Geum.ru

Психология

  • 6201. Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.01.2011

     

    1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.:Прогресс, 1995.
    2. Абрамова Г.С. Возрастная психология. Екатеринбург: М.; - Деловая книга, 1999.
    3. Алешина Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы // Вестник Московского Университета. Психология. Сер.14-1987. - №2. С. 60-72.
    4. Андреева А.Д. Как помочь ребенку пережить горе: Психол. консультация // Вопр. психол. 1991. - №2. с. 87-96.
    5. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.- М., 1980.
    6. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1988.
    7. Гребенников И. В. Основы семейной жизни. М.: Просвещение, 1991.
    8. Дементьева И. Негативные факторы воспитания детей в неполной семье // Соц. исслед. М., 2001. - №11. С. 108-118.
    9. Дружинин В.Н. Психология семьи. М.: КСП, 1996.
    10. Зубкова Т.С. Неполные семьи//Организация и содержание работы по социальной защите женщин, детей и семей: Учеб. пособ. студ. М., 2003. С. 75-80.
    11. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М.: Педагогика, 1987.
    12. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1989.
    13. Кон И. С. Ребёнок и общество: (Историко-этнографическая перспектива). М., Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. 270 с.
    14. Королева С.А. Психологические особенности образа себя и образа родителей у детей старшего дошкольного возраста после развода родителей // Психологическая наука и образование 2003, №4, с 15-19.
    15. Крайг Г., Бокум Д., Психология развития. 9-е издание, изд. «Питер», 2005.
    16. .Кулагина И.Ю.Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 4-е изд. М.: Изд-во Ун-та Российской академии образования, 1998. С. 120.
    17. Матейчик З. Некоторые психологические проблемы воспитания детей в неполной семье//Воспитание детей в неполной семье/ перевод с чеш. Хваталовой Л.Н., общ. ред. и послесловие Н.М. Ершовой.- М.: Прогресс, 1980. - с. 70-98
    18. Раис Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. СПб.: Питер, 2000.
    19. Райгородский Д.Я. (редактор составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский дом «Бахрах М», 2003. 672с.
    20. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. М.: Владос, 1996. 529 с.
    21. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. Санкт-Петербург, 2001.
    22. Смирнова Е.О., Собкин B.C. Специфика эмоционально-личностной сферы детей, живущих в неполной семье. М., 1988.
    23. Смирнов А.А. Психология ребенка и подростка // Смирнов А.А. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1987. Т. 1. С. 176-178.
    24. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. М., 1989. С. 192-201.
    25. Столин В.В. Самосознание личности. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1983.
    26. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. М.: Мысль, 1987.
    27. Токарева С.Н. Социальные и психологические аспекты семейного воспитания. М.: Изд-во М. Ун-та. 1989.
    28. Туревская Е.И. Возрастная психология. М., 1991.
    29. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой, Психоаналитическе исследование, М.: Наука, 1995.
    30. Фридман Л.М. Психология воспитания. Книга для всех кто любит детей. М., 1999. - 203с.
    31. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. М.: Прогресс, 1993.
    32. Целуйко В.М. Неполная семья. Волгоград, 2000.
    33. Целуйко В.М. Психология неблагополучной семьи. М.: Владос, 2003.
    34. Шихи Г. Возрастные кризисы. Ступени личностного роста. СПб.: Ювента, 1999.
    35. Эйдемиллер Э.Г. Роль внутрисемейных отношений в развитии психопатий и психопатоподобных расстройств в подростковом возрасте. Автореф. дис., Л., 1976.
    36. Эриксон Э. Детство и общество. Обнинск, 1993.
    37. Юнг К. Конфликты детской души. М.: Канон, 1995.
  • 6202. Психологічні особливості формування пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.06.2010

     

    1. Альманах психологічних тестів//сост РімскієР.Р., С.А. М.: КСП, 1996 р.
    2. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань, 1988. 228 с.;
    3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання К., 1997;
    4. Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников. М.: Просвещение, 1977;
    5. Винокурова Н.К. Магия интеллекта, или Книга о том, когда дети бывают умнее, быстрее, смышленее взрослых. М.: Эйдос, 1994;
    6. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл, Эксмо, 2003. С. 235-326;
    7. ГоловейЛ.А., Рибалко Е.Ф. Практикум по вікової психології.Речь.С.-П. 2002 р;
    8. Голуб Н.М. Застосування пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання 6-річних дітей: Науково-методичні матеріали для студентів педагогічних навчальних закладів. Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2005. Частина 2. 23 с.;
    9. Голуб Н.М. Умови формування стійких пізнавальних інтересів у дітей 6-річного віку // Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління". Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", ХНУ ім.В.Н.Каразіна 2003. С.186187;
    10. Голуб Н.М. Щоб учитися було цікаво // Палітра педагога. 1999. № 2. С.1719;
    11. Давыдов В.В. Психологические проблемы процесса обучения младших школьников. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М.: Просвещение, 1991;
    12. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999;
    13. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности. СПб.: Издательство "Питер", 2000;
    14. Князева О.Л. Особенности познавательной активности у школьников // Новые исследования в психологии. 1986. -№1 (34).- С.23-26;
    15. Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Київський національний лінгвістичний університет, збірник наукових праць. Випуск 24. К., 2003. - С.20-24;
    16. Кобаль В.І. Проблеми формування пізнавальних інтересів у навчальній діяльності школярів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 6. К., 1998. С.56-58;
    17. Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников. М.: Педагогика, 1985;
    18. Коноваленко С.В. Развитие познавательной деятельности у детей от 6 до 9 лет. М.: Гном-Пресс, 1998;
    19. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Рад. Школа, 1989. 608 с.;
    20. Лисина М.И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопросы психологии. 1982. - №4. С.18-35;
    21. Литвиненко І. Багатоканальна діяльність засіб розвитку пізнавальної активності // Дошкільне виховання. 2002. - №4. С.22-25;
    22. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М.: Просвещение, 1993;
    23. Маряненко Л.В. Психологічні умови формування пізнавальної активності слабковстигаючих старшокласників. К., 1992;
    24. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. 1982. - №4. С.5-17;
    25. Повякель Н.І., Улькіна Т.В. Ігрові психотехнології в системі підготовки спеціалістів початкової освіти до психологічної роботи з пізнавальними здібностями дітей // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Збірник статей. Частина 1. Випуск 3. К.: Педагогічна преса, 2001. С. 201 207;
    26. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. М.: Педагогика, 1989. Т. 1. 486 с.;
    27. Сарториус Т.Д. О взаимосвязи познавательной активности и коммуникативной деятельности у школьников // Новые исследования в психологии. - 1981. - №1 (24).- С.21-26;
    28. Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. Ярославль: Гринго, 1996;
    29. Сухомлинский В.А.Серце віддане дітям. Вибрані твори в 5 томах. Т. 3-К.: Рад. шк, 1977;
    30. Улькіна Т.В. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 11. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. С. 242 247;
    31. Улькіна Т.В. Особливості змісту пізнавальних здібностей. Рання психодіагностика та психологічна підтримка обдарованих дітей з особливими потребами // Актуальні проблеми виховання та навчання студентів з особливими потребами. Збірник наукових праць К.: Університет "Україна", 2002. Випуск 1. С. 173 179;
    32. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. М.: Просвещение, 1999;
    33. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М., 1991;
    34. Щукина Г.И. Познавательный интерес в учебной деятельности школьника. М., 1975;
  • 6203. Психологічні особливості явища Інтернет-аддикції в молодіжному середовищі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.01.2010

     

    1. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Мн.: Харвест, 2004. - С. 175222.
    2. Войскунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета // Психологический журнал. 2004. - № 1. С. 90100.
    3. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения). М.: ИЦ «Академия», 2003. 288 с.
    4. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе: Деструктивное поведение в современном мире. Новосибирск: Наука, Сиб. отделение, 1990. 222 с.
    5. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учеб. пособие. СПб.: Питер, 2004. 464 с.
    6. Леонова Л.Г., Бочкарева Н.Л. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. Мн.: Харвест, 2004. - С. 449501.
    7. Психиатрический энциклопедический словарь / Й.А. Стоименов, М.Й. Стоименова, П.Й. Коева и др. К.: МАУП, 2003. 1200 с.
    8. Шапар Б.В. Психологічний тлумачний словник. Х., 2004. 640 с.
    9. Янг К. Диагноз Интернет-зависимость // Мир Internet. 2000. - № 2. С. 2429.
    10. Белинская Е.Н., Жичкина А.М. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты. М., 2000.
    11. Бурова В.В. Социально-психологические аспекты Интернет-зависимости. М., 2001.
    12. Войскунский А.Е. Зависимость от Интернета: актуальная проблема // Мир Интерента. М., 2000. №3.
    13. Войскунский А.Е. "Психологические исследования феномена Интернет-аддикции. М., 2000.
    14. Войскунский А.Е. Феномен зависимости от Интернета //Гуманитарные исследования в Интернете. М., 2000.
    15. Жичкина А.М. Социально-психологические аспекты обще¬ния в Интернете. М., 2002.
    16. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. М., 2002. №3.
    17. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). C.149-154.
    18. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. М., 2002. №3. С. 27 30.
    19. Мюррей К Интернет-зависимость с точки зрения нарративной психологии // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А Е. Войскунского. М. 2000. С.132-140.
  • 6204. Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.12.2010

    Для психодіагностики самосвідомості використовуються наступні, як традиційні так і класи методик: стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів - тести-опитувальники, списки дескрипторів, шкальні техніки, вільні самоописи з подальшою контент-аналітичної обробкою, ідеографічні методики за типом репертуарних матриць, проективні техніки, які включають підклас рефрактивних технік. Одним із найвідоміших у сфері дослідження самосвідомості особистості є опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК). Він призначений для діагностики інтернальності / екстернальності. Відповідно до концепції локусу контролю, ті особи, які беруть відповідальність за події свого життя на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, здібностями, рисами особистості, володіють внутрішнім (інтервальним) контролем, і навпаки. За допомогою РСК здійснюється вимір рівня інтернальності за наступними шкалами: загальна інтернальність, інтернальність в області досягнень, в області невдач, в сімейних відносинах, в області виробничих відносин, в області міжособистісних відносин, стосовно здоров'я і хвороби. Інформативною є методика виявлення самооцінки (на основі варіанту методики Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн), яка базується на наданні рангів особистісно важливим якостям та соціально корисним. Методика «Автопортрет» - це проективний рисунковий тест, який застосовується для діагностики несвідомих емоційних компонентів особистості (самооцінка, актуальний стан і т.д.). ЇЇ було адаптовано Р. Бернсом який пропонував намалювати себе одного або з членами сім'ї, колегами по роботі. За допомогою вищезазначених методик було проведено констатуючий експеримент дослідження компонентів самосвідомості групи студентів першого курсу. В результаті було зясовано, що більшість має неадекватну самооцінку, та екстернальний рівень контролю. З урахуванням цих фактів були підібрані практичні рекомендації та вправи для розвитку та формування адекватного образу Я серед студентської молоді.

  • 6205. Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.01.2010

     

    1. Азаров Н. Мастерство воспитания. М.: Молодая гвардия, 1970.-215с.
    2. Березин Ф.Б. Психическая и психофизическая адаптация человека. Л.: Нука, 1988, - 270с.
    3. Бодалёв А.А. Формирование понятия о другом человеке как о личности. Л.: Наука,-1970.-107с.
    4. Бодалёв А.А. Воспитание и понимание человека человеком.- М.: Просвещение, 1982.-138с.
    5. Борисова Л. Адаптація школяра /Психолог.-2002, №13.-32с.
    6. Боцмонова М.Э., Захарова А.В. Подросток и его друзья. М., Педагогика, 1996.-243с.
    7. Бютьнер К. Жить с агрессивными детьми.-М.: Педагогика, 1991.-77с.
    8. В мире подростка. /Под ред. А.А. Бодалёва.- М.: Просвещение, 1982.-273с.
    9. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков /Под редакцией Д.Б. Эльконина, Т.В. Драгуновой.-М., 1991.-360с.
    10. Встрокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: ключевые проблемы диагностики и реабилитации. /Школьная дезадаптация. Эмоциональные и стрессовые расстройства у детей и подростков. М., - 1995, - 58с.
    11. Вьюнкова Ю.Н. Проблемы корекционно- развивающегося обучения /Педагогика, 1999, №1. 10с.
    12. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Прогресс,1984.-
    13. Глазман Ж.М., Потанина А.Ю. Нарушения общения и школьная дезадаптация /Весник МГУ. Сер. М. Психология, 2001, №3 35 46 стр.
    14. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Издательство Московского университета, 1982. 115с.
    15. Денисова В. Механизмы эмоционального поведения ребёнка. Л.: Наука, 1978. 194с.
    16. Дзюбко Л., В. Панок. Діагностика становища особистості підлітка в структурі взаємин класу. / Все для вчителів, 2001, №3-4. 30с.
    17. Диагнорстика школьной дезадаптации /под редакцией С.А. Беличевой, М, 1993.-96с.
    18. Дипломные работы по психологии в педагогическом вузе. Методическое пособие /Сост. : В.А. Чернобровкина, В.Н. Чернобровкин. Славянск :СТПИ, 1997.-19с.
    19. Дубовский Д. Развитие мотивов межличностных отношений у подростков 12 15 лет /Воспитание школьников. 1997, №2 52с.
    20. Заваденко Н.Н. , Петрухин. Школьная дезадаптация: психоневрологическое исследование/ Вопросы психологии.-1999. №4 124с.
    21. М. Психология подростка.-М.: Просвещение, 1991.-263с.
    22. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива, Система личных взаимоотношений. Минск, 1984.-182с.
    23. Коломинский Я.Л. Человек. Психология. Книга доля учащихся старших классов. М.: Просвещение, 1986. 223с.
    24. Кононко О.Л. Соціально емоційний розвиток особистості.-К.: Освіта, 1998.-92с.
    25. Котко Т.П. Пути формирования здорового психологического климата в клас сном коллективе/ Практическая психология и социальная работа.-2001.№6,7. 11-12с
    26. Кочерга О. Такі різні дівчатка й хлопчики / Психологія. 2002.-36с.
    27. Кулагіна И.Ю. Возрастная психология. М.: Издательство ТЦ “Сфера”, 2001. 465с.
    28. Лозоцева В.Н. Сверстник как образец для подростка /Вопросы психологии.-1977. №2.-112с.
    29. Массен П.Х. и др. Развитие личности ребёнка.-М.:1987.-343с.
    30. Матеріали обласної науково практичної конференції психологів закладів освіти: “Психологічна служба в освітніх закладах: досвід, проблеми та перспективи”. (21-22 жовтня 1998 року).-Донецьк: ГУО облдержадміністрації, 1998. 192с.
    31. Мухина В.С. Возрастная психология. М.: Педагогика, 2000.-322с.
    32. Немов Р.С. Психология: В з кн.- М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001 . Кн. 3 : Психодиагностика. 640с.
    33. Николаенко Д.Ф. Общая возрастная и педагогическая психология. Практикум.-К.: Вища школа, 1980.-347с.
    34. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. Л.: Издательство Ленинградского университета, 1979.-297с.
    35. Плескач О. Аспекты школьной адаптации/ Психология. 2002.-№4, 25-27 с.
    36. Практическая психология образования. Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений/ Под редакцией И.В. Дубровиной.- М.: ТЦ «Сфера», 1998.-528с.
    37. Психологія життєвої кризи /Вілповідний редактор Т.М. Титаренко. К.: Агропромвидав України,- 1998.-22с.
    38. Психологический словарь /Под редакцией В.П. Зинченко.- М.: Прогресс, 1996.-448с.
    39. Психология личности: В 2Т / Под редакцией Д,Я. Райгородского.- Самара: Новый мир, 1999.-641с.
    40. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста.- С.-Петербург.: Питер, 2000.-261с.
    41. Раттер М. Помощь трудным детям.-М,: 1987.-520с.
    42. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблема становления личности.- М., 9994.-245с.
    43. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие.-М.: Гуманитарное издательство центр ВЛАДОС, 1996.-529с.
    44. Самоукина Н.В. Игры в школе и дома. Психологические упражнения и коррекционные программы. М., 1995.-248с.
    45. Сисун М. Конфлікти між учителями й підлідками. /Психолог. 2003.-№6, 31с.
    46. Славина Л.С. Дети с агрессивным поведением.- М.: Просвещение, 1981.- 105с.
    47. Тихонова М. Емоційна дезадаптація дітей молодшого шкільного віку / Психолог.-2003. №1 (49) 27с.
    48. Тригер Р.Д. Некоторые особенности взаимоотношения младших подростков /вопросы психологии,- 1968,№6 112с.
    49. Фельдштейн Д.И. Трудные подростки.- Душанбе., 1992. 184с.
    50. Зромова О. Дорослі й підлітки: як досягти гармонії взаємин./Завуч, - 2003.-№1, 16с.
    51. Хромова О. Криза підліткового періоду. /Завуч.-2002.- №34, 13-15 с.
    52. Цукерман Г.А. Десяти двенадцатилетние школьники: “ничья земля” в возрасной психологи. / Вопросы психологи. 1998, №3 12-14 с.
    53. Цукерман. Две фазы младшего школьного возраста / Психологическая наука и образование.- 2000, - №2 34-36 с.
    54. Цукерман Г.А. Переход из начальной школы в среднюю как психологическая проблема. / Вопросы психологии.- 2001.- №5, 10-13 с.
    55. Шмелёв А.Т. Основы психодиагностики для студентов педвузов. М.: Ростов на-Дону: Феникс, 1996.- 388с.
    56. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1989.-645с.
  • 6206. Психологічні проблеми статевої освіти молоді та статевого виховання підлітків
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.03.2011

     

    1. Бабич В. Батькам про особливості морально-статевого виховання дітей підліткового віку // Директор школи 2005. №2. с. 2124
    2. Бех І. Д. Особистісно-зорієетоване виховання : Науково-методичний посібник К.: ІЗМИ, 1998. 204с.
    3. Бех І. Д. Проблеми методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. 1996. №4. с.136 144
    4. Василенко О. Від теорії до практики статевого виховання школярів // Рідна школа. 2005. №4. с. 32 36
    5. Гаубас С.М. Особливості статевого виховання дітей різного віку в сучасних умовах // Все для вчителя. 2006.№ 1-2. с. 22-25
    6. Гончаренко С.І. Гуманізація освіти як першооснова розбудови освітньої системи України // Освіта. 1994. 30 листопада
    7. Гребенников И.В. Основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. институтов М.:Просвещение, 1991. 158с.
    8. Ковалёв С.В. Психология современной семьи: Информационно-методические материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»:Книга для учителя. М.: Просвещение, 1998. 208с.
    9. Ковалёв С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты, опрісники, ролеве игры: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1991. 143с.
    10. Кон И.С. Психология половых различий // Вопросы психологии. 1981. №2. С. 47-57
    11. Кон И.С. Психология старшеклассника. М., 1982. 124с.
    12. Козлов Н.И. Как относиться к себе и людям, или Практическая психология на каждый день. М.: АСТ-ПРЕСС, 1998. 320с.
    13. Кочетов А.И. Половое воспитание школьников // Педагогіка. Минск : Народная асвета. 1998. №29. с. 3 18
    14. Кравець В. П. Психолого-педагогічні основи підготовки школярів до сімейного життя / Тернопільський державний педагогічний університет. Тернопіль : Богдан. 1997. 180с.
    15. Кузнецова Л. Воспитание девочки : Для бесед с родителями // Воспитание школьников. 1995. №1. с. 27 29
    16. Культура семейных отношений. Сборник статей. М.: Знание, 1980. 112с.
    17. Либин А.В. Половые различия: Биологическая эволюция и социальные традиции // Дифференциальная психология. М.: Смысл, 1999. 96с.
    18. Макаренко С. Психологічні особливості статево-рольової ідентифікації учнівської молоді //Педагогічна думка. 2004. №4. с. 23-31
    19. Марковская И. М. Тренинг взаимодействия родителей с детьми. С.Пб.: Речь, 2000. 150с.
    20. Маэр Д. Пол, гены и культура //социальная психология. С.-Пб: Питер Ком, 1998. С. 225-267.
    21. Мудрик А.В. О воспитании старшеклассников. М., 1981. 85с.
    22. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології : Навчальний посібник. К.: Просвіта; Пошуково-видавниче агентство «Книга памяті України», 2000. 286с.
    23. Палій А. Росте майбутня жінка, мати: Статеве виховання в сім`ї // Дошкільне виховання. 1996. №3. с. 18 19
    24. Проблеми і перспективи становлення 12-річної середньої школи: Наук.-метод. Посібник / За ред.. В. Ф. Паламарчук, Л. І. Даниленко. К.: Логос, 2003. 480с.
    25. Репина Т. А. Особенности общения мальчиков и девочек в детском саду // Вопросы психологии. 1997. №4.
  • 6207. Психологічні проблеми цивільного судочинства
    Контрольная работа пополнение в коллекции 02.12.2009

    Ефективність судового розгляду цивільних справ багато в чому залежить від старанності, скрупульозності їхньої попередньої підготовки, основу якої складає пізнавальна діяльність судді. Вже на початковому знайомстві з позовною заявою і матеріалами, які додаються до неї, він поринає в ситуацію, вирішення якої неможливе без глибокої обізнаності всіх обставин справи. Надзвичайно важливе значення тут мають повнота, достовірність тих матеріалів, що можуть стати доказом у судовому розгляді. При цьому завдання судді не тільки усвідомити суть справи для себе, а й знайти можливість засвідчення відповідних фактів. Крім того, вивчаючи справу, суддя аналізує поведінкові особливості сторін, особистісні якості учасників цивільного процесу, використовуючи наявні психологічні знання, навички й уміння вивчення оцінки особистості. Його пізнавальна діяльність на цьому етапі дуже різноманітна і потребує вирішення таких питань:

    • визначення сукупності фактів, що підлягають виявленню;
    • з'ясовування кола доказів, які підлягають дослідженню;
    • визначення складу осіб, котрих необхідно або доцільно залучити до участі в процесі;
    • призначення у разі потреби судово-психологічної експертизи тощо.
  • 6208. Психологічні фактори агресії
    Информация пополнение в коллекции 09.03.2010

    В ув'язнених, засуджених за неспровоковані насильницькі дії, рівень тестостерону звичайно вище, ніж в ув'язнених, що зробила злочини, не пов'язані з насильством. Також замічено, що серед нормальних підлітків і дорослих чоловіків ті, у кого рівень тестостерону вище, більше схильні до агресивного поводження, наркотичній залежності й агресивним проявам у відповідь на провокацію. Тестостерон можна зрівняти з енергією батарей. Отже, існують біологічні, генетичні й біохімічні фактори, що сприяють виникненню агресії. Але бути може, агресія є настільки значною й невід'ємною частиною людської природи, що перетворює мирні відносини в просто нездійсненну мрію? Американська психологічна асоціація й Міжнародна рада психологів, об'єднавшись із іншими громадськими організаціями, одностайно схвалили заяву, розроблена багатонаціональним колективом учених (Adams, 1991), у якому говориться: «З погляду науки некоректно заявляти, що війна й взагалі поводження, пов'язане з насильством, генетично закладено в людській природі й що війни викликаються "інстинктом" - тобто, в остаточному підсумку, мають якусь одну просту мотивацію». Як ми побачимо далі, існують реальні способи ослаблення людської агресії.

  • 6209. Психологічні фактори в розвитку та перебігу онкологічного захворювання, гіпотези для психотерапії
    Статья пополнение в коллекции 08.01.2011

     

    1. Аспер К. Психология нарцистической личности. Внутренний ребенок и самооценка. М.: «Добросвет», «Издательство КДУ», 2008 365с.
    2. Волидин Б.Ю. Качество жизни онкологических больных: подходы к проблеме //Паллиативная медицина и реабилитация. 2007. - №2. С.50-53.
    3. Голотюк С.І., Голотюк І.А. Психоемоційні травми і психопатологічні паранеоплазії в діагностиці та лікуванні раку молочної залози // ІХ зїзд онкологів України. К.: 1995. С.251-252.
    4. Ивашкина М.Г. Психологические особенности личности больных: дис. … канд. психол. наук. М.: 1998 -161 с.
    5. Собчик Л.Н. СМИЛ. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности. СПб.: Речь, 2007. 224 с.
    6. Bacon C. L., Renneker R., Cutler M. A psychosomatic survey of cancer of the breast // Psychosomatic Medicine. 1952, Vol. XIV, No. 6. Pp. 453 460.
    7. Bleiker E.M., Hendriks J.H., Otten J.D. et al. Personality factors and breast cancer risk: a 13-year follow-up // Journal of the National Cancer Institute.- 2008. Vol.100. - P. 213-218.
    8. Bleiker E.M., van der Ploeg H.M., Hendriks J. H., Ader H.J. Personality factors and breast cancer development: a prospective longitudinal study // Journal of the National Cancer Institute. 1996. - Vol. 88, N 20.- P. 1478- 1482.
    9. Broers S., Hengeveld M.W., Kaptein A.A. et al. Are pretransplant psychological variables related to survival after bone marrow transplantation? A prospective study of 123 consecutive patients // J Psychosom Res. 1998. Vol.45, N4. - P. 341-351.
    10. Chan C., Lin H.J., Lin J. Stress-associated hormone, norepinephrine, increases proliferation and IL-6 levels of human pancreatic duct epithelial cells and can be inhibited by the dietary agent, sulforaphane // Int. J. Oncol. 2008. Vol. 33, N2. P. 415 419.
    11. Fernandez C.R., Rezola G.R., Moreno V.O., Sanchez A.A. Effects of social stress on tumor development in dominant male mice with diverse behavioral activity profiles // Psicothema. 2008. Vol. 20, N4. P. 818 824.
    12. Garssen B. Psycho-oncology and cancer: linking psychosocial factors with cancer development // Ann. Oncol. 2002. Vol. 13, suppl 4. - P. 171-175.
    13. Greenе W.A. Psychological factors and reticuloendothelial disease. II. Observations on a group of women with lymphomas and leukemias // Psychosomatic medicine. 1956. - Vol. XVIII, N4. - P. 284-303.
    14. Greer S. Psychological aspects: delay in the treatment of breast cancer // Proc. Roy. Soc. Med. 1974. Vol. 67. - Pp. 470-473.
    15. Greer S., Morris T., Pettingale K.W., Haybittle J.L. Psychological response to breast cancer and 15-year outcome // Lancet. 1990. Vol. 335. - P. 49-50.
    16. Grossarth-Maticek R., Bastiaans J., Kanazir D. Psychosocial factors as strong predictors of mortality from cancer, ischemic heart disease and stroke: the Yugoslav prospective study // J. Psychosom Res. 1985. Vol. 29, N2.- P. 167-176.
    17. Grulke N., Bailer H., Larbig W., Kachele H. Mental adjustment to cancer and survival of patients admitted for allogenic hemopoietic stem cell transplantation: a prospective cohort study// GMS Psycho-Social-Medicine. 2006. - Vol. 3. http://www.egms.de/en/journals/psm/2006-3/psm000024.shtml
    18. Hamer M., Chida Y., Molloy G.J. Psychological distress and cancer mortality // J. Psychosom. Res. 2009. Vol. 66. P. 255 258.
    19. Harburg E., Julius M., Kaciroti N. et al. Expressive/Suppressive anger-coping responses, gender, and types of mortality: a 17-year follow-up (Tecumer, Michigan, 1971 1988) // Psychosomatic medicine. 2003. N65. - Pp. 588-597.
    20. Hirokawa K., Nagata C., Takatsuka N., Shimizu H. The relationships of a rationality/antiemotionality personality scale to mortalities of cancer and cardiovascular disease in a community population in Japan // J. Psychosom Res. 2004. Vol. 56, N1. - Pp. 103-111.
    21. Hoodin F., Kalbfleisch K.R., Thornton J., Ratanatharathorn V. Psychosocial influences on 305 adults survival after bone marrow transplantation; depression, smoking, and behavioral self-regulation // J. Psychosom Res. 2004. Vol.57, N2. - P. 145-154.
    22. Iwamitsu Y., Shimoda K., Abe H. et al Anxiety, emotional suppression and psychological distress before and after breast cancer diagnosis // Psychosomatics. 2005. N46. - Pp 19-24.
    23. Koupil I., Plavinskaia S., Parfenova N. et al. Cancer mortality in women and men who survived the siege of Leningrad (1941-1944) // Int. J. Cancer. 2009. Vol. 124, N6. P. 1416 1421.
    24. Linkins R.W., Comstock G.W. Depressive mood and development of cancer // Am. J. Epidemiol. 1990. Vol. 132, N2. - P. 962-972.
    25. Loberiza F.R., Rizzo D.Jr. J., Bredeson Ch. N. et al. Association of depressive syndrome and early deaths among patients after stem-cell transplantation for malignant diseases // J. Clin. Oncology. 2002. - Vol 20, No 8. P. 2118 - 2126.
    26. Murray J.B. Psychosomatic aspects of cancer: an overwork // J. Genet. Psychol. 1980. Vol. 136. P. 185-194.
    27. Nabi H., Kivimäki M., Zins M. et al. Does personality predict mortality? Results from the GAZEL French prospective cohort study // Int J Epidemiol. 2008. Vol. 37, N2. - Pp. 386-396.
    28. Nagano J., Kono S., Toyomura K. et al. Personality and colorectal cancer: the Fukuoka colorectal cancer study // Jpn J Clin Oncol. 2008. Vol. 38, N8. - Pp. 553-561.
    29. Nagano J., Sudo N., Kubo C., Kono S. Lung cancer, myocardial infarction, and Grossarth-Maticek personality types: a case-control study in Fukuoka, Japan // J. Epidemiol. 2001. Vol. 11, N6. - Pp. 281-287.
    30. Nakaya N., Saito-Nakaya K., Akechi T. et al. Negative psychological aspects and survival in lung cancer patients // Psychooncology. 2008. Vol. 17, N5. - Pp. 466-473.
    31. O?donnell M.C., Fisher R., Irvine K. et al. Emotional suppression: can it predict cancer outcome in women with suspicious screening mammograms? // Psychological Medicine. 2000. Vol. 30, N5. - Pp. 1079-1088.
    32. Penninx B.W., Guralnik J.M., Pahor M. et al. Chronically Depressed Mood and Cancer Risk in Older Persons // Journal of the National Cancer Institute. 1998. - Vol. 90, N 24. - P. 1888-1900.
    33. Persky V.W., Kempthorne-Rawson J., Shekelle R.B. Personality and risk of cancer: 20-year follow-up of the Western Electric Study // Psychosom. Med. 1987. Vol. 49, N5. P. 435 449.
    34. Pyter L.M., Pineros V., Galand J.A. et all. Peripheral tumors induce depressive-like behaviors and cytokine production and alter hypothalamic-pituitary-adrenal axis regulation // Proc Nat Acad Sci USA. 2009. Vol. 106, N22. - Pp. 9069-9074.
    35. Reynolds P., Hurley S, Toress M. et al. Use of coping strategies and breast cancer survival: results from the blak/white cancer survival study // Amer. J. Epidemiology. 2000. - Vol. 152, N10. - P. 940-949.
    36. Reynolds P., Kaplan G.A. Social connections and risk for cancer: prospective evidence from the Alameda Country study // J. Behav Med. - 1990. Vol.16, N3. P. 101-110.
    37. Russek L.G., Schwartz G.E. Perceptions of Parental Caring Predict Health Status in Midlife: A 35-Year Follow-up of the Harvard Mastery of Stress Study // Psychosomatic Medicine. 1997. Vol.59. - P. 114-149.
    38. Salmon P., Holcombe C., Clark L. et al. Relationships with clinical staff after a diagnosis of breast cancer are associated with patients experience of care and abuse in childhood // J Psychosom Res. 2007. Vol. 63, N3. - Pp. 255-262.
    39. Schmiegelow K., Vestergaard T., Nielsen S.M., Hialgrim H. Etiology of common childhood acute lymphoblastic leukemia: the adrenal hypothesis // Leukemia. 2008. Vol. 22, N12. P. 2137 2141.
    40. Sullivan A.K., Szkrumelak N., Hoffman L.H. Psychological risk factors and early complications after bone marrow transplantation in adults // Bone Marrow Transplantation. 1999. Vol. 24. P. 1109 1120.
    41. Tacon A. M. Parent-child relations, attachment, and emotional control in the development of breast cancer: a dissertation in human development and family studies A dissertation for the degree of PhD. - Texas.: 1998. 78 p.
    42. Thomas C.B., Duszynski K.R., Shaffer J.W. Family attitudes reported in youth as potential predictors of cancer // Psychosomatic medicine. 1979. - Vol. 41, N4. - P. 287-302.
    43. Tijhuis M.A., Elshout J.R., Feskens E.J. et al. Prospective investigation of emotional control and cancer risk in men (the Zutphen Eldery Study) (the Netherlands) // Cancer causes control. 2000. Vol. 11, N7. - Pp. 589-595.
    44. Watson M., Homewood J., Haviland J., Bliss J.M. Influence of psychological response on breast cancer survival: 10-year follow-up of a population-based cohort // Eur. J. Cancer. 2005. Vol. 41, N12.- P. 1710-1714.
    45. White V.M., English D.R., Coates H. et al. Is cancer risk associated with anger control and negative affect? Findings from a prospective cohort study // Psychosomatic Medicine. 2007. Vol. 69. - Pp. 667-674.
    46. Zonderman A.B., Costa P.T., McCrae R.R. Depression as a risk for cancer morbidity and mortality in a nationally representative sample // JAMA. 1989. Vol. 262, N9. - P. 1191-1195.
  • 6210. Психологічні якості працівників та їх використання у процесі менеджменту
    Информация пополнение в коллекции 20.06.2010

    Особистість і її соціальний статус є тісно взаємопов'язаними, часто взаємодоповнюючими феноменами. Адже завдяки своєму статусу особистість інтегрується в систему суспільних відносин, позиціонується на ній. Він забезпечує їй повагу, престиж, репутацію, можливість впливати на інших. Усе це є передумовою формування особистої визначеності, формування «Я - концепції», яка органічно поєднує в собі дві складові «Я» як діяча, і «Я» як об'єкта відносин. У першому випадку поняття «Я» визначає ставлення особистості до інших, у другому оцінку себе, отриману через призму думок і оцінок інших. У соціальній психології це явище називають «дзеркальне Я». На основі цього в особистості формується почуття власної гідності, самоповаги. Ті, хто високо цінує себе, схильні працювати з великим напруженням, вважають нижче своєї гідності працювати погано. Вони урівноважені, тактовні, спокійні й незалежні, постійно підвищують рівень загального розвитку, добросовісно виконують обов'язки. Люди з низьким рівнем власної гідності, як правило, не хочуть докладати зусиль для здобуття авторитету і ділового престижу. Часто вони наділені комплексом неповноцінності. Комплекс неповноцінності й почуття власної гідності у структурі «Я-концепції» є полярними місцями. Між ними проміжні позиції, які позначають різну самооцінку людей.

  • 6211. Психологія грошей
    Информация пополнение в коллекции 01.06.2010

    "так",%Ви постійно дивуєтеся, куди діваються ваші гроші в кінці місяця42Ви витрачаєте гроші на інших, але вам важко витрачати їх на себе35Коли ви просите грошей, вас наповнює відчуття тривоги або вини35Ви купуєте речі, коли відчуваєте тривогу, нудьгу, печаль або гнів34Ви турбуєтеся про те, чи зможете заплатити по рахунках в кінці місяця33Ви весь час думаєте про своє фінансове становище31Ви жалкуєте про те, що вам доводиться весь час витрачати або віддавати гроші30Ви не любите говорити з іншими про гроші, особливо про свої доходи28Вам неприємно купувати речі за повну вартість26Ви відкладаєте частину грошей22Ви купуєте речі, які вам не потрібні, якщо ціна дуже вигідна19Ви витрачаєте багато часу на покупки19Ви соромитеся розпитувати про практичні грошові питання17Гра на гроші приводить вас в сильне збудження15Ви проводите безсонні ночі, намагаючись знайти спосіб заощадити більше, хоча у вас вже є заощадження14Ви відмовляєтеся сприймати гроші всерйоз14Ви намагаєтеся заощадити на дрібницях14Ви регулярно займаєте гроші12Ви часто граєте на гроші і укладаєте парі4Ви використовуєте гроші, щоб управляти або маніпулювати людьми4

  • 6212. Психологія емоцій
    Информация пополнение в коллекции 24.08.2010

    В останні роки нам доводиться зіштовхуватися із самими різними точками зору на природу й значення емоцій. Одні дослідники думають, що в рамках науки про поводження можна взагалі обійтися без поняття «емоція». Так, Даффи (Duffy, 1962), як, втім, і багато інших дослідників (напр., Lindsley, 1957), уважає, що поведінкові проблеми простіше пояснювати за допомогою понять «активація» або «порушення» (arousal), які не настільки аморфні, як терміни, що ставляться до емоційної сфери. Інші ж (Tornkins, 1962, 1963; lzard, 1971, 1972) затверджують, що емоції утворять первинну мотиваційну систему людини. Деякі дослідники розглядають емоції як короткочасні, минущі стани, тоді як інші переконані в тім, що люди постійно перебувають під впливом тієї або іншої емоції, що поводження й афект - нерозривні (Schachtel, 1959). Деякі вчені вважають, що емоції руйнують і дезорганізують поводження людини, що вони є основним джерелом психосоматичних захворювань (Arnold, 1960а, б; Lazarus, 1968; Young, 1961). Інші ж автори, навпроти, думають, що емоції відіграють позитивну роль в організації, мотивації й підкріпленні поводження (lzard, 1971, 1972; Leeper, 1948; Mowrer, 1960; Rapaport, 1942; Schachtel, 1959; Tornkins, 1962, 1963).

  • 6213. Психологія людини в епоху технічного прогресу
    Информация пополнение в коллекции 21.09.2010

    Аналогії між енергетичним метаболізмом і інформаційним підтверджують вірність відомого вираження «психічне нетравлення». Сучасна людина, незважаючи на те. що живе в незвичайно цікавий час, часто буває пересичений їм, не може переварити те, що до нього безперестану надходить, не в змозі з хаосу інформації створити який-небудь порядок. Це нагадує ситуацію переповненого стравами стола, коли людина більше вже не в змозі з'їсти, і сама смачна їжа викликає в нього тільки позиви до блювоти. Згадувана вже труднощі розрядки творчих тенденцій обумовлюють те, що споживча тенденція переважають над творчою. А це, у свою чергу, веде до «переїдання», почуттю нудьги, пошуку сильних вражень. З іншого боку, сигнал, що висилається в оточення, щоб бути їм сприйнятим, повинен також бути «сильним ударом». Тільки сильний стимул може пробитися через охоронний бар'єр байдужності. Досить звичайні нині симптоми байдужності відносно нещастя іншої людини (наприклад, коли байдуже проходять повз вуличну подію) є предметом негативної моральної оцінки нашого покоління. З іншого боку, однак, важко винити в байдужності людини, що по телебаченню бачать дітей, обпалених напалмом, сцени з гітлерівських концтаборів, людей, що вмирають в Індії з голоду, і т.п. Надлишок інформації про людські страждання викликає, зрештою, байдужність; із психологічної точки зору - це захисний механізм. В'язні в концтаборах також ставали байдужними до виду трупів, нещастя, бруду й людського страждання; стаючи вразливими, вони не змогли б пережити табір. Байдужність до людського страждання є одним із проявів «психічного нетравлення».

  • 6214. Психологія неповнолітніх
    Информация пополнение в коллекции 20.02.2010

    ¦ Підхід демонізації тютюнової індустрії (див. вище "Вплив соціального середовища й однолітків"). Виявляються приховані механізми, за допомогою яких тютюнова індустрія намагається вербувати підлітків до лав споживачів своєї продукції, сформувати бажання у молоді, одержуючи ілюзорний "кайф" успішності, багатства тощо, платити гроші за цигарки, тим самим збагачуючи індустрію. В основі цього підходу лежить врахування психологічних особливостей віку - реакцій емансипації ("Ви хочете, щоб вами керували, маніпулювали, підказували, що вам треба для щастя, від чого ви одержите задоволення, вирішували це за вас, ставились до вас, як до діточок, яких легко обдурити"), реакції групування ("Давайте об'єднаємося разом у боротьбі проти зовнішнього ворога"). Профілактика загрожує життю тютюнової індустрії. Якщо індустрія не буде уводити заміну тим людям, хто або умирає від пов'язаних із тютюном хвороб, або кидає палити, новими курцями, - вона неминуче загине. І ресурс для такої заміни один - це наші діти. Тому тютюнова індустрія не шкодує мільярди доларів на рекламу, спонсорство, конкурси і все інше, щоб залучити підлітків до експериментування з палінням. Вони знають, що в результаті таких експериментів одержать безліч рабів, які щодня будуть платити данину, що дозволяє цілком окупити всі рекламні витрати. При цьому тютюнова індустрія буде лицемірно заявляти про те, що вона проти паління серед неповнолітніх, і навіть фінансово підтримувати свідомо неефективні заходи.

  • 6215. Психологія потреб
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.02.2011

    У людини виділяють три групи початкових, первинних потреб : вітальні (біологічні), соціальні іідеальні потреби пізнанняітворчості. У тварин їм відповідають схожі три групи потреб, які реалізуються у відповідних формах природженоїповедінки. Біологічні потреби спрямованіна збереженняцілісності індивіда івиду(вітальна функція). Вони визначають харчову, оборонну поведінку і так далі - соціальні потреби тварин реалізуються через взаємодію зіншими особинамисвого видупід час статевої, батьківської, територіальної поведінки. Ідеальні потреби створюють основу для саморозвитку індивіда. До них відносять потребу в новизні, отриманнінової інформації, яка реалізується в орієнтовно-дослідницькій поведінці. До цієї ж групи П. В. Симонов відносить і потребу подолання, основу якої складає специфічна реакція, відкритаІ.П.Павловим іназванаїм рефлексом свободи. Зокрема, вона проявляєтьсяв опорі тварини спробам обмежити його руховуактивність. Ця потреба найбільш вираженау диких тварин; уяких вона домінує над багатьма іншими. Деякі дослідники виділяють у тварин також специфічну потребу в компетентності - в прагненні ібез спеціального підкріпленняповторювати одні іті ж дії, що призводить до вдосконалення руховихнавичок. Наприклад, клювальні рухи курчати, що повторюються, у відсутність їжі. Ця потреба реалізується в наслідувальній (імітаційному) іігровій поведінці.

  • 6216. Психологія праці
    Информация пополнение в коллекции 16.06.2010

    Стосовно трудової організації проблема профвідбору полягає у визначенні професійної придатності сукупності особливостей людини, її здібностей і схильностей, що обумовлюють ефективність певного виду діяльності і задоволеність обраною професією. Наприклад, від операторів вимагається без особливих зусиль зосереджувати і переключати увагу, знаходити оптимальне рішення за найкоротший час. Їх нервові процеси повинні бути динамічними, а поведінка в складних ситуаціях емоційно стійкою. Водіям потрібні хороший зір і швидка реакція, шліфувальникам м'язова чутливість і чутливість шкіри, кінчиків пальців. Не всі люди в однаковій мірі здатні освоювати ту чи іншу професію один легко оволодіває навичками, досягає професійної досконалості, іншому потрібні роки. Трапляється, що в процесі тривалого навчання втрачається інтерес до обраної професії і людина змінює раніше обраний вид діяльності. Призначення профвідбору зменшити проблеми через незадоволення обраною професією чи відсутність у працівника необхідних здібностей, хисту[5,с.62].

  • 6217. Психологія професійної діяльності
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.10.2010

    У різних режимах технологічного процесу оператор виконує свої функції в системі, де керування в основному здійснює автоматика. Для більш повної характеристики операторської праці варто розрізняти кілька режимів:

    • у нормальних умовах, при добре налагодженому режимі установки людина за допомогою засобів відображення інформації спостерігає за процесом і роботою автоматики, не втручаючи в сам технологічний процес;
    • в аварійних ситуаціях від оператора потрібні швидкі і точні дії. Іноді в таких ситуаціях праця оператора перетворюється в напівавтоматизований або механізований. Праця приводить до мети тільки в тому випадку, якщо оператор адекватно оцінює ситуацію і точно виконує необхідні сенсомоторні дії. Запуск або зупинка системи через нестійкість технологічного процесу по своїй складності і напруженості близькі до крайніх ситуацій;
    • коли технологічний процес ще йде в заданих межах, але вже наближається до своїх границь, задача оператора ускладнюється. Це вже не просте спостереження і контроль - оператор тепер повинний виконати визначені дії, щоб змістити процес у більш стійку зону або утримати його в необхідних технологією межах. Збираючи й аналізуючи інформацію, з'ясовуючи причини зсуву або розгойдування процесу за допомогою міркувань або впливів на систему, оператор стабілізує керований процес;
    • оператор будує режим роботи установки самостійно, на новій основі, що відрізняється від того, що задано виробничою документацією. Такий режим іноді навіть заборонений стандартною документацією. Це визначається зробленим знанням можливостей системи, виробленим за період самостійної роботи з експлуатації системи, прагненням оператора розширити кліматичні і погодні умови експлуатації, заощадити пальне і зберегти матеріальну частину, і, зрештою, заощадити власні сили. По експлуатації устаткування написані багато томів, що даються операторам конструкторами і випробувачами. Однак у міру експлуатації установки з'ясовується, що деякі моменти так і залишилися не роз'ясненими. У таких випадках технологія будується в процесі експлуатації й оператор, з його знаннями, навичками і досвідом, тут грає одну з найважливіших ролей. Вибудовуючи режим самостійно, «від нуля», оператор інакше бачить його, чим при регулюванні відповідно до жорстко заданих вимог. Безсумнівно, що обсяг роботи, виконуваної оператором у такому режимі, значно більше, він виходить за межі робочої зміни і припускає спільну роботу багатьох фахівців, різній кваліфікації і спеціалізації. Завдяки цьому збагачується зміст праці, праця приносить більше задоволення виконавцеві. У такому режимі можуть працювати тільки ті оператори, у яких високий рівень інтелектуальної активності, глибокі і різнобічні знання і великий досвід роботи. Тут оператор уже виступає як фахівець, якому можливості й особливості роботи техніки в умовах тривалої експлуатації відомі краще, ніж тим, хто неї задумав, розробив, сконструював, виготовив і випробував. Особливо варто підкреслити переважне положення оператора стосовно тих, хто доопреділяє наставляння, правові, технологічні і медичні норми експлуатації, будує систему і зміст підготовки і підвищення кваліфікації.
  • 6218. Психологія публічного виступу
    Информация пополнение в коллекции 20.06.2010

    На цьому рівні люди залишаються ніби «на поверхні спілкування», вони не розуміють усієї глибини сказаного. Вони намагаються почути, що говорить співрозмовник, але не роблять спроби зрозуміти його наміри. На цьому рівні слухач намагається слухати, спираючи на логіку, більше зосереджуючись на змісті, ніж на почуттях, залишаючись, таким чином, емоційно відчуженим від акту спілкування. Таке «слухання» може призвести до небезпечного непорозуміння, тому що слухач недостатньо сконцентрований на тому, про що йдеться. Якщо на наступному, третьому рівні зрозуміло, що людина не слухає взагалі, то на другому в того, хто говорить, може скластися оманливе враження, що його слухають і розуміють.

  • 6219. Психологія релігії у концептуальному осмисленні В. Джемса
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

    Істинність містичного знання, як зазначав С. Франк, ґрунтується в В. Джемса на трьох положеннях [15, с. 159 162]. По-перше, це наявність підсвідомої сфери, елементи якої іноді проникають у свідому сферу. Миттєве прозріння, релігійне «навернення» тощо ніщо інше, як перехід підсвідомого Я у свідомість. До цієї ідеї В. Джемс прийшов через переживання, які відчував у стані сп'яніння окисом азоту. Однак наявність підсвідомого навряд чи обґрунтовує релігію. Отже, проблема не вирішується, а лише поглиблюється. Раціональність гіпотези В. Джемса полягає у спробі пояснити містичний стан, пов'язавши його з феноменом підсвідомого. По-друге, мислитель намагався обґрунтувати об'єктивне значення релігії завдяки прагматизму, який цінність і смисл знання бачить у практичній придатності. С. Франк висловлював сумнів щодо цієї гіпотези, оскільки в такому разі релігія перетворюється на службовий засіб: «Для віруючого ...не цінність релігії визначається її практичними результатами а, навпаки, всі практичні цінності життя підпорядковуються релігійному світорозумінню і визначаються релігійними мотивами» [15, с. 161]. По-третє, це точка зору, яку сам В. Джемс називає «методом радикального емпіризму», з яким досвідне переживання є достовірним і самодостатнім. Отже, особистісна релігія розкривається через почуття, уявлення, віру, досвід, які, взаємодіючи і розгортаючись, «вибудовують» релігійність як своєрідний стан самовизначення особистості. Віра уможливлює змістовне наповнення релігійного досвіду. Натомість у релігійних уявленнях досвід набуває визначеності, прагне «оформити» зміст релігійної віри. Почуття інтенсифікують релігійний досвід, в якому, в свою чергу, розкривається їх динаміка. Процес осягнення релігії Джемсом містить потужний духовний потенціал, що спонукає особистість до нескінченного самовизначення, до великої внутрішньої зосередженості і душевних випробувань. Це проникнення особистості у духовність виводить її за межі Я, дає змогу потрапити у сферу Абсолютного, Божественного.

  • 6220. Психологія самотності: генезис, види, прояви
    Курсовой проект пополнение в коллекции 09.12.2010

     

    1. А.А. Бодалев, Психология общения, Избранные психологические труды, Москва-Воронеж, 1996.
    2. Ж. Годфруа, Что такое психология, в 2-х томах, том 2, Под общей ред. доктора психологических наук Г.Г. Аракелова, М.: « Мир», 1992.
    3. М.А. Государев, Треугольный человек, М.: «Молодая гвардия», 1991.
    4. М. В. Зюзько, 5 шагов к себе, книга для учащихся, М.: «Просвещение», 1992.
    5. Д. Карнеги, Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей/под общей ред. доктора психологических наук Зинченко В.П., М.: «Прогресс» - «Высшая школа», 1990
    6. Ю. Крижанская, В. Третьяков, Грамматика общения 2-е издание, М.:, «Смысл», Академический проект, 1999.
    7. Лабиринты одиночества/под ред. Н.Л.Шестернина, М.: «Прогресс»,1989.
    8. Р.С. Немов, Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений, в 3-х книгах, 3 издание, М.: «Владос», 1999.
    9. Психология, словарь, издание 2-е, под общей ред. А.В. Петровского, М.: Издательство политической литературы, 1990.
    10. Словарь-справочник по социальной работе/под редакцией доктора исторических наук, профессора Е.И. Хлолостовой, М.: «Юристъ», 2000.
    11. Б. Спок, Ребенок и уход за ним, М.: «Знание», 1990.
    12. М.И.Станкин, Психология общения, курс лекций, М.:, МГСУ, 1996.
    13. Г.Т.Хоментаускас, Семья глазами ребенка, М.: «Педагогика», 1989.