Психология

  • 1401. Діагностика агресивності старшокласників
    Курсовой проект пополнение в коллекции 13.06.2010

     

    1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1987. 262 с.
    2. Агрессивность как свойство личности подростка // http://top.mail.ru
    3. Божович Л. Проблемы формирования личности. М.: Педагогика, 1995. 264 с.
    4. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. К.: МАУП, 1999. 168 с.
    5. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 301 с.
    6. Бурлачук А.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К.: Наукова думка, 1989. 197 с.
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Издательство "Питер", 2000. 352 с.
    8. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В. Овчинниковой. М.: Изд-во МГУ, 1977. 144 с.
    9. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 479 с.
    10. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. 2-е изд., перераб. и доп. Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 564 с.
    11. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К., 2001. Ч. 1. С. 38-49.
    12. Дроздов А.Ю. Агрессивное поведение современной молодежи в контексте социальной ситуации // http://hro.org.
    13. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 208 с.
    14. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. 180 с.
    15. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. М.: Изд-во МГУ, 1971. 264 с.
    16. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособ. для вузов. М.: Академия, 1999. 208 с.
    17. Изард К.Е. Эмоции человека: Пер. с англ. / Под ред. Л.Я.Гозмана, М.С. Егоровой. М.: Изд-во МГУ, 1980. 439 с.
    18. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. № 5. 2000. С. 14-16.
    19. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія: Навч. посіб. К.: Здоров'я, 1993. 344 с.
    20. Лидеман Р.Р. За гранью психического здоровья. М.: Знание, 1992. 344 с.
    21. Митерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. СПб: Питер, 2000. 688 с.
    22. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. 2-е изд. М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. 512 с.
    23. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной педагогике. СПб: Питер, 2000. 528 с.
    24. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Е.М. Борисова К.М. Гуревич. Под ред. К.М. Гуревича. М.: Педагогика, 1981. 232 с.
    25. Особенности агрессивного поведения несовершеннолетних и основы его профилактики: методические рекомендации // Под ред. Аликиной. К., 1991
    26. Социальная психология агрессии / Б Крэйхи СПб.: Питер, 2003. 336 с
    27. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000 672 с.
    28. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. СПб: Питерком, 1999. 416 с.
    29. Семиченко В.А. Психологические состояния. К.: Либідь, 1998. 197 с.
    30. Уманский К.Т. Невропатология для всех. М.: Знание. 1980. 190 с.
    31. Устинова Н.Е. Особенности агрессивности старшеклассников // http://click.kmindex.ru
    32. Шипунова Т.В. Агрессия и насилие как элементы социокультурной реальности // Социол. исслед. 2002. № 5.
    33. http://azps.ru.
    34. http://www.liveinternet.ru/click
    35. http://rspu.edu.ru.
  • 1402. Діагностика пізнавальних процесів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.09.2010

     

    1. Абрамова Г.С. Практическая психология. - М., 1997. - 368 с.
    2. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1994. - 237 с.
    3. Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика, 1982. -Кн. 1. - 318 с; Кн. 2. - 316 с.
    4. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. - К: Вища школа, 1978. - 142 с.
    5. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров'я, 1986. - 279 с.
    6. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршарха). - К: Вища школа, 1979. - 176 с.
    7. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.
    8. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К: Наукова думка, 1989. - 198 с.
    9. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика. - К: А.Л.Д., 1995. -100 с.
    10. Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. К., 1999.
    11. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. Практическая психология. - Псков, 1994. - 300 с.
    12. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М., 1985. - 304 с.
    13. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Диагностика и коррекция психического развития школьника. Минск, 1997. 234 с.
    14. Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 464 с.
    15. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 1999. 592 с.
    16. Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия "здравым смыслом". - Чебоксары, 1992. - 76 с.
    17. Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.
    18. Психологическая диагностика. Проблемы и исследования / Под ред. К.М.Гуревича. - М.: Педагогика, 1981. - 232 с.
    19. Психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: МСПИ, 2001. - 368 с.
    20. Психодиагностика: Теория и практика: Пер. с нем. - М.: Просвещение, 1986. - 207 с.
    21. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарника. М., 1987. 184 с.
    22. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М.: Владос, 1996. 529 с.
    23. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 1999. - 120 с.
    24. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. -М.: ВЛАДОС, 1998. - 512 с.
    25. С.Уолен, Р.Уэсслер. Рационально-эмотивная психотерапия. - М., 1997. - 257 с.
    26. Шевченко Ю. С. Психокоррекция: теория и практика. - М., 1995. - 224 с.
    27. Снайдер К. Клиническая психопатология. К.: Сфера, 1999. - 236 с.
    28. Юнг К. Психологические типы. - М., 1995. - 616 с.
    29. Энциклопедия психологических тестов. М.: Аркадия, 1998. 255 с.
    30. Эйдемимер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л., 1990. 192 c.
  • 1403. Діагностика раннього дитячого аутизму
    Информация пополнение в коллекции 16.11.2010

    Іноді у дитини буває складний дефект, так називають поєднання двох і більше порушень, що однаковою мірою визначають структуру аномального розвитку, труднощі виховання і навчання дитини. Наприклад, одночасні порушення зору і слуху, зору і мови, слуху і моторики. При ускладненому дефекті можливе виявлення провідного або головного порушення і ускладнюючих його розладів. Наприклад, у розумово відсталої дитини можуть бути зниження слуху або зору, емоційні або поведінкові порушення, дефекти опорно-рухової сфери, мови. У одних випадках говорять про недорозвинення якої-небудь функції, в інших - про її пошкодження. Особливість дитячого мозку виявляється у тому, що навіть незначні його поразки не є частковими, локальними, вони негативно позначаються на всьому процесі розвитку (дозрівання) центральної нервової системи. А при важкому порушенні його сліди залишаються на довгі роки, а іноді на все життя. Весь подальший розвиток дитини відбувається в умовах патологічного стану центральної нервової системи. Якщо своєчасно, якомога раніше, не буде організовано лікувальну і коректувально-педагогічну роботу, то дитина відставатиме в психічному розвитку. Згідно МКБ-10 серед порушень психологічного розвитку виділений дитячий (типовий) аутизм і атиповий аутизм. Симптоматика дитячого аутизму виявляється у віці до трьох років, тоді як ознаки психічних порушень при атиповому аутизмі спостерігаються після трьох років. Слід зазначити, що одним з найістотніших симптомів, всупереч думці Каннера, є зовсім не протест цих дітей проти зміни оточуючого середовища, а початкове, надто явне, ослаблення інстинктивних або безумовнорефлекторних реакцій орієнтувальних, харчових, самозахисних та ін. Відсутність цих реакцій робить рухи дітей хаотичними, дезорганізованими, а їх самих практично беззахисними і безпорадними. Природно, що така початкова, часто природжена недостатність безумовно рефлекторного фонду найважливіших стовбурних апаратів не може не відобразитися негативно на формуванні кіркової діяльності. Кора головною мозку у цих дітей непогано, але пасивно реєструє і відображає все, що випадково потрапляє в їх поле зору, але втрачає здібність активного, вибіркового відношення до явищ навколишнього середовища. Звідси грубі порушення уваги, схильність "незрячим" поглядом ковзати без інтересу по навколишніх предметах, живих істотах, безцільні рухи, тривала нездатність оволодіватити навичками самообслуговування і головне тривала затримка формування самосвідомості, комплексу "Я", що позначається в схильності говорити про себе в третій особі. Важливо ще раз підкреслити, що при зовнішній стимуляції вдається змусити цих дітей "зібратися", "мобілізуватися" і дати більш-менш правильні відповіді на питання, або проявити більш менш адекватні емоційні реакції.

  • 1404. Діагностика страхів дітей
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.09.2010

     

    1. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку. // Практ. псих, та соціал. робота. 1998. № 1. с 1820; № 3. с. З8; № 4. с. 1517; №5. с. 1923.
    2. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності-учнів. // Поч. шк. 1997. № 12. С 5355.
    3. Бовть. О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку. // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С 99100.
    4. Взрослым о детях. Запорожье: ЗИИУ, 1993. 95 с.
    5. Захаров А.И. Детские неврозы СПб.: Респекс, 1995. 190 с.
    6. Захаров АИ. Как помочь нашим детям избавиться от страха. С Лб.: Гиппократ, 1995. 126 с.
    7. Захаров А.М. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. М.: Просвещение, 1986. 127 с.
    8. П. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Ярославль: Академия развития. 1996. 240 с.
    9. Карпенко Н. Диференціація та діагностика окремих видів страху у дітей // Початкова школа. 2002. № 3.с. 47.
    10. Карпенко Н. Страх: позитивна і негативна роль у розвиткові дітей. // Дошк. вих. 1997. №12.с. 1819.
    11. Карпенко Н. Профілактика дитячих страхів.// Дошкільне виховання. 2003. - № 9. С.14 15.
    12. Картерев П.Ф. О детском страхе. // Народное образование. 2000. - № 3. С. 257 267.
    13. Коломинский Я.Л., Панько ЕА. Диагностика и коррекция психического развития дошкольника. Минск: Універсітзцкае, 1997. 234 с.
    14. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. Ярославль: Академия развития, 1996. 206 с.
    15. Лаврентьева Г.П., Тигаренко Т.М. Практическая психология для воспитателя. Запорожье: ЗИУУ, 1992. 44 с.
    16. Лэндрет ГЛ. Игровая терапия: искусство отношений. М.: Международная академия, 1994. 366с.
    17. Мазелурі Т. Захистити дітей від страху. Як з'являються і коли зникають дитячі страхи. // Дошк. вих. - 1997. № 10. С 1819.
    18. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 1999. 592 с.
    19. Панфилова МЛ Игротерапия общения. М.: Интел Тех., 1993. - 62 с.
    20. Психодиагностика: Теория и практика: Пер. с нем. - М.: Просвещение, 1986. - 207 с.
    21. Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарника. М., 1987. 184 с.
    22. Савина К., Шанина Н. Тревожные дети. // Дошкольное воспитание. 1996. №4. С. 1114.
    23. Скалько Е.В. Стресс у детей. Индивидуальные и возрастные особенности реагирования на стресс. // Практ, псих, та соціал. робота. 1998. № 1. Сг 1415.
    24. Снайдер К. Клиническая психопатология. К.: Сфера, 1999. - 236 с.
    25. Степанова Е. Поиграем в "забавные страхи и смешные ужасы?" Как выявить и предупредить детские страхи. // Дошк. восп. 1997. №5. С. 6668.
    26. Тюріна В.О: Дитяча чутливість та жорстокість. // Педагогіка і психологія. 1997. №1.-С. 100103.
    27. Фурманов И.А. Детская агрессивность. Мн.: Ильин В.П., 1996. 192 с.
    28. Чистякова М.И. Психогимнастика. М.: Просвещение, 1990. 127 с.
    29. Шишова Т. Страхи это серьезно. М.: Искатель, 1997. 92 с.
    30. Энциклопедия психологических тестов для детей. М.: Аркадия, 1998. 255 с.
  • 1405. Діагностика та методи терапії аутизму
    Информация пополнение в коллекции 21.01.2011

    Попереднього періоду безсумнівно нормального розвитку зазвичай немає, але якщо є, то аномалії виявляються у віці до 3 років. Завжди відзначаються якісні порушення соціальної взаємодії. Вони виступають у формі неадекватної оцінки соціо-емоційних сигналів, що помітно по відсутності реакцій на емоції інших людей та / або відсутності модуляції поведінки відповідно до соціальної ситуації; погано використовуються соціальні сигнали і незначна інтеграція соціального, емоційного та комунікативної поведінки; особливо характерна відсутність соціо -емоційної взаємності. Так само обов'язкові якісні порушення у спілкуванні. Вони виступають у формі відсутності соціального використання наявних мовних навичок; порушень в рольових і соціально-імітаційних іграх; низькою синхронності і відсутності взаємності у спілкуванні; недостатню гнучкість мовного вираження і відносної відсутності творчості та фантазії у мисленні; відсутності емоційної реакції на вербальні і невербальні спроби інших людей вступити в бесіду; порушеного використання тональностей і виразності голосу для модуляції спілкування; такого ж відсутності супроводжує жестикуляції, що має підсилювальне чи допоміжне значення при розмовній комунікації. Цей стан характеризується також обмеженою, повторюваною і стереотипною поведінкою, інтересами і активністю. Це проявляється тенденцією встановлювати жорсткий і раз і назавжди заведений порядок в багатьох аспектах повсякденного життя, звичайно це відноситься до нових видів діяльності, а також до старих звичок та ігрової активності. Може спостерігатися особлива прихильність до незвичайних предметів, що найбільш характерно для раннього дитячого віку. Діти можуть наполягати на особливому порядку виконання ритуалів нефункціонального характеру; може мати місце стереотипна заклопотаність датами, маршрутами або розкладами; частими є моторні стереотипії; характерно прояв особливого інтересу до нефункціональних сторін предметів (таких як запах або відчутні якості поверхні); дитина може опиратися змінам заведеного порядку або деталей його оточення (таких як прикраси або меблювання будинку).

  • 1406. Діагностика та формування у співробітників органів внутрішніх справ мотивації професійного самовдосконалення
    Дипломная работа пополнение в коллекции 28.08.2010

    Більш достовірні відповіді при анкетуванні можуть бути отримані при використанні переважно непрямих запитань. Непрямі запитання - це такі, в яких немає прямої вказівки на мотив, що виявляється, або респондент висловлює свою думку про іншого, а не про себе. Наприклад, ставляться такі запитання: "Як Ви уявляєте свою службову перспективу через декілька років?" (замість: "Чи стійкі Ваші професійні мотиви?"); "Що спонукає людину працювати?" (замість: "Що спонукає особисто Вашу трудову активність?"). Різновидом "непрямих" запитань є питання про вибір партнера (напарника) для сумісного виконання якогось професійного завдання. Для підвищення достовірності відповідей доцільно (там, де це можливо) пов'язувати відповіді з діяльністю випробуваних, наприклад, сказати до анкетування, що це буде враховуватись при розподілі професійних або навчальних завдань. При цьому в анкеті не тільки ставиться запитання, а й респондента просять пояснити причину зробленого вибору, інакше кажучи, назвати мотив. При постановці запитань в анкеті небажана велика відстроченість подій, про які дослідник бажає отримати дані. Наприклад: "Ким Ви в дитинстві мріяли бути, коли станете дорослим?". Відстроченість подій у цьому питанні складає 15-20 років. Звичайно респонденти ухиляються від відповіді на такі запитання.

  • 1407. Діалог дитини та дорослого
    Информация пополнение в коллекции 07.01.2011

    Базова стадія розвитку людського спілкування у максимальній мірі реалізується в дитячому віці, в той час, коли спілкування є провідною діяльністю дитяти і в його руслі відбувається психічний розвиток. Ця форма спілкування, дає, розчіпляючись, різні варіанти взаємних позицій дорослого і дитяти. Це відбувається у міру того, як дитя набуває досвіду спілкування і навчається відділяти себе від навколишнього його світу, у тому числі від інших людей. Яка ж позиція по відношенню до дорослого виникає у дитяти першої - «зверху» або «знизу»? Здавалося б, першою повинна з'являтися позиція «знизу», але в реальності це не так. Маленьке дитя ясно більш схильне вимагати, ніж просити. Там, де все відбувається «по-хорошому», без капризів і необґрунтованих вимог. Пізніше, в дошкільному віці, він здатний довільно вставати в позицію що просить, використовувати різні «чарівні» слова і взагалі за бажання поводитися демонстративно добре. Вимога ж (на відміну від прохання - акт більш безпосередній, витікаючий з афектний забарвленого бажання або наміру) властива саме маленьким дітям, що вперше стверджують своє «я». В той же час вимога - це симптом осмислення свого відношення до дорослого як джерелу можливого задоволення бажання.

  • 1408. Ділові навички
    Информация пополнение в коллекции 20.11.2010

    Чуттєва інформація, що надходить у мозок, передається в короткострокова (оперативну) пам'ять. Тут відбувається осмислювання (оперативна обробка) сенсорної інформації, що полягає у визначенні її новизни, важливості, зв'язку з уже відомими вам знаннями, можливості використання в майбутньому, і на основі цього приймається рішення про довгострокове запам'ятовування або забування. Важливо знати, що короткострокова пам'ять має порівняно малу ємність.

  • 1409. Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини
    Дипломная работа пополнение в коллекции 10.10.2010

    №ОпросникТАКНЕМАЄ1.Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.2.Іноді брешу про людей, яких не люблю.3.Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.4.Якщо мене не попросять по^-гарному, я не виконаю.5.Я не завжди одержую те, що мені покладене так немає.6.Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.7.Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути.8.Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я випробовував болісні каяття совісті.9.Мені здається, що я не здатний ударити людини.10.Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.11.Я завжди поблажливий до чужих недоліків.12.Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.13.Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.14.Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружественно, ніж я очікував.15.Я часто буваю незгодний з людьми16. Іноді на розум приходять думки, яких я соромлюся17.Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому.18.У подразненні ляскаю дверима.19.Я набагато більше дратівливий, чим, здається.20.Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди надходжу йому всупереч.21.Мене небагато засмучує моя доля.22.Я думаю, що багато з людей не люблять мене.23.Я не можу удержатися від суперечки, якщо люди не згодні із мною.24.Люди, увиливающие від роботи, повинні випробовувати почуття провини.25.Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку.26.Я не здатний на грубі жарти.27.Мене охоплює лють, коли треба мною насміхаються.28.Коли люди будують із себе начальників, я роблю всі, щоб вони не зазнавалися.29.Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається.30.Досить багато з людей заздрять мені.31.Я вимагаю, щоб люди поважали мене.32.Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.33.Люди, які постійно переводять вас, коштують того, щоб їх "клацнули по носі".34.Я ніколи не буваю, похмурий від злості.35.Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не розбудовуюся.36.Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю уваги.37.Хоча я й не показую цього, мене іноді гризе заздрість.38.Іноді мені здається, що треба мною сміються.39.Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильного" вираженням.40.Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.41.Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене.42.Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.43.Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.44.Ні людей, яких би я по-справжньому ненавидів.45.Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям".46.Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю.47.Я роблю багато такого, про що згодом жалую.48.Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь.49.З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву.50.Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.51.Якби всі знали, що я почуваю, мене б уважали людиною, з яким нелегко працювати.52.Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене.53.Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.54.Невдачі засмучують мене.55.Я б'юся не рідше й не частіше чим інших.56.Можу згадати випадки, коли був настільки зол, що вистачав першу річ, що попалася під руку, і ламав її.57.Іноді я почуваю, що готово першим почати бійку.58.Іноді я почуваю, що життя надходить із мною несправедливо59.Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.60.Я лаюся тільки зі злості.61.Коли я надходжу неправильно, мене мучить совість.62.Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.63.Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі.64.Я буваю, грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються.65.У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити. Я не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він того заслуговує.66.Не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він цього заслуговує.67.Я часто думаю, що жив неправильно.68.Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.69.Я не засмучуюся через дріб'язки.70.Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене.71.Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.72.Останнім часом я став занудою.73.У суперечці я часто підвищую голос.74.Я намагаюся звичайно приховувати своє погане ставлення до людей.75.Я краще погоджуся із чим-небудь, чим стану сперечатися.

  • 1410. Для чего ребенку друзья?
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    А если такой группы у ребенка нет? Если отношения со сверстниками не сложились и его контакты с ними по-прежнему противоречивы, как у 3-летних? Действительно ли сверстники так важны? Не могут ли родители или близкие взрослые заменить ребенку дефицит общения со сверстниками? Единого мнения по этому поводу нет. Одни психологи считают, что взрослый способен дать ребенку все, если включится в детскую игру как полноценный партнер. Другие не согласны с этим: взрослый просто не в состоянии уделять ребенку столько времени, сколько необходимо для игры, а умение, пусть даже на время, "впадать в детство" разрушает его родительский авторитет и сбивает с толку ребенка. Взрослый и сверстник играют каждый свою неповторимую роль важно знать, какую именно. Осознание своих индивидуальных качеств, способность оценивать себя в разных ситуациях не являются врожденными. Первоначально они формируются у ребенка в общении с самыми близкими людьми. И роль родителей здесь неоспорима. Окружающие нас люди своеобразные невидимые "зеркала". Их отношение к нам, оценки наших поступков по сути наше "отражение", оно и закладывает основу нашего самосознания, нашей личности.

  • 1411. Для чего родителям … умение играть?
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Ответы детей на вопрос интервью: «С кем тебе интереснее играть: со взрослыми/сверстниками или одному?» распределились следующим образом: 78% ответили, что «со взрослым интереснее», 17% «со сверстниками», 5% «и так, и так интересно». На вопрос: «Скажи, пожалуйста, зачем взрослые играют с детьми: может, им самим нравится играть или они участвуют в играх детей для чего-то другого?» типичными ответами были: «играют, чтоб детям не было скучно», «чтобы было веселее», «взрослые играют ради детей», «они так заботятся о ребенке». В большинстве детских ответов подчеркивались элементы веселья, удовольствия и интереса, видимо, ощущаемые детьми при участии в игре взрослого. Данные интервью показали, что чаще игровыми партнерами дети называли отцов, затем братьев/сестер и далее матерей, бабушек, дедушек. На вопрос: «Как ты думаешь, взрослые играют лучше или хуже детей? Почему ты так думаешь?» 37% детей ответили: «лучше», 42% «хуже», 16% -одинаково, 5% «не знаю». Надо заметить, что мнения родителей о собственных игровых умениях выглядят самокритичнее. Так, 68% ответивших считают, что они играют хуже детей (типичные высказывания взрослых: «детей переиграть невозможно», «дети XXI века играют по-другому, не как мы в детстве играли»), 32% родителей сочли, что играют лучше или по крайней мере не хуже детей. В целом результаты интервью не огорчили, оставив оптимистичное ощущение, что наибольшая часть опрошенных дошкольников не обделена игровым общением со взрослыми. Так, до 60% детей без затруднений называли кого-либо из домочадцев, «готовых всегда включиться в игру ребенка по его просьбе». (Возможно, столь обнадеживающие ощущения связаны с тем, что многие родители детей, принявших участие в интервью, уже два года выписывают журнал «Игра и дети».) Хотя тема интервью невольно побуждала детей к критическим высказываниям об игровых умениях взрослых, их оценки были сдержанными и доброжелательными.

  • 1412. Для чего человеку длинное детство
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    Желая видеть своего ребенка в школе отличником, родители начинают рано обучать его чтению. Это хорошо, если информационный голод утоляется реальным восприятием образов, а буквы и слова лишь сопутствуют активному познанию. Но если только символы и коды будут заполять ячейки детской памяти, то получится читающая и пишущая машинка, которая если что-то и знает, то мало понимает, а еще меньше умеет. Вы определенно встречали детей - резонеров, таких маленьких старичков. Их рассуждательство поражает сложностью, не детскими оборотами речи. В их жизни коды заменили живое восприятие, поэтому на седьмом году жизни на вопрос : "Чем отличается елка и береза?" - они четко рапортуют: " Елка зеленая, а березка белая". Различие между кленовым листом и бабочкой они видят в том, что "у бабочки усики, а у листика - палочка". Еж и елка отличаются только размерами. Усвоив речевые штампы, они меньше интересуются содержанием понятия, их мышление становится формальным. В школе эти дети могут быть на хорошем счету, т.к. система обучения тоже во многом формальна. Но учатся-то они не для школы, а для будущей жизни! Лишенные практики образного познания и эмоционального опыта они могут оказаться несостоятельными на всю жизнь.

  • 1413. Добрачные отношения жениха и невесты
    Информация пополнение в коллекции 24.03.2011

    Он считает, что любимый человек для него есть нечто единственное в мире, незаменимое и уникальное.

    1. Тот, кто оценивает таким образом любимое существо, действует доверительно. Когда любовь корыстна, существует боязнь, что отдаться значит пропасть. Щедрость освобождает нас от этого страха и позволяет отдавать себя без оглядки, больше надеясь на возможность встречи, чем опасаясь риска измены со стороны любимого человека.
    2. Такой освобожденный человек открывается тебе спокойно, без всякого раздражения.
    3. Благодаря такой открытости человек, который спокойно открывается тебе, искренен и правдив.
    4. Правдивость делает его реалистом, способным признать свою нужду в совершенствовании, необходимость, добиваясь более высоких форм, в самореализации.
    5. Ясность мыслей позволяет ему заметить, что любовь развивается в медленном ритме созревания, и этот ритм различен для каждого человека.
    6. Признание этого различия заставляет с уважением относиться к любимому человеку, дает ему быть тем, чем он является и призван быть.
    7. Уважение переходит в терпение, такт, благоразумие, уместность. Быть терпимым не значит все выдерживать. Выдерживать свойственно стенам или колоннам. Человек создан не для того, чтобы выдерживать, а чтобы быть творческий. Терпение означает приспособление к ритму, свойственному каждому существу, с целью создать плодотворную среду сосуществования.
    8. Плодотворность любви доказывается ее общественным значением, качественным ростом единством супругов, а также единства между ними и их окружением, способностью дарить жизнь новым существам.
    9. Такое высокое качество единения не дает места обиде и увеличивает благодарность. Тот, кто тесно связан с другим человеком, не тяготится высокими ценностями, которыми обладает другой. Наоборот, благодарен им, потому что сам ими обогащается.
    10. Тот, кто благодарен другому, не соперничает с ним, а вступает в здоровое соревнование.
    11. Эти условия приводят к тому, что любовь вызывает у любимого существа состояние безмятежного спокойствия. Кто по-настоящему любит, не испытывает необходимости быть начеку, он знает, что в созданном двоими игровом поле все движется легко от одного к другому, потому что барьеры между «моим» и «твоим» преодолены.
    12. Такое интенсивное общение стимулирует любящих, ибо является источником энергии и света.
    13. Безбарьерное общение предполагает глубокий личный компромисс, переплетение двух жизненных полей.
    14. Это переплетение не может быть мимолетным; оно вне времени и пространства. Марсель правильно говорил, что подлинная любовь безусловна и преодолевает течение времени. Вечность не означает простой продолжительности. Она означает, что происходит постоянное создание того, что когда-то двое обещали создать: единство очень высокого уровня. Эта творческая способность есть верность, которая как, ясно видно, имеет бесконечно более высокий смысл, чем простая выдержка.
    15. Высокий уровень любви превращает ее в великое благо, а всякое благо распространяется само по себе, подобно свету. Любовь имеет характер диффузный, экспансивный и коммуникативный. Она принимает в себя других людей и делает возможным для них жизнь в любви.
    16. Проникновение и покровительство часто требуют жертвенности. Тот, кто на самом деле любит, способен самоотверженно принимать все, что содействует усилению любви.
  • 1414. Договорные браки в Японии (О-миаи)
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    В настоящее время около 40% японок в возрасте 29 лет остаются незамужними, в то время как число разводов, хотя и низкое по европейским меркам, увеличилось более чем в 4 раза по сравнению с 50-ми годами прошлого столетия и продолжает расти (Rauch, 1995, с. 14). Согласно исследованиям, проведенным страховой компанией «Асахи», к 2015 году 52,2% мужского населения Японии в возрасте от 20 до 39 лет останутся холостяками ("Is one Japanese man", 1995, с. 12). Еще не так давно японцы считали, что мужчины должны работать, а женщины оставаться дома и заботиться о семье. Но в наши дни многие женщины способны найти работу по душе и самостоятельно строить свою жизнь. Действительно, японки стали гораздо разборчивей в выборе супруга, и многие решают вообще не выходить замуж. В результате, как показывают приведенные выше статистические данные, число браков в Японии достигло угрожающе низкого уровня. Когда японцы собираются сочетаться браком, они обычно прибегают к одному из двух способов: «брак по любви» или миаи-кэккон (договорный брак). Поскольку последний способ, известный как о-миаи, продолжает оставаться на удивление популярным среди японцев, рассмотрим три основных момента: происхождение обычая о-миаи, процедуру договорного бракосочетания (миаи-кэккон) и причины, по которым и сегодня в японском обществе заключаются браки по предварительной договоренности.

  • 1415. Домашние задания как стимул повышения интереса учащихся к предмету
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Очень интересна работа по выявлению значения света для образования хлорофилла. К сожалению, в учебнике о ней ничего не сказано. Работа проста по технике выполнения и доступна каждому ученику. Необходимо иметь две луковицы лука и две небольшие баночки (из-под сока, детского пюре и пр.). В баночки следует налить воду и поставить в них луковицы так, чтобы они касались донцем воды. Одну банку с луковицей поставить в светлое место, другую в тёмное. При этом желательно луковицу, стоящую в тёмном месте, покрыть ещё дополнительно колпаком из бумаги. На уроке в тетрадях ученики записывают тему, учитель показывает и разъясняет, как опыт заложить (при этом сам его закладывает). Через определённое время, когда листья у прорастающей на свету луковицы достигнут 7-10 см, учитель предлагает ученикам принести обе луковицы на урок в полиэтиленовых пакетах. На уроке обсуждаются результаты опыта. Луковицы отличаются по окраске листьев и их длине. Жёлтые листья длиннее, и ученики иногда делают вывод, что в темноте луковица растёт лучше. Следует подчеркнуть, что она растёт быстрее, но это не означает “лучше”. Учеников надо подвести к выводу о том, что для образования хлорофилла необходим свет. Предложить продолжить опыт: переместить луковицу из тёмного места на свет и понаблюдать за ней. Обсуждение результатов опыта целесообразно проводить после изучения фотосинтеза. В таком случае ученикам станет понятным большое значение света для жизни растения. Он необходим для образования не только крахмала, но и хлорофилла, как одного из условий образования органических веществ. Ученикам будет интересно узнать, что они проделали опыт К.А. Тимирязева. Только он проводил его с проростками кресс-салата, а они с луковицей лука. На уроке ученики делают в тетради рисунки луковицы, проросшей на свету и в темноте.

  • 1416. Доминирование полушарий
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Однако имеется ряд фактов, заставляющих осторожно относиться к безапелляционному выводу о роли правого полушария в зрительно-пространственнной ориентировки и восприятии схемы тела. Во-первых, отмечается, что большинство лиц, не различающих правое и левое это амбидекстры (т. е. люди, у которых нет ведущей руки). Это им раньше в армии при обучении ходьбе в строю командовали «сено-солома привязывая им к одной ноге сено, а к другой солому. Во-вторых, и С. В. Бабенков: не склонна считать выявленные ею нарушения «собственной функцией» правого полушария. Ей больше импонирует точка зрения, согласно которой у ребенка-правши соматогнозия приобретается не сразу для всего тела, а на месяц раньше для правой стороны. Исходя из того, рассуждает она, что легче страдает то, что приобретено позднее, чаще наблюдается нарушение схемы тела при правополушарном поражении, так как оно связано с левой стороной (С. В. Бабенкова, (1963); И. Ф. Николаева, (1961). В-третьих, А. П. Демичев (1949) наблюдал у левшей нарушение схемы тела при поражении как правого, так и левого полушария, а О. Зангуилл (О. Zangwill, 1960) отмечает, что нарушения схемы тела у правшей наблюдаются и при поражении лево; теменной доли. Он считает, что топографическая ориентировка нарушается при поражении любого полушария.

  • 1417. Дополнительные возможности метода диагностики межличностных отношений Т. Лири
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.03.2012

    Авторы методики являются последователями идей Г.С. Салливена, теоретический подход которого к пониманию личности базируется на представлении о важной роли оценок и мнения значимых для данного индивида окружающих лиц. Под влиянием значимого окружения происходит персонификация личности, то есть формирующая личность идентификация со «значимыми другими». В процессе взаимодействия с окружением личность проявляется в определённом стиле межличностного поведения. Реализуя потребность в общении и в осуществлении своих желаний, человек сообразует своё поведение с оценками значимых других на уровне сознательного самоконтроля, а также (неосознанно) с символикой идентификации. Основываясь на том, что личность проявляется в поведении, актуализированном в процессе взаимодействия с окружающими, американский психолог Тимоти Лири систематизировал эмпирические наблюдения в виде 8-ми общих или 16-ти более дробных (не оправдавших себя на практике) вариантов межличностного взаимодействия. На психограмме они представлены в виде замкнутого континуума, по периметру которого расположены характеристики разных вариантов межличностного поведения. При этом противоположные по своей сути варианты расположены по отношению друг к другу на диаметрально полярных точках окружности. Соответственно разным типам межличностного поведения был разработан Опросник, представляющий собой набор достаточно простых характеристик - эпитетов, всего 128 (смотри Приложение I). Тест был задуман как подспорье клинической диагностики и проходил проверку на валидность сопоставлением данных методики с результатами обследования MMPI. В период работы над созданием адаптированного отечественного варианта теста была обнаружена достоверная связь между типами интерперсонального поведения, выделенными Т. Лири, определёнными индивидуально-личностными паттернами, проявляющимися аналогичными поведенческими характеристиками, которые нашли своё отражение в соответствующих подъёмах шкал профиля СМИЛ (стандартизованного многофакторного метода исследования личности) и в характеристиках методики ИТО (индивидуально-типологического опросника) [Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. - 672 с.].

  • 1418. Допомога сім`ї та дитині у подоланні девіантної поведінки в практиці роботи шкіл
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.11.2010

     

    1. Социология молодёжи: Учебное пособие /Под ред. проф. Ю.Г. Волкова. Ростов н/Д, 2001. 576с.
    2. Девиантное поведение у подростков: Диагностика. Профилактика. Коррекция: Учебное пособие /В.Г. Кондрашенко, С.Л. Игумнов. Мн.; Аверсэв, 2004. 365с.
    3. Курганов С.М. Мотивы действий несовершеннолетних правонарушителей // Социс, 1989. №5. С.61.
    4. Петелин Б.Я. Организованная преступность несовершеннолетних // Социс. 1990., №9. C. 94.
    5. Габиани А.А. Наркотики в среде учащейся молодёжи // Социс. 1990., №9. С. 90 91.
    6. Социальная педагогика: Проблема "трудных" детей: Теория. Практика. Эксперимент: пособие для учителей, воспитателей, студентов, магистров, аспирантов пед. Высш. учеб. Заведений /В.Н. Наумчик, М.А. Паздников. 2005. 400с.
    7. Практическая психология образования /Под ред. И.В. Дубровиной. Мн.: Сфера, 1997. 528с.
    8. Социально-психологический коррекционный инструментарий /Под ред. С.А. Беличевой. М.: Социальное здоровье России.1993. 116с.
    9. Фигдор Г. "Я тебя понимаю, но я тебе этого не скажу" (О возможностях психоаналитической педагогики в работе с трудными детьми) //Психологическая наука и образование 1998. С. 59 74.
    10. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения. М.. 2001.
    11. Крайг Г. Психология развития. - СПб., 2001
    12. Ñìèò Í. Ïñèõîëîãèÿ. Ïñèõîëîãèÿ. Ñîâðåìåííûå ñèñòåìû: èñòîðèÿ, ïîñòóëàòû, ïðàêòèêà/ Í. Ñìèò. ÑÏá., 2007.
  • 1419. Допрофессиональная педагогическая подготовка школьников
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Стержневой идеей концепции допрофессиональной педагогической подготовки школьников является положение о возможности и целесообразности формирования педагогической культуры школьников. Впервые дана авторская трактовка этой дефиниции как интегративного качества, позволяющего школьнику выступать в качестве активного субъекта педагогического процесса и включающее в себя элементарные педагогические знания и умения, педагогическую направленность и индивидуальные характеристики, определяющие его поведение. Выявлены структура этого качества и критерии определения уровня его развития. К последним относятся когнитивный, ценностно-эмоциональный, поведенческий и личностно-результативный критерии.

  • 1420. Дослідженні телевізійної рекламної продукції з погляду конструювання та продукування нею гендерних стереотипів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.03.2011

    www.ecsocman.edu.ru/.../10/.../009_goshev_Gendernye_issledovaniya.pdf.

    1. Грошев И. Образ женщины в рекламе / И. Грошев // Женщина. Гендер. Культура / Под ред. З. А. Хоткиной, Н. Л. Пушкаревой, Н. И. Трофимовой. М., 1999. С. 331343. Режим доступа : http://www.psycho.ru/library/2449.
    2. Грошев И. Рекламные технологии гендера / И. Грошев // Общественные науки и современность. 2000. № 4. Режим доступа : http://www.ecsocman.edu.ru/ons/msg/147833.
    3. Губанова Н. Маскулинность и феминность как категории гендерного анализа / Н. Губанова // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета. Ставрополь. 2008. № 1 (14).
    4. Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві / Інститут соціології НАН України. Центр соціальних експертиз. Режим доступу : www.un.org.ua/files/gender_2006.pdf.
    5. Денисон Д. Учебник по рекламе. Как стать известным, не тратя денег на рекламу / Д. Денисон, Л. Тоби. Минск : СЛК, 1996. 320 с.
    6. Дмитрієва М. Горілчана рівноправність / М. Дмитрієва // Гендерний журнал "Я". 2009. № 22 Режим доступу : www.krona.org.ua.
    7. Іванькова O. Репрезентація та формуваня ґендерних образів у сучасній рекламі / О. Іванькова // Perpetum Studens. Вісник молодих політологів. 2002. № 1. Режим доступу : www.franko.lviv.ua/faculty/webhistory/publ/sociovisnyk2.pdf.
    8. Использование женских образов в креативной рекламе (с точки зрения архитипических знаков). Режим доступа : www.easyschool.ru.
    9. Кісь О. Дефініції фемінізму / О. Кісь // Незалежний культурологічний часопис "Ї". 2000. № 17. Режим доступу : http://www.lib.azh.com.ua/index2.php?subaction=showfull&id=1196972395&archive=&start_from=&ucat=1&
    10. Кісь О. Етнічні гендерні стереотипи та джерела їх конструювання / О. Кісь // Український жіночий рух : здобутки і проблеми : зб. наук. праць. Дрогобич, 2002. Вип. 1. Режим доступу : s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v3/v3pp152-153.pdf
    11. Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні / О. Кісь // Незалежний культурологічний часопис "Ї". 2003. № 27. Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm.
    12. Кісь О. Сексизм у ЗМІ: протидіючи комунікативному потоці / О. Кісь // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія "Спеціальні та галузеві соціології" Донецьк : Вебер, 2007. Вип. 3 (80). Т. 8. Режим доступа : http://www.genderstudies-ukraine.org/ukr/F14ukr.html.
    13. Костикова К. Гендерная философия и феминизм: история и теория / К. Костикова // Летняя школа "Общество и гендер". Рязань. 2003. Режим доступу : http://www.gender-cent.ryazan.ru/kostikova_a.htm.
    14. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы./ А Лебедев-Любимов // Питер : СПб, 2002. 368 с.
    15. Левківський К. Гендерний розвиток у суспільстві: (конспекти лекцій). К. : ПЦ "Фліант", 2004. 351 с.
    16. Маховская О. Психологические эффекты телевидения / О. Маховская. Режим доступа : http://psyfactor.org/lib/makhovskaya.htm.
    17. Мезенцев Е. Реклама в коммуникационном процессе / Е. Мезенцев. Омск: Изд-во ОмГТУ, 2007. 64 с.
    18. Огилви Д. Огилви о рекламе / Д. Огилви. М. : Эксмо, 2006. 232 с.
    19. Огилви Д. Тайны рекламного двора / Д. Огилви. М. : Ассоциация работников рекламі. 112 с.
    20. Павлюк Л. Гендерні стереотипи і гендерна чутливість комунікації / Л. Павлюк Режим доступу : www. personal. in. ua/ article. php?ida=231.
    21. Панпурин В. Этическое и эстетическое: 40 лет спустя. // Материалы научной конференции. 26-27 сентября 2000 г. Тезисы докладов и выступлений. СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. С. 118120.
    22. Плимо Н. Гендерные проблемы в информационном обществе / Н. Плимо. Санкт-Петербург : "Экстрапринт", 2004. 100 с.
    23. Петрова Е. Реклама и сексуальность: банальность или новые возможности? / Е. Петрова // Рекламные идеи. 2000. № 4. Режим доступа : http://www.advi.ru.
    24. Права людини в Україні ? 2008. Узагальнена доповідь правозахисних організацій. Режим доступу : http://www.khpg.org/index.php?r=1.6.14.1
    25. Радулова Н. "Огонек": обыкновенный сексизм в рекламе / Н. Радулова Режим доступа : http://reklama72.ru/pub.php?pub=24.
    26. Резепов И. Психология рекламы и PR Резепов : учеб. пособие / И. Резепов. М. : Дашков и К, 2007. 223 с.
    27. Рекламная деятельность : учебник для студентов высших учебных заведений / Ф. Панкратов, Ю. Баженов, Т. Серегина, В. Шарухин. 5-е изд., перераб. и доп. М. : Издательско-торговая корпорація "Дашков и К", 2002. 364 с. Режим доступа : http://www.twirpx.com/file/43045.
    28. Рябова Т. Стереотипы и стереотипизация как проблема гендерных исследований / Т. Рябова // Личность. Культура. Общество. Вып. 1 2. С. 120139. Режим доступа : http://cens.ivanovo.ac.ru/publications/riabova-stereotipy.htm.
    29. Саморукова И. 8 типичных гендерных образов в рекламе / И. Саморукова // Рекламные идеи. 2008. № 1. С. 98. Режим доступа : http://aethelwine.livejournal.com/124879.html.
    30. Светлакова Н. Реклама, которая вас убивает / Н. Светлакова. М. : Вече, 2007. 176 с.
    31. Сидоренко Н. Ґендерні ресурси українських мас-медіа: ціна і якість : практичний посібник для журналістів та працівників ЗМІ // Н. Сидоренко, М. Скорик. К. : К.І.С., 2004. 76 с.
    32. Синельников А. В ожидании референта: маскулинность, феминность и политикa ґендерных репрезентаций / А. Синельникова // Женщина. Ґендер. Культура. М. : МЦГИ, 1999. С. 83 97.
    33. Сененко С. Маскуліність і фемінність: від бінарної опозиції до цілісної людяності / С. Сененко // Дзеркало тижня. 2005. 511 листопада. № 43 (571).
    34. Слінчук В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ / В. Слінчук / Наукові записки Інституту журналістики. Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356.
    35. Словарь гендерных терминов / Под ред. А. А. Денисовой / Региональная общественная организация "Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты". М. : информация XXI век, 2002. 256 с.
    36. Социологический словарь. Режим доступа : http://mirslovarei.com/soc_S/.
    37. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер М. : Феникс, 1994. 688 с.
    38. Стрельник Е. Гендерное неравенство : теоретико-методологические подходы к интерпритации. / Е. Стрельник Режим доступа : http://www.dipsm.org.ua/library/09_strelnik.
    39. Стрельник О. Гендерна нерівність та соціальний статус жінки в сучасному українському суспільстві : автореф. дис….канд. соц. наук : 22.00.01 / О. Стельник. Харків, 2003. 23 с.
    40. Сухомлин М. Гендерний погляд : посібник для журналістів-практиків / М. Сухомлин Харків : Райдер, 2009. 160 с.
    41. Томская М. Гендерный аспект рекламы / М. Томская. Режим доступа : http://www.gender-cent.ryazan.ru/tomskaya.htm.
    42. Ценев В. Психология рекламы / В. Ценев. М. : Бератор, 2003. 195 с.
    43. Шевченко Л. Зображення жінок українськими засобами масової інформації / Л. Шпанер // Ґендерні питання в засобах масової інформації. Матеріали на допомогу працівникам ЗМІ та організаторам курсів з ґендерної проблематики. К. : A.C.K., 1997. С. 2430.
    44. Шпанер Л. Образ жінки у телерекламі: погляд психолога / Л. Шпанер // Український жіночий рух : здобутки і проблеми. 2002. Вип. 1. С. 152 161. Режим доступу : www. mediakrytyka. info/?work=77.
    45. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций / Р. Харрис. 4-е международное издание. М. : "ОЛМА-ПРЕСС", 2002. 448 с.
    46. Хромов Л. Рекламная деятельность: искусство, теория, практика: Настольная книга делового человека менеджера и бизнесмена / Л. Хромов. Петрозаводск : АО "Фолиум", 1994. 187 с.
    47. Khassanova G. Women in Democratic Institutions in Kazakhstan / G. Khassanova. Режим доступу : http://www.policy.hu/khassanova/index.html.