Geum.ru

Курсовой проект

  • 17461. Планово-предупредительный ремонт и его роль на производстве
    Менеджмент

    Ведущую форму системы технического обслуживания и ремонта техники на предприятиях промышленности составляет система планово-предупредительного ремонта оборудования (ППР). Под системой ППР понимается совокупность запланированных мероприятий по уходу, надзору и ремонту оборудования. Работы по обслуживанию и ремонту оборудования при системе ППР включают: уход за оборудованием, межремонтное обслуживание, периодические ремонтные операции. Уход за оборудованием состоит в соблюдении правил технической эксплуатации, поддержании порядка на рабочем месте, чистке и смазке рабочих поверхностей. Осуществляется он непосредственно производственными рабочими, обслуживающих агрегаты под контролем производственных мастеров. Межремонтное обслуживание заключается в наблюдении за состоянием оборудования, за выполнением рабочими правил эксплуатации, в своевременном регулировании механизмов, устранении мелких неисправностей. Выполняется оно дежурными работниками ремонтной службы без простоя оборудования - в обеденные перерывы, нерабочие смены и т.д. На производствах с непрерывным производственным процессом данный объем работы при наступлении текущего ремонта (или очередного ремонта) либо оборудование останавливается во внеплановый ремонт для устранения выявленных дефектов (данное заключение делает мастер по ремонту оборудования). В работу включается резервное оборудование либо происходит разгрузка производства. Периодические ремонтные операции включают промывку оборудования, смену масла в смазочных системах, проверку оборудования на точность, осмотры и плановые ремонты - текущий, средний (текущий увеличенный) и капитальный. Выполняются эти операции ремонтным персоналом предприятия по заранее разработанному графику. Промывке как самостоятельной операции подвергается не все оборудование, а лишь то, которое работает в условиях большой запыленности и загрязненности, например литейное оборудование, оборудование по производству пищевых продуктов. Смена масла производится во всех смазочных системах с централизованной и другими системами смазки по специальному графику, увязанному с графиком проведения плановых ремонтов. Периодичность замены масла указывается в технических условиях на оборудование. Допускается производить замену масла по результатам анализа лабораторией на соответствие качественных показателей масла требованиям нормативной документации (ГОСТу). Проверке на точность подвергается все оборудование после проведения очередного планового ремонта. Отдельно по особому графику проверяется периодически все прецизионное оборудование. Проверка на точность заключается в выявлении соответствия действительных возможностей агрегата требуемой точности его работы. Проводится эта операция контролером ОТК с помощью ремонтного слесаря. Осмотрам периодически подвергается все оборудование. Их задача - выявление степени изношенности деталей, регулирование отдельных механизмов, устранение мелких неисправностей, замена износившихся или утерянных крепежных деталей. При осмотре оборудования уточняется также объем предстоящего ремонта и сроки его проведения. Текущий ремонт представляет собой наименьший по объему вид планового ремонта, выполняемый для обеспечения или восстановления работоспособности агрегата. Он заключается в частичной разборке машины, замене или восстановлении отдельных ее узлов и деталей, ремонте несменяемых деталей; также устраняются все выявленные замечания, отраженные в дефектной ведомости (составляется механиком цеха).

  • 17462. Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста
    Строительство

    А. Насадження загального користування:

    1. центральні і районні парки культури і відпочинку, призначені для відпочинку населення і організації масових культурно-просвітницьких, політичних заходів, для фізкультури і розваг;
    2. спортивний парк з розміщенням в ньому споруд і майданчиків для тренувань і змагань з різних видів спорту (15 30 %);
    3. ботанічний парк і сад, призначений для культурно-просвітницької та науково-дослідної роботи в галузі ботаніки та рослинництва (40 70%);
    4. зоологічний парк або сад, призначений для культурно-просвітницької та науково-дослідної роботи в галузі зоології з розміщенням в ньому спеціальних споруд і приміщень для утримання і демонстрації тварин (15 40%);
    5. міський парк для прогулянок і тихого відпочинку (65 80%);
    6. дитячий парк, призначений для відпочинку, розваг, фізкультури, культурно-просвітницької, політичної роботи з дітьми, головним чином, шкільного віку (40 55%);
    7. міський сад для відпочинку населення, ігор і розваг, культурно-просвітницької, політичної роботи;
    8. сквер на площі, що використовується для короткочасного відпочинку і архітектурно-декоративних цілей (75 85%);
    9. меморіальні парки (30 65%);
    10. бульвар на вулицях, що використовується для руху і короткочасного відпочинку пішоходів (60 75%);
    11. насадження на вулицях і площах;
    12. лісопарк в незабудованій частині міста з домінуванням в ньому лісових насаджень, що використовується для відпочинку і спорту;
    13. лугопарк поза забудованою частиною міста з домінуванням в ньому лугів;
    14. зона масового відпочинку зелений масив в приміській зоні, де розміщуються пансіонати, наметні табори, спортивні споруди і весь комплекс культурно-побутового обслуговування відпочиваючих.
  • 17463. Планування банківської діяльності
    Банковское дело

     

    1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р.
    2. Про Національний банк України: Закон України №679-XIV від 20.05.1999р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності, 1999, №7. - с.3-23.
    3. Положення про порядок формування обовязкових резервів для банків України від 27.06.2001р. № 244 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності, 2001, №7. - С.65-88.
    4. Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
    5. Україні ” від 16.07.99 № 996.
    6. Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України: Положення: Затв. Поставою Правління НБУ від 30.12.98 № 566.
    7. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Затв. Постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 255.
    8. Щомісячна збірка статистичних показників грошового ринку “Основні монетарні параметри грошово - кредитного ринку України" // Вісник НБУ, 2002, №2. - с.38-39.
    9. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Затв. Постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 255.
    10. Кириченко О.І. Банкiвський менеджмент: Навч. посiб. для вищ. навч. закл. // О. Кириченко, I. Гiленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 2004. - с.671.
    11. Примостка Л.О. Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
    12. Примостка Л.О. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 280 с.
    13. Гладких Д. Особливостi планування доходiв, витрат i податкiв банкiвської установи // Д. Гладких // Вiсник НБУ. - 2005. - № 1.
    14. Климова О.О. Проведение анализа прибыльности коммерческих банков Украины / О.О. Климова // Фiнанси України. - 2005. - № 3. - с.112 - 116.
    15. Стоян В.Л. Управлiння витратами банку / В. Стоян // Банкiвська справа. - 2000. - № 5. с.39 - 42, 52.
    16. Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку // Фінанси України. - 2000. - №8. - с.114-117.
    17. Раевський К. Є. Методичнi рекомендацiї щодо економiчного аналiзу дiяльностi комерцiйного банку / К. Раевський, Т. Раевська // Вiсник НБУ. - 1999. - № 4. - с.35 - 48.
    18. Смовженко Т., Хміль Л. Проблеми вдосконалення діяльності комерційних банків в економіці України // Регіональна економіка. - 2001. - №1. - с.163-169.
    19. Вовчак О.Д. Банкiвська справа в Українi: стан, проблеми та перспективи розвитку / О.Д. Вовчак // Фiнанси Украiни. - 2003. - № 10. - с.118 - 125.
    20. Гумен І. Складові банківських рейтингів: науково-практичний аспект/ Вісник НБУ 2000. - №1. - с.57-60.
    21. Банківське право України: навч. посібник. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін. / За заг. ред. Селіванова А.О. - К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. - с.384.
    22. Патрiкац Л. Проблеми та перспективи розвитку банкiвськоi системи Украiни / Л. Патрiкац, Д. Крохмалюк // Вiсник НБУ. - 2004. - № 1. - с.38
    23. Річні звіти надані Департаментом банківського нагляду та Департаментом бухгалтерського обліку та розрахунків в акціонерному банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк" за 2004-2006 р.р.
    24. Матеріали сайту http://www.ukrsotsbank.com/
  • 17464. Планування виробничо-господарської діяльності деревообробного підприємства
    Экономика

    Розробляє та впроваджує технічно - обґрунтовані норми трудових витрат на основі використання міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативів з праці для різних видів робіт, виконуваних на підприємстві, а також місцеві норми, розраховано на підприємстві технічних даних про продуктивність устаткування, результатів аналізу витрат робочого часу з урахування передових прийомів на методів праці. Встановлює норми часу на разові та додаткові роботи, які повязані з відхилення технологічних процесів. Вивчає ступінь і причини невідповідності фактичних витрат часу нормативним, бере участь у підготовці пропозиції, які забезпечують виконання норм, здійснює інструментом робітників з метою освоєння усіма робітниками технічно - обґрунтованих норм. Аналізує норми трудових витрат з метою виявлення застарілих і помилково встановлених норм, проводить роботу зі своєчасної їх зміни новими, більш прогресивними по мірі впровадження організацією заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці. Корегує форми трудових витрат підчас зміни організаційно-технічних умов виробництва. Аналізує існуючі організаційно-технічні умови виробництва, трудові процеси, сприяє підвищенню ефективності організації праці на підставі розвитку колективних форм організації і стимулювання праці, атестації на реалізації робочих місць, розширення процесів і посад, багато врожайного обслуговування та інших передових методів праці.

  • 17465. Планування економічних показників машинобудівного підприємства
    Экономика

    Як бачимо, в десятці найбільших виробників переважають країни Західної Європи (Німеччина, Італія, Швейцарія, Іспанія, Франція) та Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань, Республіка Корея). У 2003р. на перше місце у світі вийшла Японія, випередивши Німеччину на 336 млн дол. США. Ці дві країни значно відірвалися від найближчого переслідувача Італії, і в сумі дають 24% світового виробництва металообробного устаткування. Це є дуже високим показником концентрації виробництва машинобудівної продукції. Ще однією яскравою рисою географії галузі є відносно невисока позиція США п'яте місце (у країні головна роль належить новітнім наукомістким галузям, пов'язаним з воєнним виробництвом), а також відсутність у першій десятці Канади (11-е місце), Бразилії (13-е місце) та Мексики (відсутня в тридцятці). Китай посів четверте місце, збільшивши у 2003р. виробництво па 24% та досягнувши обсягів продукції, що виробляється, у 2,9 млрд. дол. США. При ньому в Китаї встановлено рекордну кількість металообробного устаткування на суму 6,5 млрд. дол. США, що на 2,2 млрд. більше, ніж споживання цієї продукції у країні, що посіла друге місце, Німеччині. Але при цьому німецькі машинобудівники на 85% забезпечили виробництво власною продукцією. Головною продукцією німецької верстатобудівної галузі завжди були обробні центри, шліфувальні й токарні верстати, включаючи токарні автомати й токарні центри. Майже 90% верстатів, що виробляються в Німеччині, обладнанні ЧПУ, що навіть вище, ніж у японських (86,5%). Цікаво, що загальне машинобудування в Німеччині трохи поступається за кількістю зайнятих лише електротехніці. В цій галузі працює 6,7 тисяч фабрик і заводів більше, ніж у будь-якій іншій галузі, причому переважна більшість із них дрібні та середні. Серед великих підприємств виокремлюються заводи «Крупна», які виробляють грандіозні комплексні установки для багатьох галузей промисловості; прокатні стани та ковальсько-пресове обладнання; важкі верстати; транспортні, підйомні та гірничо-транспортні пристрої; роторні екскаватори. У цілому ця галузь німецької промисловості добре оснащена, має велику гнучкість і технологічну ефективність.

  • 17466. Планування міст
    Строительство

     

    1. Містобудування. Довідник проектувальника. За ред. проф. Т.Ф.Панченка. Укрархбудінфом К.:2001.
    2. В.К. Степанов, Л.В. Великовский, А.С. Тарунин. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Основы планировки населенных мест. М : ВШ. 1985.
    3. Тусунова М.И. Планировка городов и населенных мест. Учеб. Для строит. Техникумов по спец. № 1201 “Архитектура”. М.: Высш. Шк. 1986. 207 с.
    4. Містобудування. Планування і забудова міських територій і сільських поселень. ДБН 360-92*. Київ: 1993.
    5. Містобудування. Планування і забудова міських територій і сільських поселень. ДБН Б. 2. 2 - 1 01. Київ: 2002
    6. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. М.: Стройиздат. 1983. 136 с.
    7. Методические указания к разделу “Планировка и благоустройство микрорайона” курсового проекта № 2 по архитектуре для студентов ІІІ курса специальности “Промышленное и гражданское строительство” / Сост. И.Н. Скрыль, А.М. Сердюк Полтава: ПолтИСИ, 1987. 24 с.
    8. Методичні вказівки до розробки генерального плану території промислового підприємства в курсовому проекті № 2 з архітектури для студентів спеціальності 2903 “Промислове й цивільне будівництво” денної і заочної форм навчання / Укл. В.В. Чернявський. Полтава: ПІБІ, 1992. 20 с.
    9. Номенклатура жилих будинків, середніх шкіл і дитячих садків-ясел.
    10. МСН 2.04-01-98 Строительная климатология./Госстрой России. 2000
  • 17467. Планування обсягу виробництва продукції на швейному підприємстві
    Экономика

    На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виторгу від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції враховує пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції па кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюють за випуском товарної продукції за аналізований період і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляють на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то треба зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і середньодобовий випуск продукції. Взаємозв'язок між обсягом незавершеного виробництва та переліченими факторами має детермінований характер і виражається формулою:

  • 17468. Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві
    Экономика

    Виробнича потужність підприємства (підрозділу) це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу у визначений термін з допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння. Основним завданням розрахунку виробничих потужностей є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов'язаних з технічним прогресом й удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції. Фактори збільшення виробничої потужності підприємства повязані з усіма основними елементами процесу виробництва. Із засобами праці цей звязок виявляється в кількісному і якісному аспектах, з предметами праці і самою працею тільки в якісному. Під потужнісними ресурсами розуміють сукупність устаткування і робочих місць, які функціонують у процесі виробництва продукції в тому чи іншому виробничому підрозділі. Розрізняють теоретичну, проектну, діючу (поточну) та резервну виробничі потужності. Для оцінки реального стану використання виробничих потужностей застосовується система показників, яка дає змогу комплексно проаналізувати використання і розробити заходи щодо реалізації резервів виробничої потужності. Ефективність використання виробничих потужностей підприємств досягається насамперед завдяки використанню комплексних резервів, формування яких відбувається шляхом вибору найраціональнішої методики організаційної побудови системи машин. Паралельно з визначенням виробничої потужності оцінюють виробничий потенціал. Виробничий потенціал підприємства відповідає максимально можливому випуску продукції за лише сприятливих виробничих умов або за мінімального впливу несприятливих обставин. Оцінка виробничого потенціалу поряд з розрахунком виробничої потужності сприяє формуванню більш обєктивних нормативів для вирішення завдань планування. Узагальнюючи роботу по розрахунковій частині даного курсового проекти можна відмітити такі основні висновки про діяльність друкарського цеху: відсутність достатнього резерву виробничої потужності. З метою усунення цього недоліку потрібне придбання нового устаткування (для подальшої заміни застарілого устаткування або збільшення встановленої кількості одиниць обладнання в цеху). достатньо висока прибутковість діяльності цеху. Діючий рівень рентабельності (40%) треба підтримувати на цьому ж рівні. висока невідповідність між величинами продуктивності праці і середньорічної заробітної плати (так як заробітна плата складає всього тільки ?6,2% від рівня продуктивності праці). високий рівень ефективності використання основних фондів (показник рентабельності = 62%). Дана ситуація є привабливою для інвестицій у дане підприємство [13].

  • 17469. Планування прибутковості підприємства
    Экономика

    ПоказникиСума, тис.грн.Обсяг реалізованої продукції9890,1ПДВ1648,4Собівартість реалізованої продукції з врахуванням адміністративних витрат та витрат на збут6379,4Сума оподаткованого прибутку1862,3Податок на прибуток465,6Чистий прибуток1396,7Розподіл прибутку:

    • дивіденди41,9
    • поповнення статутного капіталу (5% від чистого прибутку)69,8
    • резервний капітал (20% від чистого прибутку)279,3
    • інше використання (доплати і надбавки до нормованої зарплати)219,6
      • Підприємство в цілому працювало досить ефективно протягом звітного періоду, про що свідчить чистий прибуток за цей період в розмірі 1396,7 тис. грн. Частину прибутку ми направляємо на виплату дивідендів по акціях, поповнення статутного та резервного капіталів, виплату доплат до нормованої зарплати. Решту прибутку можна направити на подальшу механізацію та автоматизацію робіт, на закупівлю нового обладнання, купівлю нових енергозберігаючих технологій, розвиток соціальної інфраструктури підприємства, здійснення інвестиційної діяльності.
    Висновки

  • 17470. Планування промислового будинку
    Строительство

     

    1. Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий . Учеб. пособие для техникумов.-Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1981. - 176 с.
    2. Трепененков Р.И. Альбом чертежей конструкций и деталей промышленных зданий: Учеб. пособие для вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1980. - 284 с.
    3. СНиП ІІ-3-79. Строительная теплотехника / Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.-32 с.
    4. Руководство по теплотехническому расчету и проектированию ограждающих конструкций зданий / НИИСФ. - М.: Стройиздат, 1985. - 141 с.
    5. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР.-М.: Стройиздат, 1983.-136 с.
    6. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искуственное освещение / Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1980.-42 с.
    7. Методичні вказівки по виконанню архітектурно-конструктивного проекту виробничого будинку для студентів спеціальності 2903 всіх форм навчання / Укл. Г.Л.Волик, О.І.Юрін. - Полтава: ПолтІБІ, 1993. - 28 с.
    8. Методичні рекомендації:/ Теплотехнічні розрахунки огороджуючих конструкцій будівель для студентів спеціальностей 7.092101, 7.092103, 7.092104, 7.092108, 7.120101, 7.120102 / Полтава: Полтавський державний технічний університет імені Ю. Кондратюка, 2001.- 61с.
  • 17471. Планування реалізації стратегії у ресторані "Декаданс Хаус" та заходи щодо підвищення його ефективності
    Менеджмент

    Внутрішнє середовище ресторану - це та частина загального середовища, яке знаходиться у його межах. Вона чинить постійну і безпосередню дію на функціонування закладу. Внутрішнє середовище має декілька зрізів, кожен з яких включає набір ключових процесів і елементів організації, стан яких в сукупності визначає той потенціал і ті можливості, які має в розпорядженні ресторан. Кадровий зріз внутрішнього середовища охоплює такі процеси, як: взаємодія менеджерів і робітників; найм, навчання і просування кадрів; оцінка результатів праці і стимулювання; створення і зміст стосунків між працівниками і тому подібне. Організаційний зріз включає: комунікаційні процеси; організаційні структури; норми, правила, процедури; розподіл прав і відповідальності; ієрархію підпорядкування. У виробничий зріз входять виготовлення продукції, постачання і ведення складського господарства; обслуговування технологічного устаткування; здійснення досліджень і новітніх розробок. Маркетинговий зріз внутрішнього середовища ресторану охоплює всі ті процеси, які пов'язаний з реалізацією продукції. Це стратегія продукту, стратегія ціноутворення; стратегія просування продукту на ринку; вибір ринків збуту і систем розподілу. Фінансовий зріз включає процеси, пов'язані із забезпеченням ефективного використання і руху грошових коштів в ресторані. Зокрема, це підтримка ліквідності і забезпечення прибутковості, створення інвестиційних можливостей і тому подібне.

  • 17472. Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах
    Менеджмент

    Тактичне планування на підприємстві є безпосереднім продовженням стратегічного планування і складає з ним єдине ціле. Тому розробка тактичного плану здійснюється в рамках загальної системи організації внутрифірмового планування. Однак тактичне планування має ряд особливостей, що полягають у наступному:

    1. більш висока значимість нормативної бази внутрифірмового планування, широке використання довгострокових прогресивних нормативів;
    2. наявність системи планових показників оцінки діяльності, що дозволяють найбільше точно встановлювати досягнутий рівень ефективності і якості роботи структурних підрозділів підприємства;
    3. орієнтація засобів і методів планування на розвиток господарської самостійності й ініціативи всіх учасників розробки і виконання плану в справі досягнення високих кінцевих економічних і соціальних результатів;
    4. зміцнення і подальший розвиток комерційного розрахунку у внутрішньогосподарській діяльності.
    5. У процесі складання тактичного плану проводяться наступні роботи:
    6. аналіз виконання плану за попередній плановому рік, де особливе увага повинна приділятися виявленню резервів виробництва і розробці заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей, економії матеріальних ресурсів, підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості і конкурентоздатності нової техніки;
    7. збір пропозицій працівників підприємства по реалізації стратегії розвитку підприємства, підвищенню ефективності роботи;
    8. вивчення заходів і обґрунтування планових рішень по всіх розділах тактичного плану.
  • 17473. Планування собівартості готової реалізованої продукції
    Экономика

    Елементи витратВитрати за планом підприємства тис. грн..Фактори і заходи, що впливають на зміну величини витратРозрахунок зміни витрат у плановому періодіПланові витрати по курсовий роботі, тис. грн.ПостійніЗмінніУсьогоПостійніЗмінніУсього1234567891. Матеріальні витрати:у т.ч. - Матеріали, грн.129368,8129368,8258737,6129368,8129368,8258737,6- паливо7100,807100,87100,807100,8- електроенергія42016,73065872674,7див. табл. 3.172674,7-107,5=72567,24068931878,272567,2- послуги виробничого характеру2569318795444882569318795444882. Витрати на оплату праці156981345629154див. табл. 3.129154-59,4=29094,617893,311201,329094,63. Відрахування на соціальні заходи7221,16189,813410,9У наслідок скорочення чисельності13410,9-79,8=13331,170506281,113331,14. Амортизація56987,948129105116,956987,948129105116,95. Адміністративні витрати29456,0029456,029456,0029456,06. Витрати на збут945080001745094508000174507. Витрати по використанню сировини589050001089058905000108908. Інші11267,0011267,0див. табл. 3.111267-5,9=11261,111261,1011261,1Усього340149,3259596,6599745,9 442189,8258653,4700843,2Таблиця 4.1 Планування собівартості готової реалізованої продукції.

  • 17474. Планування та підготовка ділових поїздок
    Культура и искусство

     

    1. Деловой протокол и этикет. М., 1996.
    2. Деловой этикет. К., 2001.
    3. Льюис РД. Деловые культуры в международном бизнесе. М., 1999.
    4. Соловьев Э.Л. Этикет делового человека: организация встреч, приёмов, презентаций. Минск, 1994.
    5. Тимошенко Н.Л. Вітання та рекомендування // Політика і час. 1998. № 10. С. 6667.
    6. Ягер Д. Деловой этикет: как выжить и преуспеть в мире бизнеса. М., 1994.
    7. Axtell Е. R. Gestures: The Do's and Taboos of Body Language Around the World. N.Y., 1998.
    8. Bell H.A., Williams G.G. Intercultural Business. N.Y., 1999.
    9. Lichtenberg R. Work Would Be Great If It Weren't For The People: Making Office Politics Work For You. N.Y., 1998.
    10. Morgan J. Debrett's New Guide to Etiquette and Modern Manners. London, 1996.
    11. Morrison Т., Conaway W., Douress J. Doing Business Around the World. Paramus, 1997.
    12. Peterson B. Cultural Intelligence: A Guide to Working with People from Other Cultures. Yarmouth, 2004.
    13. Sabath M. Business Etiquette: 101 Ways to Conduct Business with Charm and Savvy. Franklin Lakes, 1998.
    14. Zheng S. Enhance Your Image Quotient: Yo.ir Guide to Personal Branding. Singapore, 2004.
  • 17475. Планування та фінансування робіт з надзвичайних ситуацій
    Безопасность жизнедеятельности

     

    1. Постанова Кабинета Министров Украины № 415 от 29.03.2002
    2. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. М.: Высш. шк., 1986.
    3. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. М., 2000.
    4. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. Львів: Афіша, 1998.
    5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. Львів.: Афіша, 2001.
    6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. К.: Каравела, 2001. 320 с.
    7. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наукові керівники: член кореспондент НАН України С.І. Дорогунцов і генерал лейтенант В. Ф.Гречанінов. К.: НАН України, 1995.
    8. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, ВРУ, № 22. К., 1998.
    9. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних обєктах і транспорті. Держгідромет СРСР. М., 1991.
    10. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
    11. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.
    12. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. К., 2004. 439 с.
  • 17476. Планування фонду оплати праці на підприємстві
    Экономика

    ДжерелоПорядок аналізу формування та використання фонду оплати праці (ФОП)Шадрина Г.В. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности - Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. М., 2003. 138 с.Аналіз ФОП проводиться в розділі аналізу трудових ресурсів підприємства. Автор рекомендує починати аналіз з розрахунку відносного та абсолютного відхилення фактичних показників ФОП від планових. У випадку перевитрати фактичного ФОП в порівнянні з плановим визначають величини зміни його постійної і змінної частин і вплив кожної з них на ріст заробітної плати. Проведення факторного аналізу, співвідношення темпів росту продуктивності праці та ФОП з врахуванням індексу інфляції.Черкасова И. О. Анализ хозяйственной деятельности. СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. 192 с.Аналіз ФОП проводиться в розділі аналізу трудових ресурсів підприємства. Аналіз використання засобів на оплату праці рекомендується проводити систематично для контролю над використанням фонду заробітної плати, виявлення резервів зниження витрат за рахунок росту продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції.Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. Житомир: ПП «Рута», 2003. 680 с.Аналіз ФОП проводиться у взаємозвязку з аналізом ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз ФОП працівників підприємства проводиться у наступній послідовності: 1. Оцінюється структура фонду оплати праці за економічним змістом, джерелами формування, категоріями працівників тощо. 2. Розраховуються абсолютне та відносне відхилення фонду заробітної плати. 3. Визначають вплив факторів на абсолютне та відносне відхилення ФОП. 4. Аналіз рівня середньої заробітної плати. 5. Встановити відповідність між темпами росту продуктивності праці і ФОП.Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001. 540 с.Аналіз ФОП проводиться в контексті аналізу собівартості продукції. Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться способом порівняння фактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами. Під час аналізу виконуються такі завдання: 1) визначається абсолютна економія чи перевитрата; 2) дається оцінка використання кошторису з оплати праці; 3) виявляються фактори та визначається розмір їх впливу на економію чи перевитрату коштів з оплати праці; 4) обґрунтовуються зміни коштів на оплату праці; 5) пропонуються заходи для ліквідації причин перевитрат з оплати праці.

  • 17477. Планы второго порядка, реализация В3-плана
    Математика и статистика

    Ðîëü ìàòåìàòè÷åñêîé ñòàòèñòèêè â èññëåäîâàíèè ëåñíîé è äåðåâîîáðàáàòûâàþùåé ïðîìûøëåííîñòè îñîáåííî âåëèêà. Äëÿ ïðåäìåòà òðóäà ýòîé îáëàñòè ïðîìûøëåííîñòè äðåâåñèíû - õàðàêòåðíî áîëüøîå ðàçíîîáðàçèå õàðàêòåðèñòèê. Ïîýòîìó, ïðîâåäåíèå íàó÷íûõ èññëåäîâàíèé â ëåñíîé è äåðåâîîáðàáàòûâàþùåé ïðîìûøëåííîñòè âñåãäà ñâÿçàíî ñ áîëüøèì ÷èñëîì íàáëþäåíèé, ðåçóëüòàòû êîòîðûõ îáðàáàòûâàþò ïðè ïîìîùè ìåòîäîâ ìàòåìàòè÷åñêîé ñòàòèñòèêè.

  • 17478. Пластиковые карты
    Экономика

    “Европей” начал принимать российские банки в свои члены с 1992 года, после прекращения деятельности Внешэкономбанка. Наиболее активным членом “Европея” является Мост-банк, в который перешел штат, работавший с кредитными карточками во Внешэкономбанке. Мост-банк, Диалог Банк и, первоначально, Кредо Банк решили сформировать Кардцентр в качестве конкурента “Интурсервиса” по “эквайрингу” и обслуживанию торговых предприятий. Кредобанк затем ушел из Кардцентра и присоединился к “Интурсервису” в качестве одного из учредителей-акционеров процессинговой компании “КОКК”. Мост-банк в 1993 году выкупил акции ВАО “Интурсервис” в АО “КОКК”. Позднее, в результате конфликта с другим акционером - Кредо Банком - создал собственную процессинговую компанию “Мультикарта”, выйдя также из Кардцентра. В 1996 году в связи с трудностями Кредобанка его пакет акций выкуплен Онэксимбанком, что вызвало негативный резонанс в российских банковских кругах, причастных к карточному бизнесу, поскольку до этого момента Онэксимбанк не занимался карточками, а на контрольный пакет или хотя бы часть акций АО “КОКК” было немало претендентов из числа “банков-ветеранов”. Тем не менее не без участия международных платежных систем проблема была сглажена, так как их интерес заключался прежде всего в стабильности работы коммерческой сети, а ее дележ иежду эквайрерами явно этому не способствовал. С 1993 года компания “Европей” серьезно изменила свою тактику в России: она активизировала прием российских банков в члены ассоциации, для работы с ними был открыт офис в Москве. На фоне сдержанного отношения “Визы” к приему новых членов это позволило “Европею” довольно быстро довести число российских банков до нескольких десятков. В настоящее время более 30 российских банков являются членами “Европей”. Была создана ассоциация российских членов “Европей”, которая помоглает эффективнее решать некоторые общие для банков вопросы.

  • 17479. Пластинчатые теплообменники
    Экология

    Накипь на поверхности нагрева теплообменника увеличивает термическое сопротивление теплопередающей стенки и, следовательно, снижает коэффициент теплопередачи аппарата. Так как коэффициент теплопроводности накипи имеет весьма низкое значение, то даже незначительный слой отложений создает большое термическое сопротивление (слой котельной накипи толщиной 1 мм по термическому сопротивлению примерно эквивалентен 40 мм стальной стенки)[1].Однако один и тот же по толщине и химическому составу слой накипи оказывает существенно разное влияние на тепловую эффективность теплообменных аппаратов, различных по конструкции и режимам работы. На практике обнаруживается неравномерное загрязнение пластин и отдельных каналов по ширине, длине и высоте подогревателя, что связано, очевидно, с неравномерностью полей температур и скоростей теплоносителя. Значительную сложность представляет также корректное определение коэффициента теплопроводности накипи, который согласно [1] в зависимости от плотности и химического состава отложений изменяется в широких пределах 0,13-3,14 Вт/(м2°С). На рис. 1 из зависимостей можно извлечь важное следствие, а именно: теплообменник с высоким расчетным (конструктивным) значением коэффициента теплопередачи (к0) значительно более чувствителен к загрязнению, чем теплообменник с низким расчетным коэффициентом теплопередачи (т.е. его коэффициент теплопередачи при одном и том же загрязнении уменьшается на большую долю). Традиционно применявшиеся в отечественной теплоэнергетике кожухотрубные водоподогреватели (с гладкими трубками), как известно, выбирались с невысоким коэффициентом теплопередачи в расчетном режиме - на уровне 800-1200 Вт/(м2°С). При толщине слоя накипи ?накип=0,3 мм такой теплообменник имеет относительную тепловую эффективность (k/ko) = O,8, что вполне приемлемо. Иначе обстоит дело с пластинчатыми аппаратами, которые, как правило, из соображений экономии выбираются с высоким расчетным коэффициентом теплопередачи - 5000-7000 Вт/(м2°С). При той же толщине слоя накипи ?накип=0,3 мм этот теплообменник уже будет иметь отношение (k/ko)=O,4, т.е. коэффициент теплопередачи, заявленный изготовителем, снизится в 2,5 раза! Учитывая повсеместно низкое качество водопроводной воды в городах России (по сравнению с Европой) и безалаберное отношению к водоподготовке (особенно в коммунальном секторе), становится понятно, к каким негативным последствиям может привести непрофессиональный подход к проектированию и применению «экономически выгодных» теплообменных аппаратов.

  • 17480. Пластинчатый гидромотор
    Производство и Промышленность