Психології індивідуальних розбіжностей
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Міністерство освіти та науки України
Вінницький національний технічний університет
Інститут інформаційних технологій та компютерної інженерії
Кафедра ПЗ
РЕФЕРАТ
на тему
Психології індивідуальних розбіжностей
Виконав
ст. гр. 2ПЗ-04 Клімов Д.Д
Перевірив
проф. Пєтух А.М
2008р.
Поняття психологічної норми
Основним споживачем диференційно- психологічних знань є психодіагностика. У психології індивідуальних розбіжностей народжуються поняття, для виміру яких потім створюються або підбираються методики. Тут же виникає подання про способи оцінки й інтерпретації отриманих результатів. У звязку із цим дуже важливим є поняття психологічної норми, дуже неоднорідне по своєму змісті, на яке впливають щонайменше чотири фактори.
1. Норма - статистичне поняття. Нормальним зізнається те, чого багато, що ставиться до середини розподілу. А "хвосту" його частини, відповідно, указують на область низьких ("субнормальних") або високих ("супернормальних") значень. Для оцінки якості ми повинні співвіднести показник людини з іншими і у такий спосіб визначити його місце на кривій нормального розподілу. Очевидно, що приставки "суб" і "супер" не дають етичної або прагматичної оцінки якості (адже якщо в людини "супернормальний" показник агресивності, навряд чи це добре для навколишніх і для нього самого).
Норми не абсолютні, вони розвиваються й виходять емпірично для даної групи (віковий, соціальної й інших). Так, наприклад, протягом останнього років показник маскулинності по журналу MMPІ в дівчат непохитно підвищений; однак це говорить не про те, що вони поголовно поводяться як юнака, а про необхідність перегляду застарілих норм.
2. Норми обумовлені соціальними стереотипами. Якщо обіг людини не відповідає загальноприйнятому в даному суспільстві, воно сприймається що відхиляється. Наприклад, у російській культурі не прийнято класти ноги на стіл, а в американської це ніким не засуджується.
3. Норми асоціюються із психічним здоровям. Ненормальним може вважатися те, що вимагає звертання до клініциста. Необхідно відзначити, однак, що й у психіатрії оцінний підхід дискутується, а як найбільше істотні вказівки на відхилення від норми приймається порушення продуктивності діяльності й здатності до саморегуляції. Так, наприклад, коли літня людина, усвідомлюючи слабість своєї памяті, використовує допоміжні засоби (записну книжку, розкладання необхідних предметів у поле зору), те це поводження відповідає нормі, а якщо він, ставлячись до себе некритично, відмовляється від необхідності "протезувати" свій життєвий простір, те це приводить в остаточному підсумку до нездатності вирішувати поставлені завдання й свідчить про порушення психічного здоровя.
4. Нарешті, подання про норми визначається очікуваннями, власним неузагальненим досвідом і іншими субєктивними змінними: так, наприклад, якщо перша дитина у родині почала говорити у віці півтора років, то друга, яка до двох років ще не навчилась вільно висловлюватися, сприймається як наділений ознаками відставання.
В. Штерн, призиваючи до обережності в оцінці людини, відзначав, що, по-перше, психологи не мають права із установленої аномальності тієї або іншої властивості робити висновок про анормальність самого індивіда як носія цієї властивості й, по-друге, неможливо встановлену анормальність особистості звести до вузької ознаки як її єдиній першопричині. У сучасній діагностиці поняття "норма" використовують при вивченні неособистостей характеристик, а коли мова заходить про особистість, застосовують термін "особливості", тим самим підкреслюючи навмисну відмову від нормативного підходу.
Отже, норми - це не застигле явище, вони постійно обновляються й змінюються. Обовязково повинні регулярно переглядатися й стандарти психодіагностичних методик.
Віртуальна реальність (лат. vіrtus - потенційний, можливий; лат. realіs - дійсний, існуючий) конструюючий технічними засобами образ штучного миру, переданий людині через відчуття, імітуючи відповідно до цього образа. Для надання користувачеві можливості занурення у віртуальну реальність моделювання повинне вироблятися в реальному часі, імітуюча обстановка повинна бути змодельована з високим ступенем реалізму, користувач повинен мати можливість впливати на обстановку зі зворотним звязком.
Шолом віртуальної реальності - пристрій, що дозволяє частково поринути в мир віртуальної реальності, що створює зоровий і акустичний ефект присутності в заданому керуючим пристроєм (компютером) просторі. Являє собою пояс, що надівається на голову, постачений відеоекраном і стерео- або акустичною системою.
Шолом створює обємне зображення, подаючи дві різні картинки кожному оку. За допомогою гіроскопів шолом фіксує зміни положення голови в просторі. У силу дорожнечі не розповсюджений серед геймеров, хоча досить популярний, тому що надає нові можливості для занурення в компютерні ігри.
Сфера застосування віртуальної реальності досить широка - від цікавих діалогових відеоігор до допоміжних засобів навчання лікарів хірургії або льотчиків безпечному пілотуванню повітряного корабля. Машина здатна згенерувати "мир" розміром з наш всесвіт або ж настільки мікроскопічний, як атом або молекула.
Виникнення вірт?/p>