовые показатели эффективности деятельности предприятия (размер прибыли, рентабельности, ликвидности баланса, состояние дебиторской и кредиторской задолженности) и т.п.

  • 2018. Сущность и виды прибыли
    Другое Менеджмент

    Тема рыночных цен на продукцию (работы, услуги) одна из наименее методически проработанных тем в нормативных актах по налогообложению. Слабым местом порядка определения рыночной цены для целей налогообложения реализации продукции по ценам не выше себестоимости является отсутствие нормативно-правового акта, в котором был бы конкретно изложен приемлемый, универсальный метод определения рыночной цены продукции, одинаково обязательный как для предприятий, так и для налоговых органов. Разработать такой универсальный метод не только чрезвычайно трудно, но и вряд ли возможно, если от метода требуется, чтобы он мог быть одновременно пригоден для разных видов производств. Но если не всегда можно определить для целей налогообложения рыночную цену продукции в строгом соответствии с нормативно-правовыми актами, то еще труднее определить таким образом рыночную цену для целей налогообложения применительно к работе или услуге. Практически возможно определение рыночных цен только на элементарные работы и услуги, состоящие из минимального количества операций, и на широко распространенные, состоящие из однотипных, повторяющихся операций. Определить же рыночную цену работы или услуги, носящей индивидуальный характер, практически невозможно. Именно этими трудностями объясняется то, что в нормативных актах только формулируется понятие рыночной цены и указываются основные принципы ее определения, но не дается конкретный метод ее определения.

  • 2019. Сущность и механизмы реинжениринга
    Другое Менеджмент

    Итак, первый пример, IBM Credit Corporation. Проанализируем положение существующего бизнеса компании IBM Credit Corporation, стопроцентная дочерняя компания IBM; если бы она была независимой, то попала бы в сто лучших компаний сферы услуг по версии журнала Fortune. IBM Credit занимается финансированием покупки продуктов и услуг, предлагаемых IBM Corporation. Это крайне прибыльный бизнес, и корпорация ценит это направление. Рассмотрим один из типичных бизнес процессов в компании, а именно процесс обработки заявки на финансирование. Когда торговый представитель IBM приносил запрос на финансирование, его направляли к одному из 14 сотрудников, сидевших за столом в конференц-зале компании. Этот сотрудник записывал заявку на финансирование на листе бумаги. Это был шаг 1. Шаг 2: документ переправлялся в кредитный отдел, где специалист вводил информацию в компьютерную систему и проверял кредитоспособность потенциального заемщика, вносил результаты в документ и отправлял его дальше - в юридический отдел. Шаг 3: юридический отдел вносил необходимые изменения в стандартный кредитный договор и прилагал его к бланку запроса. Шаг 4: запрос отправлялся специалисту по ценам, который вводил данные в особую таблицу, чтобы определить ставку процента для клиента. Затем он записывал ставку на листе бумаги, который вместе с остальными доставляли в отдел делопроизводства. Шаг 5: администратор отдела делопроизводства на основе всей этой информации составлял письмо с предложением, которое можно было доставить торговому представителю по Federal Express. Обычно весь процесс занимал шесть дней, а иногда растягивался на две недели. Торговые представители IBM считали этот срок чрезмерным, так как за шесть дней клиент мог найти другой источник финансирования, принять предложение другого продавца или просто передумать. Поэтому представители часто звонили с вопросом: "На какой стадии мой запрос и когда вы дадите ответ?" Конечно, этого никто не знал, так как запрос находился где-то в процессе обработки. Таким образом, встал вопрос об улучшении и совершенствовании данного процесса. Далее будет рассмотрен реинжиниринг бизнес-процессов компании. Пытаясь улучшить процесс, в IBM Credit испробовали несколько средств. Например, в компании был образован контрольный отдел, чтобы туда стекалась информация о статусе запроса. После выполнения своей задачи каждый отдел не передавал запрос дальше, а возвращал его в контрольный отдел, где администратор фиксировал завершение каждого шага, прежде чем отправить документы на следующую стадию. Теперь контрольный отдел знал, на какой стадии находится каждый запрос в этом лабиринте, и мог дать торговому представителю требуемую информацию. Но расплатой за это стало увеличение срока обработки запросов. В конце концов, два старших менеджера IBM Credit провели мозговой штурм. Они взяли запрос на финансирование и сами прошли с ним все пять шагов, попросив персонал каждого отдела отложить другие дела и обработать этот запрос как обычно, но без задержек из-за выполнения другой работы. Выяснилось, что для выполнения самой работы требуется всего девяносто минут. Остальное время - в среднем уже более семи дней - занимала передача документа из одного отдела в другой. Руководство начало рассматривать суть вопроса - общий процесс кредитования - и обнаружило, что, если бы компания каким-то чудом смогла удвоить производительность каждого сотрудника, общее время выполнения уменьшилось бы всего на 45 минут. Итак, выяснилось, что проблема заключалась не в задачах и выполнявших их людях, а в структуре самого процесса. В конечном итоге специалистов узкого профиля в IBM Credit (проверяющих кредит, специалистов по ценам и т.д.) заменили сотрудниками общего профиля. Теперь заявку не пересылали из отдела в отдел, а всего один сотрудник - менеджер сделки - обрабатывал ее с начала до конца. Как же он смог заменить четырех специалистов? Схема старого процесса рис.1. была основана на глубоко укоренившемся (и не сразу выявленном) предположении, что каждый запрос уникален и сложен в обработке и требует вмешательства четырех квалифицированных специалистов; руководство рассчитывало на самые трудные заявки, которые только могло себе представить. Но в действительности большинство запросов были простыми и понятными. Тщательно исследовав работу специалистов, старшие менеджеры IBM Credit обнаружили, что в основном она была канцелярской: достать шаблоны договоров из папки, найти кредитный рейтинг в базе данных, ввести цифры в стандартную модель. ти задания вполне по силам одному человеку при использовании несложной компьютерной системы, дающей доступ ко всем данным и инструментам, которыми пользовались прежние специалисты. Для внедрения и запуска бизнес процесса рассмотренного выше в IBM Credit разработали новую компьютерную систему для поддержки менеджеров сделки. В большинстве ситуаций она дает необходимые подсказки. В действительно трудных ситуациях они могут получить помощь у небольшой группы опытных специалистов - экспертов по проверке кредита, ценообразованию и т.д. Но даже здесь передача работы из рук в руки исчезла, потому что структуризатор и привлекаемые им специалисты работают одной командой. Таким образом, в результате внедрения нового бизнеса компании удалось прийти к следующим результатам. Благодаря такой перестройке процесса эффективность IBM Credit кардинально улучшилась: семидневный срок обработки запроса сократился до четырех часов. И для этого не понадобилось увеличивать штат, а наоборот, удалось его немного сократить. В то же время количество обрабатываемых заявок возросло в 100 раз - именно в сто раз, а не на сто процентов.Это достижение IBM Credit - сокращение срока цикла обработки на 90% и увеличение производительности в сто раз - прекрасно соответствует нашему определению реинжиниринга. Компания вышла на кардинально новый уровень эффективности, радикально изменив целый процесс. В IBM Credit не задавались вопросами: "Как улучшить вычисление расценки на финансирование? Как усовершенствовать проверку кредитоспособности?" Более того, в процессе этого радикального изменения компания опровергла предположение, что для выполнения специализированных шагов ей нужны специалисты.

  • 2020. Сущность и назначение управленческого учета
    Другое Менеджмент

    Комплексный подход к организации первичного учета обеспечивает: дальнейшее совершенствование оперативно-календарного планирования, оперативного контроля и диспетчеризации хода производства; разработку каждой учетной задачи производства и полную увязку всех задач оперативного учета между собой и с задачами оперативно-календарного планирования, учета выработки и начисления заработной платы, контроля за правильным использованием материальных ценностей в производстве, учета незавершенного производства; разработку и внедрение единого для финансового и управленческого учета документооборота, упорядочение и унификацию первичной документации; строгий контроль за расходованием материальных и трудовых ресурсов, за соответствием размеров оплаты труда списанию материалов согласно количеству изготовленной продукции; сохранность заготовок, деталей, узлов и полуфабрикатов в процессе их движения по стадиям обработки, потребления и хранения; улучшение организации складского учета деталей, узлов и сборочных единиц в результате оборудования специальных мест хранения, обеспечения современными весоизмерительными и аналитическими устройствами; закрепление за должностными лицами отдельных коллективов бригад функций по оформлению учетной документации или сбору информации с машинных устройств, повышение персональной ответственности за правильность оформления и полноту сбора информации; достоверность и своевременность информации о производстве путем использования балансов учета движения деталей, полуфабрикатов в управленческом и финансовом учете в виде сводных документов; механизацию и автоматизацию сбора, передачи и обработки информации о движении деталей, узлов и полуфабрикатов и получению на основе первичного учета результирующей информации на персональных ЭВМ на разных уровнях управления; своевременную и полную в течение определенного отчетного периода проверкуданных. Этому способствует оперативный учет в сопоставлении с фактическим состоянием, размерами и комплектностью незавершенного производства с помощью инвентаризации, что одновременно позволит улучшить информационную базу планирования производства и нормирование запасов по местам возникновения и заделов.