Захворювання вен нижнiх кiнцiвок
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
орена на рiвнi крижово-здухвинного зчленування вiдповiдноСЧ сторони в результатi злиття внутрiшньоСЧ i зовнiшньоСЧ здухвинних вен. Правiше вiд середньоСЧ лiнiСЧ на рiвнi мiжхребцевого хряща РЖV i V поперекових хребцiв права й лiва загальнi здухвиннi вени утворюють нижню порожнисту вену.
Нижня порожниста вена
Нижня порожниста вена збираСФ кров з пiддiафрагмальноСЧ частини тiла. Система нижньоСЧ порожнистоСЧ вени - найбiльш потужна венозна система людини, питома вага СЧСЧ становить 68% вiд загального венозного кровообiгу.
Нижня порожниста вена починаСФться вiд мiiя злиття загальних здухвинних вен на рiвнi лiнiСЧ хребцевого хряща РЖV-V поперекових хребцiв справа вiд середньоСЧ лiнiСЧ i закiнчуСФться в правому передсердi.
Нижня порожниста вена маСФ пристiнковi й вiiеральнi притоки.
Пристiнковi:
1. Поперековi вени (v. v. lumbalis). по чотири з кожного боку. Вони мають горизонтальне розташування i по боках вiд хребта зСФднуються вертикальними анастомозами, що утворюють праву i лiву висхiднi поперековi вени.
v. lumbalis asccudeus dextra продовжуСФться в непарну вену.
v. lumbalis ascendens sinistra продовжуСФться в напiвнепарну вену.
2. Дiафрагмальнi парнi вени (v. v. diaphragmaticae) - впадають у нижню порожнисту вену безпосередньо перед отвором порожнистоСЧ вени в дiафрагмi.
Вiiеральнi:
1. v. spermatica interna справа впадаСФ в нижню порожнисту, злiва в лiву ниркову.
2. Нирковi вени (v. v. renalis) впадають у нижню порожнисту вену на рiвнi хряща мiж РЖ i РЖРЖ поперековими хребцями. Лiва ниркова вена перехрещуСФ спереду аорту.
3. Вени надниркових залоз (v. v. suprarenalis) лiва впадаСФ в ниркову, права в нижню порожнисту вену.
4. Печiнковi вени (v. v. hepaticae) здебiльшого з вени вливаються в нижню порожнисту вену в дiлянцi sulcus venae cavae inferior на печiнцi.
Варикозна хвороба.
Варикозна хвороба симптомокомплекс, при якому розвиваСФться варикозне розширення поверхневих вен внаслiдок клапанноСЧ недостатностi поверхневих або комунiкантних вен.
За даними вiтчизняних авторiв розповсюдженiсть варикозноСЧ хвороби серед населення становить вiд 9,3 до 20,0 %. Кiлькiсть хворих загальнохiрургiчного профiлю складаСФ 2-5 %, iз захворюваннями периферiйних судин 10-15 %. Найчастiше варикозна хвороба зявляСФться у вiцi 20-50 рокiв. Серед обстежених хворих на варикозну хворобу - 38 % iнвалiдiв РЖРЖРЖ групи, 10 % iнвалiдiв - РЖРЖ групи. Жiнки становлять 58 %, чоловiки 42 %. Однаково часто можна спостерiгати ураження як правоСЧ, так i лiвоСЧ кiнцiвки, проте здебiльшого захворювання буваСФ двобiчним. Велика пiдшкiрна вена уражаСФться в 10 разiв частiше, нiж мала.
Етiологiя i патогенез.
Варикозна хвороба поверхневих вен нижнiх кiнцiвок СФ полiетiологiчним захворюванням. Видiляють сприятливi й призводнi фактори.
Сприятливими СФ тi фактори, якi викликають морфологiчнi й функцiональнi змiни в стiнках поверхневих вен i СЧх клапанах, що у свою чергу, призводить до подальшого виникнення ектазiСЧ вен.
Призвiдними СФ фактори, в наслiдок яких пiдвищуСФться тиск у поверхневiй венознiй системi або в якому-небудь СЧСЧ вiддiлi, таким чином сприяють розширенню просвiту вен i утворенню вузлiв.
Сприятливi: слабкiсть мязово-еластичних волокон стiнок поверхневих вен i неповноцiннiсть СЧх клапанного апарату можуть бути уродженими (конституцiйно-спадковими) i набутими.
1. Варикозна хвороба як конституцiйне захворювання, що передаСФться спадково.
Причини успадкування варикозного розширення вен:
а) уроджений дефект середньоСЧ оболонки вени, який зумовлений вiдносним зменшенням колагеновоСЧ субстанцiСЧ;
б) недорозвиток i аплазiя клапана великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени в дiлянцi СЧСЧ устя.
2. Нейротрофiчна теорiя виникнення варикозноСЧ хвороби.
Порушення iннервацiСЧ призводить до зниження венозного тонусу, потiм - до дегенеративних змiн мязово-еластичних елементiв стiнки судини.
3. Варикозна хвороба може розвиватись на основi слабкостi глибокоСЧ фаiiСЧ гомiлки, що порушуСФ умови венозного вiдтоку в кiнцiвцi (рис.7), (рис.8).
4. Ендокринна теорiя виникнення варикозноСЧ хвороби
Перший шлях гормонального впливу зниження загального тонусу судин, зокрема поверхневих вен нижнiх кiнцiвок, у результатi нейтралiзацiСЧ гормонiв передньоСЧ частки гiпофiза. (вазопресин).
Другий шлях безпосереднiй вплив циркулюючих у кровi гормонiв i гормоноподiбних речовин на венозну стiнку.
5. Аутоiмунна теорiя iмунопатологiчнi реакцiСЧ, якi виникають за принципом антиген-антитiло, призводять до руйнацiСЧ колагенових структур сполучноСЧ тканини i зниження стiйкостi венозноСЧ стiнки.
Призвiднi:
1. Уатруднення вiдтоку кровi з венозноСЧ системи нижньоСЧ кiнцiвки.
2. Скид кровi з глибокоСЧ венозноСЧ системи в поверхневу.
3. Скид кровi з артерiальноСЧ системи в поверхневi вени по артерiовенозних
комунiкацiях.
Класифiкацiя.
В.С. СавельСФв видiляСФ 2 стадiСЧ варикозноСЧ хвороби поверхневих вен:
1. Стадiя компенсацiСЧ (А i Б).
2. Стадiя декомпенсацiСЧ:
а) з трофiчними порушеннями;
б) без трофiчних порушень.
Ускладнення (кровотеча чи тромбофлебiт) можуть виникати в будь-якiй стадiСЧ, трофiчна виразка розвиваСФться тiльки в стадiСЧ декомпенсацiСЧ.
Стадiя компенсацiСЧ. А. Варикозне розширення вен при вiдсутностi клiнiчних проявiв клапанноСЧ недостатностi основних пiдшкiрних стовбурiв i перфорантних вен.
Б. При проведеннi функцiональних проб виникаСФ клапанна недостатнiсть основних пiдшкiрних стовбурiв i перфорантних вен.
А.А. Шалiмов видiляСФ 2 стадiСЧ верикозноСЧ хвороби:
1. Функцiональна недостатнiсть ?/p>