Geum.ru

Психология

  • 6181. Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.08.2010

    США - багатонаціональна держава. Тут проживають нащадки європейців, африканців і мексиканців. Більше 20 мільйонів жителів країни народилися не в Штатах, а приїхали сюди з інших куточків планети. Всі вони зробили свій внесок до створення інтернаціональної культури країни. США, не дивлячись на розхожу думку, є однією з самих багатомовних країн світу, де жителі говорять на десятках і навіть сотнях мов. (48, 52). Уряд США повністю відмовився від політики "плавильного казана", що проводилася в недалекому минулому, і нині проводить курс на заохочення мовного і культурного різноманіття американців, що жодним чином не сприяло зменшенню їх загальнодержавного патріотизму, а скоріше, навпаки, сприяло його зміцненню. США давно відмовилися від політики насильницької американізації імігрантів або їх нащадків, проте, настрої правлячих еліт, що асимілюють, зберігаються в багатьох інших країнах (1,43, 50). Наприклад, велика частина керівників Малайзії реально не вірить в те, що громадяни китайського походження, залишаючись в культурно-мовному плані патріотичними китайцями, в той же самий час можуть бути "політично лояльними державі" (50). Чи не це яскравий приклад екстернальності суспільства? Яка ж ситуація в Росії? За даними останнього перепису населення 2002 року, чисельність росіян складає 115 мільйонів чоловік, що відповідає 80 % від загального числа населення. В зв'язку з цим є сенс поставити під сумнів нав'язувану росіянам тезу про Росію як багатонаціональну державу (53). конецформыначалоформыДо початку перебудови для Росії був характерний високий рівень національної терпимості. За даними опитування, на початку 1989 р. однаково відносилися до людей будь-якої національності 77% опитаних, для 8,6% національні питання взагалі були байдужі. Порівняно високий був і рівень міжнаціонального спілкування: 84% населення було задоволено міжнаціональними відносинами за місцем роботи, 44% позитивно відносилися до міжнаціональних шлюбів, 55% мали родичів іншої національності, а у 88% були друзі серед осіб іншої національності. В той же час 2,7% негативно відносилися до осіб іншої національності, а 8,7% вважали, що в їх регіоні повинні жити тільки особи корінної національності.

  • 6182. Психологічні основи врахування типів темпераменту у молодшому шкільному віці під час навчально-виховного процесу
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.12.2010

    Для ефективного виховання дітей потрібно враховувати їхні властивості темпераменту та вікові особливості і дотримуватися таких вимог:

    1. забезпечення умов для нормального розвитку дитини. Якщо їй заважає шум, слід подбати, щоб довкола було якомога тихіше; якщо важко звикає до нової обстановки, бажано позбавити її такого випробування. Цінну якісну і кількісну психолого-педагогічну інформацію можна отримати у немовлячому віці. Послуговуватися нею потрібно обережно, щоб не знизити пристосовуваності психіки, організму малюка до середовища;
    2. формування у дитини рис характеру, що нівелюють негативні особливості її темпераменту. Риси характеру виявляються при зміні умов життя і діяльності дитини, у результаті вироблення в неї навичок і звичок. Основними вимогами при цьому є поступливість, послідовність, вмотивоване пришвидшення або уповільнення темпу діяльності. Краще за таких обставин вдатися до психолого-педагогічного маневру. Прагнення педагога до негайної результативності своїх виховних дій може призвести до зміцнення негативних особливостей темпераменту, порушення довірливості у стосунках з дитиною. Наприклад, діти-меланхоліки на постійні вимоги пришвидшити дії уповільнюють або взагалі припиняють їх. У цій ситуації їх потрібно переконати, що головне не повільність або швидкість дій, а якість результатів;
    3. посилення позитивних і послаблення негативних проявів у поведінці дитини. Наприклад, підвищена тривожність меланхоліка, пов'язана з високою чутливістю до подразників, спричинює їх надмірну вразливість і чутливість. Однак рівень тривожності відіграє особливу роль у структурі емоційності. Вона може стимулювати активність і саморегуляцію діяльності, а її відсутність знижує ефективність роботи. Від тривожності не можна звільнитися. Сором'язливість, невпевненість, емоційна скутість успішно долаються внаслідок формування навичок діяльності, переживання ситуацій успіху.
  • 6183. Психологічні основи застосування комп'ютерів у процесі навчання
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.08.2010

    За останній час значне використання нових інформаційних технологій пов'язане з проблемою розробки програмних продуктів, які б могли використовувати люди з різним рівнем володіння технічними засобами. Чинник вигоди і допустимості використання визначається тим, наскільки повно враховані психолого-педагогічні вимоги до розроблених засобів. Тому необхідно враховувати роль комп'ютерної мови при використанні ЕОМ. Слід відзначити, що саме комп'ютерна мова є засобом діяльності, а не сама машина. Природно, що це посилено впливає на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибір мови програмування повинен бути обов'язково адекватний тому чи іншому застосуванню. О.Тихомиров і Н. Повякель досліджували цю проблему і визначили, що одним із важливих завдань у психології забезпечення комп'ютеризації вищої школи є саме проблема комп'ютерної мови при взаємодії з ЕОМ. Хотілося б додати, що при виборі комп'ютерної мови для навчального процесу потрібно враховувати вікові особливості учнів, їхній індивідуальний хист та рівень інтелектуального розвитку (мови бувають різної складності). На наш погляд, це питання повинно вирішуватися творчо, щоб учень мав вибір і можливість попрацювати з кількома мовами. При такому підході є можливість розкриття потенційних можливостей учень, що більш ефективно і позитивно вплине на засвоєння ним навчального матеріалу. Крім того, учень сам зможе оцінити всі переваги та недоліки тієї або іншої комп'ютерної мови. Проблеми психологічних аспектів програмних засобів досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж. Гримм, В. Коропів, Д. Корягін, С. Новиков, Н. Тализіна та багато інших учених. Питання архітектури ЕОМ, операційної системи, структури даних та алгоритмів, мов програмування, машинної графіки, штучного інтелекту досліджували зарубіжні вчені Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пітер Дж. Деннінг, Роберт Л.Браун, Косневськи,

  • 6184. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.06.2010

    Дитина в шести-семирічному віці починає відчувати зростаючий тиск з боку школи та соціуму. Отож з перших років навчання можливі постійні прояви агресії в поведінці окремих дітей. Діти молодшого шкільного віку починають інтенсивно критикувати практично все: від оцінок розумової діяльності, що виявляється в бажанні чи небажанні однолітків грати або спілкуватися, до думок членів сім'ї стосовно тих розумових, фізичних, моральних та емоційних достоїнств, якими дитина хотіла б володіти. Щоб пристосуватися до атмосфери критики та жити в ній, дитина формує захисні механізми. Найбільш поширеними з них є ті, що в психології мають назву психологічну спрямованість і проявляються в суворо визначених ситуаціях. Спостереження та педагогічна практика показують, що такі реакції досить поширені серед дітей усіх вікових груп [3, с. 191 ]. їх відносять до засобів психологічного захисту й називають недиференційованим захисним механізмом, неконструктивною, неадекватною (стосовно розв'язання проблеми, що виникла) поведінкою. Ці реакції включають в себе широкий діапазон поводження: неслухняність, груба, зухвала поведінка, бійки, крадіжки, наклепи, пропускання занять у школі, відмова їсти, втеча з дому, утрируваний прояв сміливості, пустування, бравування, порушення шкільної дисципліни, хуліганські витівки. Часто вони бувають спричинені переживанням образи, ураженого самолюбства, неадекватного ставлення близьких, бажанням не виявити слабких сторін своєї особистості, здобути авторитет, прагненням довести свою повноцінність, отримати визнання. Форма агресивної поведінки залежить від конкретного контексту подій.

  • 6185. Психологічні особливості відносин юриста із клієнтом
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.01.2011

     

    1. Бедь В.В., Малышев А. А. Социально-психологические аспекты юридической деятельности. - Ужгород, 2001. 289 с.
    2. Єлов В. Формування окремих професійних навичок юриста роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів. Луцьк: РВВ Вежа»Волинського державного університету ім. Л. Українки, 2004. 72 с.
    3. В.А., Молібог С.І., Павленко Д.Г. Юридична клініка: Навч. посібник. К.: «Школяр», 2004. 315 с.
    4. Методичні матеріали до науково-практичної конференції „Болонський процес: перспективи та розвиток у контексті приєднання України до Європейського простору вищої освіти”. Київ, 2004. 62 с.
    5. Организация и управление в юридической клинике: Опыт практической деятельности в современной России: Учеб. пособие. М.: Дело, 2003. 304 с.
    6. Самолюк В., Фурманчук О., Зінчук Д. Юридична практика: основи ефективного консультування.- Навчально-методичний посібник. Острог. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006.
    7. Самолюк В., Філішев А., Фурманчук О. Інноваційна модель розвитку клінічної юридичної освіти: на прикладі Національного університету «Острозька академія», інформаційний бюлетень. Острог: Національного університету «Острозька академія», 2006. 48с.
    8. Галай А.О. Педагогічна характеристика юридичної клінічної освіти // Вісник Асоціації юридичних клінік України. Наукові розробки юридичної клінічної програми. 2007. с. 63-67.
    9. Соколенко О.Л. Юридична клініка в правоосвітній діяльності [Електронний ресурс] // Вісник академії митної служби України. Серія «Право». 2009. 1 (2). Режим доступу до журналу.: http//www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gun/Vamsu/Pravo/2009_1/Sokolenko.html
    10. С.Сливка “Юридична деонтологія”. Київ, Атака 2003 р. 319 с.
    11. Юридична психологія. Підручник /За редакцією Кондратьєва. Київ. 2000 р. 351 с.
    12. В.Бедь Юридична психологія. Навчальний посібник. 2003 р. 375 с.
    13. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. Учебное пособие. - М.: Издательство БЕК, 1997.
    14. Коновалова В.Е. Правовая психология. - Харьков: Консум, 1997.
    15. Ніколайчик Олександр. - Турбота про клієнта // Юридична газета. - №23 (158) 10 червня 2008 року. - http://www.yur-gazeta.com/ru/article/1590/
    16. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста: Практ. пособие. М.: Юрайт. 2000. 288 с.
    17. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академ. курс. Підруч. для студентів вузів. К.: Концерн "Вид. дім Ін Юре", 2004. 424 с.
    18. Васильев В. Л. Юридическая психология. СПб.: Интер, 2002. 656 с
  • 6186. Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.12.2010

    Стимульний матеріал:

    1. В различных частях своего тела я часто чувствую жжение, покалывание, ощущение мурашек, онемение.
    2. Я редко задыхаюсь, и у меня не бывает сильных сердцебиений.
    3. Раз в неделю или чаще я бываю очень возбуждена или взволнованна.
    4. Голова у меня болит часто.
    5. Два-три раза в неделю по ночам меня мучают кошмары.
    6. В последнее время я себя чувствую хуже, чем когда-либо.
    7. Почти каждый день случается что-нибудь, что пугает меня.
    8. У меня бывали периоды, когда из-за волнения теряла сон.
    9. Обычно работа стоит мне большого напряжения.
    10. Иногда я бываю так возбуждена, что это мешает мне заснуть.
    11. Большую часть времени я испытываю неудовлетворенность жизнью.
    12. Меня постоянно что-нибудь тревожит.
    13. Я стараюсь реже встречаться со своими знакомыми и друзьями.
    14. Жизнь для меня почти всегда связана с напряжением.
    15. Мне трудно сосредоточиться на какой-либо задаче или работе.
    16. Я очень устаю за день.
    17. Я верю в будущее.
    18. Я часто предаюсь грустным размышлениям.
    19. Временами мне кажется, что моя голова работает медленнее, чем обычно.
    20. Самая трудная борьба для меня это борьба с самой собой.
    21. Я почти всегда о чем-нибудь или о ком-нибудь тревожусь.
    22. У меня мало уверенности в себе.
    23. Я часто чувствую неуверенность в себе.
    24. Несколько раз в неделю меня беспокоят неприятные ощущения в верхней части живота (под ложечкой).
    25. Иногда у меня бывает такое чувство, что передо мной выросло столько трудностей, что одолеть их просто невозможно.
    26. Раз в неделю или чаще я без видимой причины внезапно ощущаю жар во всем теле.
    27. Временами я изматываю себя тем, что слишком много на себя беру.
    28. Я очень внимательно отношусь к тому, как я одеваюсь.
    29. Мое зрение ухудшилось в последнее время.
    30. В отношениях между людьми чаще всего торжествует несправедливость.
    31. У меня бывают периоды такого сильного беспокойства, что я даже не могу усидеть на месте.
    32. Я с удовольствием танцую, когда есть возможность.
    33. По возможности я стараюсь избегать большого скопления людей.
    34. Мой желудок сильно беспокоит меня.
    35. Должна признаться, что временами я волнуюсь из-за пустяков.
    36. Часто сама огорчаюсь, что я такая раздражительная и ворчливая.
    37. Несколько раз в неделю у меня бывает такое чувство, что должно случиться что-то страшное.
    38. Мне кажется, что близкие меня плохо понимают.
    39. У меня часто бывают боли в сердце или груди.
    40. В гостях я обычно сижу где-нибудь в стороне или разговариваю с кем-нибудь одним.
  • 6187. Психологічні особливості дітей з затримкою психічного розвитку
    Дипломная работа пополнение в коллекции 23.09.2010

     

    1. Актуальные проблемы диагностики детей с ЗПР./Под ред. К.С.Лебединского. - М., 2002.
    2. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей. Под ред. К. С. Лебединской. М., 1982.
    3. Безруких М.М., Єфімова С.П. Дитина іде до школи. М., Академія, 1998.
    4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М., 1990.
    5. Бурменская Г.В., Лидере А.Н., Карабанова О.Б. Возрастно-психологическое консультирование. М., 1990.
    6. Ветер Л.А. Развитие умственных способностей детей. М., 1991.
    7. Власова Т.А. и Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. - М., 1995.
    8. Власова Т.А., Певзнер М.С. Дети с отклонениями в развитии. - М., 1997.
    9. Дети с отклонениями в развитии. Под ред. М. С. Певзнера. М., 1996.
    10. Детская практическая психология: Учебник. / Под ред. Т.Д.Марцинковской. М.: Гардарики, 2003. 255 с.
    11. Диагностика и коррекция задержки психического развития у детей / Под ред. С.Г. Шевченко. - М.: Аркти, 2001. - 224 с.
    12. Забрамная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика. М., Просвещение, Владос, 2003.
    13. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в развитии ребенка. - М., 1996.
    14. Защиринская О.В. Психология детей с задержкой психического развития. СП, 2006.
    15. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерк по психологии аномального развития личности. - М., 2000
    16. Исаев Д. Н. Психическое недоразвитие у детей. - Л., 1992.
    17. Истратова О.Н. Психодиагностика: коллекция лучших тестов. - Ростов н/Д: Феникс, 2005.
    18. Ілляшенко Т.Д. Діти з затримкою психічного розвитку та їх навчання. - К., 1997.
    19. Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В., Балашова Е.Ю. Неуспевающие дети: нейропсихологическая диагностика трудностей в обучении младших школьников. - М.: РПА, 1997.- 124 с.
    20. Лебединская К.С. Дети с нарушениями общения. - М., 1999.
    21. Лебединский В. В. Нарушения психического развития у детей. М., 1985.
    22. Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология. - М., 1990
    23. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.; Воронеж, 1996.
    24. Лубовский В.И. Высшая нервная деятельность и психические особенности детей с задержкой психического развития // Дефектология. - 2007. - № 4.
    25. Лубовский В.И. Задержка психического развития // Специальная психология / Под ред. В.И. Лубовского. - М., 2003.
    26. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. - М., 1999.
    27. Лурия А. Р. Умственно отсталый ребенок. - М., 1991.
    28. Манелис Н.Г. Формирование высших психических функций у детей с задержанным вариантом отклоняющегося развития. Нейропсихологический анализ // Школа здоровья. - 2001.- № 2.- С. 27-32.
    29. Марковская И.Ф. Задержка психического развития (клинико-нейропсихологическая диагностика). - М., Изд. н/о «Коменс-центр», 1993.
    30. Марковская И.Ф. Задержка психического развития (клиническая и нейропсихологическая диагностика) - М., 1995.
    31. Марковская И.Ф. Клинико-катамнестический анализ задержки развития соматогенного генеза // Дефектология. - 1993. - № 1.
    32. Марковская И.Ф. Клинико-нейропсихологические основы диагностики и коррекции ЗПР у детей // Клинико-генетическое и психолого-педагогическое изучение и коррекция аномалий психического развития у детей. - М., 1991.
    33. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. - М., 2007.
    34. Никишина В.Б. Практическая психология в работе с детьми с задержкой психического развития: Пособие для психологлв и педагогов. - М.: Владос, 2003. - 128 с.
    35. Никишина В.Б. Практическая психология в работе с детьми с ЗПР. - М., 2003.
    36. Никишина В.Б. Причинная обусловленности ЗПР у детей. - Ярославль, 2000.
    37. Обучение детей с задержкой психического развития / Под ред. В.И. Лубовского. - Смоленск, 1994.
    38. Основы специальной психологии / Под ред. Л.В. Кузнецовой. М., 2002.
    39. Основы специальной психологии: Учеб. пособие для студ.сред.пед.учеб.заведений/ Л.В. Кузнецова, Л.Н. Переслени, Л.И. Солнцева и др.; Под ред. Л.В. Кузнецовой . - М.: Издательский центр Академия, 2002
    40. Певзнер М.С. Дети-олигофрены. - М., 1999.
    41. Певзнер М.С. и др. Психическое развитие детей с нарушением умственной работоспособности. - М., 2007.
    42. Певзнер М.С. Клиническая характеристика детей с задержкой психического развития // Дефектология. - 1980. - № 3.
    43. Переслени Л.И., Мастюкова Е.М. Задержка психического развития - вопросы дифференциальной диагностики // Вопросы психологии. - 1999. - № 1.
    44. Подъячева И.П. Кррекционно-развивающее обучение детей старшего дошкольного возраста с ЗПР. - М., 2001.
    45. Психология детей с задержкой психического развития. Хрестоматия: Учебное пособие для студентов факультетов психологии. - Спб.: Речь, 2004
    46. Психология. Словарь./ Под. общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990
    47. Рахмакова Г.Н. Некоторые особенности письменной речи младших школьников с ЗПР // Дефектология. - 1991. - № 2.
    48. Селюцький А.І. Психопатологія дитячого віку. К.: Вища школа, 1997. 295 с.
    49. Слепович Е.С. Игровая деятельность детей с задержкой психического развития.- М.: Педагогика, 1990.
    50. Снайдер К. Клінічна психопатологія. К.: Сфера, 1999. 236 с.
    51. Стадненко І.М. Нариси з психології розумово відсталої дитини. - К., 2007.
    52. Стребелєва Є.А. Спеціальна дошкольна педагогіка. М., Академія, 2002.
    53. Ульбенкова У.В. Діти із затримкою психічного розвитку. Київ, 2004.
    54. Ульенкова У.В. Особенности личностной тревожности младших подростков с ЗПР, обучающихся в разных педагогических условиях // Дефектология. - 2004. - № 1.
    55. Ульенкова У.В. Шестилетние дети с задержкой психического развития. - М., 1990.
    56. Шмаргун В.М. Взаємозв'язок нейропсихологічних показників регуляції рухів та інтелекту у дітей із затримками психічного розвитку// Психологія: Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. - 2007. - Вип. 3(6). - С. 134-141.
    57. Шмаргун В.М. Когнітивна диференційованість як предиктор розумового розвитку дітей// Вісник ХДУ: Психологія.-Харків, 2008. - Вип. № 452. - С. 143-146.
    58. Шмаргун М.І., Шмаргун В.М. До проблеми науково-інноваційної спрямованості підготовки вчителя фізичної культури для роботи з дітьми, що мають затримки фізичного і психічного розвитку // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Київ-Луцьк: “Вежа”, 2006. - С. 183-188.
    59. Шмаргун М.І., Шмаргун В.М. Інноваційні напрями використання рухових дій в корекції затримки психічного розвитку дітей початкових класів масової школи// Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи”. - Київ.: ІЗМН, 1998. - С. 233-237.
    60. Щербо И.Н. Управление системой коррекционно-развивающего образования в школе. - М.: Сентябрь, 2003. - 160 с.
    61. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. - М., 1990.
  • 6188. Психологічні особливості дітей з неповних сімей
    Курсовой проект пополнение в коллекции 16.06.2010

     

    1. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1995;
    2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1998;
    3. Брайн Ш. Тесты для детей. Тюмень, 1996;
    4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М., 1990;
    5. Бурбо Л. Отношения родитель ребенок. Киев, 2002;
    6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1998;
    7. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. М., 2002;
    8. Вердербер Р. Психология общения. СПб., 2003;
    9. Вроно Е. Пойми своего ребенка. М., 2002;
    10. Василюк Ф. Е. Психология переживания. М., 1984;
    11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. Л., 1984;
    12. Дружинин В.Н. Психология семьи. ? Екатеринбург: Деловая книга, 2000;
    13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. М., 2004;
    14. Левис Ш. Ребенок и стресс. М., 1997;
    15. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. 576с.;
    16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. Т. 3. 1982. № 2. С. 147-151;
    17. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. М., 1997;
    18. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. М.: Академия, 1998. 160 с.;
    19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. 212с.;
    20. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М., 1970;
    21. Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога родителям. Москва: Педагогика Пресс, 1995 г. 168 с.;
    22. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. М., 1995;
    23. Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. ? М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. ? С. 345354;
    24. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. СПб., 2002. С. 60-64;
    25. Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. ? № 1, 1986. ? с. 165171;
    26. Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сімях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сімї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. Т.Х. Ч. 2. С. 506512;
    27. Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. К., 2007. Вип. 14 (38). С. 108111;
    28. Юрченко І.В. Функціонально неповна сімя: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. Вип. 13. Ч. 2. С. 207216;
    29. Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сімї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». Рівне: РДГУ, 2008. Вип. 1. С. 11924;
    30. Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сімях за допомогою проективної методики «Малюнок сімї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». Херсон: ППВишемирський В.С., 2008. Ч.1. С. 460465.
  • 6189. Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.06.2010

     

    1. Авксентьев В.А. Конфликтология. М.: Инфра-М, 1996;
    2. Аксененко С.Е. Осознание конфликтной ситуации и общение // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. - Краснодар: Изд-во Кубанского университета. 1975. - С. 9-11.
    3. Андреев В.И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. - М.: Народное образование. 1995. - 142 c.
    4. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. 208 с.;
    5. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. 1997. № 7. С. 25-32;
    6. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 94-100;
    7. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968;
    8. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. М., 1989;
    9. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. Спб.: Речь, 2001;
    10. Вікова психологія /за ред. Г.С. Костюка. К., 1976;
    11. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. Мн.: Университетское, 2002. 318с.;
    12. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;
    13. Выготский Л.C. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1981-1985. Т.2:
    14. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2003. 464 с.;
    15. Дорендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социологические исследования, 1994. № 5.
    16. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Тернопіль, 2001;
    17. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. Київ, 2000;
    18. Захаров А.И. Неврози у детей. Спб.: Дельта, 1996;
    19. Захаров А. И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. Спб.: Союз, Лениздат, 2000;
    20. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. М.: Айрис пресс, 2006;
    21. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. К.: Наукова думка, 1996;
    22. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. Спб., 1999;
    23. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 176 с.;
    24. Кон И.С. Открытие «Я». М., 1989;
    25. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. М., 1992. 498с.;
    26. Костюк Г.С. Психологія. К., 1968;
    27. Крысько В.Г. Психология и педагогика. М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. 368с.;
    28. Курдюмова И.М. Конфликты в школе // Педагогика, 1992. № 11. - С. 44.
    29. Леонов Н.И. Индивидуальный стиль поведения в конфликтной ситуации. - Пермь, 1996.
    30. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 2000. 688с.;
    31. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). СПб.: Речь, 2005. 224с.;
    32. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 М.: ВЛАДОС, 1994. 576с.;
    33. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 М.: ВЛАДОС, 1994. 496с.;
    34. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. М.; Изд-во Моск.ун-та, 1977;
    35. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. М.: Академический Проект, 2002. 256с.;
    36. Психологическое изучение личности младшего школьника и классного коллектива / Под ред. Г.А. Ключниковой. - Новгород. 1989. - 55 с.
    37. Психология. / А.А. Крылова. М.: ПБОЮЛ, 2001. 584с.;
    38. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 494с.;
    39. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн. 1. М.: ВЛАДОС, 2000. 384с.;
    40. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. - М.: Просвещение. 1991.
    41. Самоукина Н.В. Педагогический конфликт // Народное образование, 1993. № 7. - С. 73.
    42. Скотт Д.Г. Способы разрешения конфликтов. - Киев: Издательское общество Верзилин и К. 1994.
    43. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А. А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. М.: Академия, 2001. 600с.;
    44. Сулимова Т.С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. - М.: Институт практической психологии. 1996.
    45. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. 928с.;
  • 6190. Психологічні особливості міжособистісного спілкування підлітків
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.06.2010

    Тестовий матеріал

    1. Знаючи себе, ви можете сказати:
    2. я скоріше людина миролюбна, покладлива;
    3. я скоріше людина гнучка, здатна обходити гострі ситуації, уникати конфліктів;
    4. я скоріше людина, що йде прямо, безкомпромісна, категорична.
    5. Коли ви подумки з'ясовуєте відносини зі своїм кривдником, то найчастіше:
    6. шукаєте спосіб примирення;
    7. обмірковуєте спосіб не мати з ним справ;
    8. міркуєте про те, як його покарати або поставити на місце.
    9. У спірній ситуації, коли партнер явно не намагається або не хоче вас зрозуміти, ви найімовірніше:
    10. будете спокійно домагатися того, щоб він вас зрозумів;
    11. постараєтеся згорнути з ним спілкування;
    12. будете гарячитися, ображатися або злитися.
    13. Якщо захищаючи свої важливі інтереси, ви відчуєте, що можете посваритися з гарною людиною, то:
    14. підете на значні поступки;
    15. відступите від своїх домагань;
    16. будете відстоювати свої інтереси.
    17. У ситуації, де вас намагаються скривдити або принизити, ви швидше за все:
    18. постараєтеся запастися терпінням і довести справу до кінця;
    19. дипломатичним чином будете уникати контактів;
    20. дасте гідну відсіч.
    21. У взаємодії із владною й у той же час несправедливою людиною/вчителем/керівником ви:
    22. зможете співробітничати в ім'я інтересів справи;
    23. постараєтеся якнайменше контактувати з ними;
    24. будете опиратися його стилю, активно захищаючи свої інтереси.
    25. Якщо рішення питання залежить тільки від вас, але партнер зачепив ваше самолюбство, то ви:
    26. підете йому назустріч;
    27. підете від конкретного рішення;
    28. вирішите питання не на користь партнера.
    29. Якщо хтось із друзів час від часу буде дозволяти собі образливі випади у вашу адресу, ви:
    30. не станете надавати цьому особливого значення;
    31. постараєтеся обмежити або припинити контакти;
    32. щораз дасте гідну відсіч.
    33. Якщо в партнера є претензії до вас і він при цьому роздратований, то вам звичніше:
    34. спочатку заспокоїти його, а потім реагувати на претензії;
    35. уникнути з'ясування відносин з партнером у такому стані;
    36. поставити його на своє місце або перервати.
    37. Якщо хто-небудь із колег стане розповідати вам про те погане, що говорять про вас інші, то ви:
    38. тактовно вислухаєте все до кінця;
    39. пропустите мимо вух;
    40. перервете розповідь на півслові.
    41. Якщо партнер занадто проявляє напористість і хоче одержати вигоду за ваш рахунок, то ви:
    42. підете на поступку заради миру;
    43. ухилитеся від остаточного рішення розраховуючи на те, що партнер заспокоїться й тоді ви повернетеся до питання;
    44. однозначно дасте зрозуміти партнерові, що він не одержить вигоду за ваш рахунок.
    45. Коли ви маєте справу з партнером, що діє за принципом «урвати побільше», ви:
    46. терпляче домагаєтеся своїх цілей;
    47. волієте обмежити взаємодію з ним;
    48. рішуче ставите такого партнера на місце.
    49. Маючи справу з нахабнуватою особистістю, ви:
    50. знаходите до неї підхід за допомогою терпіння й дипломатії;
    51. зводите спілкування до мінімуму;
    52. дієте тими ж методами.
    53. Коли сперечальник настроєний до вас вороже, ви зазвичай:
    54. спокійно й терпляче переборюєте його настрой;
    55. ідете від спілкування;
    56. осаджуєте його або відповідаєте тим же.
    57. Коли вам задають неприємні питання, ви найчастіше:
    58. спокійно відповідаєте на них;
    59. уникаєте прямих відповідей;
    60. «заводитеся», губите самовладання.
    61. Коли виникають гострі розбіжності між вами й партнером, то це найчастіше:
    62. змушує вас шукати вихід з положення, знаходити компроміс, іти на поступки;
    63. спонукує згладжувати протиріччя, не підкреслювати розходження в позиціях;
    64. активізує бажання довести свою правоту.
    65. Якщо партнер виграє в суперечці, вам звичніше:
    66. поздоровити його з перемогою;
    67. зробити вигляд, що нічого особливого не відбувається;
    68. «боротися до останнього патрона».
    69. У випадках, коли відносини з партнером знаходять конфліктний характер, ви взяли собі за правило:
    70. «мир за всяку ціну» - визнати свою поразку, принести вибачення, піти на зустріч побажанням партнера;
    71. «пас убік» - обмежити контакти, піти від суперечки;
    72. «розставити крапки над «І» - з'ясувати всі розбіжності, неодмінно знайти вихід із ситуації.
    73. Коли конфлікт стосується ваших інтересів, то вам найчастіше вдається його вигравати:
    74. завдяки дипломатії й гнучкості розуму;
    75. за рахунок витримки й терпіння;
    76. за рахунок темпераменту й емоцій.
    77. Якщо хто-небудь із колег навмисно зачепить ваше самолюбство, ви:
    78. м'яко й коректно зробите йому зауваження;
    79. не станете загострювати ситуацію, зробите вигляд, буд-то нічого не трапилося;
    80. дасте гідну відсіч.
    81. Коли близькі критикують вас, то ви:
    82. приймаєте їхні зауваження із вдячністю;
    83. намагаєтеся не звертати на критику увагу;
    84. дратуєтеся, пручаєтеся або злитеся.
    85. Якщо хто-небудь із рідних або близьких говорить вам неправду, ви зазвичай волієте:
    86. спокійно й тактовно домагатися істини;
    87. зробити вигляд, що не зауважуєте неправду, обійти не приємний оборот справи;
    88. рішуче вивести брехуна на «чисту воду».
    89. Коли ви роздратовані, нервуєте то найчастіше:
    90. шукайте співчуття, розуміння;
    91. усамітнюєтеся, щоб не виявити свій стан на партнерах;
    92. на комусь відіграєтеся, шукаєте «козла відпущення».
    93. Коли хтось із однокласників/друзів/колег, менш гідний і здатний ніж ви, одержує заохочення, ви:
    94. радуєтеся за нього;
    95. не надаєте особливого значення факту;
    96. засмучуєтеся.
  • 6191. Психологічні особливості мікросередовища засуджених
    Контрольная работа пополнение в коллекции 03.02.2011

    Одна і та сама особа у натовпі і поза натовпом поводиться по-різному. Психологічні особливості поведінки індивіда в натовпі характеризують: - посилення залежності поведінки від натовпу, зниження самоконтролю. Індивід неусвідомлено підкоряється зовнішньому впливу великої групи людей, тобто зростає екстернальність (зовнішній вияв) і знижується інтернальність (внутрішня регуляція) його поведінки; - деіндивідуалізація поведінки. Вона виявляється в уподібненні психологічних проявів, унаслідок чого поведінка різних людей втрачає самобутність; - зниження інтелектуальних якостей. У натовпі люди не спроможні тривалий час утримувати увагу на одному і тому самому об'єкті. У них посилюється некритичність мислення. Все це зумовлює відповідні особливості перероблення інформації: в натовпі людина легко сприймає, швидко переробляє і транслює будь-яку інформацію, мимовільно перекручуючи її; - підвищена навіюваність. У натовпі індивід може легко повірити у незвичну інформацію, піддаватися абсурдним закликам та ін.; - підвищена фізична, психофізична і психічна активність. Індивід у натовпі мобілізує всі свої ресурси, внаслідок чого виявляє незнані до того можливості (підняти важкий предмет, високо стрибнути та ін.); - прояви незвичної поведінки. Свідченням цього є нетипові, непередбачувані форми поведінки. Різноманітні поведінкові прояви індивідів у натовпі і натовпу загалом часто бувають надзвичайно небезпечними як для оточення, так і для тих, хто є його частиною.

  • 6192. Психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дитини старшого дошкільного віку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.06.2010

    Дослідження особи дитини дошкільного віку саме після себе скрутно з тієї причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослих людей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всього застосовувати не можна. У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або спеціальні дитячі варіанти проектних тестів на зразок методики для вивчення мотиву досягнення успіху, або метод експертів, при використанні якого як експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку. Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитини до успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні[4.c.27]. Потреба в досягненні успіхів не є природженою, вона складається і формується в дошкільному дитинстві, в ранні роки і до моменту надходження дитини в школу може стати досить стійкою межею його особи. Вже в 5-6 літньому віці дітей по ступені розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особі, оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як в особовому розвитку, так і в професійному зростанні, ніж ті, у кого ця потреба слабка або домінує протилежне нею прагнення - уникнення невдач.

  • 6193. Психологічні особливості неформальних лідерів у групі дітей середнього шкільного віку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 10.01.2010

     

    1. Андрєєв А.Н., Мдивани М.О., Рыжонкин Ю.Я. Методика виміру комунікативної дистанції // «Питання психології». 1987. - №1.
    2. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. М.: 1998.
    3. Антипина Г.С. Вивчення малих груп у соціології і соціальній психології. Л.: 1967.
    4. Божович Л.И. Особистість і її формування в дитячому віці. М.: 1968.
    5. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник по психодиагностике. Спб.: 1999.
    6. Васильків В.М., Василькова О.І. Особливості психолого-педагогічної роботи з «важкими» підлітками. Донецьк: 1998.
    7. Василькова О.І. Психолого-педагогічні питання неформального лідерства в навчальній групі ПТУ // «Педагогіка і психологія». 1999. - №2.
    8. Дьяченко М.А., Кандыбович Л.М. Словник-довідник по психології. Мінськ: 1998.
    9. Захарова А.В. Спілкування з однолітками як фактор становлення морально-етичної дорослості підлітка. У сб.: Соціально-психологічні проблеми взаємин у групах учнів і робочої молоді. Мінськ: 1970.
    10. Коломинский Я.Л. Психологія взаємин у малій групі. Мінськ: 1976.
    11. Коломинский Я.Л. Психологія дитячого колективу. Мінськ: 1984.
    12. Кричевский Р.Л. Детермінанти рольової диференціації лідерства в малих групах // «Питання психології». 1977. - №1.
    13. Кричевский Р.Л. Сучасні тенденції в дослідженні лідерства в американській соціальній психології // «Питання психології». 1977. - №6.
    14. Кричевский Р.Л. Якщо ви керівник... - М.: 1998.
    15. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психологія малих груп. М.: 1991.
    16. Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психологія керівництва і лідерства в спортивних колективах. М.: 1985.
    17. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.1. Загальні основи психології. М.: 1997.
    18. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.3. Психодиагностика. М.: 1998.
    19. Парыгин Б.Д. Основи соціально-психологічної теорії. М.: 1971.
    20. Петровский А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. М.: 1982.
    21. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Соціальна психологія колективу. М.: 1978.
    22. Профконсультационная робота зі старшокласниками / Під ред. Б.А.Федоришина. Київ: 1980.
    23. Робер М.А., Тильман Ф. Психологія індивіда і групи. М.: 1988.
    24. Рогів Е.И. Загальна психологія. М.: 1998.
    25. Соціальна психологія. / Під ред. А.В. Петровского. М.: 1987.
    26. Уманський Л.И. Організаторська діяльність школярів. М.: 1984.
    27. Хроменок В.Г. Відносини в учнівському колективі і розвиток вольових якостей школярів. У сб.: Учений. зап. Рязанського педінституту, т.59, 1968.
    28. Ценципер А.Б. Досвід дослідження залежності положення учня в колективі від його індивідуальних особливостей. У сб.: Деякі питання удосконалювання процесу навчання і виховання. Мінськ: 1970.
    29. Шпалинский В.В., Распопов И.В. Психолого-педагогічні основи вивчення особистості і колективу. Дніпропетровськ: 1991.
    30. Эльконин Д.Б. Дитячі колективи // Підручник педології для педтехнікумів. Ч.2. М.; Л.: 1931.
  • 6194. Психологічні особливості почуття провини батьків перед дітьми
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.01.2010

     

    1. Айви А.Е, Айви М.Б. Психологическое консультирование и психотерапия. М., 2000.
    2. Асаджоли Р.Психосинтез.М.1994.
    3. Гусин Л.А.Психология вины. М., 1999.
    4. Гладышева М.Д. Психология отношений «отцы и дети». М, 1997.
    5. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М. Изд МГУ, 1980
    6. Изард К.Э. Психология эмоций. СПб.:Питер.2000
    7. Ильин Э.И. Эмоции и чувства. СПб.: Питер.2002
    8. Ветров И.И. Психология личности. М., 2002.
    9. Майерс Д. Социальная психология СПб.: Питер, 2004.
    10. Носов К.М. Социальная психология. М., 2000.
    11. Нулиев С.Т. Психология чувств человека. М, 2001.
    12. Немов Р.С. Психология.-М.:Просвещение, 1995.
    13. Общая психодиагностика.//Под ред А.А.Бодалева, В.В.Столина., М.,1987.
    14. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1987.
    15. Пирин Н.Г. Чувство вины у родителей. - К., 1989.
    16. Психодиагностика: теория и практика. М.,1986.
    17. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - Київ: Радянська школа, 1988.
    18. Рогов Е.И. Настольная книга школьного практического психолога в образовании. - М.: Владос, 1996.
    19. Рувин С.С. Эмоции и чувства человека. - М., 1998.
    20. Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия по психологии личности. Редактор-составитель Райгородский Д.Я. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1996.
    21. Фрейд З. «Я» и «Оно». Тбилиси, «Мерани», 1991
    22. Шингаров Г.К. Эмоции и чувства как форма отражения действительности.М.,1971
    23. Щукин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику.-М.,1993.
    24. Якобсон П.М. Психология чувств. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
  • 6195. Психологічні особливості роботи психолога з учнями початкових класів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 18.01.2011

    За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються, диференціюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, учень початкових класів втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов'язковість, з'являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим учням початкових класів властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше, у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

  • 6196. Психологічні особливості розвитку творчих здібностей у підлітковому віці
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.06.2010

     

    1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань, 1988. 228 с.;
    2. Барко В. І., Тютюнников А. М. Як визначити творчі здібності дитини? К., 1991;
    3. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. 173 с.;
    4. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учебное пособие для студ. Высш. Учеб. заведений. М.: ИЦ "Академия", 2002 320с.;
    5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл-Эксмо, 2003. С. 235-326;
    6. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. М., 1983. Т. 3;
    7. Гільбух Ю. З. Розумово обдарована дитина. К., 1993;
    8. Гергель Є.Л. Вікова динаміка розвитку креативних здібностей // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26: У 4томах. Т. 1. С.342-349;
    9. Гергель Є.Л. Креативність як проблема творчості // Вісник Харківського університету. Харків, 1999. № 460. С. 29-33;
    10. Гергель Є.Л. Розвиток креативних здібностей у підлітків // Проблеми загальної і педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К., 2001. Т. 4. Ч. 2. С. 80-85;
    11. Гергель Є.Л. Сучасний стан вивчення проблеми креативності в зарубіжній та вітчизняній психології // Вісник Харківського університету. Харків, 2001. №517. С.26-31;
    12. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994;
    13. Гнатко М.М. Психологічна діагностика обдарованості: Метод. реком. Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
    14. Гнатко М.М. Психологічні передумови організації роботи з обдарованими індивідумами: Метод. реком. Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
    15. Диагностика уровня невербальной креативности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.69-71;
    16. Диагностика личностной креативности (Е.Е.Туник) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.59-64;
    17. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. 1999. № 2;
    18. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Издательство "Питер", 2000. 368 с.;
    19. Дружинин В.Н. Психология творчества // Психологический журнал. Т. 26, №5. 2005. С. 101-109;
    20. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления / Под ред. А.М.Матюшкина: Пер. с нем. и англ. М.: Прогресс, 1965. С. 86 234;
    21. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000. 96 с.;
    22. Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологический журнал. 1992. № 6;
    23. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Рад. Школа, 1989. 608 с.;
    24. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1969. С. 118 152;
    25. Кульчицька О.І. Складові біографії творця.// Обдарована дитина. 1998. № 3. С.27-32;
    26. Матюшкин А. М. Концепция творческой одаренности // Вопр. психол. 1989. № 6. С. 29 33;
    27. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. 1982. №4. С. 88-97;
    28. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. М., 1981. С.89;
    29. Моляко В.. О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості. //Обдарована дитина. 1998. №1. С.3 - 5; 2, с.2 - 6; 3, С.2 5;
    30. Московская С. Педагогика будущего. Синтез искусств. Звук и цвет. СПб.: 1995. 96с;
    31. Музика О. Л. Цінності обдарованої особистості.// Обдарована дитина. 1998. С.6 - 10.;
    32. Платонов К.К. Проблемы способностей. М.: Наука, 1972. 310 с.;
    33. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. М., 1976. 280 с.;
    34. Пономарева Р. А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучасний потенціал. Т.ІІ К., 1996. С.352 361;
    35. Рагозіна В. Розвиток творчих здібностей у сімґї // Українська родина. К. 1998. С. 908-914;
    36. Рагозіна В.В. Теоретичний аспект проблеми творчих здібностей //Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти: Збірник доповідей науково-практичної конференції. Вінниця: “Універсум-Вінниця”, 1998. С. 127-132;
    37. Рагозіна В. Феномен творчих здібностей в психолого-педагогічних дослідженнях // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.Серія: Педагогіка № 2. 1999. С. 78-80;
    38. Роменець В. А. Психологія творчості. К: Либідь, 2001. 288с.;
    39. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. М.: Педагогика, 1989. Т. 1. 486 с.;
    40. Самооценка творческого потенциала личности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.65-67;
    41. Творческие способности / Елисеев О.П. Практикум по психологии личности СПб., 2003. С.373-374;
    42. Теплов Б.М. Способность и одаренность //Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С. 129-139;
    43. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. СПб.: Иматон, 1998;
    44. Туник Е.Е. Опросник креативности Джонсона. СПб.: СПбУПМ, 1997;
    45. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности. СПб.: Иматон, 1998;
    46. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. М.: Наука, 1991. С. 513.;
    47. Холодная М.А. Гельфман Э.Г. Интеллектуальное воспитание личности // Педагогика. 1998. №4;
    48. Холодная М.А. Когнитивные стили и интелектуальные способности // Психологический журнал, 1993, № 1. Т. 13. С. 84 93;
    49. Холодная М.А. Существует ли интеллект как психическая реальность // Вопр. психол. 1990. № 5. С. 123127;
    50. Юркевич В.С. Саморегуляция как фактор общей одаренности // Проблемы дифференциальной психодиагностики/ Отв. ред. В.Д.Небылицын. М.: Педагогика, 1972. С. 233 - 249.
  • 6197. Психологічні особливості самосприймання студентської молоді
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.01.2011

     

    1. Андреев А.Л. Культурное пространство студента // Педагогика. 2003. № 10. С. 55-65.
    2. Астахова В.І. Деякі нові штрихи у соціальному портреті студентства // Проблеми вищої школи. К., 1993. Вип. 78. С. 65-69.
    3. Балабанова Л.М. Категория нормы в психологии студенческого возраста. Харьков: Консум, 1999. 254 с.
    4. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М., 1986. 156 с.
    5. Бех I.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. №І. С. 124-129.
    6. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1979. №4. С. 23 - 24.
    7. Вербицкий А. А., Бакшаева Н.А. Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении // Вопросы психологии. - 1997. № 3. С. 12-22.
    8. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота. 2005. - №7. С.65-70.
    9. Винославська О.В. Деякі відмітні риси «Я»- концепції сучасного студентства // Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття. Матеріали міжнародної наукової конференції. 15-18 травня 1996. С.169-176.
    10. Винославська О.В. Мотиви трудової активності й діяльності студентів денної форми навчання // Вісник НТУУ «КПГ: Філософія. Психологія. Педагогіка». 2001. №2(2). С.91-98.
    11. Вичев В. Мораль и социальная психика. Пер. с болгар. Р.Е. Мельникова. М.: "Прогресс", 1978 . 357 с.
    12. Душоткин А., Уманский Л. Студенческая группа и групповая психология // Студенческая группа. М.: Молодая гвардія, 1975. С.14-18.
    13. Ефимов В.М., Милова М.И. Студент 80-х в зеркале социологии // Вопросы общественных наук. К., 1989. Вып. 80. С. 21-27.
    14. Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і що цінуємо? // Управління освітою. 2001. № 22. С. 10.
    15. Клочек Л.В. Інформаційний та мотиваційний компоненти у студентському віці // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Харків: ХДПУ, 2003. Вип.10. С.7683.
    16. Клочек Л.В. Онтогенетичний аналіз процесів ідентифікації і відособлення // Психологія. Збірник наукових праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 17, 2002. С.74 78.
    17. Клочек Л.В. Проблеми ідентифікації і відособлення в психології // Вісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко, О.П. Симоненко. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. Випуск 5. С.158 160.
    18. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1985. 255 с.
    19. Круглов Б.С. Роль ценностных ориентации в формировании личности школьника // Психологические особенности формирования личности школьника. М., 1983. С. 4 -15.
    20. Крючков А.И., Крючкова Л.М. Мировоззренческий портрет современного украинского студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. Чернігів, 2003. Вип. 20: Серія: Філософські науки. С. 71-76.
    21. Лисовский В.Т. Образ жизни современного студента. Л.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 297 с.
    22. Люблінська Г.О. Дитяча психологія: Навчальний посібник для студентів пед. інститутів. К.: Вища школа, 1974. 354 с.
    23. Монастиршин К.О. Умови та фактори формування самооцінки школярів // Проблеми гуманітарних наук. Дрогобич: Вимір, 2002. Вип. 9. С. 88 98.
    24. Монастыршин Е.А. Влияние семьи на отношение школьника к себе // Тезисы межд. межвуз. науч.-практ. конф. студентов и аспирантов, 12-14 апреля 2001г. Санкт-Петербург, 2001. С. 237.
    25. Омельченко Ж.О. Формування загальнолюдських цінностей як мети виховання в працях видатних мислителів // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 188-193.
    26. Островська К. Труднощі виховання як бар'єри нормативного розвитку особистості // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми девіантоної поведінки: історія, теорія, практика”. К.: Міленіум, 2002. С. 262 265.
    27. Островська К.О. Взаємозалежність самооцінки та ціннісних орієнтацій школярів // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Київ-Запоріжжя-Одеса, 2002. Вип. 15. С. 117 123.
    28. Петрунек В.П., Таран Л.Н. Нелегкий шаг к юности. М.: Педагогіка, 1984. 160 с.
    29. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности. Учебное пособие для студентов пединститутов. М.: Просвещение, 1979. 175 с.
    30. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. О месте психического в общей взаимосвязи явлений материального мира. М.: Издательство АН СССР, 1957. 328 с.
    31. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2-х т. М., 1989.
    32. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. К.: Академвидав, 2005. 360 с.
    33. Самарин Ю.А. Психология студенческого возраста и становление специалиста. Вестник высшей школы. 1969. - №8. С.127-130.
    34. Скок М.А. Ціннісні орієнтації особистості сучасного студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. Чернігів, 2002. Вип. 11: Серія: Психологічні науки. С. 128-132.
    35. Соколов А.В., Щербакова И.О. Ценностные ориентации постсоветского гуманитарного студенчества // Социс. - 2003. - № 1. - С. 115-124.
    36. Сорокина Н.Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студента // СОЦИС. 2003. № 10. С. 55-60.
    37. Социология молодежи / Под ред. проф. Ю.Г. Волкова. - Ростов-н/Д.: Феникс, 2001. 576 с.
    38. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. М., 1972. 345 с.
    39. Студент и его деятельность / Под ред. Г.П. Давидюка и др. Минск: Изд-во БГУ, 1978. 89 с.
    40. Ушинский К.Д. Соч. Изд-во АН РСФСР 1948-1950. Т.8. С.441-442.
    41. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В. Дубровиной. М., 1983. 256 с.
    42. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. М., 1977. 156 с.
    43. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Под ред. Толстых А.В. М., 1996.
    44. Юнг К. Персона. Персона-2 // Психология самосознания. Хрестоматия. Самара: Изд. дом “Бахрах-М”, 2000. С. 534 565.
    45. Юсницкий А.К. Определение характеристик социальной адаптации // Журнал практического психолога. 1998. №1. С.8-10.
    46. Rogers K. Client-centered therapy: Its current practice, implications and theory. L: Constable, 1991. 560 p.
  • 6198. Психологічні особливості спілкування підлітків
    Курсовой проект пополнение в коллекции 08.11.2010

    Іншою обставиною, що діє на актуалізацію вивчення особливостей спілкування, є логіка розвитку самої психології. Тут проявляється переорієнтація в бік дослідження взаємодії особистості та групи, взаємовпливу особистості та спілкування, спілкування та спільної діяльності. В результаті посилилася цікавість до тих аспектів спілкування, які справляють безпосередній вплив на групові процеси, спільну діяльність. Принципового значення набула проблема індивідуальності в процесі пізнання соціальної дійсності, розвитку її соціально-перцептивної сфери. Спілкування багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння субєктами спілкування один одного. Спілкування історично склалося в процесі спільної діяльності, де спочатку відігравало допоміжну роль: супроводжувало і обслуговувало певні дії. З ускладненням діяльності воно набуває відносної самостійності, починає виконувати специфічну функцію передачі наступним поколінням форм культури і суспільного досвіду. В онтогенезі спілкування також поступово стає особливою діяльністю. Задовольняючи потребу в спілкуванні, дитина оволодіває мовленням, освоює соціальні норми, культуру в цілому, будує образ світу і свого «Я». В процесі спілкування відбувається перехід від одного рівня життя до іншого. Спілкуючись, людина виявляє себе індивідом і заявляє про себе як особистість. Експерименти з позбавленням людини можливості спілкуватись, випадки виживання дітей, що виростали серед тварин, переконливо свідчать: спілкування необхідна умова повноцінного психічного розвитку індивіда, нормального життя. Щодо трактування суті спілкування і комунікативної компетентності у сучасній психології існують різні підходи до розуміння компетентності у спілкуванні. Слід зазначити, що у більшості випадків психологи (як вітчизняні так і зарубіжні) дотримуються неоднозначних підходів до розуміння і вирішення даної проблеми. Назвемо основні з цих підходів:

  • 6199. Психологічні особливості спілкування у підлітковому віці
    Дипломная работа пополнение в коллекции 14.11.2009

    Так, в одному дослідженні німецьких психологів було показано, що в проблемних ситуаціях найемоційніше близькою, довіреною особою для підлітка перш за все служить мати, а потім залежно від ситуації в різній послідовності батько, подруга або друг. У іншому дослідженні, виконаному на вітчизняній вибірці, старшокласники ранжирували, з ким вони вважали за краще б проводити свій вільний час з батьками, з друзями, в компанії однолітків своєї статі, в змішаній компанії і т.д. Батьки опинилися у хлопчиків на останньому місці, у дівчаток на четвертому місці. Проте, відповідаючи на питання: «З ким би ти став радитися в складній житейській ситуації?» і ті та інші поставили на перше місце матір. На другому місці у хлопчиків опинився батько, у дівчаток друг, подруга. Інакше кажучи, як помітив з приводу цих результатів І. 3. Кон, з друзями приємно розважатися, але в скрутну хвилину краще звернутися до мами. Останні дані, одержані на вибірках сучасних підлітків, хлопчиків і дівчаток, підтверджують цю тенденцію. Як показано в одному такому дослідженні, в системі відносин особи до соціального оточення, визначалося у тому числі і відношення до однолітків, саме відношення до матері виявилося найбільш позитивним. Було встановлено, що зниження позитивного відношення до матері, збільшення негативних дескрипторів (характеристик) при описі матері корелює із загальним зростанням негативізації всіх соціальних відносин особи.

  • 6200. Психологічні особливості та психосоматичні розлади в період новонародження
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

     

    1. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития детей. Под ред. К. С. Лебединской. М., 1982.
    2. Анастази А. Психологическое тестирование. М., 1982,
    3. Баженова О.В. Диагностика психического развития детей первого года жизни в норме и патологии. Автореф. канд. дис. М., 1983.
    4. Блейхер В. М. Клиническая патопсихология. Ташкент, 1976.
    5. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М., 1990.
    6. Брунер Дж. Психология познания. М., 1977.
    7. Бурменская Г.В., Лидере А.Н., Карабанова О.Б. Возрастно-психологическое консультирование. М., 1990.
    8. Бюлер Ш., Гетцегер Г. Диагностика нервно-психического развития детей раннего возраста (тесты развития 1 6-го годов жизни). М., 1935.
    9. Валлон А. Психическое развитие ребенка. М., 1967.
    10. Ветер Л. А. Генезис сенсорных способностей. М., 1976.
    11. Ветер Л.А. Развитие умственных способностей детей. М., 1991.
    12. Дети с временными задержками развития. /Под ред. М. С. Певзнера и Т. А. Власовой. М., 1971.
    13. Дети с отклонениями в развитии. Под ред. М. С. Певзнера. М., 1966.
    14. Детская практическая психология: Учебник. / Под ред. Т.Д.Марцинковской. М.: Гардарики, 2003. 255 с.
    15. Запорожец А. В., Лисина М. И. Развитие восприятия в раннем дошкольном детстве. - М., 1966.
    16. Зейгарник Б. В. Патопсихология. - М., 1976.
    17. Исаев Д. Н. Психическое недоразвитие у детей. - Л., 1982.
    18. Ковалев В. В. Психиатрия детского возраста. - М., 1979,
    19. Лебединский В. В. Нарушения психического развития у детей. М., 1985.
    20. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.; Воронеж, 1996.
    21. Марцинковская Т.Д. Диагностика психического развития детей. М., 1997.
    22. Марковская И. Ф. Клинико-нейропсихологическая характеристика задержки психического развития. Дефектология, 1977, № 6.
    23. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М., 1995.
    24. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарник. М., 1987. 183 с.
    25. Селюцький А.І. Психопатологія дитячого віку. К.: Вища школа, 1977. 295 с.
    26. Смирнова Е.О. Психология ребенка. М., 1997.
    27. Снайдер К. Клінічна психопатологія. К.: Сфера, 1999. 236 с.