Geum.ru

Медицина, физкультура, здравоохранение

  • 2381. Зарождение волейбола в Харьковском университете
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    За десятилетия сложилась в целом педагогическая школа преподавания физического воспитания в ХГПУ и определенные традиции использования волейбола в учебном процессе по этой учебной дисциплине. Главными чертами этих традиций являются:

    • привлечение к занятию волейболом сотен студентов;
    • выделение из числа студентов групп по уровню подготовленности в волейболе;
    • постоянные тренировки нескольких сборных команд института по волейболу;
    • постоянное участие нескольких команд вуза в областных и республиканских соревнованиях;
    • постоянное проведение первенств вуза по волейболу среди факультетов;
    • постоянное внимание к созданию условий для тренировок профессорско-преподавательского состава и инженерно-технического персонала.
    • многолетнее развитие знаменитого волейбольного клуба "Прострел";
    • преимущественное обучение техническим действиям волейбола на учебных занятиях;
    • развитие самостоятельности студентов в занятиях по физическому воспитанию и т.п.
  • 2382. Зарубежный опыт развития туристической сферы в малых городах
    Информация пополнение в коллекции 09.07.2010

    Программа тура1 деньВылет в Мюнхен. Трансфер в отель и размещение (в случае раннего прилета обзорная экскурсия возможна в 1-й день). 2 деньОбзорная автобусно-пешеходная экскурсия по Мюнхену. Свободное время в городе. 3 деньПоездка в Баварские Альпы. Начало путешествия по Романтической дороге Германии. Посещение замков Нойшванштайн и Хоэншвангау. Переезд в Фюссен. Осмотр одного из старинных баварских городов с прекрасно сохранившимся центром. Размещение в отеле в Фюссене.4 деньПосещение известной паломнической церкви Вискирхе, входящей в список мирового культурного наследия ЮНЕСКО. Переезд в Шонгау, город с богатой историей, являвшийся долгое время резиденцией династии Виттельсбахов в Альпах. Переезд в Ландсберг ам Лех. Город был основан герцогом Генрихом Львом. Переезд в Аугсбург, город с 2000-летней историей. Обзорная экскурсия и свободное время в городе. Переезд в Нёрдлинген, возникший на месте падения метеорита, известный в средние века вольный имперский город, центр торговли и ремесленничества. Размещение в отеле.5 деньОбзорная экскурсия по Нёрдлингу. Переезд в Валлерштайн, являющейся резиденцией князей Оттинген-Валлерштайн, живущих в настоящее время в замке. Осмотр знаменитого чумного столба. Переезд в имперский город Динкельсбюль. Знакомство с городом. Переезд в Ротенбург об дер Таубер. В городе находится всемирно известный Рождественский музей и крупнейший в Европе музей криминалистики. Обзорная экскурсия по городу (самый известный из всех малых городов Германии). Размещение в отеле.6 деньПереезд в старинный город Бад Мергентхайм. Обзорная экскурсия по городу - бывшей резиденции Великого и Германского магистров Тевтонского ордена. Переезд в Вюрцбург (сокровищница мировых архитектурных памятников культуры, внесённые в список мирового культурного наследия ЮНЕСКО). Обзорная экскурсия по городу. Переезд в Бамберг - один из старейших городов Германии. Размещение в отеле в Бамберге/Вюрцбурге.7 деньПереезд в Нюрнберг. Обзорная экскурсия по Нюрнбергу. Свободное время. Переезд в Мюнхен. Размещение в отеле.8 деньТрансфер в аэропорт. Вылет в Москву.

  • 2383. Засвоєння їжі. Харчові отруєння
    Контрольная работа пополнение в коллекции 27.11.2009

    Гліцерин водорозчинна сполука, тому він швидко проходить крізь кишковий епітелій у кров. Інші продукти гідролізу жирів водонерозчинні. Встановлено, що вони утворюють міцелярний розчин із солями жовчних кислот. Молекулам солей жовчних кислот притаманні гідрофобні і гідрофільні властивості. Гідрофобна частина солей жовчних кислот зв'язується з іншими ліпідами, а гідрофільна взаємодіє з внутрішньою сферою міцелію. Такі міцелії мають здатність розчиняти воду. Міцелії розщеплюють розміщені між солями жовчних кислот натрієві жири на жирні кислоти, моногліцериди та холестерин. Здебільшого міцели мають сферичну поверхню, яка за розмірами відповідає одній молекулі жиру (310 пм). Частинки міцелію легко резорбуються епітеліальними клітинами товстої кишки. В цитоплазмі ентероцитів міцеліальний комплекс розпадається на жирні кислоти і солі жовчних кислот. Звільнюй солі жовчних кислот кровоносними судинами через печінку знову повертаються до порожнини тонкої кишки. Тут утворюються нові емульсії і міцеліальні комплекси. Частка звільнених у цитоплазмі ентероцитів жирних кислот та інших продуктів розщеплення ліпідів залежить від довжини їх ланцюгів. Жирні кислоти, які мають довжину ланцюга до 10 вуглецевих атомів (наприклад, жирні кислоти ліпідів молока), надходять безпосередньо в кровоносні судини, а звідти в печінку, яка використовує їх для різних метаболічних процесів. Жирні кислоти з довшими вуглецевими ланцюгами (насичені або ненасичені) та моногліцериди проходять повторну етерифікацію, в результаті чого в епітеліальних клітинах тонкої кишки утворюються тригліцериди. їх синтезу передує активація жирних кислот (з участю АТФ) через утворення ефірів з ацил-коензимом А. У вигляді дрібних крапель (хіломікрони) тригліцериди проникають крізь бічні поверхні епітеліальних клітин у лімфатичні судини. Цьому процесу значною мірою допомагає рух кишкових ворсинок. Хіломікрони це утворення сферичної форми розміром 0,51 мк, які складаються з нейтральних жирів (80%), холестерину (3%). фосфоліпідів (7,5%) та білка (2%).

  • 2384. Засоби саморегуляції психічного стану спортсмена
    Информация пополнение в коллекции 18.12.2010

    Однак, поведінка суб'єкта в небезпечній ситуації залежить не лише від її об'єктивних умов, але й від того, наскільки адекватно ці умови відображуються в його свідомості. Ступінь же адекватності відображення суб'єктом небезпечних ситуацій в значній мірі залежить від його індивідуальних якостей. Так, люди, що відрізняються, наприклад, слабкістю нервової системи, звичайно завищують ступінь небезпеки і можливості її реалізації. Людям же з сильним спонуканням до досягнення мети і отримання виграшу від цього, властиво іноді, навпаки, занижувати рівень небезпеки і вважати можливість її прояву менш ймовірною, ніж насправді. Вплив особистісних якостей особливо сильно відображується на здійсненні такого роду вибору в умовах ризику при екстремальних ситуаціях. На вибір також впливає така якість особистості, як схильність до ризику. Цю рису не лише безпосередньо визначає вибір більш ризикованого варіанту, але й посередньо сприяє цьому, оскільки породжує недооцінку можливої небезпеки.

  • 2385. Засорение книжки у коровы
    Информация пополнение в коллекции 27.12.2010

    Тонус сфинктера умеренный, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена, целостность не нарушена, повышенное наполнение прямой кишки, каловые массы плотные, слизистая оболочка слабо увлажнена, тёплая, целостная, секреция вязкой слизи усилена. Мочевой пузырь заполнен умеренно, тёплый, гладкий, безболезненный, чувствительность сохранена. Корова стельная: на левой подвздошной кости ощущается пульсация левой подвздошной вены, матка увеличена, гладкая, безболезненная, упругая, чувствительность сохранена. Кости таза целостностые, размягчения, деформации, переломы отсутствуют. Толстый кишечник сильно наполнен уплотнёнными массами, безболезненный, чувствительность сохранена, поверхность гладкая; петли кишки легко смещаются; перистальтические волны слабые и редкие. Тонкий кишечник умеренно наполнен содержимым тестоватой консистенции, гладкий, безболезненный, чувствительность сохранена, петли кишечника легко смещаются, перистальтические волны средней силы. Левая почка расположена под поясничными позвонками, поверхность гладкая, тёплая, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена, размер сохранён, консистенция упругая, левая почка подвижна, правая почка недоступна для ректального исследования. Рубец не увеличен, слабо наполнен в нижней части содержимым тестоватой консистенции, в дорсальном мешке заполнен газами, поверхность гладкая, болезненность отсутствует, чувствительность сохранена.

  • 2386. Застосування експертних систем у медицині
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.06.2010

    По-друге, і, ймовірно, головне навіть у випадку знання всього згаданого успішність лікування хворого виявляється різною у різних лікарів, що визначається такими розмитими (але, очевидно, реальними) факторами, як інтуїція, досвід, талант. При всій, на перший погляд, неформальності цих визначень їх все-таки можна формалізувати. За своєю суттю вони означають здатність залучити всі необхідні дані, придбані з літературних джерел і власного досвіду лікування хворих, відібрати з них необхідні та достатні, оцінити їх відносну діагностичну вагу, організувати їх у логічну систему міркувань і зробити правильний висновок. На сьогодні відома методологія математичного моделювання цієї функції, яка дозволяє реалізовувати її в практичній роботі у формі комп'ютерних програм. Такого роду програми носять назву систем на основі на знань (knowledge-based) або в перекладі експертних систем (EC). У таких EC використовуються математичні статистичні процедури (як правило, на основі варіаційної статистики і теорії ймовірності), що дозволяють отримувати статистично надійні тактичні рішення на основі мультипараметричного аналізу "ненадійних" даних.

  • 2387. Затруднение прохождения пищи по пищеводу
    Методическое пособие пополнение в коллекции 09.12.2008

    3.Синдром пищеводного кровотечения варикоз. расш. вен кардиального отдела . Если вены не расширены - кровоточит дистальная слизистая. В нижней 1/3 - давление ("Синдром Мелори - Вейса" - при пов. внутрибрюшном давлении, преим. алкогольный анамнез) 4.Синдром дивертикула - выпячивание стенки пищевода, прогресс. дисфагия, загрудинные боли, пищеводная рвота с гнилостным запахом, ощущение комка за грудиной, выбухание на шее, ум. при пальпации.

  • 2388. Затруднения при грудном вскармливании
    Методическое пособие пополнение в коллекции 25.05.2010

    Наиболее распространенная причина воспаления сосков - кормление в неправильном положении. Ребенок недостаточно захватывает грудь и поэтому сосет лишь сосок. Кожа соска может в целом выглядеть нормально. Однако, если вы приглядитесь к соску повнимательнее в тот момент, когда ребенок только что выпустил его изо рта, вы сможете увидеть, что сосок плоский, а также заметить линию, проходящую по кончику соска. Для предотвращения воспаления и трещины сосков:

    • с первого дня кормите своих малышей в правильном положении;
    • мойте соски один-два раза в день во время гигиенического душа;
    • обрабатывайте соски и ареолу после кормления каплями позднего молока;
    • если кожа сухая, пользуйтесь специальными кремами, которые совместимы с кормлением грудью;
    • аккуратно прекращайте кормление. Подождите, пока ребенок отпустит грудь сам. Если ребенок не отпускает грудь, Вам следует осторожно ввести палец в рот ребенка, чтобы сначала прервать сосание, а затем уже вынуть сосок изо рта малыша.
  • 2389. Затрудненное прорезывание зубов мудрости на нижней челюсти
    Информация пополнение в коллекции 27.11.2010

    При иссечении кости исключительно важно обеспечить адекватное операционное поле. Брюшистым скальпелем провели разрез длиной приблизительно 1,5см сзади второго моляра, чтобы сформировать лоскут слизистой, покрывающей третий моляр. Разрез должен быть проведен после пальпаторного исследования поверхности кости и локализован между наружной и внутренней косыми линиями или немного щечно. Затем проведите вертикальный послабляющий разрез приблизительно на 0,5см медиальнее центра щечной поверхности зуба №47, направляя разрез вниз и вперед. Разрежьте и отделите циркулярные волокна связки серповидным лезвием вдоль пришеечной области второго моляра. Очень важно провести разрез точно в области надкостницы. Начинайте отсепаровывать надкостницу в области вертикального послабляющего разреза с помощью распатора, плотно надавливая им на кость и используя отслаивающее движение.

  • 2390. Захворювання вен нижніх кінцівок
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Варикозна хвороба симптомокомплекс, при якому розвивається варикозне розширення поверхневих вен внаслідок клапанної недостатності поверхневих або комунікантних вен.
    За даними вітчизняних авторів розповсюдженість варикозної хвороби серед населення становить від 9,3 до 20,0 %. Кількість хворих загальнохірургічного профілю складає 2-5 %, із захворюваннями периферійних судин 10-15 %. Найчастіше варикозна хвороба зявляється у віці 20-50 років. Серед обстежених хворих на варикозну хворобу - 38 % інвалідів ІІІ групи, 10 % інвалідів - ІІ групи. Жінки становлять 58 %, чоловіки 42 %. Однаково часто можна спостерігати ураження як правої, так і лівої кінцівки, проте здебільшого захворювання буває двобічним. Велика підшкірна вена уражається в 10 разів частіше, ніж мала.
    Етіологія і патогенез.
    Варикозна хвороба поверхневих вен нижніх кінцівок є поліетіологічним захворюванням. Виділяють сприятливі й призводні фактори.
    Сприятливими є ті фактори, які викликають морфологічні й функціональні зміни в стінках поверхневих вен і їх клапанах, що у свою чергу, призводить до подальшого виникнення ектазії вен.
    Призвідними є фактори, в наслідок яких підвищується тиск у поверхневій венозній системі або в якому-небудь її відділі, таким чином сприяють розширенню просвіту вен і утворенню вузлів.
    Сприятливі: слабкість мязово-еластичних волокон стінок поверхневих вен і неповноцінність їх клапанного апарату можуть бути уродженими (конституційно-спадковими) і набутими.
    1. Варикозна хвороба як конституційне захворювання, що передається спадково.
    Причини успадкування варикозного розширення вен:
    а) уроджений дефект середньої оболонки вени, який зумовлений відносним зменшенням колагенової субстанції;
    б) недорозвиток і аплазія клапана великої підшкірної вени в ділянці її устя.
    2. Нейротрофічна теорія виникнення варикозної хвороби.
    Порушення іннервації призводить до зниження венозного тонусу, потім - до дегенеративних змін мязово-еластичних елементів стінки судини.
    3. Варикозна хвороба може розвиватись на основі слабкості глибокої фасції гомілки, що порушує умови венозного відтоку в кінцівці (рис.7), (рис.8).
    4. Ендокринна теорія виникнення варикозної хвороби
    Перший шлях гормонального впливу зниження загального тонусу судин, зокрема поверхневих вен нижніх кінцівок, у результаті нейтралізації гормонів передньої частки гіпофіза. (вазопресин).
    Другий шлях безпосередній вплив циркулюючих у крові гормонів і гормоноподібних речовин на венозну стінку.
    5. Аутоімунна теорія імунопатологічні реакції, які виникають за принципом антиген-антитіло, призводять до руйнації колагенових структур сполучної тканини і зниження стійкості венозної стінки.
    Призвідні:
    1. Уатруднення відтоку крові з венозної системи нижньої кінцівки.
    2. Скид крові з глибокої венозної системи в поверхневу.
    3. Скид крові з артеріальної системи в поверхневі вени по артеріовенозних
    комунікаціях.
    Класифікація.
    В.С. Савельєв виділяє 2 стадії варикозної хвороби поверхневих вен:
    1. Стадія компенсації (А і Б).
    2. Стадія декомпенсації:
    а) з трофічними порушеннями;
    б) без трофічних порушень.
    Ускладнення (кровотеча чи тромбофлебіт) можуть виникати в будь-якій стадії, трофічна виразка розвивається тільки в стадії декомпенсації.
    Стадія компенсації. А. Варикозне розширення вен при відсутності клінічних проявів клапанної недостатності основних підшкірних стовбурів і перфорантних вен.
    Б. При проведенні функціональних проб виникає клапанна недостатність основних підшкірних стовбурів і перфорантних вен.
    А.А. Шалімов виділяє 2 стадії верикозної хвороби:
    1. Функціональна недостатність клапанного апарату.
    2. Органічна недостатність клапанного апарату.
    Локалізація:
    1. Система підшкірних вен.
    2. Система глибоких вен.
    3. Комунікантні вени.
    Ступінь гемолімфодинамічних розладів.
    Хронічна венозна недостатність І-ІІІ ступенів.
    І скарги на швидку втому при ходьбі, біль у литкових мязах, пастозність або набряк нижньої третини гомілки після тривалого перебування на ногах, збільшення окружності ураженої кінцівки; характерним є зникнення набряку гомілки під час нічного сну.
    ІІ ниючий, інтенсивний, розпираючий біль, відчуття “оніміння”, свербіння в ураженій кінцівці, вночі судоми в литкових мязах, набряк кінцівки не зникає під час нічного відпочинку, зявляється пігментація дистальних відділів гомілки.
    ІІІ характерними є посилення больового, прогресуванням трофічних розладів, часто виникають лімфангіти, тромбофлебіти поверхневих вен, розвиваються трофічні виразки.
    Лімфатична недостатність кінцівки при варикозній хворобі може бути функціональною і зумовленою органічним ураженням шляхів транспорту лімфи.
    Клінічна симптоматика.
    Стадія компенсації початком захворювання є поява окремих венозних вузлів або сегментарне розширення поверхневих вен на стегні й гомілці. При обєктивному обстеженні в стадії компенсації виявляють незначне або помірне варикозне розширення вен. Розширені вени мякі при пальпації, не болючі, легко спадаються, шкірні покриви над ними не змінені.
    А без клапанної недостатності;
    Б з клапанною недостатністю;
    Стадія декомпенсації характеризується синдромом венозного застою.
    Скарги на відчуття важкості в ногах, повноти в ногах, швидку втому, тупий біль, судоми в литкових мязах, виснажливе свербіння виснажливе, особливо ввечері, набряки або пастозність у ділянці гомілковоступневого суглоба, що збільшуються до кінця робочого дня і зникають або зменшуються після нічного відпочинку. Ступінь набряку залежить від величини статичного навантаження на кінцівку. При різко вираженому варикозному розширенні вен, коли в ураженій кінцівці депонується велика кількість крові, можуть виникати гемодинамічні розлади, що повязано з переміщенням великого обєму крові внаслідок зміни положення тіла.
    Під час огляду виявляють помірне або різко виражене розширення поверхневих вен, пігментацію шкірних покривів, явища сухої та вологої екзем, трофічні виразки, лімфостаз, вогнища атрофії шкіри, гемосидерозу, дерматосклерозу. Трофічні виразки при варикозній хворобі особливо часто розвиваються на передній медіальній поверхні нижньої третини гомілки (v. Coccet)
    При пальпації варикозно розширені вени напружені, туго-еластичної консистенції, стінки великих вен склерозовані, інтимно спаяні із шкірою, шкіра в ділянці трофічних розладів не береться в складку (целюліт). При випорожненні вузлів на поверхні шкіри пальпаторно визначають болючі заглибини
    Аускультація - при наявності артеріовенозних шунтів вислуховується систолічний шум на венозних стовбурах.
    Функціональні проби.
    І. Проби, за допомогою яких виявляють клапанну недостатність поверхневих вен.
    1. Симптом Гаккенбруха-Сікара. При кашлі або при виконанні хворим проби Вальсальви пальпаторно, а іноді й візуально, визначають зворотний поштовх крові в проксимальному відділі великої підшкірної вени стегна, що підтверджує недостатність клапана устя великої підшкірної вени.
    2. Пальпаторно-перкусійна проба Шварца-Мак-Келиг-Хейердала. Положення хворого - вертикальне. Вказівним пальцем однієї руки роблять легкі поштовхи по великій підшкірній вені в ділянці овальної ямки, а пальці другої руки розміщують у ділянці розширених вен стегна або гомілки. “Передавання” поштовху в дистальному напрямку свідчить про недостатність клапанів основного стовбура великої підшкірної вени. Цю пробу можна використовуватись і при дослідженні малої підшкірної вени
    3. Проба Броді-Троянова-Тренделенбурга
    Положення хворого лежачи на спині. Кінцівку, яку досліджують, піднімають з метою спорожнення варикозно розширених поверхневих вен, потім місце впадання великої підшкірної вени в стегнову перетискають пальцем або на верхню третину стегна накладають мягкий гумовий джгут. Після цього хворий стає на ноги.
    Підшкірні вени спочатку залишаються спалими, однак у подальшому впродовж 30 с поступово заповнюються кровю, що надходить із периферії. Якщо відразу після того як хворий став на ноги відпустити палець, або зняти джгут (тобто ліквідувати стиснення великої підшкірної вени на стегні), варикозно розширені вени стегна і гомілки протягом декількох секунд туго заповняться зворотним током крові зверху. Такий результат проби свідчить про недостатність клапана устя і стовбурових клапанів великої підшкірної вени.
    Bernsten виділяє 4 варіанти оцінювання результатів при проведенні проби Броді-Троянова-Тренделенбурга.
    Позитивний результат: вказує на недостатність клапанів великої підшкірної вени при її швидкому ретроградному заповненні.
    Негативний результат - поверхневі вени швидко (за 5-10с) заповнюються до зняття джгута, заповнення їх не збільшується після зняття джгута. У таких хворих заповнення поверхневої венозної системи здійснюється з глибоких вен через недостатні перфорантні вени.
    Подвійний позитивний результат - поверхневі вени швидко заповнюються до ліквідації стиснення великої підшкірної вени в ділянці овальної ямки, а після усунення стиснення напруга стінок венозних вузлів відразу різко зростає. Це свідчить про поєднану недостатність клапанів перфорантних вен, клапанів устя і стовбура підшкірної вени.
    Нульовий результат - вени заповнюються поволі (впродовж 30 с), стиснення великої підшкірної вени, а також усунення останнього, на ступінь і швидкість заповнення вен не впливають. У даному випадку клапана недостатність поверхневих і перфорантних вен не виникає.
    ІІ. Проби, за допомогою яких виявляють недостатність клапанів перфорантних вен.
    1. Проба Претта. У положенні хворого лежачи, після спорожнення варикозно розширених вен у верхній третині стегна накладають гумовий джгут, що стискає проксимальний відділ великої підшкірної вени. Після цього на кінцівку накладають еластичний бинт від пальців до джгута і хворого переводять у вертикальне положення. Еластичний бинт починають знімати по одному витку, починаючи зверху. При утворенні між джгутом і бинтом проміжку шириною 10 см знову накладають еластичний бинт, що обвиває кінцівку зверху вниз вслід за турами першого бинта, який поступово знімають. Напруженого сегмента варикозної вени між двома бинтами свідчить про те, що в цьому місці поверхнева вена сполучається з перфорантною веною з недостатністю клапанного апарату
    2. Проба Шейніса. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, після спорожнення поверхневих вен накладають три джгути: перший на верхню третину стегна, другий над коліном, третій нижче колінного суглоба. Після цього його переводять у вертикальне положення. Заповнення вен між джгутами свідчить про наявність у цьому сегменті поверхневої вени, перфорантних вен із неспроможністю клапанного апарату. Для більш точного визначення локалізації недостатніх перфорант є потреба в неодноразовому переміщенні джгутів у відповідному напрямку.
    Усі джгутові проби, на думку самих авторів, потребують неодноразового повторення і не завжди точні. Проводити їх не можна при набряках, вираженому дерматосклерозі, екземі, трофічних виразках, а також при вираженому ожирінні.
    Деякі автори віддають перевагу методу пальпаторного виявлення дефектів в апоневрозі, через які проходять недостатні перфорантні вени
    ІІІ Проби, за допомогою яких виявляють прохідність і функціональний стан глибоких вен.
    1. Проба Мейо-Претта. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положенні, накладають гумовий джгут на верхню третину стегна. Після цього кінцівку, яку досліджують, туго бинтують еластичним бинтом від пальців стопні до верхньої третини стегна. Хворому пропонують походити впродовж 20-30 хв. Відсутність неприємних субєктивних відчуттів при ходьбі свідчить про задовідьну функцію глибокої венозної системи. Якщо після довготривалої ходьби зявляється сильний розпираючий біль у ділянці гомілки, це означає, що прохідність глибоких вен порушена.
    Проба Мейо-Претта грунтується на субєктивних відчуттях хворого, тому результат її не завжди можна вважати достовірним.
    2. Проба Дельбе-Пертеса. У вертикальному положенні хворого при максимально наповнених поверхневих венах на верхню третину стегна накладають гумовий джгут. Після цього хворий ходить впродовж 5-10 хв. При добрій прохідності глибоких вен, повноцінності їх клапанного апарату і спроможності клапанів перфорантних вен повне спорожнення поверхневих вен настає через 1 хв. Поверхневі вени швидко спорожнюються при добрій прохідності глибоких вен. Скид крові з глибоких вен у поверхневі не можливий, оскільки клапанний аппарат глибоких і перфорантних вен повноцінний.
    Якщо наповнені поверхневі вени після 5-10 - хвилинної ходьби не спадуться або, навпаки, буде спостерігатись ще більш виражене напруження їх стінок, зявиться розпираючий біль це свідчить про непрохідність глибоких вен
    Варикозна хвороба може виникати в результаті скиду крові в поверхневу венозну систему через сафено-феморальний анастомоз або неспроможні перфоранти на рівні стегна.
    Для даної клінічної форми характерними є:
    1. Поступове повільне “низхідне” прогресування з найбільшим ураженням приток великої підшкірної вени. Основний стовбур хоч і розширюється, але довго зберігає нормальну форму і прямий хід.
    2. Значне відставання субєктивних відчуттів від обєктивних змін.
    3. Стадія компенсації довготривала із збереженням працездатності.
    4. Стадія декомпенсації характеризується помірними субєктивними та обєктивними змінами.
    5. Трофічні розлади настають пізно і рідко, перебігають більш легко.
    6. Трофічні виразки поверхневі, легко піддаються консервативному лікуванню, рідко рецидивують.
    Часто виникає варикозна хвороба з переважанням низького венозного скиду крові з глибокої венозної системи в поверхневу на рівні гомілки через неспроможні перфоранти або через устя малої підшкірної вени.
    Для даної клінічної форми характерними є:
    1. Стадія компенсації при цій формі варикозної хвороби практично відсутня. Ще до появи вираженого розширення вену хворих зявляється відчуття важкості й тиску в дистальних відділах гомілки.
    2. Трофічні розлади розвиваються надзвичайно швидко, інколи через декілька місяців від початку перших клінічних проявів захворювання.
    3. Часто розвиваються жирові некрози (целюліти), які закінчуються формуванням підшкірних індуратів.
    4. Трофічні виразки глибокі, обширні, інколи циркулярні, довго не загоюються і постійно рецидивують.
    5. Часті екземи.
    Рідко виникають атипові форми варикозної хвороби
    1. Варикозне розширення вен задньої і зовнішньої поверхонь стегна.
    2. Варикозне розширення вен зовнішньої поверхні гомілки.
    3. Варикозне розширення вен промежини, зовнішніх статевих органів, лобка.
    Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
    Флебографія.
    1. Дистальна флебографія:
    а) шляхом пункції вени;
    б) шляхом катетеризації вени;
    в) внутрішньокісткова із введенням контрасту в пяткову кістку.
    2. Проксимальна (тазова) флебографія:
    а) шляхом черезшкірної пункції і катетеризації стегнової вени;
    б) шляхом катетеризації великої підшкірної вени стегна;
    в) черезвертлюжна внутрішньокісткова флебографія.
    3. Вибіркова флебографія.
    В основному використовують ретроградну стегнову флебографію.
    При варикозній хворобі флебографія дає можливість виявити ектазію глибоких вен гомілки та стегна, їх клапанну неспроможність, а також встановити локалізацію неспроможних перфорант, через які відбувається патологічний скид крові з глибокої венозної системи кінцівки в поверхневу, що надто важливо при оперативному втручанні
    Лімфографія:
    1. Поверхневого лімфатичного колектора.
    2. Глибокого лімфатичного колектора.
    Диференційний діагноз.
    Розпізнати первинне варикозне розширення вен (варикозну хворобу) нижніх кінцівок неважко. На основі даних анамнезу й обєктивного дослідження без особливих труднощів можна зробити висновок про наявність або відсутність у хворого варикозної хвороби.
    При встановленні діагнозу варикозної хвороби слід проводити диференційну діагностику з такими нозологіями:
    1. Вторинне варикозне розширення вен, яке спостерігають при посттромбофлебітичній хворобі.
    2. Варикозне розширення вен при хворобі Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі.
    3. Варикозне розширення вен при хворобі Пакс-Вебера-Рубашова.
    В основі хвороби Пратта-Піулакс-Відаля-Барракі лежить уроджена судинна неповноцінність, зумовлена наявністю численних сіткоподібних анастомозів, через які відбувається скид артеріальної крові у вени. Дія сіткоподібних анастомозів проявляється в дитячому віці.
    З роками значення цих анастомозів у розвитку варикозного розширення вен стає все більш відчутним. Конгломерати варикознорозширених вен переважно зявляються в ділянці колінного і гомілковоступневого суглобів, а також у паховій ділянці. Гіперпігментація шкірних покривів при цьому захворюванні не виникає.
    При хворобі Пакс-Вебера-Рубашова артеріальна кров потрапляє у вени через більші шунти.
    Цього захворювання проявляється в дитячому віці посиленим ростом нижньої кінцівки, рідко верхньої, пітливістю і відчуттям жару в ній, появою варикозно розширених, нерідко пульсуючих, вен.
    У деяких хворих утворення венозних конгломератів переважає над ростом кінцівки, в інших навпаки. Після закінчення росту організму хвора кінцівка перестає збільшуватись у розмірах. Конгломерати варикозно змінених вен можуть розташовуватись на всій кінцівці.
    На відміну від звичайного варикозного розширення вен, при уроджених захворюваннях температура шкіри над розширеними венами підвищена, при підніманні кінцівки варикозні вузли, як правило, спадаються погано.
    При пункції варикозно розширеної вени кров у шприц надходить під тиском, іноді пульсує, вона яскраво-червоного кольору, на відміну від звичайної венозної крові.
    При артеріографії у хворих на хворобу Пакс-Вебера-Рубашова можна побачити анастомози й одночасне заповнення артерій і вен.
    При флебографії спостерігають швидке звільнення венозного русла кінцівки від контрастної речовини.
    Критерії діагностики варикозної і посттромбофлебітичної хвороб нижніх кінцівок наведено в таблиці 1.

  • 2391. Захворювання жовчовивідної системи. Ревматизм
    Информация пополнение в коллекции 11.07.2010

    Функціональні зміни печінки при хронічному холецистохолангіт трапляються не часто. Вони можуть бути в період загострення і про являтися у вигляді порушення антитоксичної, білоксинтетичної, про тромбінутворюючої функцій печінки, пігментного, вуглеводного та жирового обміну. У дітей, що хворіють на холецистохолангіт, зменшується печінковий кровообіг, а це одна з головних причин порушення функції печінки, недостатність якої при різних захворювання може проявлятися 4 синдромами:

    1. синдромом цитолізу, що означає пошкодження гепатоцитів до повного некрозу (підвищення рівня АСаТ, АЛаТ, 6-фруктозо монофосфат-альдолази, ізоферментів ЛДГ , підвищення рівня сироїдкого заліза);
    2. синдромом мезенхімального запалення (підвищення вмісту т ликомолекулярних глобулінів, імуноглобулінів, позитивна тимолова проба, збільшення ШОЕ);
    3. синдромом холестазу (підвищення активності лужної фосфін, лейцинамінопептидази, вмісту холестерину, зв'язаного білірубіну, жовчних кислот);
  • 2392. Захворювання щитовидної залози
    Информация пополнение в коллекции 30.01.2011

    Як почувається людина, у якої хвора щитовидна залоза? Я наведу читачам рядки з листа від Олександри Яківни з міста Кривий Ріг - бабусі, яка хвилюється за свого онука: «...У 2006 році на УЗД у мого онука виявили збільшену щитовидну залозу, є кілька вузликів. Звертались і до ендокринолога, до невропатолога та інших лікарів, допомоги не отримали. А хлопець постійно скаржиться на «комок» у горлі, дуже погано спить, а то не може спати взагалі. Схуд, випадає волосся, дуже нервовий. А йому ж треба вчитись (він студент юридичної академії). Почув, що хтось зробив операцію, то хоче і собі, а я і батьки відмовляємо...». Пишуть до нас і Вікторія Іванівна з Чернігівської області та Ніна Григорівна з Рівненщини, які у своїх листах, дуже схожих, розповідають про свої страждання і поневіряння, у них лікарі не могли точно поставити діагноз, зрештою визначили - багатовузловий зоб. Наприклад, пані Вікторія пише: «...У минулому році хірург поставив діагноз змішаний зоб. На УЗД через півроку - багатовузловий зоб... Які мені пити ліки? А ще один лікар сказав, що в мене взагалі порушень щитовидної залози немає. Я розгубилась...».

  • 2393. Захворювання, що пов`язані із впливом факторів навколишнього середовища
    Информация пополнение в коллекции 18.01.2010

    При отруєнні ртуттю спостерігаються зміни в шлунково-кишковому тракті, обумовлені утворенням преципітатів ртуті з білком слизових оболонок кишечника, призводять до кишкових розладів, втрати рідини та електролітів. Ртуть вражає капіляри з розвитком набряку тканин. Особливо чутливі до дії цього елемента тканини, що швидко ростуть. При ртутних інтоксикаціях можливе випадання зубів. Інтоксикація ртуттю проявляється змінами ЦНС та периферичної нервової системи. Поширений у західних країнах вислів «дурний як капелюшник» походить з минулих століть, коли для виробництва фетрових капелюхів використовувались сполуки ртуті. Першими ознаками меркуріалізму є підвищена втомлюваність, слабість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головний біль, запаморочення (ртутна неврастенія), тремор, підвищена психічна збудливість (ртутрий еретизм), послаблення пам`яті, підвищена частота сечовипускання, порушення серцево-судинної системи (у результаті впливу на вегетативну нервову систему). Ураження периферичної нервової системи, як правило, відбуваються у вигдялі невралгій, поліневритів. При тяжких інтоксикаціях можливий розвиток ртутної енцефалопатії. Тривалий вплив малих доз та концентрацій ртуті може призвести до мікромеркуріалізму. Це неврастенічний синдром з ознаками вегетативної дисфункції, порушенням нервово-психічної сфери, частий тремор пальців, кровоточивість ясен, гінгівіти, ртутна кайма на яснах (за типом свинцевої кайми). Ртуть має також ембріотоксичну дію (збільшення частоти викиднів, мастопатій). У осіб, що потерпають від меркуріалізму, підвищений ризик атеросклеротичних проявів (коронарні порушення, міокардіодистрофія, гіпертензія). Надійною діагностичною ознакою інтоксикації ртуттю є виявлення вмісту цього елемента у крові та сечі. Однак можливе так зване носійство ртуті, коли підвищений вміст даного елемента у біосубстратах не супроводжується чіткими клінічними ознаками інтоксикації.Такі особи з потенційно високим ризиком потребують ретельного динамічного медичного спостереження.

  • 2394. Зачатие
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Едва одному сперматозоиду удается проникнуть в яйцеклетку, она тотчас становится непроницаемой для остальных. Наружные оболочки сперматозоида и яйцеклетки растворяются, и две клетки сливаются в одну, давая начало второй стадии мейоза. Ниточки 23 хромосом, дожидавшиеся своей пары в яйцеклетке, соединяются с одинарными хромосомами сперматозоида На этой стадии мужские и женские хромосомы получили название мужского и женского пронуклеуса. Они увеличиваются в размере и сближаются, чтобы встретиться в центре яйцеклетки. Их оболочки сливаются, и две группы хромосом соединяются попарно. В результате образуется полноценная единая клетка. Эта клетка называется зиготой и представляет собой начало ноной жизни. Она содержит всю генетическую информацию, необходимую для дальнейшего развития человеческого существа.

  • 2395. Защита детской кожи от солнца
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Учитывая особенности строения детской кожи, любое повреждение (механическое, термическое, химическое) может иметь серьезные последствия, так как кожа малыша отличается по своей структуре от кожи взрослых. Тонкий роговой слой является причиной уязвимости и повышенной чувствительности детской кожи к внешним раздражителям. Терморегуляция кожи начинает работать примерно с 3-месячного возраста, так как количество потовых желез невелико и возможны частые перегревы кожи. Количество сальных желез также невелико, что снижает защитные функции гидролипидной пленки. Сосудистая система кожи еще незрелая, эндотелий сосудов проницаем, что может привести к стойкой гиперемии при перегреве. Апокринные железы несовершенны до 2 с половиной лет. Чувствительные рецепторы кожи до конца не сформированы, и маленький ребенок не всегда адекватно ощущает интенсивность температурного воздействия. Между эпидермисом и дермой образуется еще очень мало меланоцитов, специфической функцией которых является фотозащита, поэтому проблема защиты кожи детей от негативного воздействия солнца требует отдельного рассмотрения.

  • 2396. Защита пользователя от негативных воздействий электромагнитных полей дисплея
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.12.2008

    Часто компьютер (точнее, его дисплей) обвиняют в испускании рентгеновского излучения, которое по свойствам напоминает гамма-радиацию. Действительно, рентгеновское излучение, возникающее при торможении электронов, характерно для любого кинескопа - и телевизионного, и компьютерного, однако в современных кинескопах применяются настолько эффективные меры по снижению рентгеновского излучения, что оно практически не обнаруживается на фоне естественного радиационного фона Земли. На самом деле для пользователя реальную угрозу представляют электромагнитные поля, излучаемые ПК. С физической точки зрения ткани человека - парамагнитный материал: то есть они способны «намагничиваться», воспринимать магнитные поля. Медицинские исследования показывают, что воздействие таких полей вызывает изменение обмена веществ на клеточном уровне. Переменные электромагнитные поля вызывают колебания ионов в человеческом организме, что тоже имеет определенные последствия. Говоря о мониторах компьютеров, не следует забывать и об электростатическом поле, которое создают эти устройства. Сильное электростатическое поле не безобидно для человеческого организма. Правда, на расстоянии 50-60 см от экрана его влияние значительно убывает. Применение же специальных фильтров, прикрывающих экран, вообще позволяет свести его к нулю. Стоит обратить внимание еще и на то, что при работе монитора электризуется не только его экран, но и воздух в помещении. Причем он приобретает положительный заряд. Положительно наэлектризованная молекула кислорода не воспринимается организмом как кислород, что вызывает у пользователя кислородное голодание.

  • 2397. Зберігання лікарських засобів в аптеках
    Информация пополнение в коллекции 07.12.2010

    діагностичні засоби та ін.

    1. За способом застосування:
    2. для зовнішнього;
    3. для внутрішнього;
    4. для ін'єкцій.
    5. За токсичністю:
    6. група препаратів списку А, яка об'єднує отруйні та наркотичні засоби;
    7. група препаратів списку Б (сильнодіючі засоби);
    8. група препаратів звичайного списку, які не становлять небезпеку
    9. За фізико-хімічними властивостями:
    10. ЛЗ, які потребують захисту від світла;
    11. від дії вологи;
    12. від леткості;
    13. від пониженої температури;
    14. від підвищеної температури;
    15. від дії газів навколишнього середовища;
    16. пахучі, барвні, вогне- та вибухонебезпечні Л3.
    17. За строками придатності:
    18. з обмеженим строком придатності (до 3 років);
    19. зі строком придатності понад 3 роки.
    20. За способом отримання:
    21. природні;
    22. синтетичні.
    23. За агрегатним станом:
    24. порошкоподібні;
    25. рідкі;
    26. мазеподібні;
    27. тверді;
    28. аерозолі та ін.
    29. За видами і способами упаковки:
    30. застосованої тари;
    31. застосованих закупорювальних засобів;
    32. застосованих пакувальних матеріалів.
  • 2398. Зверобой продырявленный
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    При весеннем посеве семена стратифицируют: смешивают с песком, слегка увлажняют и выдерживают в холодильнике при температуре +5 градусов С в течение 12 месяцев. Лучших результатов достигают при подзимнем посеве, что позволяет получить более ранние всходы. Семена высевают поверхностно, без заделки в почву. Норма высева 0,30,4г/м2 при междурядий 45см. Однако, при таком способе посева не всегда можно получить всходы, особенно при жаркой и засушливой весне. Поэтому лучше выращивать рассаду зверобоя в теплых или холодных парниках, грядах. Лучшие результаты получаются при горшечной рассаде. Растения хорошо переносят пересадку и намного раньше можно получить урожай.

  • 2399. Здоровая сексуальность
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Генетический пол, склонность к тем или иным заболеваниям, тип нервной системы и другие врожденные показатели обусловливают и определяют некоторые границы биологических, а порой и социальных проявлений человеческого существования. Они составляют основу, так называемой конституции организма: никогда низкорослый человек не станет чемпионом мира по бегу ему не позволит его конституция. Однако помимо врожденности действуют еще и изменчивость, то есть вариабельность признаков, их колебания (в пределах, обусловленных конституцией): пожилой и низкорослый мужчина может бегать быстрее молодого и длинноногого в силу своей тренированности, гениальный математик может никогда не проявить свой гений, если не получит соответствующего образования. У человека изменчивость чрезвычайно социализирована. Неблагоприятная экологическая обстановка, плохое питание, чрезмерная физическая и психическая нагрузка, неадекватное воспитание и другие неблагоприятные факторы могут способствовать задержке развития, причем намного ниже врожденных возможностей. И наоборот положительное влияние со стороны семьи и общества сформирует способности на верхнем пределе врожденных возможностей. Сексологи пользуются термином "половая конституция", подразумевающим совокупность устойчивых физиологических показателей, складывающихся из врожденных факторов, претерпевших изменения под влиянием условий развития (биологических и социальных) в раннем возрасте. Половая конституция характеризует сексуальные потребности и возможности человека, определяет устойчивость его сексуальных показателей в условиях чрезвычайной интенсивности, резкого ограничения и других неблагоприятных воздействий. Половая конституция мужчины складывается из следующих показателей: возраст пробуждения полового влечения, возраст первого семяизвержения, максимальный эксцесс (повторные сношения в течение одной встречи) в любом возрасте, возраст перехода к размеренной и ритмичной половой жизни, а также длительность брака к этому моменту, оволосение лобка, пропорции телосложения (в частности отношение роста к длине ноги). Одни из этих факторов больше зависят от врожденных или гормональных влияний, другие от воспитания и взаимоотношений в браке. Ориентируясь на половую конституцию, можно индивидуально оценить сексуальные показатели. Например, половая жизнь с частотой 1 сношение в неделю может быть верхним пределом нормы для мужчины со слабой половой

  • 2400. Здоровое долголетие
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    - Я слышал, что в глубокой древности были люди, познавшие истину, которые владели Небом и Землей. Левой и правой рукой они удерживали субстанции Инь и Ян, выдыхали и вдыхали семя-цзин и дыхание-ци. Стояли независимо, удерживая дух-шэнь. Мышцы их были едины. Они могли жить бесконечно долго, как Небо и Земля, ибо таков был их путь, путь познавших истину. Во времена средней древности были люди, достигшие просветления. Они были чистыми в своих внутренних усилиях, целостными в своем движении по пути-дао. Они хранили единство гармонии с субстанциями инь и ян. Действовали, сообразуясь с четырьмя стадиями временного цикла. Копили семя, сохраняли в целости дух-шэнь. Путешествовали свободно между Небом и Землей, видели и слышали за гранью восьми пределов. Такие люди доживают до предельного срока предназначенных им лет, но остаются сильными. В конце-концов, они также прозревают высочайшую истину, достигая совершенства. После них идут совершенномудрые шэн-жэнь, которые пребывают в гармонии между Небом и Землей, следуют законам движения восьми ветров. Они сообразуются с желаниями и страстями, бытующими в народе, не таят раздражения и гнева в сердце своем. Такой человек действует, не стремясь уйти от мирских забот. Он носит обычную одежду, но в своих поступках не руководствуется вульгарными нравами. Во внешней сфере он не утомляет телесную оболочку. Во внутреннем мире он не беспокоит себя размышлениями. То, что должен сделать, он совершает посредством сохранения безмятежного покоя. Работа его заключается в возврате к самому себе. Тело его не разрушается, семя-цзин и дух-шэнь не рассеиваются. Такой человек тоже способен прожить сто лет. После совершенномудрых по иерархии идут мудрые люди сянь-жэнь. Они руководствуются схемой взаимодействия Неба и Земли, воплощают образы Солнца и Луны, разбираются в положении звезд и созвездий, знают прямую и обратную последовательность смены знаков субстанций Инь и Ян. Они способны различать характеристики четырех стадий временного цикла. Если следовать заветам глубокой древности, когда люди не отошли еще от истинного пути, то тоже можно продлить срок жизни и достичь предельного долголетия".