Geum.ru

Психология

  • 6161. Психология: от эпохи Возрождения до середины 19 века
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Начиная с Декарта, термины «тело» и «душа» наполняются новым содержанием. Под первым уже понимается автомат-система, организованная по законам механики. Во всех предшествующих теориях устройство организма мыслилось подобным любому другому неорганическому телу. Упорядочение этого состава возлагалось на душу. Декарт показал, что не только работа внутренних органов, но и поведение организма его взаимодействие с другими внешними телами не нуждается в душе, как организующем принципе. Оно нуждается только во внешних толчках и соответствующей материальной конструкции. Что касается сущности тела, то она, согласно Декарту, состоит в протяженности. Тело является протяженной субстанцией. Душа также является субстанцией, т. е. особой сущностью. Она состоит из непротяженных явлений сознания «мыслей». «Под словом мышление...пишет Декарт,я разумею все то, что происходит в нас таким образом, что мы воспринимаем его непосредственно сами собою; и поэтому не только понимать, желать, воображать, но также чувствовать означает здесь то же самое, что мыслить». Стало быть, к мьпплению отнесены не только традиционные интеллектуальные процессы (разум), но и ощущения, чувства, представления все, что осознается. Тем самым прежнее разграничение души на различные ее формы рациональную, сенситивную (чувствующую), движущую, растительную отклонялось. Единство души достигалось за счет сознания, перед внутренним взором которого все психические феномены равны.

  • 6162. Психология: Роль психологической службы в развитии учебной мотивации студента
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    В первую очередь наш интерес определяется тем, что формирование мотивации и ценностных ориентаций является неотъемлемой частью развития личности человека. В переходные, кризисные периоды развития возникают новые мотивы, новые ценностные ориентации, новые потребности и интересы, а на их основе перестраиваются и качества личности, характерные для предшествующего периода. Таким образом, мотивы, присущие данному возрасту выступают в качестве личностнообразующей системы и связаны с развитием самосознания, осознания положения собственного “Я” в системе общественных отношений. Как ценностные ориентации, так и мотивы относятся к важнейшим компонентам структуры личности, по степени сформированности которых можно судить об уровне сформированности личности.

    • В студенческом возрасте происходит преобразование мотивации, всей системы ценностных ориентаций, с одной стороны и интенсивное формирование специальных способностей с другой.
    • Для студенческого возраста характерно стремление к социальному сближению, поиск смысла жизни, построение жизненных планов, которые определяются объективными условиями и ценностными ориентациями личности. Проявляется ярко выраженное стремление к получению высшего образования, интересной работы. Усиливается установка на хорошие жизненные условия и материальную обеспеченность.
    • В период студенчества отмечается общая направленность студентов на свое будущее, и все настоящее выступает для них в сете этой новой направленности их личности. У них формируется собственное нравственное мировоззрение, моральное «Я», которое предполагает наличие устойчивой системы убеждений, не зависимых от внешних условий и давлений окружающих.
    • Эффективность учебного процесса в вузе в целом, прямо связана с тем, насколько высока мотивация овладения будущей профессией у студентов.
    • В студенческом возрасте важнейшим условием развития личности является общение. Общение на данном этапе развития личности является ведущим видом деятельности наряду с учебной деятельностью. В общении происходят основные новообразования.
  • 6163. Психології індивідуальних розбіжностей
    Информация пополнение в коллекции 03.03.2011

    Розрізняють три основних форми віртуальної реальності. Перша з них, імовірно, найбільш відома. Комплект для неї складається із шолома, постаченого маленькими Тв- Екранами й навушниками, і рукавички (у деяких системах замість її використовують джойстик, або "чарівну паличку"). Шолом і рукавичка пов'язані з комп'ютерами, запрограмованими спеціальними звуками й графікою, які міняються залежно від призначення системи: якщо вона використовується проектувальниками або архітекторами, те це будуть, імовірно, будови або панорами. Потрібні зображення, навіщо відтворюються на телеекранах усередині шолома. Для створення тривимірного ефекту кожний телеекран розташований під злегка відмінним кутом. Коли ви надягаєте шолом віртуальної реальності, образи на телеекранах цілком заповнять ваше поле зору, і ви поринете у віртуальний мир. А через навушники ви почуєте всі ті звуки, які відповідають видимим образам. І шолом, і рукавичка (або джойстик) оснащені спеціальними датчиками, які дозволяють комп'ютеру вловлювати всі рухи голови й рук. Коли ви повертаєте голову, щоб оглядітися по сторонах, комп'ютер змінює вашу крапку огляду - начебто ви фактично перебуваєте усередині зображення. Все відбувається в реальному часі (з тією же швидкістю й у той же момент, як якби відбувалося в реальному світі). Рукавичка дозволяє вам "торкати" віртуальні об'єкти й "брати" їх у руки. З її допомогою ви можете навіть міняти розташування віртуальних об'єктів.

  • 6164. Психологіна готовність дитини до навчання у школі
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.06.2010

     

    1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.
    2. Адаптація дитини до школи / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.
    3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования // Начальная школа. 2002. - 1. - С.101-104.
    4. Белопольская Н.Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. - Москва: Институт психологии РАН, 1993.
    5. Вальдамірова, О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.
    6. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.
    7. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.
    8. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.
    9. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.
    10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.
    11. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.
    12. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.
    13. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.
    14. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.
    15. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.
    16. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1986.
    17. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.
    18. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 2000. - 270 с.
    19. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.
    20. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
    21. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.
    22. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
    23. Мухина В.С. Возрастная психология. - М.: Академия, 1999. - 456 с.
    24. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997.
    25. Подготовка детей к школе в детском саду / Под ред. Ф.А. Сохина. - М.: Педагогика, 1978. - 160 с.
    26. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. - М., 2000.
    27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989.
    28. Ставицька С.О. Взаємозвязок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.
    29. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Методи підготовки фахівців до професійного спілкування". Книга І. - Черкаси - 1997. - с.109-119.
    30. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.
  • 6165. Психологічна готовність до шлюбу
    Дипломная работа пополнение в коллекции 26.10.2010

     

    1. Абульханова - Славская К.М. Стратегии жизни. - М.: 1991.
    2. Алешина Ю.Е., Гозман Л.Я., Дубовская Е.М. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений. - М.: Изд-во МГУ, 1987.
    3. Алешина Ю.Е.; Данилин К.В., Дубовская Е.М., Семейное и индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во МГУ, 1989.
    4. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. - М.: 1998.
    5. Афанасьева Т.М. Семья: Учеб. пособие для 9-10 кл. серед. шк. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение. 1988. - 285с.
    6. Батищев Г.О., Зайцева З.Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сімєю (методичні рекомендації) К.: А.Л.Д., 1996. - 100с.
    7. Барсукова С.Ю., Радаев В.В. Легенда о гендере: Принципы распределения труда между супругами в современной городской семье // Мир России. - 2000. - № 4. - С.65-103.
    8. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб,: Прайм-Еврознак, 2001. - С.123-160.
    9. Бендлер Р., ГриндерДж., Сатир В. Семейная терапия и НЛП. - М.: Изд-во Ин-та общегуманитар. исслед., 1999.
    10. Ветек К. Проблемы супружеского благополучия. - М.: Прогресс, 1988. - 198с.
    11. Витакер К., Бамберри В. Тонны с семьей: Семейная терапия: символический подход, основанный на личностном опыте, - М.: Б. И,, 1997.
    12. Владин В.З., Капустин Д.З. Интимный мир семьи. - Минск." Вышейшая школа", 1983. - 111с.
    13. Воронина О.А., Клименкова Т.А. Гендер и культура // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / Под ред. З.А. Хоткшюй. - М., 1992. - С.10-22.
    14. Голод С.И. Семья и брак: историко-социологический анализ. - СПб.: 1998.
    15. Гозман Л.Я. Процессы межличностного восприятия в семье / Под ред. Г.М. Андреевой. А.И. Донцова // Межличностное восприятие в группе. - М.: Изд-во МГУ" 1981.
    16. Грамматика супружеского общения // Семья. - 1988. - 15 июля. - № 24. - С.11.
    17. Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности. - М.: Политиздат, 1991. - 320 с.
    18. Гаврилица О.А. Чувство вины у работающей женщины // Вопросы психологии. - 1998. - № 4.
    19. Гребенников И.В. основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1991. - 158с.
    20. Гендерные аспекты психологии и психотерапии современного супружества / Немцов А.А. Семья в системе жизненных ценностей студенческой молодежи
    21. Давыдова М.А., Агапова И.А. Как преодолеть одиночество. - М.: Рольф, 2001. - 288 с.
    22. Дементьева И.Ф. Первые годы брака. Проблемы становления молодой семьи. - М.: Наука, 1991. - 110с.
    23. Джеймс М. Брак и любовь. - М.: 1985 С.36 - 62.
    24. Дудченко О. у Ясная Л., Дейнз Ш. Работа женщины и семья // Семья на пороге третьего тысячелетия. - М., 1995. - С.129-145.
    25. Дружинин В.Н. Психология семьи. - Екатеринбург, 2000.
    26. Журбицька Т.С. Молода сімя. - К.: 1985. - 101с.
    27. Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе. (конец 18-20 вв.). М.: 1997. С.71.
    28. Зацепин В.И. О жизни супружеской. М., 1986. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни. М., 1991.
    29. Іванова Л.М. Доля молодої сімї. - М.: 1989. - 192с.
    30. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб.: Питер, 2002. - 544с.
    31. Куприянчик Л.Л. Психология любви. Донецк, 1998.
    32. Лисовский В.Т. Любовь и нравственность. Л., 1985.
    33. Карлсон А. Вперед к прошлому: перестройка семейной жизни в постсоциалистической Швеции // Вестн. МГУ. - 1995. - Ш 2. - С.84-92. - Сер.18. Социология и психология.
    34. Кован Ф.А., Кован К.П. Взаимоотношения в супружеской паре, стиль родительского поведения и развитие трехлетнего ребенка // Вопр. психологии. - 1988. - №4. - С. 110-118, Казаков А.П. Экономические и психологические проблемы семьи. - М.: Мысль, 1989. - 157с.
    35. Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Реана, Л.А. Коростылевой. Вып. 2. - СПб., 1998.
    36. Ковалев С.В. Психологія сімейних відносин. - М.: 1987. - 433с.
    37. Котырло В.К. Молодой семье о воспитании детей. - К.: 1981 - 48с.
    38. Книга молодой семьи. - Л.: 1990. - 203с.
    39. Кон И.С. Введение в сексологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Олимп, ИНФРА, 1999.
    40. Кон И.С. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире // Введение в гендерные исследования: Учебное пособие. Ч.I / Под ред. И.А. Жеребкиной. - Харьков: ХЦГИ; СПб.: Алетейя, 2001. - С.562-605.
    41. Кон И.С. Родители и дети // Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - С.16-19
    42. Кон И.С. В поисках себя. - М.: 1984. - С 208.
    43. Кон И.С. психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с. - (Психол. наука - школе).
    44. Калинин С.И. Компьютерная обработка данных для психологов / Под науч. ред. А.Л. Тулупьева. СПб.: "Речь", 2002. - 134с.
    45. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: 1987. - 433с.
    46. Круглов Б.С. Правовое сознание как элемент психологической подготовки молодежи к семейной жизни. // Вопросы психологии. №4.1986. С.63-68.
    47. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты, опросники, ролевые игры: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. -143с.
    48. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. Материалы к курсу "Этика и психология семейной жизни": Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 208
    49. Кратохвал С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. - М.: Медицина, 1991.
    50. Казаков А.П. Экономические и психологические проблемы семьи. - М.: 1986. - 123с.
    51. Кроник А., Кроник Е. В главных ролях: вы, мы, он, ты, я. - М.: Мысль, 1986. - 206с.
    52. Кочарян Г., Кочарян А. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. - М.: Медицина, 1994. - 198с.
    53. Красовский Б.П. Анализ брачных объявлений (самооценка и требования к партнеру)
    54. Куприянчик Л.Л. Психология любви. - Донецк, 1998. С.51.
    55. Ларю Дж. Секс в Библии. - М.: 1995. С.56.
    56. Личко А.Е. Подростковая психотерапия. - 2-е изд. - Л.: Медицина, 1985.
    57. М. ЛэнгР.Д. Расколотое "Я: антипсихиатрия. - М.: Академия; СПб.: Белый кролик, 1995.
    58. Мягер В, К. Семейная психотерапия при нервных и психогенных заболеваниях. - Л.: Изд-во ЛНИПсихоневр. ин-та им. В.М. Бехтерева, 1978.
    59. Меншутин В.П. Помощь молодой семье. - М.: 1987. - 203с.
    60. Молодь України: для неї і про неї. - К.: 1993. - 106с.
    61. Молодая семья / Сост.В.И. Зацепин и др. - К.: 1991. - 314с.
    62. Мы и наша семья. Книга для молодых супругов. Сборник / Сост. В. Зацепин, В. Цымбалюк. - М.: 1989. - 416с.
    63. Меньшутин В.П. Помощь молодой семье. - М.: 1987. - 203с.
    64. Настольная книга молодых родителей. /Сост.В.З. Солоухин - Минск.: 1990. - 263с.
    65. Николаева Е., Купчик В.П., Сафонова А.И. Зависимость эмоциональных реакций человека от негативних переживаний в детстве // Психол. журн. - 1996. - Т, 17. - № 3. - С.92-98.
    66. Овчинникова Е.Г. К вопросу о равноправии женщин России: декларация и реальность // Тендерные исследования в гуманитарных науках: современные подходы: Материалы Международной научной конференции в Иваново, 15-16 сентября 2000 г., Ч. II. - Ива ново: Юнона, 2000. - С.149-153.
    67. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт. - М.: Семья, 1993.
    68. Психолого-педагогические проблемы воспитания детей в семье и подготовки молодежи к семейной жизни: Сб. науч. трудов / Под. ред. И.В. Дубровиной. - М., 1980. - 164 с.
    69. Панкова Л.М. У порога семейной жизни: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991 -144с.
    70. Развитие личности ребенка: Пер. с англ. / Под ред.А. Фонарева. - М.: Прогресс, 1987. - С.90-211
    71. Райгородский Д.Я. Учебное пособие по психологии семейных отношений. Для факультетов: психологических, медицинских и социальной работы. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ", 2004. - 736 с.
    72. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ", 1998 - 672 с.
    73. Ризниченко Г.Ю. Ассоциация "женщины в науке и образовании" // Общественные науки и современность. - 2000. - № 4. - С.188.
    74. Сысенко В.А. Молодежь вступает в брак. М., 1986.
    75. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ. - М.: Эксмо-Пресс, 2000.
    76. Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М.: Педагогика, 1989.
    77. Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалево, В.В., Столина. - М.: Педагогика, 1989. - С.85-202.
    78. Семья и молодежь: профилактика отклоняющегося поведения / В.А. Балцевич, С.Н. Буров, А.К. Воднева и др. - Минск: Университетское, 1989.
    79. Столин В.В., Шмелев А.Г. Семейные трудности: какие и почему? Задание для самоанализа // Семья и школа. - 1985. - № 3. - С.18-21.
    80. Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. М., 1996
    81. Трухин И.А. Будущему семьянину. Киев, 1987.
    82. Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990.
    83. Психологічна допомога сім'ї: Посіб. /За ред. 3.Г. Юсарчук. - К.: Вид-во Ін-ту соціол. НАН Украни, 1988.
    84. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. - СПб.: Питер, 2003 - 479с.
    85. Павлова Т.А. Особенности осознания студентами ценностей и проблем (ситуаций) семейной жизни - Брянский государственных университет.
    86. Постовий В.Г. Сучасна сімя і її педагогіка. - К.: 1994. - 63с.
    87. Русский православный обряд венчания. М.: 1996. С.62.
    88. Соціальна підтримка молодої сімї // Зб. інформ. теорет. та метод. Матеріалів для працівників соц. служб для молоді. Вип. 1. - К.: Академпрес, 1994. - 141с.
    89. Соціальна робота з молодою сімєю. Вип.2. - 1995. - 97с.
    90. Сатир В. Как строить себя и свою семью. - М.: Педагогика-Пресс, 1992. - 191с.
    91. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: 1989.
    92. Сысенко В.А. Устойчивость брака: Проблемы, факторы, условия. - М.: 1981.
    93. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Киев.: 1975. - С.212.
    94. Семейное воспитание. Краткий словарь / Сост. И.В. Гребенников, Л.В. Ковинько. - М: 1990. - 319с.
    95. Семья: Социально-психологические и этические проблемы: Справочник. -К.: 1989. -252с.
    96. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: 1978. - 263с.
    97. Сухомлинский В.А. Мудрость родительской любви. /Сост.А.И. Сухомлинская. - М.: 1988. - 303с.
    98. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: 1983. - 208с.
    99. Сизанов А.Н. Подготовка подростков к семейной жизни. - Минск.: 1989. - 112с.
    100. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. - СПб.: ООО "Речь", 2000. - 350с.
    101. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. - М.: 1987. - 109с.
    102. Трухін І.А. Майбутньому сімянину. - К.: 1987. - 231с.
    103. Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. - М.: 1996. С.91.
    104. Тимощенко Л.Н. Воспитание старшеклассниц: Кн. для учителя. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1990. - 191 с.
    105. Ушинський К.Д. Про сімейне виховання. - К.: 1974. - 151с.
    106. Ходаков Н.М. Молодым супругам. - М.: 1993. - 109с.
    107. Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. - М.: 1986. - 96с
    108. Школа молодих батьків. / Т. Алєксєєнко, В. Постовий. - К.: 1991. - 203с.
    109. Юнда И.Ф. Гармония и дисгармония в супружестве. - М.: Знание, 1983. - 96с.
    110. Юнда И.Ф. Сексологические аспекты нравственно - гигиенического воспитания и брачно - семейной гармонии. - Киев.: 1990. - 145с.
    111. Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Социально - психологические и медико - биологические основы семейной жизни. - Киев.: 1990. - 239с.
    112. Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Как стать счастливым в браке - К.: Украинский центр психотерапии, 1991. - 97 с.
    113. Хеллингер Б. Порядки любви: Разрешение семейно-системных конфликтов и противоречий. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001. - 400 с.
    114. Херсонский Б.Г., Дворяк С.В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. - К.: "Здоровья", 1991. - 190 с.
    115. Харчев А.Г. Брак и семья. - М.: 1979. С.66. Цит. по: Женщина: Монография. Кн.1. Сыктывкар - Киров, 1995. С.571.
    116. Фрейд 3. Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1990.
    117. Филюкова Л.Ф. Современная молодая семья. - Минск: наука и техника, 1986. - 48с.
    118. Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени. - М.: 1996. С.290 - 305
    119. Шапиро Б.Ю. От знакомства к браку. М., 1990.
    120. Уэдделл М. Семья и ее динамика. // Семейная психотерапия. - СПб.: 2000.
    121. Эйдемиллер Э.Г. Методы семейной диагностики и психотерапии. - М.; СПб.: Фолиум, 1996.
    122. Эйдемилпер Э.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. - СПб.: Питер, 1999.
    123. Этика и психология семейной жизни: - М, 1986. - 31 с.
    124. Юферева Т.И. Формирование представлений подростков о мужественности-женственности как одно из условий подготовки молодежи к семейной жизни // Психолого-педагогические проблемы воспитания детей в семье и подготовки молодежи к семейной жизни: Сб. науч. тр. /Под. ред. И.В. Дубровиной. - М., 1980. - С.92 - 106.
    125. Янкова З.А. Мужчины и женщины в семье. - М.: 1983 - 80с.
  • 6166. Психологічна діагностика здібностей
    Контрольная работа пополнение в коллекции 28.01.2010

    При інтепретації отриманих у дослідженні даних був випробуваний новий критерій. У традиційному тестуванні при оцінці результатів за точку відліку приймалася статистична норма, одержувана на основі емпіричних досліджень вибірок випробуваних, що відрізняються по соціально-економічних ознаках. На суперечливість такого рішення не разом вказував у своїх роботах К. М. Гуревич, що відзначав, що критерій порівняння по нормах, отриманим шляхом неправомірного об'єднання різних вибірок, ігнорує вплив різноманітних умов онтогенезу на розумовий розвиток людей. Ці умови різноманітні й у першу чергу включають умови навчання. Крім того, саме уявлення тестових даних у виді балів, кривих розподіли утрудняє якісний аналіз тест і впливу різних умов на розвиток дитини. Критикуючи застосування норми в якості критерію розвитку, К. М. Гуревич пише: «... норма характеризує вибірку або популяцію, але не розкриває дійсних і звичайних, тобто нормальних, вимог до людини як сформованому або члену товариства , що укладається. Імманентно властивій даній вибірці статистична норма по тим або іншим причинам може не збігатися з нормальними вимогами до нього. Але ці вимоги зовсім не випадкові, вони спираються на суспільну практику і випливають із неї». У якості критерію, орієнтуючись на який можна порівнювати дані тестового обстеження, К. М. Гуревич пропонує використовувати так називаний соціально-психологічний норматив (СПН). У стиснутому виді СПН можна визначити як систему вимог, котру спільність пред'являє кожному з його членів. Щоб не бути відірваним від існуючої поза його спільністю, людина повинна опанувати тими вимогами, що до нього подаються, причому процес цей є активним - кожний ринеться зайняти визначене місце у своїй соціальній спільності і свідомо здійснюють цей процес прилучення до свого класу, групі. Ці вимоги і можуть складати утримання соціально-психологічних нормативів, що є, по суті, ідеальною моделлю вимог соціальної спільності до особистості. Отже, оцінка результатів тестування повинна проводитися по ступені близькості до СПН, що диференціюється в освітньо-вікових межах;

  • 6167. Психологічна діагностика особистості з девіаціями поведінки
    Информация пополнение в коллекции 04.02.2011

    Психологічна допомога особистості з девіантною поведінкою передбачає, насамперед, її психологічну діагностику, що має на меті встановити як різновид девіантної поведінки особистості, так і чинники, що зумовили такий стан речей. Слід зауважити, що традиційно причини девіантної поведінки шукають, виявляючи особливості сімейного оточення, роботи школи чи трудового колективу, впливу неформального оточення. Не заперечуючи важливості аналізу цих чинників, у психологічній діагностиці слід, насамперед, зосередити ся на власне психологічних проявах девіантної поведінки. Наприклад, не просто лише зафіксувати участь особистості в певному неформальному угрупованні, а й виявити, які саме потреби вона задовольняє при цьому (прагнення самоствердитися або відчути захищеність в групі), виявити шлях, що призвів до цієї групи, суб'єктивне ставлення до себе, до своєї поведінки, довкілля, чіткість і реалістичність усвідомлення себе і свого оточення тощо. Якщо, скажімо, зафіксовано зловживання алкоголем, то обов'язково слід визначити, наскільки вживання спиртного пов'язане з особливостями виховання, проблемами соціальної адаптації і мотивами поведінки; встановити, з якого віку людина почала вживати спиртні напої і за яких обставин, чи виявляє вона власну ініціативу у вживанні напоїв, який з психологічних компонентів сп'яніння приваблює людину, які по треби вона при цьому задовольняє, чи існує фізична і психічна залежність від алкоголю тощо.

  • 6168. Психологічна структура особистості
    Курсовой проект пополнение в коллекции 23.03.2010

    Розглянемо набір таких рис, які, на думку Р. Мейлі, досить повно характеризують особу:

    1. Упевненість в собі невпевненість.
    2. Інтелектуальність (аналітична) обмеженість (відсутність розвиненої уяви).
    3. Зрілість розуму непослідовність, алогічність.
    4. Розсудливість, стриманість, стійкість суєтність, схильність впливу.
    5. Спокій (самовладання) невротичность (нервозність).
    6. М'якість черствість, цинізм.
    7. Доброта, терпимість, ненав'язливість егоїзм, свавілля.
    8. Дружелюбність, поступливість, гнучкість ригідність, тираничность, мстивість.
    9. Добросердя, м'якість злісність, черствість.
    10. Реалізм аутизм.
    11. Сила волі безвілля.
    12. Сумлінність, порядність недобросовісна, непорядність.
    13. Послідовність, дисципліна розуму непослідовність, розкиданість.
    14. Упевненість невпевненість.
    15. Дорослість інфантилізм.
    16. Тактовність нетактовність.
    17. Відвертість (контактність) замкнутість (відокремленість).
    18. Веселість грустность.
    19. Зачарованість розчарованість.
    20. Товариськість нетовариськість.
    21. Активність пасивність.
    22. Самостійність конформність.
    23. Експресивність стриманість.
    24. Різноманітність інтересів вузькість інтересів.
    25. Чутливість холодність.
    26. Серйозність легковажність.
    27. Чесність брехливість.
    28. Агресивність доброта.
    29. Бадьорість веселість.
    30. Оптимізм песимізм.
    31. Сміливість боязкість.
    32. Щедрість скупість.
    33. Незалежність залежність.
  • 6169. Психологічна сутність психопатії
    Информация пополнение в коллекции 02.12.2010

    Психопатії виникають на основі взаємодії природженої або рано придбаної біологічної неповноцінності нервової системи і впливу зовнішнього середовища. Проте впливу зовнішніх чинників для утворення психопатії недостатньо. Від нормального характеру, на який наклало відбиток неправильне виховання або педагогічна занедбаність, психопатія відрізняється в її основі неповноцінністю нервової системи. Відхилення в поведінці ще не дають підстави зараховувати людину до психопатичних осіб. Психопатіям не властива прогредієнтність з розвитком недоумства і дефекту особистості. Слід також відрізняти психопатії від психопатоподібних станів після черепномозкової травми, інфекційних захворювань, інтоксикацій ЦНС, ендокринопатій та ін. Основним диференціально-діагностичним критерієм повинно служити те, що до появи психопатоподібних змін при тих або інших захворюваннях розвиток особистості був нормальним. На відміну від неврозів при психопатії патологічні риси вдачі визначають всю психічну подобу.

  • 6170. Психологічна характеристика сюжетно-рольової гри молодшого (середнього, старшого) дошкільника
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.03.2011

     

    1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: Просвещение, 1987.
    2. Буре Р.С. Воспитание в процессе обучения на занятиях в детском саду. М.: Педагогика, 1981.
    3. Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка. М., 1994.
    4. Воспитание дошкольника в семье: Вопросы теории и методики /Под ред. Т.А.Марковой. М., 1979.
    5. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Вопросы психологии. 1996. №6.
    6. Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б., Запорожец А.В. К анализу теории Ж.Пиаже о развитии детского мышления. Послесловие к книге Д.Флейвелла "Генетическая психология Ж.Пиаже". М., 1967.
    7. Доронова Т.Н., Якобсон С.Г. Обучение детей 2-4 лет рисованию, лепке, аппликации в игре. М., 1992.
    8. Зеньковский В.В. Психология детства. М., 1995 г.
    9. Казакова Т.Г. Развивайте у дошкольников творчество. М., 1984.
    10. Люблинская А.А. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1971.
    11. Михайленко Н.Я. Педагогические принципы организации сюжетной игры. //Дошкольное воспитание. 1989. - № 4.
    12. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М.: Тривола,1995.
    13. Особенности психологического развития детей 6-7летнего возраста. /Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. М., 1988.
    14. Пидкасистый П.И. «Технология игры в обучении» М.Просвещение, 1992г.
    15. Шадрина А.А. Детские народные игры. Якутск, 1990.
    16. Экки Л. Театрально-игровая деятельность. //Дошкольное воспитание. 1991, - № 7.
    17. Эльконин А.Б. Детская психология. М.: Просвещение, 1960.
    18. Эльконин Д.Б. Детская психология. М.: Учпедгиз, 1960.
    19. Эльконин Д.Б. Психология игры. М.: Педагогика, 1978.
    20. Эмоциональное развитие дошкольника /Под ред. А.Д.Кошелевой. М.: Просвещение, 1985.
  • 6171. Психологічне консультування
    Контрольная работа пополнение в коллекции 04.03.2011

    Іншим варіантом невдалого самоконтролю, як згадувалось, є схильність до домінування, придирлива критичність. Людина важко вживається, особливо в сім'ї. Неможливість повністю контролювати інших людей збуджує злість, котра в міжособистісних стосунках проявляється як ірраціональна тиранія. У консультуванні обсессивна особистість цього типу як самозахист використонуг напад, наприклад, пояснює консультанту, що він повинен говорити, коментує його дії, робить зауваження з приводу його поведінки під час конкретної зустрічі або взагалі може прочитати «коротку лекцію» про консультування. Консультант відчуває пряму загрозу своїй професійній компетентності і як правило, сердиться. Одначе досвідчений консультант розуміє психологічну реальність, приховану за такими діями. Клієнт не прагне образити консультанта, а намагається таким способом взяти під контроль свою тривогу і захиститись від допомоги, котра може становити для нього не меншу небезпеку, ніж його проблеми.

  • 6172. Психологічне консультування при розлученні
    Информация пополнение в коллекции 25.05.2010

    Вдалося з`ясувати, що сприйняття здоров`я залежно від віку впливає на роботу. За даними „Огляду жіночого здоров`я” (Observatorio de la Salud de la Mujer), в 2003 році 21,7% чоловіків заявили, що їхня діяльність піддається обмеженням більше 10 днів на рік, серед жінок так відповіли більше 25,9% опитаних. Дані показують, що трудова активність жінок частіше піддається обмеженням внаслідок віку, але також жінки набагато частіше за чоловіків відсутні на робочому місці незалежно від віку. Гарсія Кальвенте вважає, що обидва гендерні стереотипи грають негативну роль як для чоловіків, так і для жінок. Виснажені жінки середнього і літнього віку, кажучи про своє здоров`я, роблять акцент на втомі. Вони представляють різнорідну групу: жінки, що піклуються про когось, що знаходиться під їхньою опікою, жінки з подвійним робочим днем або важкими умовами праці, що перетворює їхнє життя на замкнуте коло, оскільки воно забирає їхній вільний час і безперервно вимотує їх. Витривалі чоловіки, кажучи про своє здоров`я, згадують „надлишки споживаних субстанцій і життєву модель, сконцентровану навколо роботи”.

  • 6173. Психологічне консультування тривожних клієнтів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 17.10.2010

    Консультуючи тривожних клієнтів, важливо знати не тільки способи, якими вони маскують свою тривожність, але і засоби, за допомогою яких прагнуть позбавитися від неприємної дії тривожності. Цими засобами служать механізми психологічного захисту, які вперше описали S. Freud. Механізми функціонують автоматично, на несвідомому рівні. Використання захисних механізмів для зменшення тривожності не представляє патології, поки не стає утрируваним і не починає спотворювати розуміння реальності і обмежувати гнучкість поведінки. Описано багато механізмів психологічного захисту. Охарактеризуємо коротко основні з них:

    1. Витіснення. Це процес мимовільного усунення в несвідоме неприйнятних думок, спонук або відчуттів. Freud| детально описав захисний механізм того, що мотивованого забуває. Він грає істотну роль у формуванні симптомів. Коли дія цього механізму для зменшення тривожності виявляється недостатньою, підключаються інші захисні механізми, що дозволяють витисненому матеріалу усвідомлюватися в спотвореному вигляді. Найбільш широко відомо дві комбінації захисних механізмів:
    2. витіснення + зсув. Ця комбінація сприяє виникненню фобических реакцій. Наприклад, нав'язливий страх матери, що маленька дочка захворіє важкою хворобою, є захистом проти ворожості до дитини, що поєднує механізми витіснення і зсуву;
    3. витіснення + конверсія (соматичне символізування). Ця комбінація утворює основу істеричних реакцій.
    4. Регресія. За допомогою цього механізму здійснюється неусвідомлене сходження на раніший рівень пристосування, що дозволяє задовольняти бажання. Регресія може бути частковою, повною або символічною. Більшість емоційних проблем мають регресивні риси. У нормі регресія виявляється в іграх, в реакціях на неприємні події (наприклад, при народженні другої дитини малюк первісток перестає користуватися туалетом, починає просити соску і тому подібне), в ситуаціях підвищеної відповідальності, при захворюваннях (хворий вимагає підвищеної уваги і опіки). У патологічних формах регресія виявляється при психічних хворобах, особливо при шизофренії.
    5. Проекція. Це механізм віднесення до іншої особи|обличчя,лиця| або об'єкту думок, відчуттів, мотивів і бажань, які на свідомому рівні індивід у себе відкидає. Нечіткі форми проекції виявляються в повсякденному житті. Багато хто з нас абсолютно некритичний до своїх недоліків і з легкістю помічають їх тільки у інших. Ми схильні винити що оточують у власних бідах. Проекція буває і шкідливою, тому що|бо| приводить| до помилкової інтерпретації реальності. Цей механізм часто спрацьовує у|біля,в| незрілих і ранимих осіб. У випадках патології проекція приводить до галюцинацій і марення, коли втрачається здібність відрізняти фантазії від реальності.
    6. Інтроєкция. Це символічна интернализация (включення) людини або об'єкту. Дія механізму протилежна проекції. Інтроєкция виконує дуже важливу роль в ранньому розвитку особи, оскільки на її основі засвоюються батьківські цінності і ідеали. Механізм актуалізується під час трауру, при втраті близької людини. За допомогою интроекции усуваються відмінності між об'єктами любові і власною особою. Деколи замість озлобленості або агресії по відношенню до інших людей принизливі спонуки перетворюються на самокритику, самообесценивание, тому що відбулася интроекция обвинуваченого. Таке часто зустрічається при депресії.
    7. Раціоналізація. Це захисний механізм, реабілітовуючий думки, відчуття, поведінку, які насправді неприйнятні. Раціоналізація найпоширеніший механізм психологічного захисту, тому що наша поведінка визначається безліччю чинників, і коли ми пояснюємо його найбільш прийнятними для себе мотивами, то раціоналізували. Несвідомий механізм раціоналізації не слід змішувати з навмисними брехнею, обманом або удаванням. Раціоналізація допомагає зберігати самоповагу, уникнути відповідальності і провини. У будь-якій раціоналізації є хоч би мінімальна кількість правди, проте|однак| в ній більше самообману, тому вона і небезпечна.
    8. Інтелектуалізація. Цей захисний механізм припускає перебільшене використання інтелектуальних ресурсів в цілях усунення емоційних переживань і відчуттів. Інтелектуалізація тісно пов'язана з раціоналізацією і підміняє переживання відчуттів роздумами про них (наприклад, замість реальної любові розмови про любов).
    9. Компенсація. Це несвідома спроба подолання реальних і уявних недоліків. Компенсаторна поведінка універсальна, оскільки досягнення статусу є важливою потребою майже всіх людей. Компенсація може бути соціальне прийнятною (сліпою стає знаменитим музикантом) і неприйнятною (компенсація низького зростання прагненням до влади і агресивністю; компенсація інвалідності грубістю і конфліктністю). Ще виділяють пряму компенсацію (прагнення до успіху в свідомо програшній області) і непряму компенсацію (прагнення утвердить себе в іншій сфері).
    10. Реактивне формування. Цей захисний механізм підміняє неприйнятні для усвідомлення спонуки гіпертрофованими, протилежними тенденціями. Захист носить двуступенчатый характер. Спочатку витісняється неприйнятне бажання, а потім посилюється його антитеза. Наприклад, перебільшена опіка може маскувати відчуття відкидання, перебільшена солодкувата і ввічлива поведінка може приховувати ворожість і тому подібне
    11. Заперечення. Це механізм відкидання думок, відчуттів, бажань, потреб або реальності, які неприйнятні на свідомому рівні. Поведінка таке, немов проблеми не існує. Примітивний механізм заперечення більшою мірою характерний для дітей (якщо заховати голову під ковдрою, то реальність перестане існувати). Дорослі часто використовують заперечення у випадках кризових ситуацій (невиліковна хвороба, наближення смерті, втрата близької людини і тому подібне).
    12. Зсув. Це механізм напряму емоцій від одного об'єкту до прийнятнішої заміни. Наприклад, зсув агресивних відчуттів від працедавця на членів сім'ї або інші об'єкти. Зсув виявляється при фобических реакціях, коли тривожність від прихованого в несвідомому конфлікту переноситься на зовнішній об'єкт.
  • 6174. Психологічний аналіз конфліктних ситуацій у молодших школярів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.06.2010

     

    1. Авксентьев В.А. Конфликтология. - М.: Инфра-М, 1996;
    2. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 208 с.;
    3. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.25-32;
    4. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей Рідна школа. - 1997. - № 5. - С.40-43;
    5. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100;
    6. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. - С.18-20;
    7. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм поведінки школярів Рідна школа. - 1997. - № 11. - С.61-62;
    8. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності його учнів Початкова школа. - 1997. - № 12. - С.53-55;
    9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968;
    10. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - М., 1989;
    11. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. - Спб.: Речь, 2001;
    12. Вікова психологія /за ред.Г.С. Костюка. - К., 1976;
    13. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. - Мн.: Университетское, 2002. - 318с.;
    14. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. - Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;
    15. Выготский Л. C. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1981-1985. - Т.2:
    16. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2003. - 464 с.;
    17. Заброцький М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001;
    18. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. - Київ, 2000;
    19. Захаров А.И. Неврози у детей. - Спб.: Дельта, 1996;
    20. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. - Спб.: Союз, Лениздат, 2000;
    21. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. - М.: Айрис пресс, 2006;
    22. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996;
    23. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. - Спб., 1999;
    24. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 176 с.;
    25. Кон И.С. Открытие "Я". - М., 1989;
    26. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. - М., 1992. - 498с.;
    27. Костюк Г.С. Психологія. - К., 1968;
    28. Крысько В.Г. Психология и педагогика. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 368с.;
    29. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 688с.;
    30. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). - СПб.: Речь, 2005. - 224с.;
    31. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 576с.;
    32. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 496с.;
    33. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. - М.; Изд-во Моск. ун-та, 1977;
    34. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. - М.: Академический Проект, 2002. - 256с.;
    35. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: у 2-х т. / М.Й. Боришевський, М.І. Алексеєва, В.В. Антоненко та ін. За заг. ред. М.Й. Боришевського. - К., 2001. - т.2. - с.120-139;
    36. Психология. / А.А. Крылова. - М.: ПБОЮЛ, 2001. - 584с.;
    37. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.;
    38. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 384с.;
    39. Самооценка форм агрессивного поведения (модифицированный вариант Басса - Дарки) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. - C.387-388;
    40. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. - М.: Академия, 2001. - 600с.;
    41. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. - 928с.;
    42. Тест описания поведения К. Томаса (адаптация Н.В. Гришиной) // Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2т. - М., 2001. - Т.2. С.69-77.
  • 6175. Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 02.12.2010

     

    1. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. М.: Просвещение, 1967. 300с.
    2. Вольперт И.Е. Воспитание памяти. Ленинград, 1956. 30с.
    3. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. Информ.-метод. Пособие к курсу «Психология человека». М.: Педагогическое общество России. 1999.-276с.
    4. Голубева, Индивидуальные особенности памяти человека. М.: «Педагогіка». 1980г.-345c.
    5. Д. Лапп Улучшения памяти в любом возрасте. Перс. Фр. М.: Мир 1993г.-564c.
    6. Добровольська Л. Розвиток пам´яті та уяви // Початкова освіта. 1999. №11.
    7. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О.В. Пам´ять важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. 1994. №4.
    8. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. 1999. №4.
    9. Заика Е.В. Развиваем память // Журнал для батьків. 1999. № 1.
    10. Зайцев В. Помогите слабым! Как развить память у первоклассника // Учительская газета. 1998. № 13.
    11. Занков Л.В. Память. М.: Учпедгиз, 1949. 167с.
    12. Ипполитов Ф.В. Память школьника. М.: Знание, 1978. 48с.
    13. Каменская Б.И., Венн А.М. Память человека. М.: «Наука». 1973г.-323c.
    14. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986г.-567c.
    15. Лурия А.Р. Внимание и память. М., 1975.-521c.
    16. Лурия А.Р. Маленькая книга о большой памяти. М.: МГУ, 1968г.-240c.
    17. Лядиус А.Р. Память в процесе розвития. М. 1990г.
    18. Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2001-675c.
    19. Мясоїд П.А. Загальна психологія: навчальний посібник К.: Вища школа., 1998 479с.
    20. Немов Р.С. Психологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. В 3 книгах. Книга 1. загальні основи психології. Переклад на українську. Рівне: «Вертекс», 2002. 576с.
    21. Обучение и развитие. Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л.В. Занкова. М., 1975-387c.
    22. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. М., 1977-545c.
    23. Овчаренко К.С. Як розвивати пам´ять, мислення і розумові сили дитини // Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. Миколаїв, 1998. 120с.
    24. Особенности обучения и психического развития школьников / Под ред. И.В. Дубровиной, Б.С. Круглова. М.: Педагогіка, 1988. 192с.
    25. Пашукова Т.І. , Допіра А.І., Дьяконов Г.В., Практикум із загальної психології/за редакцією Т.І. Пашукової, К.: т-во «Знання», 2000р. 204с.
    26. Пекелис В. Д. Твои возможности, человек. М.: Знание, 1984. 272с.
    27. Петровский А. В. Значение и роль психологии в учебном процессе педагогического вуза. // Вопросы психологии. 1971. № 2.
    28. Підласий І. П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. 1995. № 2.
    29. Психология. Учебник /под ред. А.А. Крилова. М.: Проспект,1999-584с.
    30. Психологічна енциклопедія: Автор упорядник О. Степанова. К.: Академвидав,2006 424с.
    31. Психологія: Підручник/ за ред. Ю. Трофімова. К.: Либідь, 1999 -558с.
    32. Розанов С.И. Память в психологии из «Большой Российской Энциклопедии», 2001-354c.
    33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи СПб.: ЗАО Издательство «Питер», 1994 720с.
    34. Станиславский К. С. Работа над собой в творческом процессе переживания. Собр. Соч., Т. 11. М., 1954-278c.
    35. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов Н/Д. Издательство «Феникс»,1997 736с.
    36. Хофман И. Активная память. М.: Прогресс, 1986. 309с.
    37. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. М.: Педагогика, 1982. 96с.
  • 6176. Психологічний аналіз причин та шляхів корекції девіантної поведінки особи
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.06.2010

     

    1. Аддиктивное состояние человека: Учеб. пособие / С.В. Дремов, А.М. Уразаев, Н.Л. Мамышева. - Томск: Изд-во Томск. пед. ун-та, 2000. - 90 с.;
    2. Андреев Н.А. Асоциальное поведение несовершеннолетних. - Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2001. - 153 с.;
    3. Антонова-Турченко А.Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие. - К., 1997. - 312 с.;
    4. Апетик Н.М. та ін. Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями. - Чернівці: Рута, 2000. - 41 с.;
    5. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки. - К.: МАУП, 2006.;
    6. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2000. - 538 с.;
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 1999. - 352 с.;
    8. Гилинский Я.И. Девиантность, преступность и социальный контроль. Избранные статьи. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004;
    9. Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.: Генезис, 2002. - 573 с.;
    10. Девиантное поведение детей и подростков: проблемы и пути их решения / Под ред.В.А. Никитина. - М.: Союз, 1996;
    11. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навч. посіб. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2000. - 156 с.;
    12. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2006. - 288 с.;
    13. Козубовська І.В., Товканець Г.В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. - Ужгород: Патент, 1998. - 195 с.;
    14. Клейберг Ю.А. Социальные нормы и отклонения. 2-е изд., доп. - М.: Вита-Пресс, 1997;
    15. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 160 с.;
    16. Клейберг Ю.А. Психология девиантного (отклоняющегося) поведения. // Вопросы психологии. - N5. - 1998. - С.141-150;
    17. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. - К.: ВПУ Київ. у-нт, 2002. - 308 с.;
    18. Немченко С.Г. Асертивні права особистості. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: Методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2004. 86 с.;
    19. Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції: актуальність проблеми // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2005. С.98-102;
    20. Немченко С.Г. Індивідуально-орієнтований напрямок психологічної корекції девіантної поведінки акцентуйованих підлітків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць - Київ-Запоріжжя. 2003. Вип.29. С.216-220;
    21. Немченко С.Г. Модель та критерії подолання девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. - Бердянськ: БДПУ, 2004. С.84-90;
    22. Немченко С.Г. Основні етапи вивчення проблеми корекції девіантної поведінки. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки // Збірник наукових праць. Вип.29. Київ-Запоріжжя. 2003. С.183-187;
    23. Немченко С.Г. Особистісна модель та критерії девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Психологічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    24. Немченко С.Г. Особистісно-орієнтований підхід до педагогічної корекції поведінки акцентуйованих-підлітків девіантів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти”, Запоріжжя, 2003. С.153-157;
    25. Немченко С.Г. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з девіантними підлітками // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 2. Бердянськ: БДПУ, 2002. С. 192-198;
    26. Немченко С.Г. Портрети девіантних підлітків. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2005. 84 с.;
    27. Немченко С.Г. Порушення комунікативної складової життєвої компетенції як один з чинників становлення девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    28. Підласий І.П., Шарапова О.В. Корекція девіантної поведінки молодших школярів: Експериментальні матеріали. - Черкаси: ЧДГУ, 2002. - 44 с.;
    29. Протасова Н.И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод. рекомендации. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 26 с.;
    30. Протасова Н.И. Психологическая помощь детям с девиантным поведением: Метод. рек. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 19 с.;
    31. Смелзер Н. Дж. Девиация и социальный контроль // Социология: Учебник. - М., 1994.
  • 6177. Психологічний зміст характеру людини
    Информация пополнение в коллекции 08.11.2010

    Не підлягає сумніву, що можна вже дуже рано констатувати у дітей більш або менш яскраво виражені індивідуальні особливості поведінки. Але, по-перше, ці індивідуальні особливості торкаються спочатку по перевазі елементарних динамічних особливостей, що відносяться швидше до темпераменту, чим власне до характеру, і, по-друге, вияв цих індивідуальних особливостей у відносно дуже ранньому віці не виключає того, що вони є не просто природженими завдатками, а і результатом - нехай короткочасного - розвитку. Тому в ході подальшого розвитку вони неодноразово змінюються. Вони являють собою не закінчені, фіксовані утворення, а ще більш або менш лабільні схеми властивих даному індивіду форм поведінки, які в своїй невизначеності таять різні можливості. Спостереження, які є у кожної людини над людьми, що знаходяться тривалий час в полі її зору, можуть щокроку виявити випадки дуже серйозної, іноді корінної перебудови характеру, що вже намітився. Характер формується в житті, і протягом життя він змінюється. Але те, яким він стає з течією часу, зумовлене, звичайно, і тим, яким він був раніше. При всіх перетвореннях і змінах, які зазнає характер в ході розвитку, звичайно все ж зберігається відома єдність в основних, найбільш загальних його рисах, за винятком випадків, коли особливі життєві обставини викликають різку ломку характеру. Нарівні з цими бувають випадки дивної єдності характерологічного вигляду протягом всього життя, в ході якої відбувається головним чином як би розробка того загального абрису і «задуму», який намітився в дуже ранні роки.

  • 6178. Психологічний розвиток колективу
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.02.2011

    Виводами нашого теоретичного дослідження проблеми стосунків і переваг в колективі будуть наступні:

    1. У колективі диференціація, а значить і структуризація можлива двома різними шляхами: по-перше на основі емоційних переваг, а, по-друге, через встановлення референтних стосунків. Стосунки і переваги найтіснішим чином взаємозв'язані;
    2. Переваги виражають вибірковість вибору, референтні стосунки засновані на «значущості, що пов'язує суб'єкта з іншою людиною або групою осіб»;
    3. Найчастіше социометрию використовують для виявлення структури групи, точніше за статусно-ролеву структуру групи. Завдяки социометрии можна виявити лідерів, «зірок», дітей в класному колективі, що «віддаються» перевага, «відкиданих», «ізольованих»;
    4. Референтность лежить в глибших шарах внутрішньогрупової активності, опосредствуемой цінностями, прийнятими в даному співтоваристві;
    5. Центральними моментами аналізу стосунків в класному колективі є: 1) аналіз стосунків дітей до спільної діяльності в класі; 2) аналіз взаємин (стосунків дітей один до одного);
    6. Вищий рівень групового розвитку виявляється в діяльності і міжособових стосунках, властивих колективам;
    7. У колективі створюється особливий психологічний клімат, що відображає ціннісно-орієнтаційну єдність і ступінь розвитку групової емоційної ідентифікації членів колективу один з одним. Чим вище ці показники, тим більше підстав стверджувати, що членів колективу зв'язує спільна діяльність;
    8. Можна розуміти коллективообразование не лише через оволодіння соціально-заданою діяльністю, але і через генерацію особами, зібраними в колектив нового вигляду діяльності. Міжособові стосунки в такому колективі і психологічний клімат відрізняються високим рівнем творчості.
    9. При порушенні спільної діяльності психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей;
    10. Міжособова взаємодія обумовлена декількома механізмами взаємовпливу, найважливішими з яких є переконання, психічне зараження, наслідування, навіювання. Крім того, ряд дослідників називає як такі механізми сором, відчуття провини, відповідальність. Важливими механізмами міжособового сприйняття виступають эмпатия і рефлексія.
    11. У підлітковому віці величезний вплив на міжособове сприйняття роблять групові норми і правила, через які підлітки бачать і оцінюють один одного.
  • 6179. Психологічні аспекти роботи з дітьми в інтернатних закладах
    Курсовой проект пополнение в коллекции 05.11.2010

     

    1. Бевз Г. Прийомні сімї (оцінка створення, функціонування та розвитку). К.: Главник, 2006. 112 с.
    2. Бондаренко Ю. Життєва компетентність вихованців закладів інтернатного типу. [Цит. 2009, 26 грудня]. Доступно з: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2009_2/files/ped_02_09_Bondarenko.pdf.
    3. Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: Навчально-методичний посібник в 2-х кн. К.: Міленіум, 2005. 286 с.
    4. Доля І. Розвиток альтернативних форм соціалізації дітей-сиріт у контексті реформування державної системи опіки. - Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку. [Цит. 2009, 25 грудня]. Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Monitor/august08/12.htm.
    5. Доннік М. Соціальний гуртожиток шлях до самостійності випускників шкіл-інтернатів // Наукові записки. Сер. «Педагогічні науки». № 83. Дубровина И.В. и др. Рабочая книга школьного психолога. М.: Просвещение, 1991. 303 с.
    6. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства: статистичний збірник. Державний комітет статистики України. К.: 2009. 76 ст.
    7. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс. / Автор-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінській та ін. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. К.: Фенікс, 2007. 528 с.
    8. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 20 с.
    9. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 21 вересня 2004 року N 747/460 «Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
    10. Основы социальной работы: учебник / Отв. ред. Павленок П.Д. М.: Инфра-М, 1998. 368 с.
    11. Петрочко Ж.В. Реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріорітет соціально-педагогічного забезпечення їхніх прав. [Цит. 2010, 22 лютого].
    12. Поляновська О.Р. Позакласна виховна робота як один із шляхів профілактики правопорушень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Хмельницький, 2008.
    13. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в закладах інтернатного типу. - [Цит. 2009, 25 грудня
    14. Права людини в Україні 2006. Доповіді правозахисних організаційУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини. 2006
    15. Прийомна сімя: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та ін. К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. 92с.
    16. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи: матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. К.: НВФ «Студцентр», 1998. 152 с.
    17. Психологічні аспекти корекційної роботи з дітьми-сиротами в умовах інтернатного закладу: науково-методичний посібник / За ред. Л.Д. Покроєвої. Харків: Хонмібо, 2008. 84 с.
    18. Соціальна робота: В 3 ч. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 166 с.
    19. Соціальні та психологічні потреби дітей, які виховуються в інтернатних закладах: знання, ставлення, поведінка, практика діяльності. Результати дослідження серед фахівців соціальної сфери та дітей-вихованців інтернатних закладів. К.: Компанія Лік, 2006. 63 с.
    20. Специфіка управління позаурочною виховною діяльністю шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які залишились без батьків: Метод. рекомендації / Б.С.Кобзар та ін. (уклад.); Інститут змісту і методів навчання; Інститут педагогіки АПН України. К., 1997. 36 с.
  • 6180. Психологічні аспекти розвитку пам’яті в дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.02.2011

     

    1. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче обєднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
    2. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і памяті у дітей 57 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
    3. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1992 г.- 167 с.
    4. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
    5. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    6. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    7. Кпэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
    8. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    9. Алфимов В.Н., Пономаренко В.Н. «Развитие личности школьника»// Советская педагогика, 1998
    10. Алексеева Л. Ф. Психология активности личности. - Новосибирск, 2000
    11. Бех І.Д. «Спадкові передумови розвитку особистості»// Рідна школа, 1996
    12. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1999
    13. Веретенко Т.Г. Загальна психологія. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 128 с.
    14. Вишневський Омелян. Теоретичні основи сучасної психології. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.
    15. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    16. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. “Соціальна психологія”//Київ, 1999.
    17. Боришевський М.І. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія. - 1996.
    18. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. - М.:Наука, 1999
    19. Власова О.І. Загальна психологія: Навч. посібник. -К.: Либідь, 2005. - 400 с.
    20. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. М.-Воронеж, 2003
    21. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. СПб.: Речь, 2003.
    22. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. -К. : Либідь, 1999. -632с.
    23. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М., 1990.
    24. Степанов О. М., Фібула М. М. «Основи психології і педагогіки». К.: Академвидав. 2003
    25. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    26. Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000
    27. Макарова Л.Л., Синельникове В.М. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів ВНЗ. Київ: Центр. навч. літ-ри, 2005
    28. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2000
    30. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. - М., 1999
    31. Фопель К. “Психологія особистості”. К.: Генезис, 2003.