Психологія потреб

Контрольная работа - Психология

Другие контрольные работы по предмету Психология

ПЛАН

 

ПОТРЕБИ. ДЕТЕРМІНАНТИ ПОТРЕБ2

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОТРЕБ4

ПОТРЕБИ І ВИХОВАННЯ7

ПОТРЕБИ. ДЕТЕРМІНАНТИ ПОТРЕБ

 

Потреби представляють той фундамент, на якому будується уся поведінка і уся психічна діяльність людини. В процесі еволюції відбуваєтьсявдосконалення і розвиток живихістот. Цей процес важко пояснити тількипристосуванням до змін середовища, що міняється. "Урівноваження зсередовищем", забезпечує лише самозбереження індивіда івиду. Воно - необхідна умова, для, розвитку, алене його тенденція напрямної. Поза сумнівом, існує самостійний процес еволюції, який виражаєтьсяв зростаннііускладненні центральної нервової системи організму ів освоєнні ним місця існування в просторово-часових масштабах, що все розширюються. Рушійною силою цього процесу і являються потреби - джерело активності живихістот в оточенні, зовнішньому світі. Їх динаміка, перетворення івизначають напрямрозвитку живихорганізмів.

Уявлення про те, що, внутрішня активність самого організму є однією з головнихдетермінант, поведінки, розвивалося іІ.П. Павловим. Їм вводитьсянове поняття - "рефлекс мети" як "прагнення до, володінню певним дратівливим предметом, розуміючи і володіння, і предмет в широкому значенні слова". Як прикладрефлексу метивін розглядаєхарчовий іорієнтовний (дослідницький) рефлекси, наділяючи їх епітетом "хапальні рефлекси". Їм виділені наступніособливості хапального рефлексу : 1) прагнення до обєкту, - що завершується захопленням його, веде до розвитку заспокоєння ібайдужості; 2) для рефлексу метихарактерна періодичність появи.

Під рефлексом метиІ.П.Павлов розумів рушійну силу поведінки, джерело його активності "Рефлекс мети, - писав І.П.Павлов, - має величезне життєве значення, він є основна форма життєвої енергії кожного з нас. ..Усе життя, усі її поліпшення, уся її культура робитьсярефлексом мети, робитьсятількилюдьми, що прагнуть до тієї або іншою поставленою ними собі в житті мети". Вводячипоняття про рефлекс мети, І.П. Павлов підкреслював значення активності як внутрішньої детермінанти поведінки. Ці погляди не суперечилирефлекторній теорії поведінки, що розвивалася їм, робитьосновний упор на залежності поведінки від зовнішніх детермінант - дій зовнішніх стимулів, тобто на реактивності живої системи.

Активність поведінки обумовлена наявністю потреб. Потреба - це та нужда, яку час від часу випробовуєорганізм іяку він прагне усунути через поведінку. Актуалізація будь-якої потреби спонукає організм діяти у напрямі досягнення, опанування предмета, здатногозадовольнити цю потребу. Таким чином, посилення потреби - причина будь-якої цілеспрямованоїповедінки тварини і людини.

Актуалізація будь-якої потреби повязана з виникненням певних змін у внутрішньому середовищіорганізму. Відомо, що поява потреби в їжі найчастіше виникає за рахунок нестачіглюкози ("калорієвий голод"). На дефіцит глюкози організм передусімреагує включеннямгомеостатичного механізму саморегуляції, який компенсує порушення у внутрішньому середовищі за рахунок своїх резервів. У разі голоду в кров викидаються адреналін, і глюкогон, які перетворюють глюкоген, що депонує в печінці, в глюкозу. Вивільнена глюкоза з потоком крові поступає до мязів і внутрішніх органів.

Протеякщо недолікглюкози в крові не вдаєтьсякомпенсувати за рахунок внутрішніх резервів організму, то виникає харчова поведінка, пошук їжі.

Для того, щоб харчова поведінка виникла, необхідно, щоб відхилення констант внутрішнього середовищадосягло б деяких визначених, тобто порогових значень. Ті відхилення у внутрішньому середовищі, які досягають або перевершують поріг ініціації пошукової харчової поведінки, називають харчовою (біологічною) потребою організму. Відхилення у внутрішньому середовищі, які компенсуються за допомогою гомеопатичного механізму управління, не можуть бути названі біологічною потребою. Тобтобіологічна потреба - це не будь-яка фізіологічна нужда організму, а тількита, яка досягає певної порогової величини іяку організм усуває через поведінку. Так, говорять про насущні біологічні потреби в стійкій температурі, в різних поживнихречовинах, воді, маючи на увазі, що їх зміни можуть виходити за межі деяких рівнів. За кожною потребою у філо- і онтогенезі закріплюється той або інший спосіб її; задоволення.

Потреба припускаєіснування предметів, що задовольняють її. Для тварин ці предмети надаються в (готовому видісамою природою. Це їжа, особиниіншої підлогидля продовження роду і так далі. Для людини предмети, потреби, що задовольняють його, це передусімпродукти його виробничої діяльності ікультури.

Процес культурно-історичного розвитку людини привів до виникнення численноїбезлічі вторинних по своєму походженню похідних потреб вторинних, третинних і так далі, що головним чином повязане з, появою нових предметів їх задоволення. Так, на базі біологічної потреби підтримки температурного комфорту виникла потреба в одязі, який у свою чергу сформував потребу в створенні відповідної технології по її виробництву. Згідно А.Н. Леонтьєву, потреби розвиваються через розвиток обєктів їх задоволення. При появі в середовищі нових обєктів (наприклад, нових видів їжі) і зникнення колишніх потребі продовжують задовольнятися, придбаваючи при цьому новий конкретно-предметний зміст. Якщо у тварин розвиток потреб обумовлений розширенням круга природних обєктів, що задовольняють їх, ?/p>