Психологія потреб
Контрольная работа - Психология
Другие контрольные работы по предмету Психология
»екс
Своє уявлення про норми громадськогожиття людина формує на основі потреби наслідувати ті або інші еталони поведінки. При цьому важливароль в засвоєнні дитиною норм поведінки належить його прагненню імітувати поведінку дорослого. Особливо яскраво ця потреба вираженав ранньому дитинстві. Тому у формуванні етичних, ідеологічних, моральних принципів дитини величезна роль належить особистому прикладу. Дитина прагне наслідувати дорослих і тим самим практично засвоює принципи, якими вони керуються, а не ті правила поведінка, яка прагне прищепити йому, звертаючись до його свідомості; Особливо згубно для виховання молодої людини розбіжність особистого прикладу і декларації високоморальних норм поведінки, що веде до формування цинізму, занижених духовних потреб.
Особливе значення для навчання, особливо трудового, має прагнення людини до компетентності, його потребу в озброєності. Тількина базі цієї потреби формується високий рівень професіоналізму, точність і досконалість виконання, майстерність. Задоволення цієї потреби породжує радість з приводу свого уміння, майстерності. За рахунок цих позитивних емоцій навіть сама рутинна діяльність придбаваєпривабливість. У школі радість пізнання, пізнавання нового повинна постійно доповнюватися радістю уміти імогти. Це робитьвченняцікавим іуспішним. Задоволення потреби в компетентності позитивно впливає на формування характеру людини. Високий рівень компетентності людини робитьйого спокійним, упевненим, самостійним, незалежним. Недостатня компетентність часто ставить людину в залежність від інших, посилюєіндивідуальну тривожність, викликаєзаздрісневідношеннядо успіхів інших і тому подібне. Задоволення ірозвиток цієї потреби має високу соціальну цінність
Величезне значення для розвитку івиховання дитини має раннє дитинство? Багато рисповедінки закладаютьсясаме в цей період. Це явище звязують зіснуванням на ранніх етапах онтогенезу періодів зпідвищеною чутливістю (чи критичних періодів). Вважається, що у функціональному розвитку мозку єбезліч критичних періодів. Поняття критичного періоду введенепо аналогії з періодом найкращогопрояву імпринтінгу. Особливості впливу зовнішнього середовища, стан організму в критичний період відкладають незгладимий слід на усю подальшу долю індивіда. В результаті сенсорної депривації, недостатності живлення і змін гормонального балансу під час критичного періоду розвиваються дефекти, які не компенсуються.
На тваринах показано, що після проведення під час критичного періоду монокулярної або контурної зорової депривації, яка досягалася утриманням тварин в приміщеннях, де можливо було сприймати тількивертикальні або горизонтальні лінії, у них страждала точність орієнтування в просторі, (подоланняперешкод, стрибки, ходіння, по краю і тому подібне), розрізнення фігур через раніше депривійоване око, а також тонке розрізнення контурів. Повноговідновлення втрачених функцій не відбувалосяіу дорослої тварини.
Сенсорна депривація в ранньому віці веде також, до порушення інтеграційних функцій мозку, до погіршення навчання дорослих особин.
За даними Р. В. Богдарова, сенсорна депривація в ранньому періоді ембріогенезу негативновпливає на формування умовних руховихрефлексів у ембріона. Якщо у інтактних курячих ембріонів умовний руховийрефлекс можна виробити, починаючиз14-го дня ембріогенезу, то у ембріонів, підданих хронічному знерухомленню за допомогою релаксантів, що призводило до усунення аферентного потоку, що виникає при спонтанних рухах ембріона, вироблення умовного рефлексу або була неможливо, або він був погано виражений.
Якщо в критичний період тварина, піддається не депривації, а, навпаки, посиленим діям, так званому, змістув насиченому середовищі, то ця обставина також накладає незгладимий відбиток. Один з найбільш яскравих проявів ефекту "насиченого середовища" в ранньому онтогенезі - це зростання стресостійкості. Тварина, що систематично піддається стресовим діям, які, проте, не виходять за межі його адаптивних можливостей, придбаваєздатність в наступномупротистояти не лишенегативномувпливу впливаючого подразника, але і багато чим іншим стресорам. Як стресова дія часто використовується прийом, коли тварина декілька хвилинзнаходитьсяв руках експериментатора. Було виявлено, що при такій формі дії у експериментальних тварин помітно міняєтьсяповедінка в порівнянні з контрольними. Вони більш орієнтовані в системі лабіринту, менш емоційніібільш резистентні до дії різноманітнихстресових іпатогенних чинників.
І. Латів показав, що високий рівень індивідуальної рухової активності, ЕЕГ-активації (посилення тета-ритма), а також метаболічних процесів (за показниками поглинання калорій, кисню, температури тіла іваги екскрементів) можуть формуватися під впливом живлення, який щуротримуєв чутливий період. Додаванняв їжу жирів, вуглеводів, соліведе до зростанняпоказників активності, а білки ікалій знижують їх. І. Латів називає це явище "дієтичним імпринтінгом".
Крім того, критичний період на ранніх етапах розвитку має важливезначення для первинної соціалізації у ссавців. Досліди Х. Харлоу, який під час критичного періоду містивмавп в ізоляції або зматірю-сурогатом (моделлю матері), показали відсутність первинної соціалізації, зміна зоосоціального поведінки тварин : порушення ігрової, статевої поведінки, відсутність прагнення до контактів.
Критичний період первинної соціалізаці