Geum.ru

Дипломная работа

  • 13941. Проблема сопротивления персонала изменениям в организации и пути их решения
    Менеджмент
  • 13942. Проблема сохранения биологического разнообразия
    Биология

  • 13943. Проблема спрямованості особистості соціального педагога
    Педагогика

     

    1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. Л., 1974. 243 с.
    2. Алишев Н. В., Широков В. Д. Общие основы построения исследования// Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии/ Под ред. Н. В. Алишева. М., 1987. 167 с.
    3. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды.: В 2 т. М., 1980.Т. 1. 230с.
    4. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. М., 1973. 280 с.
    5. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977. 380с.
    6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. 339 с.
    7. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитание творческой личности: Основы педагогики творчества. Казань, 1988. 236 с.
    8. Бажин Е. Ф., Голынкина Е. А., Эткинд А. М. Метод исследования локуса субъективного контроля // Психологический журнал, 1984. Т. 5. - № 3. с.36 42.
    9. Божевич Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психолог. исследование. М., 1968. 464 с.
    10. Божевич Л. И., Морозова Н. Г., Славина Л. С. Развитие мотивов учения у советских школьников. Известия А.П.Н. РСФСР, 1957, вып. 36. с. 45 53.
    11. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. М., 1986. 206 с.
    12. Геллерштейн С. Г. К вопросу о профессиональной психологии// История советской психологии труда: Тексты (20-30е годы ХХ века)./ Под ред. Зинченко В. П. и др. М., 1983. 358 с.
    13. Годфруа Жо. Что такое психология.: В 2 т. Т. 2 / Под ред. Г. Г. Аракелова. М., 1992. 376 с.
    14. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи./ АН УССР/, ин-т философии. Киев, 1986. 142 с.
    15. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М., 1970. 272 с.
    16. Зелинченко А. И., Шмелев А. Г.// Вестник МГУ, серия “Психология”, 1987, № 4. с. 14 17.
    17. Иванчик Т. Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности// Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. с. 46 48.
    18. Кайданов Д. П., Суименко Е. И. Актуальные проблемы социологии труда. М., 1974. 238 с.
    19. Кан-Калик В. А. К разработке теории обшего и профессиональног развития личности специалиста в ВУЗе.// Формирование личности специалиста в ВУЗе. Сб. науч. тр. - Грозный, 1980. С. 5-13.
    20. Климов Е. А. Введение в психологию труда. М., 1988. - 300 с.
    21. Климов Е. А. Психология профессионала. М., 1996. 400 с.
    22. Ковалев А. Г. Психология личности. 3-е изд., переработ. и доп. М., 1970. 391 с.
    23. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психологические особенности человека. Т. 1. Л., 1957-1960. 264 с.
    24. Ковалев В. И. Мотивы поведения и деятельности/Отв. ред. А. А. Бодалев; АН СССР, Ин-т психологии. М., 1988. 191 с.
    25. Компьютрный психологический опросник 17ЛФ-4, руководство для пользователя.// - М., МИП “Гуманитарные технологии”, 1991.
    26. Кон И. С. Психология юношеского возраста: Пробл. Формирования личности. [Учеб. Пособие для пед. ин-тов]. М., 1976. 175 с.
    27. Кондрацкий А.А. Тест для диагностики отношения оператора к принятию риска// Вопросы психологии. - 1982, №3. с. 133 136.
    28. Кузнецова И. В. Психологический анализ принятия решений о выборе профессии// Профессиональная ориентация школьников: [Сборник статей/ Ред. коллегия: В. Б. Успенский (отв. ред.) и др.]. Ярославль, 1976. 84 с.
    29. Кузьмина Н. В. Педагогическое мастерство учителя как фактор развития способностей учащихся// Вопросы психологии. 1984. - №1. с. 20 27.
    30. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психол. структура деятельности учителя и формирование его личности. Л., 1967. 183 с.
    31. Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя. Л., 1985. 32 с.
    32. Кузьмина Н. В. Формирование педагогических способностей. Л., 1961. 98 с.
    33. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. М., 1984. 215 с.
    34. Леви В. Л. Искусство быть другим. М., 1980.- 207 с.
    35. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1977. 304 с.
    36. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М., 1992. 173 с.
    37. Маркова А.К. Психология труда учителя. М., 1993. 190 с.
    38. Мельников В. М. , Ямпольский Л. Т. Введение в экспериментальную психологию личности: Учеб. пособ. для пед. ин-тов. М., 1985. 319 с.
    39. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. М., 1994. 215 с.
    40. Мясищев В. Н. Проблема способностей в советской психологии и ее ближайшие задачи// Проблемы способностей. [материалы конференций, 22-24 июня 1960 г. Ленинград]. Отв. ред. чл.-кор. АПН РСФСР проф. В. Н. Мясищев. М., 1962. 308 с.
    41. Нолицу З.А. Установление психологического контакта педагогов с учащимися// Психология учителя: Тез. докладор к 7 съезду общества психологов СССР. М., 1989.
    42. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина.- М., 1987.- С. 124-128.
    43. Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. М., 1973. 87 с.
    44. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология. М., 1969. 659 с.
    45. Платонов К. К. Структуры и развитие личности/ Отв. ред. Глаточкин А. Д., АН СССР, Ин-т психологии. М., 1986. 254 с.
    46. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности// под ред. Г.С. Никифорова. С.-Петербург, 1991. 152 с.
    47. Рамуль К.А. О психологии ученого и в частности о психологии ученого-психолога// Вопр. психол. - 1965. - № 6. - С. 126-135.
    48. Рыбалко Е. Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. - Л., 1990.-256 с.
    49. Рескина С. Е. Роль самооценки школьников в процессе профессионального самоопределения: Автореферат канд. дис. Л., 1986. 36 с.
    50. Ростунов А. Т. Формирование профессиональной пригодности. - М., 1984. 176 с.
    51. Рудик П. А. Мотивы поведения деятельности. М.: 1988. 136 с.
    52. Рудкевич Л. А. Талант: психология и становление // Социальная психология личности / Науч. ред. А. А. Бодалев. Л., 1974. 246 с.
    53. Серый А. В. Ценностные ориентации личности в структуре профессионально значимых качеств практических психологов: Автореф. дис. канд. псих. наук. Иркутск, 1996. 25 с.
    54. Титма М. Х. Выбор профессии как социальная проблема (на материалах конкретных исследований в ЭССР)/ М. Х. Титма. М., 1975. 198 с.
    55. Физиологические и психологические основы труда/ ред. В. И. Дорогайченко. М., 1974. 231 с.
    56. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990. 366 с.
    57. Халяпина Л. Н. Социализация учителя.- Кузбассвузиздат, 1995. 128 с.
    58. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация// Советская педагогика. 1989, №9. с. 54 60.
    59. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. Т. 1: Пер. с нем. М., 1986. 392 с.
    60. Цигарелли Ю. А. Изучение зависимости самооценки способности от свойств нервной системы// Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности: Межвуз. сб. Научной тр./ Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена; [ Редкол.: Е. П. Ильин (отв. ред.) и др.]. Л., 1981. 163 с.
    61. Человек как объект социологического исследования / Под ред. Л. И. Спиридонова, Я. И. Гилинского. Л., 1977. 197 с.
    62. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. М., 1981. 95 с.
    63. Шадриков В. Д. Деятельность и способности. М., 1994. 320 с.
    64. Шадриков В. Д. Проблемы системогинеза профессиональной деятельности. М., 1982. 185 с.
    65. Шишкина Л. И. Социально-правовые вопросы профориентации молодежи/ Л. И. Шишкина; Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова. - Л., 1976.- 62 с.
    66. Щербаков А. И. Формирование личности учителя советской школы в системе высшеге педагогического образования. Л., 1968. 120 с.
    67. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте.// Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л.М. Семенюк, Под ред. Д.И. Фельдштейна. - М., 1994. - С. 169-175.
    68. Юпитов А.В. Проблематика и особенности психологического консультирования в ВУЗе.// Вопр. психол. - 1995. - № 4. - С. 50-56.
  • 13944. Проблема среднего класса в современном российском обществе
    Социология

    Не соответствует российский средний класс высоким западным стандартам и по уровню доходов. Разумеется, в стране есть страта, чей уровень доходов соответствует среднему классу в развитых странах. Однако в условиях бедной страны семьи с доходом в 1000$ на одного члена семьи в месяц относятся учеными к высшему классу. В свою очередь семьи с душевым доходом в 150$ на одного члена семьи, относящиеся в России к низшей страте среднего класса, принадлежат на Западе к категории бедных. Низкий уровень доходов предопределяет отсутствие у «среднего класса» и соответствующего стиля жизни. У российского среднего класса нет 30 кв.м., он ездит на машине, место которой на свалке, у него нет современного компьютера, всего комплекса хорошей бытовой техники, достойного загородного дома, качественного медицинского обслуживания и многого другого. Но, пожалуй, главным здесь является то, что у представителей среднего класса нет стабильности в получении доходов. Сегодня человек имеет свое дело, а завтра он разоряется по причине неплатежей, непомерных налогов, нестабильности банка, в котором открыт счет. Сегодня квалифицированный специалист получает высокую зарплату и ведет соответствующий образ жизни, а завтра начинается очередной кризис, и он попадает на биржу труда. Не в полной мере у российского среднего класса сформирована и соответствующая система духовных ценностей. Его сознание представляет собой эклектику из марксистско-ленинских псевдоидеалов и ценностей демократии. В сознании представителей «среднего класса» еще прочно не укоренились идеалы прав человека, свободы, индивидуализма, частной собственности, религии. В силу различных причин, для определения среднего класса не может быть применен в полной мере и критерий самоидентификации. Прежде всего, поскольку в нашей науке еще, по сути дела, не определены критерии среднего класса, сегодня гражданам не с кем себя идентифицировать. Не характерно для нашего нынешнего среднего класса и законопослушание, являющееся важнейшей чертой западного среднего класса. В экономической сфере между государством и средним классам идет острая борьба. Государство пытается обложить средний класс все новыми и новыми налогами, а средний класс проявляет завидную изворотливость для того, чтобы их не платить. Государство создает все новые бюрократические препоны на пути развития среднего класса. Какие черты у зарождающегося среднего класса в России уже присутствуют? Это, прежде всего, частная собственность. Приватизированная квартира по российским меркам приличного качества, автомобиль - все это, безусловно, есть у значительного числа россиян.Важнейшей чертой представителей зарождающегося среднего класса является активность в сфере труда. Пожалуй, это единственный критерий, по которому они не уступают западным аналогам.

  • 13945. Проблема суицида в подростковом возрасте
    Психология

    Суицид рассматривается как ведущая причина смертей во всем мире, поэтому он является значительной общественной проблемой. Проблема подросткового суицида является одной из первостепенных для России. Во время неожиданных экономических спадов и подъемов старые социальные нормы разрушаются, люди теряют ориентацию, что способствует росту девиаций, в т.ч. самоубийств (7, с. 61). Особенно актуальной эта проблема становится в обществе на переходных этапах его развития. Социальная незащищенность, экономическая нестабильность, политический хаос обуславливают интенсивный процесс отчуждения. Разрушение семьи ведет также к «ослаблению значения морально- этических принципов, ослаблению потребности служить социуму, относится ответственно и доброжелательно к людям», что неминуемо способствует усилению эгоцентрических тенденции. Это в первую очередь сказывается на подростках - самой легкоуязвимой социальной группе. Конечно, у каждой социальной попытки - своя причина. Но, по сути все сводится к одному: ребенок не в силах самостоятельно одолеть какую-то трудную ситуацию, а понимающего это взрослого человека рядом нет. Родные не понимают - чего ждать от чужих? И мир «ощетинивается» против ребенка. Изучение проблемы суицида и анализ конкретных случаев показывают, что подростки решаются на самоубийство в целях обратить на свои проблемы внимание, прежде всего родителей, реже педагогов, иногда сверстников, протестую таким страшным образом против безразличия, цинизма и жестокости окружающих. Таким образом, сформированная наша гипотеза нашла себе подтверждение.

  • 13946. Проблема сущности культуры
    Культура и искусство

    Список литературы

    1. Бородай Ю.М. От фантазии к реальности. - М., 1995.
    2. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. - Л., 1990.
    3. Давидович В.Е., Жданов Ю.А. Сущность культуры. - Ростов-на-Дону, 1979.
    4. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. - М., 1991.
    5. Запад и Восток: традиции и современность. - М., 1993.
    6. Ильенков Э.В. Философия и культура.- М., 1991.
    7. Культура: теории и проблемы. - М.,1995.
    8. Мареева Е.В. Культурология. Теория культуры (учебное пособие для вузов). - М., 2001.
    9. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 42.
    10. Мегрелидзе К.Р. Основные проблемы социологии мышления. - Тбилиси, 1973.
    11. Межуев В.М. Актуальные проблемы теории культуры. - М.,1983.
    12. Проблемы философии культуры. - М., 1984.
    13. Русский космизм: Антология философской мысли. - М., 1993.
    14. Силичев Д.А. Культурология. Учебное пособие для вузов. - М., 1998.
    15. Современные теории цивилизаций. - М., 1995.
    16. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.
    17. Типология культур. Взаимное воздействие культур. - Тарту, 1982.
    18. Тойнби А. Дж. Постижение истории. - М.,1991.
    19. Фейербах Л. Избранные философские произведения в 2 томах. Т.1 - М.,1956.
    20. Флиер А.Я. Культурология для культурологов (учебное пособие для магистрантов и аспирантов, докторантов и соискателей, а также преподавателей культурологии). - М., 2001.
    21. Шаймухамбетова Г.Б. Гегель и Восток. Принципы подхода. - СПб., 1995.
    22. Шпенглер О. Закат Европы. Т.1 - М., 1993; Т.2 - М., 1998.
    23. Язык. Культура. Этнос. - М., 1994.
  • 13947. Проблема текучести кадров и пути ее снижения
    Менеджмент

    Задачи отдела кадров:

    1. совместно с планово-экономическим отделом, отделом организации труда и заработной платы и отделом подготовки кадров составлять текущие и перспективные планы потребности в руководящих кадрах, специалистах, служащих и рабочих по специальностям, квалификации и профессиям с учетом возможной убыли кадров за планируемый период, с указанием источников покрытия этой потребности. Представляет план на утверждение руководству предприятия;
    2. обеспечивает предприятие необходимыми кадрами, изыскивает резервы (источники) их комплектования, обеспечивает необходимые связи с территориальным бюро по трудоустройству;
    3. ведет совместно с руководителями подразделений переговоры с поступающими на работу, знакомится с необходимыми документами при приеме на работу, знакомит с будущей работой, условиями труда и оплатой и т.д., в установленном порядке заключать трудовой договор;
    4. участвует в разработке разделов плана социального развития коллектива предприятия;
    5. проводит работу по улучшению качественного состава кадров с учетом рекомендаций социологов;
    6. организует проведение анализа планируемых и не планируемых видов движения кадров по предприятию и по подразделениям.
    7. осуществляет контроль за состоянием трудовой дисциплины в подразделениях предприятия, соблюдением правил внутреннего распорядка, а также разрабатывает и представляет руководству предприятия на утверждение мероприятия по укреплению трудовой дисциплины;
    8. ведет анализ расстановки кадров и осуществляет контроль за их использованием;
    9. обеспечивает предприятие кадрами специалистов и служащих. Изыскивает резервы комплектования кадрами специалистов и служащих. Обеспечивать связь с высшими и средними специальными учебными заведениями, территориальными бюро по трудоустройству. Организовывает целевую подготовку специалистов в высших и средних специальных учебных заведениях (колледжах);
    10. представляет в установленном порядке в вышестоящую организацию текущие и перспективные планы потребности в специалистах с высшим и средним специальным образованием из числа окончивших высшие и средние специальные учебные заведения. Участвует в организации подбора кандидатур на руководящие должности, а также должности специалистов совместно с руководителями подразделений;
    11. готовит предложения о назначении, перемещении и освобождении руководящих кадров, специалистов и служащих. На основе систематического и всестороннего изучения кадров формирует резерв работников для выдвижения и осуществляет подбор кандидатур на вакантные должности, подготавливать необходимые материалы для работников, подлежащих назначению на эти должности;
    12. организует проведение периодической аттестации руководителей и специалистов, осуществлять контроль за внедрением решений аттестационных комиссий.
  • 13948. Проблема тестирования в обучении иностранному языку
    Педагогика
  • 13949. Проблема удовлетворенности семейно-брачными отношениями современных супругов
    Социология
  • 13950. Проблема Чорнобиля в творчості поетів-шістдесятників
    Литература

    Є і друга можлива відповідь на питання, «чи личить від власного імені писати про Чорнобиль?» Література від її початків займається «високою» тематикою і володіє для цього знаряддям високого стилю і високих форм. Зокрема, поети відчули, що, епос несе авторитет спів мірний з вимогами теми. Борис Олійник без особливих вибачень перед читачем у поемі «Сім» бере на себе традиційні завдання епосу: міфотворчість (подавання пояснень ключових проблем життя, використовуючи для цього символи) та творення героїв. З усієї української чорнобильської бібліотеки поема Олійника отримала досі найвищі оцінки критиків - за її сатиричну гостроту, проблемну (навіть філософську) всеохопність і «громадянську масштабність». Однак враження поетичної суверенності в Олійника куплено дещо високою ціною. Проблема лежить навіть глибше, ніж у його похвалі Леніна як джерела всієї правдивої соціальної теорії і практики. Проблема полягає в тому, що Чорнобиль не належить до тих тем, що їх можна літературно осмислювати, не замислившись над характером стосунку між автором і темою: це була б зухвалість, прогріх проти жанрового такту. Олійник натомість вдалою стратегією поставив це питання поза рамки твору. Вибравши форму діалогу між круком, екстремним представником культурного песимізму, та не дуже ефективним диспутантом, який говорить у поемі від першої особи, Олійник звільнився від обов'язку визначити свою власну позицію, ширяючи таким чином на гетівських висотах понад своїми новітніми Мефістофелем і Фаустом. Піднесення над темою, яке б воно місцями не було сатирично вдале, досягнено без розв'язання закодованих у ній проблем і тому недостатнім поетичним зусиллям.

  • 13951. Проблема эффективного взаимодействия муниципальной власти и граждан через создание информационного пространства районными печатными изданиями
    Журналистика

    Для достижения поставленной цели необходим высокий уровень независимости издания от политических и коммерческих структур, отсутствие ангажированности. «Однако в большинстве бывших республик Советского Союза, особенно в России, независимые газеты до сих пор найти трудно. От 95 до 98 процентов всех региональных и местных газет (общим числом приблизительно 2 700, в основном ежедневных) остаются рупорами правительства. Они находятся в собственности муниципалитетов, областей или республик, входящих в состав России. Практически ни одно из таких изданий не может в экономическом плане функционировать самостоятельно. Эта статистика подтверждается как российским Союзом журналистов, так и Фондом защиты гласности» - считает эксперт Г. Обермайер. Современная ситуация в России такова, что владельцы линеек медиагрупп печатают свои издания для того, чтобы продвигать в них свои интересы и создавать у читающей аудитории определенные суждения. Часто редакции вовсе не ставят своей задачей поддержание и развитие отношений с читателями, удовлетворение их коммуникативных потребностей. Сегодня на медиарынке огромное количество печатных изданий. Если взять, например, прессу в Санкт-Петербурге, то за 2008 год в данный сегмент рынка было вложено 4,6 млрд руб. Эксперты утверждают, что большинство изданий на сегодняшний день являются убыточными. Возможно, причина этого лежит в том, что многие издания не берут во внимание функцию гармонизации отношений власти и общественности.

  • 13952. Проблема эффективности социальной рекламы против наркотиков в системе социальной работы
    Маркетинг

    Поэтому основные цели социальной рекламы в системе социальной работы - повышение информированности целевой аудитории, корректировка отношения к проблеме, стимулирование социально-значимых действии, а в долгосрочной перспективе - создание новых ценностей и установок. В Российской Федерации социальная реклама регулируется ФЗ «О рекламе» от 13 марта 2006 г. № 38-ФЗ. Необходимо более детально квалифицировать понятие социальной рекламы, так как существование разных трактовок термина препятствует его эффективному использованию. Сегодняшняя статья закона не имеет никакого отношения к реальной действительности, т.е. в той части, где закон предполагает добровольность в производстве и размещении социальной рекламы. Это приводит к тому, что социальная реклама распределяется в средствах массовой информации по остаточному принципу. В то же время государство и общество все активнее призывают к распространению социальной рекламы. При разработке социальной рекламной кампании важно определить цели и конкретные задачи проекта; необходимо провести анализ целевой аудитории, выделить мотивы ее поведения и способы воздействия на нее, грамотно разработать рекламный текст и выбрать адекватные для целевой аудитории средства распространения рекламного продукта. Анализ эффективности социальной рекламной кампании проводится в три и более этапа. Предтестирование способствует оптимизации затрат, позволяет при необходимости скорректировать сообщения, спрогнозировать будущий эффект. Тестирование в процессе рекламной кампании призвано проследить тенденцию изменения отношения к социальной проблеме. Оценка эффективности кампании в последний раз призвана ответить на вопрос: «Добился ли субъект рекламирования поставленной цели?». Эффективность социальной рекламы является комплексным понятием, отражающим представление о рекламе не только как о механизме передачи сообщений в массовом порядке, но и как о многофункциональном канале массового общения. Оценка эффективности социальной рекламы дает возможность улучшить качество, как содержания, так и способа подачи информации. Однако на данном этапе развития рекламного рынка существуют лишь частные подходы определения эффективности социальной рекламы по различным параметрам: коммуникативной, психологической, вербальной и визуальной. Сегодня многие авторы, рассматривая проблему воздействий в рекламе, особое внимание, прежде всего, уделяют осознаваемым и неосознаваемым воздействиям рекламиста на потребителя, а также детально рассматривают различия между рациональными воздействиями, основанными на логике и убеждающих аргументах, и нерациональными, основанными на эмоциях и чувствах. В социальной рекламе применяется большое количество различных способов, методов, приемов социального влияния, психологического воздействия и манипулирования в рекламе. Рекламное объявление в целом можно считать символически организованным пространством, в котором интерпретатор имеет дело со знаками различных семиотических систем. В данном пространстве интерпретатору приходится манипулировать предоставляемыми ему культурой смыслами, заданными в вербальной или невербальной форме. Основным невербальным компонентом рекламного объявления является изображение, подтверждающее достоверность слогана. Иллюстрации делают изображение эмоционально насыщенным, создавая живое впечатление присутствия зрителя в изображаемой ситуации, придают реальность изображению. В рекламных изображениях предмет рекламы в большинстве случаев связывается с какой-либо реалией из мира представителя целевой аудитории. Как правило, это нечто, представляющее ценность для потребителя. Таким образом, изображение всегда несет определенную коннотацию. Экспрессивность в графике достигается, в отличие от лингвистических приемов, обширностью, приемом раскрывающегося пространства и контрастностью изображения. Графика подготавливает, раскрывает восприятие читателя к событию - вербальному сообщению, которое должно быть кратким, конкретно обоснованным и ясным. Исследование эффективности социальной рекламы показало, что на данном этапе социальная реклама несет в себе неоднозначную для аудитории информацию, одни понимают ее так, другие по-иному. Такого допускать в социальной рекламе нельзя. Также социальная реклама содержит в себе много наркосимволики и рассказывает аудитории, каким образом употреблять наркотики, что также недопустимо. А вот о не зависимости от наркотиков речь почти не идет, все ограничивается лишь фразой «Скажи наркотикам нет», тем самым реклама не дает никаких возможностей, не показывает выход, а из круга проблемы, а скорее наоборот замыкает его. Поэтому сейчас задача социальной рекламы - создание окружающего мнения, которое, будучи релевантными, обязательно учитывается человеком. Вводить само понятие наркотиков в рамки не нормы. И оживлять жизненное пространство сильными образцами реальных удовольствий.

  • 13953. Проблематика и композиционные особенности "Маленьких трагедий" А.С. Пушкина
    Литература

    А Моцарт? В его отношениях к Сальери нельзя уловить чего-либо нездорового. Он - друг Сальери, доверчивый и ясный, в нем нет ни зависти, ни самопревознесения: "ведь он был гений, как ты да я", - этого не скажет Сальери. Моцарт несет ему на суд свои вещи и восхищается его любовью к искусству. Несомненно и Сальери представляет для своего друга в известном отношении высшую инстанцию, тоже высшее я, и нельзя не верить искренности признаний и похвал Моцарта. А из этого следует, что при такой высокой оценке друга зависть вполне была бы возможна и для Моцарта, и этого нет потому, что Моцарт остается выше зависти и безупречен в дружбе. Если всмотреться в построение пьесы, нетрудно увидеть тонкий параллелизм характеристики обоих друзей, противоположение здоровой и больной дружбы. Вещий ребенок, в своей непосредственности Моцарт слышит, что происходит в Сальери, до его чуткого уха доносится душевный его раздор, но он не оскорбил своей дружбы нечистым подозрением и не связал своих переживаний с их источником; это может казаться наивным до глупости, но, вместе с тем, благородно до гениальности. Моцарт мучится мыслью о заказавшем ему реквием черном человеке: "мне кажется, он с нами сам-третей сидит", и однако он не допускает и мысли, что это - черная совесть самого Сальери. Моцарт отвечает последнему на молчаливую муку его вопрошаний, гений ли он и совместимо ль с гением злодейство. Моцарт слышит и эти вопросы и тем не менее заранее отвергает, в связи с рассказом о Бомарше, всякое подозрение против друга. И когда в ответ на эту дружбу Сальери его отравляет, он дарит его последним доверием и в отчаянном плаче Сальери видит лишь проявление исключительной его любви к музыке. Моцарт не изменил дружбе и умирает победителем. Он встречает безвременный конец, и однако гибнет не он, но убийца. Пушкин опускает занавес в тот момент, когда у Сальери зародилось уже роковое и последнее сомнение в своей гениальности. Он цепляется за легенду о Бонаротти, но зыбучая почва уходит из-под ног: "иль это сказка пустой, бессмысленной толпы, и не был убийцею создатель Ватикана?" Дальнейший жизненный путь Сальери уже обозначен в этих скупых словах - его ждет известная судьба: "шед удавися". Он уже совершил духовное самоубийство, когда всыпал припасенный про черный день "последний дар Изоры", ибо не Моцарта, но себя отравил тогда Сальери. Изнемогши в подвиге дружбы, он сделался орудием злой силы, природа которой и есть темная Зависть.

  • 13954. Проблематика творчества Оскара Уайльда
    Литература

     

    1. Андронік А.А. «Портрет…» Матеріали до вивчення роману // Зарубіжна література. 2002. №7. С. 3-25.
    2. Аникин Г. В. Михальская Н. Г. История зарубежной литературы для студентов пед. Институтов по спец. №2103 «Ин. яз.» М.: Высшая школа. 1985. С. 254-257, С. 278-281.
    3. Аникин А. В. Оскар Уайльд и его драматургия. // Оскар Уайльд. Пьессы.
    4. Афанащенко Л. М. Формула смисли жизни О. Уайльда. Изучение Романа «Портрет…» в 10 кл. // Русская словесность в школах Украины. 1998. №3. С. 33 36.
    5. Бабенко К. П. Злочин проти краси // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. №7. С. 14 15.
    6. Бальмонт К. «Орхидея тигриная» // ст.. К. Бальмонта «Поэзия О. Уайльда». 1904. С. 34-35.
    7. Бояршинова С. І. «Зойк жаху вихопився у художника…» Два уроки з вивчення роману «Портрет…» // Зарубіжна література в навчальних закладах. 2002. - №6. С. 17-20.
    8. Бульваренко Л. В. Прекрасный принц з потворною душею. 10 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. 2006. - №7. С. 5 17.
    9. Бэлза С. О. Роман жизни Оскара // Уайльд О. Избранное: Пер. с англ. / Сост. и вступ. ст. с. Прим А. Зверева. М.: Правда, 1989. С. 5-26.
    10. Влащенко Н. О. Уайльд закончил свою жизнь в тюрьме // Сегодня. 2002. 19 февр. С. 11.
    11. Гавришко І. І. «Принц Парадокс?», «Апостол сектизму?», «Король життя?» Зраджений, вязень, вигнанець, злидар? // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2000. №3. С. 51-53.
    12. Гражданская З. Т. Зарубежная литература XX века (1871-1917): Учебник для студентов филол. фак. пед. ин-тов.- М.: Просвещение, 1979. 351с.
    13. Єременко О. В. Власна доля митця як ключ до осягнення його твору // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2002. №3. С. 51 53.
    14. Жемионик И. О. Уайльд «Портрет…» Расссуждение над текстом и подтекстом. Композицыя деталей как главный фактор, раскрывающий идею. // Зарубежная література. 2007. №10 11. С. 23.
    15. Захаренко Н. Раб краси чи співець краси? (Урок за вивченням творів О. Вайльда) // Зарубіжна література. 2003. №7. С. 8 12.
    16. Кабкова О. Карнавал у житті і творчості О. Уайльда. // Зарубіжна література. 2003. №7. С. 8 12.
    17. Коваленко Н. М. «Бо я людина, я людей люблю…»Компаративний аналіз казок О. Уайльда» «Щасливий принц та О. Шейнтах «Опудало», 5 клас // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. 2003. №2. С. 12 13.
    18. Корпан Т. О. Вайльд. «Портрет Доріана Грея». Урок-гра. // Зарубіжна література. 2003. №7. С. 6 7.
    19. Кривина Т. М. Что знал о красоте Оскар Уайльд // Зар. лит. 2006. №7. С. 13 14.
    20. Кузьменчук І. С. Парадокси О. Вайльда // Зар. літ. 2004. №8. С. 16.
    21. Масімова Л. В. Життя наслідує мистецтво // Зар. літ. 2000. №37. С. 12 15.
    22. Міщук В. В. Своєрідність естетизму О. Уайльда // Відродження. 1994. №8. С. 21 27.
    23. Немировский А. Л. Кумир отверженных // Натали. 2006. №11. С. 108 117.
    24. Никітін О. С. Про тендітність слонової кістки // Зар. літ. 2003. №7. С. 14 15.
    25. Новик С. М. Уайльд и его роман «Портрет Дориана Грея». 10 кл. // Зар. літ. В сер. навч. закл. 2003. №6. С. 34 35.
    26. Парандовський Ян. Король життя (уривок з роману) // Зар. літ. 2003. №7. С. 1 5.
    27. Покатилова О. О. Культурно-синкретичний аналізи худ. тексту: на прикладі роману О. Вайльда «Портрет Доріана Грея» // Всесв. літ-ра в сер. навч. закл. України. 1999. №2. С. 39 41.
    28. Ржевська З. М. Естет чи мораліст? // Зар. літ. 2001. №10-11. С. 7.
    29. Розвадовська Т. М. Ми повинні прийти від красивої думки до красивого життя. Урок за творчістю О. Вайльда // Зар. літ. 2002. №7. С. 15 16.
    30. Система уроків по вивченню казки О. Вайльда «Хлопчик-зірка» // Все для вчителя. 2005. №21-22.
    31. Скобельска О. І. Вайльд-модник // Зар. літ. 2004. №9. С. 7 9.
    32. Соколянський М. Н. Незнаний О. Вайльд // Всесвіт. 1998. №7. С. 137 140.
    33. Соколянський М. Н. О. Уайльд. Очерк творчества. К.: Одесса. 1990. С. 278.
    34. Солдатова К. Л. «А вы и не рождались, о мистер Дориан» // Зар. літ. 2003. №7. С. 13 14.
    35. Храповицкая Г. Н. и др. Зарубежная литература XX века, 1871-1917: Хрестоматия. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. №2101. «Рус. яз. и лит» / Сост. Г. Н. Храповицкая, М. Б. Ладыгин, В. А. Луков; Под ред. Н. А. Михальской, Б. И. Туришева. М.: Просвещение, 1981. С. 114-125.
    36. Чередник Л. А. Щоб глибше осягнути ідейно-естетичний зміст твору. Урок порівняльного аналізу філософських казок: О. Вайльд «Хлопчик-зірка», А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» // Всесв. літ. в сер. навч. закл. України. 2004. №10. С. 31 34.
    37. Чуковский К. О. О. Уайльд: Чуковский К. О. Собрание сочинений в 6т. Т3. М., 1966. С. 666 725.
    38. Шахова К. В. Оскар Уайльд // Зар. літ. 2004. №6. С. 23 31.
    39. Яковлев Д. Ю. Путь эстетизма // Зар. літ. 2006. №7. С. 14.
  • 13955. Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів
    Иностранные языки

    Виникають диференціюючі назви позначення типів та різновидів електронної торгівлі. Такі новотворення являють собою специфічний тип абревіатур з використанням цифри `2` завдяки її омофонічності з прийменником `to`. Неологізми такого типу будуть перекладатися пояснювальним засобом описового перекладу.

    1. B2B (business to business) укр. `ділові відносини між підприємствами`, рос. `деловые отношения между предприятиями`. Застосовуємо описовий переклад.
    2. B2C (business to consumer) укр. `ділові відносини між підприємством та споживачем`, рос. `деловые отношения между предприятием и потребителем.
    3. B2B2C (business to business to consumer) укр. `ділові відносини між підприємством та споживачем через посередника`, рос. `деловые отношения между предприятием и потребителем через посредника`. Перекладаємо за аналогією до попередньої лексичної одиниці.
    4. C2C (consumer to consumer) укр. `ділові відносини між споживачами`, рос. `деловые отношения между потребителями`. Перекладаємо описово.
    5. C2B2C (consumer to business to consumer) укр. `ділові відносини між споживачами через підприємство-посередника`, рос. `деловые отношения между потребителями через предприятие-посредник`. Застосовуємо засіб описового перекладу.
    6. B2E (business to employee) укр. `ділові відносини між підприємством та службовцем`, рос. `деловые отношения между предприятием и служащим.
    7. P2P (producer to producer)- укр. `ділові відносини між виробниками`, рос. `деловые отношения между производителями.
    8. Р2Р( person to person) укр. `ділові відносини між двома особами`, рос. `деловые отношения между двумя особами.
    9. Handicapitalism неологізм виник для позначення різновиду Інтернетівського бізнесу, який набуває останнім часом великого масштабу, а саме продажу товарів та послуг інвалідам, фізично неповноцінним людям. Неологізм утворений зрощенням слів handicap та capitalism та перекладатиметься пояснювальним засобом: укр. `продаж товарів та послуг інвалідам, фізично неповноцінним людям через Інтернет`, рос. `продажа товаров и услуг инвалидам, физически неполноценным людям посредством Интернет.
    10. Beenz , flooz, e-gold, idollars укр. `віртуальні гроші`, рос. `виртуальные деньги`. Даний синонімічний ряд неологізмів перекладається описовим перекладом.
    11. Сlicks and bricks, clicks and mortar укр. `підприємства, застосовуючи поряд з традиційними формами, електроні форми торгівлі`, рос. `предприятия, применяющие наряду с традиционными формами, электронные формы торговли`. Дані неологізми перекладені пояснювальним засобом.
    12. Tri-channel firm укр. `триканальна фірма, фірма, що застосовує три канали продажу: через звичайні крамниці, “каталоговий продаж” та продаж через Інтернет`, рос. `трёхканальная фирма, фирма, которая использует три канала для продажи: через обычные магазины, “каталоговая продажа” и продажа через Интернет`. Даний неологізм може бути перекладений двома способами: перший буквальний для вживання у професійній сфері, другий пояснювальний для вживання поза нею.
    13. Technodemocracy, teledemocracy, electronic democracy, cyberdemocracy укр. `електрона демократія`, рос. `электронная демократия`. Зараз більшість аналітиків вважають, що наближається ера ''електронної демократії'', ''кібердемократії'' , вона позначає нові форми здійснення влади народу в умовах впровадження інформаційної технології. Пересічні громадяни, наприклад, мають можливість брати участь у роботі законодавчих і виконавчих органів влади, надсилати електронною поштою листа з пропозиціями, критичними зауваженнями державним і політичним діячам. Дані неологізми були перекладені одним із можливих варіантів, на особистий вибір перекладача, бо у даному випадку, завдякі поліномінації, всі ці неологізми могли б бути перекладені і як кібердемократія, технодемократия, теледемократія, тому що усі члені цього синонімічного ряду є семантично рівноцінними.
    14. Virtual medicine, cybermedicine, telemedecine укр. `віртуальна медицина`(буквальний переклад), `кібермедицини`(калькування), `телемедицини`(калькування), рос. `виртуальная медицина`, `кибермедицина`, `телемедицина`. Дане поняття включає у себе можливості, за допомогою сучасної техніки, діагностики хвороб і навіть лікування пацієнтів на відстані. Ситуація з перекладними варіантами аналогічна до попередньої.
    15. Telecanvassing (утворений префіксацією), e-campaigning (утворений абревіацією) укр. `політична агітація через Інтернет`, рос. `политичная агитация через Интернет`. Неологізми перекладені описово.
    16. Teleconvention укр. `з'їзд політичних партій на відстані”`, рос. `политических партий “на растоянии”`. Неологізм перекладений пояснювальним засобом.
    17. Teledelegate укр. `теледелегати`, рос. `теледелегаты`. Теледелегати, на відміну від делегатів, можуть, під час з'їздів партій “на відстані”, сидячи вдома, голосувати за допомогою комп'ютера і телефону. Даний неологізм перекладений засобом транскрибування.
    18. Teleconsulting укр. `телеконсультація`, рос. `телеконсультация`. Неологізм утворений префіксацією та перекладений засобом калькуванням.
    19. I-biology укр. `інформаційна біологія`, рос. `информацинная биология`. Застосування сучасної інформаційної техніки у різноманітних науках створює, як відомо, великі можливості для цих наук, а в багатьох випадках йдеться навіть про виникнення нових наук, наприклад, таких як `інформаційна біологія`. Неологізм перекладений буквально з огляду на те, що I це абрівіатурна форма від informational.
    20. Technomedia укр. `техномедіа`, рос. `техномедия`. Під техномедіа розуміють засоби масової інформації, безпосередньо пов'язані із сучасною технікою - спеціальні періодичні видання, програми радіо і телебачення. Неологізм перекладений калькуванням.
    21. New-media укр. `нові медіа`, рос. `новые медиа`. Під новими медія розуміють радіо, телепередачі, газети, журнали , які надходять до власників персональних комп'ютерів через Інтернет. Неологізм перекладений буквально.
    22. Datacasting неологізм утворився завдяки зрощенню слів data та broadcasting і перекладатиметься пояснювальним засобом описового перекладу: укр. `передача будь-якої інформації через цифрові мережі`, рос. `передача какой-либо информации посредством цифровой сети.
    23. Interactive TV, іnteractive broadcasting, two-way television укр. `інтерактивне телебачення`, рос. `интерактивное телевидение`. Неологізм перекладений буквально.
    24. Pay-per-work, video-on demand укр. `система послуг, що дає глядачам можливість замовляти телепрограми, відеофільми, через Інтернет`, рос. `система услуг, дающая возможность зрителям заказывать телепрограммы, видеофильмы через Интернет`. Неологізми перекладені описово.
    25. Іnteractive multimedia укр. `інтерактивні мультимедіа`, рос. `интерактивные мультимедиа`. Останнім часом йдеться вже не тільки про інтерактивне телебачення, а про інтерактивні мультимедіа , про з'єднання з комп'ютерною технікою інших медіа. Подібне поєднання буде позначати надання власникам таких мультимедіа найрізноманітнішого асортименту послуг. Неологызм перекладений буквально.
    26. Keyboard revolution укр. `клавіатурна революція`, рос. `клавиатурная революция`. Цей неологізм переважно вживається стосовно шкіл та шкільної освіти. Неологізм перекладений буквально.
    27. Multimedia university укр. `мультимедійнй університет, універсітет, обладнаний засобами комп'ютерної і телекомунікаційної техніки`, рос. `мультимедийный университет, университет, оснащенный средствами компьютерной и телекомуникационной техники`. У першому випадку перекладу застосований буквальний переклад, у другому- описовий.
    28. Televersities укр. `телеуніверситет`, рос. `телеуніверсітет`. Неологізм утворений зрощенням та перекладений калькуванням.
  • 13956. Проблеми релігії в постмодерні
    Культура и искусство
  • 13957. Проблеми соціалізації в контексті соціального виховання
    Педагогика

     

    1. Андресва И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики: Учеб. пособие для студ. вьісш. пед. учеб. заведений.- М.: Академия, 2000.- 174 с- (Вьісшее образование).- Библиогр.: с.160-172.
    2. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. посіб. Для студ. вищих навч. закладів/ М-во освіти і науки України. Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К.: Центр навч. літ., 2003.- 139 с.
    3. Бех І. Духовна енергія вчинку// Освіта і управління. - 2005.- Т.8. №1.- С.51-70.
    4. Бурим О. Взаимодействие школы и семьи в процессе социального воспитания личности в частных учебных заведеннях// Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2005.- № 1.- С.40-44.
    5. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М.: Академия, 2001.- 159 с.
    6. .Галузинський І. А., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посіб. К.: Наша шк., 1996. 347с.
    7. Гапон Ю. Попередні дані про вивчення впливу на соціальне виховання особистості// Рідна школа. - 2004.- №5.- С. 18-21.
    8. Гапон Ю. Соціально-педагогічні основи виховання у світлі результатів соціального дослідження// Педагогіка і психологія. Київ, 2005. №1.- С.89-96.
    9. Губанова М.И. Педагогическое сопровождєние соціального самоопределения старшеклассника// Педагогика. - 2002.- №9.- С. 32-40.
    10. Державна доповідь про становище дітей в Україні (за підсумками 1999 р.): Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування / Ю.Г.Антикін, Л.В.Балим, Л.С.Волинець та ін. - К.: Укр. ін-т соц. досліджень, 2000. 57с.
    11. Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений и социальнопсихологическая помощь / Под. общ. ред. И.Д. Зверевой. - К.: Наук, світ, 2001.- 63 с.
    12. Дічек Н. Спадщина А. Макаренка в контексті сучасних проблем соціального виховання в Бразилії// Шлях освіти. - 2004.- №3.- С.34-38.
    13. Дзюба В.І., Степанов О. П. Сходження до гуманізму. К.: Либідь, 1997.- 98с.
    14. Дробом Л.С, Антонова Турченко О.Г. Корекційна робота з важковиховуваними дітьми та підлітками. К.: Довіра і надія, 1996.- 125с.
    15. Євтух М.Б., Сердюк О.Т. Гуманізація моделі навчальної діяльності у вищій школі // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод, зб. Слов'янськ, 2000. Вип. 8.- С. 3-19.
    16. Жуковський В. Вплив соціальних та наукових чинників на моральне виховання американських школярів в епоху прогресивізму.// Наукові записки: Вип. 3. Острог, 2002.- С.284-295.
    17. Завалевський Ю. Проблеми соціально-громадянського виховання та підходи до її розвязання в історії теоретичної думки// Педагогіка і психологія. Київ, 2002.- №4.- С.55-64.
    18. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402 87с.
    19. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" // Молодь і закон. - К.: ІЗМН, 1997.- С.12-14.
    20. Зенковський В.В. Психология детства: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений.- М.: Академия, 1996.- 265 с.
    21. Калініна Л. Естетичне виховання молодших школярів як соціально-педагогічна проблема// Рідна школа. 2006. - №3.- С.24-26.
    22. Калюжна І. Сімейні стратегії подолання кризи при вихованні дитини з інтелектуальною недостатністю// Соціальна політика і соціальна робота. Київ, 2005.- №3.- С.125-137..
    23. Кириченко-Стасюк Л. Соціокультурні орієнтації молодших школярів на прикладі з рідного фольклору// Початкова школа. - 2003.- №12.- С.55-58.
    24. Косарєва Н. Проблема соціально-громадянського виховання особистості студента і підходи до її вирішення в теорії і практиці// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2000.- Вип. 9.- СІ6-20.
    25. Косубуцька Г. Сучасна сімя як основний фактор соціальної реабілітації дітей-інвалідів// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2000.- Вип. 24.- С.71-75.
    26. Лавренкова И.Н. Программа социального воспитания "Наш класс"// Завуч начальной школы - 2006.- №3.- С. 55-57.
    27. Лагідний Д. Діти вулиці і під'їздів [Де бере початок дитяча бездоглядність? Де корінь цього зла?]// Українська газета. - 2002. - 12 вересня. С.4.
    28. Липинський В. В. Концепція соціального виховання та її реалізація в УСРР на початку 20-х рр.// Наука. Релігія. Суспільство. Донецьк, 2006.- №1.- С.56-60.
    29. Литвиненко С.А. Виховання як соціально-культурний феномен// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти.- Рівне: РДГУ, 2001.- Вип. 16.- С.80-84.
    30. Максимовська Н. О. Розвиток соціальності жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ: до визначення понять.// Рідна школа. - 2006.- №9.- С. 28-31.
    31. Максимовська Н.О. Соціально-педагогічний аспект дослідження культури материнства// Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2005.- №4.- С. 37-45.
    32. Малько А. Соціальне виховання Я.А.Коменського// Рідна школа. - 2002.-№8-9(серп.-вер.).- С.70-72.
    33. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка. - Запоріжжя: ЗДУ, 2004. - 325с.
    34. Москаленко В. Проблема виховання в контексті соціалізації особистості// Соціальна психологія. Київ, 2005.- №3.- С.20-32.
    35. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику: [Учеб. пособ. для студ.]/ Акад. пед. и соц. наук. Моск. психолого-соц. ин-т.- М.: Ин-т практ. психологии, 1997.-364 с.
    36. Пащенко М. Методика роботи з батьками (матеріали до спеціалізованого курсу для студентів)// Практична психологія та соціальна робота. Київ, 2003.-№9.- С.53-56.
    37. Пєпіхова Л. Онтогенетичний погляд на соціально-психологічні властивості громадянської та політичної культури// Педагогіка і психологія. Київ, 2003.- №1.- С.30-38.
    38. Радул В. Соціальний характер виховання// Шлях освіти. Київ,2004.- №3.- С.6-9.
    39. Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. Кн.2.- К.: Либідь, 1997.- 318 с.
    40. Рябоконь Л. Як забрати дітей з вулиці? [Київський притулок для неповнолітніх] // День. - 2002. - 23 жовтня. С.1.
    41. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А. Й. Капської, І. М. Пінчук, С. В. Толстоухової. - К., 2000. 456с.
    42. Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред. В. І Волинця. - К.: КМ "Академія", 2000.- 242с.
    43. Социальная работа с инвалидами. Настольная книга для родителей / Под. ред. Е.И. Холостовой. - М.: Институт социальной работьі, 1996.
    44. Становаська Л. Ідеї соціального виховання у педагогічній спадщині Станіслава Шацького та їхнє застосування у навчально-виховному процесі аграрних закладів освіти// Вісник Книжкової палати. - 2006.- №3.- С. 22-25.
    45. Страшний В. Соціально-педагогічні умови модернізації змісту виховання учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл на родинних традиціях українського народу// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2002.- Вип. 24.- С.40-43.
    46. Середюк Л. Соціально-педагогічний тренінг як засіб створення нових виховуючих ситуацій у самовираженні старшокласників// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2000.- Вип. 27.-С.49-53.
    47. Струманський В.П. Етиопедагогічні проекції процесу соціального виховання особистості в національній школі України// Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - Рівне: РДГУ, 2000.- Вип. 12. Ч.2.-С.191-194.
    48. Сухомлинська О. Виховання як соціальний процес: особливості сучасних трансформаційних змін// Шлях освіти. Київ, 2004.- №2.- С. 2-6.
    49. Сухомлинська О. Василь Васильвич Зеньковський - київський представник російського зарубіжжя// Шлях освіти. Київ, 2003.- №2.- С. 38-42.
    50. Тимощук Н. Соціальний та педагогічний аспекти особистісно орієнтованого виховання// Нова педагогічна думка. Рівне, 2004.- №1.- С.87-90.
    51. Трухін І. Методи організації самовиховання учнів// Практична психологія та соціальна робота. Київ. 2004. -№3.- С.5-15.
    52. Федяєва В. Етно-соціальні аспекти сімейног виховання в Україні кінця 19- початку 20 ст. // Шлях освіти. Київ, 2005.- №2.- С.44-47.
    53. Фролов А. Социальное воспитание и наследие А.С. Макаренко// Педагогіка. 2002. - №6. - С. 71 -77.
    54. Чергова К.Соціальне виховання як предмет соціальної педагогіки// Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2005.- №1.- С.26-29.
    55. Чумак Л. Соціально-трудова адаптація вихованців дитячих будинків та шкіл-інтернатів// Рідна школа. Київ, 2003.- №4.- С.56-59.
    56. Щербань П. Для виховання молоді потрібне соціальне замовлення держави: Пропозиції до проекту Закону України „Про виховання дітей та молоді”// Освіта України Київ, 2004. - №87. С.4.
  • 13958. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні
    Экономика
  • 13959. Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
    Экология

     

    1. І.Г.Яремчук. Економіка природокористування. К: Пошуково-видавниче агентство «Книга Памяті України», видавничий центр «Просвіта», 2000.-431с. іл.
    2. БойчукЮ.Д., СолошенкоЕ.М., БугайО.Л. Екологія і охорона навколишнього середовища. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.-284с.
    3. Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко, В.М.Навроцький. Основи екології. К.: Лібра, 2002352с.
    4. Злобін Ю.А., КочубейН.В.Загальна екологія. Суми: ВТД «Університетська книга» 2003416с.
    5. ГрининА.С., НовиковВ.Н.Промышленные и бытовые отходы: Хранение, утилизация, переработка. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. 336с.
    6. Методичні рекомендації з написання розділу «Охорона праці» в дипломних роботах студентів агрономічного, екологічного, економічного, зооінженерного факультетів, та факультету ветеринарної медицини Біла Церква-24с.
    7. С.І. Дорогонцов, К.Ф.Коценко, О.К.Аблова, Д.Я. Усаїнов, Л.Г.Чук. Екологія: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. диск. К.:КНЕУ, 1999. 152с.
    8. В.М. Бровдій, О.О.Гаца. Екологічні проблеми України. К.: НПУ ім..М.П.Драгоманова 2000111с.
    9. Ю.А. Злобін. Основи екології. К.: Видавництво «Либідь», ТОВ, -1998, -248с.
    10. НебелБ.О.Наука об окружающей среде. Т.142. - М.:Мир-1993.
    11. ФедуникБ.Я. та ін. Основи екологічних знань.-К.: Видавництво «Поліграфкнига». 1994.-147с.
    12. Амоша А.Я.Людина та навколишнє середовище. К., 2002
    13. Гаєв А.Я.Охорона окружающей среды. Пермь, 2001
    14. ЕвграфоваН.И.Справочное пособие по основам экологии. Краматорск, 2003
    15. Ігнатенко М.Г. Екологія і економіка природокористування. К., 2002
    16. КрасавинА.П. У истоков отраслевой экологии. Пермь, 2001
    17. УдодВ.М. та ін. Техноекологія. К., 2004
    18. ЦарикТ.Є. Основи екології. Тернопіль, 2003
    19. СтольбергФ.В.Экология города. К. «Лібра» -2000.-464с.
    20. М.М. Мусієнко, В.В.Серебряков, О.В.Брайон. Екологія, охорона природи. К. «Знання» 2002 550с.
    21. Ю.В.Новиков. Экология, окружающая среда и человек. М.: 2000320с.
    22. В.И.Коробки, Л.В.Передельський. Экология. Ростов-на-Дону «ЕНИКС» 2001576с.
    23. О.С.Шилова, Н.К.Соколовський. Основи екології і економіка природокористування. Мінськ БГЕУ-2001. 368с.
    24. За польський А.К. Фізико хімічні основи технологічного очищення стічних вод. Київ, «Лібра», 2000. 552с.
    25. Дітер Гайнріх, Манфред Гергт. Екологія. К. «Знання Прес» 2001287с.
    26. В.А.Батлук. Основы экологии и охраны окружающей природной среды. Львов, «Афиша». 2001336с.
    27. ПарфенюкА.С. та ін. Ефективний шлях вирішення проблеми твердих відходів в Україні індустріальна термолізно-енергетична рекуперація Безпека життєдіяльності. 2005. №12.-с.812.
    28. ПовякельЛ.І. Проблемы обращения с отходами Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. 2005. №6.-с.712
    29. ГорлицькийБ.О. Деякі проблемні питання поводження з небезпечними відходами Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. 2005. №6.-с.1218
    30. Воликова Л. Как отходы превратить в доходы Мясной бизнес. 2006. №4-с.7677
  • 13960. Проблеми формування соціального захисту на сучасному етапі
    Социология

    Шляхи реалізації пріоритетних напрямів:

    1. Забезпечення ефективної співпраці з роботодавцями, органами влади, місцевого самоврядування та соціальними партнерами шляхом посилення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо послуг служби зайнятості, легалізації тіньової зайнятості населення, підвищення власної активної позиції роботодавців щодо формування трудового потенціалу, прогнозування потреби в кадрах на перспективу, шляхом проведення засідань круглих столів, інформ. та тематичних заходів за участю органів влади та місцевого самоврядування із залученням соціальних партнерів;
    2. спільно з соціальними партнерами планувати та проводити інформаційні заходи, семінари, зустрічі, укладати та забезпечувати виконання угод про співпрацю з соц. партнерами та сільськими і селищними радами;
    3. щоденно відвідувати підприємств з метою вивчення, оперативного укомплектування вакансій та розширення числа ПОУ - подавачів вакансій, вивчення перспективних потреб роботодавців у кваліфікованих кадрах, напрямів проф. підготовки, можливостей проф. підготовки безробітних безпосередньо на виробництві та в навчальних центрах СЗ.
    4. надання якісних, адресних соціальних послуг незайнятим громадянам, зареєстрованим в службі зайнятості, залучення їх до різних форм активної зайнятості (профнавчання, оплачуваних громадських робіт);
    5. підтримка та розвиток підприємницької ініціативи безробітних шляхом виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, та проведення спільно з соціальними партнерами тренінгів. семінарів що орієнтують на започаткування власної справи у т. ч. в сфері сільського туризму;
    6. проведення комплексу профорієнтаційних заходів, у тому числі з використанням програмно-апаратних комплексів "Профорієнтаційний термінал" з учнівською молоддю, їх батьками, працівниками освіти, громадськістю. ^0-
    7. посилення відповідальності спеціалістів центру зайнятості за чітке виконання, покладених державою функцій, підвищення кваліфікації персоналу шляхом постійного навчання.