Захворювання вен нижнiх кiнцiвок
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Захворювання вен нижнiх кiнцiвок
Анатомiя системи нижньоСЧ порожнистоСЧ вени.
Вени гомiлки.
Венозна система гомiлки представлена трьома парами глибоких вен (передньою великогомiлковою, задньою великогомiлковою, малогомiлковою) i двома поверхневими (великою пiдшкiрною веною, малою пiдшкiрною веною).
Роль поверхневих вен у здiйсненнi вiдтоку кровi не велика. Непрохiднiсть однiСФСЧ або навiть двох поверхневих вен, як правило, не проявляСФться порушеннями гемодинамiки.
Основне навантаження в здiйсненнi вiдтоку кровi з периферiСЧ несуть заднi великогомiлковi вени, в якi дренуються малогомiлковi.
Тромбоз глибокоСЧ венозноСЧ системи гомiлки клiнiчно проявляСФться набряком ступнi й дистальних вiддiлiв гомiлки.
Мала пiдшкiрна вена (v. saphena parva) СФ продовженням зовнiшньоСЧ крайовоСЧ вени ступнi (v. marginalis lateralis). Проходячи позаду зовнiшньоСЧ кiсточки i направляючись доверху, мала пiдшкiрна вена спочатку розташовуСФться по зовнiшньому краю ахiллового сухожилка, а потiм лягаСФ на його задню поверхню, наближаючись до середньоСЧ лiнiСЧ задньоСЧ поверхнi гомiлки. Найчастiше вона представлена одним стовбуром, рiдко двома.
На межi мiж середньою i верхньою третинами гомiлки мала пiдшкiрна вена проникаСФ в товщу глибокоСЧ фаiiСЧ i розташовуСФться мiж СЧСЧ листками. На рiвнi пiдколiнноСЧ ямки вона прориваСФ глибокий листок фаiiСЧ i впадаСФ в пiдколiнну вену. Це класичний варiант.
РЖншi варiанти:
1. Мала пiдшкiрна вена проходить вище пiдколiнноСЧ ямки i впадаСФ в стегнову вену.
2. ВпадаСФ в притоки глибокоСЧ вени стегна.
3. ЗакiнчуСФться в якiй небудь притоцi великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени.
Перфорантнi вени
Поверхневi вени зСФднуються з глибокими через перфорантнi вени (v. v. perforantes).
Перфорантнi вени тонкостiннi венознi судини рiзного дiаметра. Бiльшiсть iз них мають вiд 2 до 5 клапанiв. Останнi орiСФнтованi таким чином, що скеровують рух кровi з поверхневих вен у глибокi.
Перфорантнi вени бувають прямими i непрямими.
Прямi безпосередньо зСФднують глибоку i поверхневу вени. РЗх небагато, вони великi, й розмiщенi в основному в дистальних вiддiлах кiнцiвки.
Непрямi зСФднують пiдшкiрну вену з мязовими венами. РЗх багато, вони дуже дрiбнi й розташованi в основному в дiлянцi мязових масивiв.
Пiдколiнна вена
Пiдколiнна вена короткий стовбур, утворений шляхом злиття глибоких вен гомiлки. Окрiм малоСЧ пiдшкiрноСЧ вени, вона приймаСФ парнi вени колiнного суглоба. Пiколiнну вену, яка проникаСФ в стегново-пiдколiнний канал через його нижнiй отвiр, називаСФть стегновою.
Роль пiдколiнноСЧ вени у вiдтоцi кровi з периферiСЧ, порiвняно з будь-якою iншою венозною магiстраллю кiнцiвки, значна, оскiльки вона СФ СФдиною великоюою судиною на данiй дiлянцi.
Оклюзiя пiдколiнноСЧ вени завжди супроводжуСФться порушенням вiдтоку кровi з розвитком набряку гомiлки i ступнi.
Вени стегна
Стегнова вена. Розрiзняють поверхневу стегнову вену (v. femoralis superficialis), розмiщену дистальнiше, i загальну (v. femoralis communis), розташовану проксимальнiше впадання глибокоСЧ вени.
Глибока вена стегна
Глибока вена стегна (v. profunda femoris), - найбiльша притока стегновоСЧ вени. ВпадаСФ в стегнову вену в середньому на 6-8 см нижче паховоСЧ звтАЭязки.
Велика пiдшкiрна вена
Велика пiдшкiрна вена може бути представлена 1-3 стовбурами. РЗСЧ устя (сафено-феморальний анастомоз) знаходиться в дiлянцi овальноСЧ ямки, де СЧСЧ термiнальний вiддiл перегинаСФться через край серпоподiбного вiдростка широкоСЧ фаiiСЧ стегна, перфоруСФ lamina cribrosa i впадаСФ в стегнову вену.
У термiнальний вiддiл великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени впадають 5 доволi постiйних венозних стовбурiв:
1. Зовнiшня статева вена (v. pudenda externa).
2. Поверхнева надчеревна вена (v. epigastrica superficialis).
3. Поверхнева вена, яка оточуСФ здухвинну кiстку (v. circuniflexa ilei superficialis).
4. Задня медiальна вена, або додаткова медiальна пiдшкiрна вена (v. saphena accesoria medialis).
5. Передня латеральна вена, або додаткова латеральна пiдшкiрна вена (v. saphenа accesoria lateralis).
Велика пiдшкiрна вена починаСФться з крайовоСЧ маргiнальноСЧ вени ступнi (v. marginalis medialis). Пiднiмаючись доверху, вона проходить по передньому краю внутрiшньоСЧ кiсточки на гомiлку, iде в пiдшкiрнiй клiтковинi по медiальному краю великогомiлковоСЧ кiстки, на рiвнi колiнного суглоба огинаСФ медiальну щиколотку ззаду i переходить на передню медiальну поверхню стегна. Велика пiдшкiрна вена маСФ декiлька клапанiв (рис.1).
Вени таза.
Безпосереднiм продовженням стегновоСЧ вени вище пупартовоСЧ звязки СФ зовнiшня здухвинна (клубова) вена, в якiй СФ клапан, розмiщений нижче впадання внутрiшньоСЧ здухвинноСЧ вени.
Притоки: 1. Нижня надчеревна вена.
2. Глибока вена, яка оточуСФ здухвинну кiстку.
Зовнiшня здухвинна вена основна магiстралль, що забезпечуСФ венозний вiдтiк iз нижньоСЧ кiнцiвки.
Внутрiшня здухвинна вена основним колектором, що збираСФ кров iз стiнок таза i тазових органiв.
РЗСЧ притоки подiляють на:
1. Пристiнковi:
а) здухвинно-поперекова (v. ileolumbais);
б) верхнi сiдничнi (v. v. glutaue superior);
в) нижнi сiдничнi (v. v. glutaue inferior);
г) затульна вена (v. obturatoria);
д) латеральнi крижовi вени (v. v. sacralis lateralis).
2. Вiiеральнi:
а) глибока соромiтна вена;
б) мiхуровi вени;
в) матковi вени;
г) середнi гемороСЧдальнi вени.
Порушення прохiдностi зовнiшньоСЧ здухвинноСЧ вени призводить до виражених порушень гемодинамiки. Тромбоз внутрiшньоСЧ здухвинноСЧ вени може не спричиняти ознак венозного застою.
Загальна здухвинна вена
Загальна здухвинна вена парна судина, утв