Захворювання вен нижнiх кiнцiвок
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
зростаСФ. Це свiдчить про поСФднану недостатнiсть клапанiв перфорантних вен, клапанiв устя i стовбура пiдшкiрноСЧ вени.
Нульовий результат - вени заповнюються поволi (впродовж 30 с), стиснення великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени, а також усунення останнього, на ступiнь i швидкiсть заповнення вен не впливають. У даному випадку клапана недостатнiсть поверхневих i перфорантних вен не виникаСФ.
РЖРЖ. Проби, за допомогою яких виявляють недостатнiсть клапанiв перфорантних вен.
1. Проба Претта. У положеннi хворого лежачи, пiсля спорожнення варикозно розширених вен у верхнiй третинi стегна накладають гумовий джгут, що стискаСФ проксимальний вiддiл великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени. Пiсля цього на кiнцiвку накладають еластичний бинт вiд пальцiв до джгута i хворого переводять у вертикальне положення. Еластичний бинт починають знiмати по одному витку, починаючи зверху. При утвореннi мiж джгутом i бинтом промiжку шириною 10 см знову накладають еластичний бинт, що обвиваСФ кiнцiвку зверху вниз вслiд за турами першого бинта, який поступово знiмають. Напруженого сегмента варикозноСЧ вени мiж двома бинтами свiдчить про те, що в цьому мiii поверхнева вена сполучаСФться з перфорантною веною з недостатнiстю клапанного апарату
2. Проба Шейнiса. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положеннi, пiсля спорожнення поверхневих вен накладають три джгути: перший на верхню третину стегна, другий над колiном, третiй нижче колiнного суглоба. Пiсля цього його переводять у вертикальне положення. Заповнення вен мiж джгутами свiдчить про наявнiсть у цьому сегментi поверхневоСЧ вени, перфорантних вен iз неспроможнiстю клапанного апарату. Для бiльш точного визначення локалiзацiСЧ недостатнiх перфорант СФ потреба в неодноразовому перемiщеннi джгутiв у вiдповiдному напрямку.
Усi джгутовi проби, на думку самих авторiв, потребують неодноразового повторення i не завжди точнi. Проводити СЧх не можна при набряках, вираженому дерматосклерозi, екземi, трофiчних виразках, а також при вираженому ожирiннi.
Деякi автори вiддають перевагу методу пальпаторного виявлення дефектiв в апоневрозi, через якi проходять недостатнi перфорантнi вени
РЖРЖРЖ Проби, за допомогою яких виявляють прохiднiсть i функцiональний стан глибоких вен.
1. Проба Мейо-Претта. Хворому, який знаходиться в горизонтальному положеннi, накладають гумовий джгут на верхню третину стегна. Пiсля цього кiнцiвку, яку дослiджують, туго бинтують еластичним бинтом вiд пальцiв стопнi до верхньоСЧ третини стегна. Хворому пропонують походити впродовж 20-30 хв. Вiдсутнiсть неприСФмних субСФктивних вiдчуттiв при ходьбi свiдчить про задовiдьну функцiю глибокоСЧ венозноСЧ системи. Якщо пiсля довготривалоСЧ ходьби зявляСФться сильний розпираючий бiль у дiлянцi гомiлки, це означаСФ, що прохiднiсть глибоких вен порушена.
Проба Мейо-Претта грунтуСФться на субСФктивних вiдчуттях хворого, тому результат СЧСЧ не завжди можна вважати достовiрним.
2. Проба Дельбе-Пертеса. У вертикальному положеннi хворого при максимально наповнених поверхневих венах на верхню третину стегна накладають гумовий джгут. Пiсля цього хворий ходить впродовж 5-10 хв. При добрiй прохiдностi глибоких вен, повноцiнностi СЧх клапанного апарату i спроможностi клапанiв перфорантних вен повне спорожнення поверхневих вен настаСФ через 1 хв. Поверхневi вени швидко спорожнюються при добрiй прохiдностi глибоких вен. Скид кровi з глибоких вен у поверхневi не можливий, оскiльки клапанний аппарат глибоких i перфорантних вен повноцiнний.
Якщо наповненi поверхневi вени пiсля 5-10 - хвилинноСЧ ходьби не спадуться або, навпаки, буде спостерiгатись ще бiльш виражене напруження СЧх стiнок, зявиться розпираючий бiль це свiдчить про непрохiднiсть глибоких вен
Варикозна хвороба може виникати в результатi скиду кровi в поверхневу венозну систему через сафено-феморальний анастомоз або неспроможнi перфоранти на рiвнi стегна.
Для даноСЧ клiнiчноСЧ форми характерними СФ:
1. Поступове повiльне тАЬнизхiднетАЭ прогресування з найбiльшим ураженням приток великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени. Основний стовбур хоч i розширюСФться, але довго зберiгаСФ нормальну форму i прямий хiд.
2. Значне вiдставання субСФктивних вiдчуттiв вiд обСФктивних змiн.
3. Стадiя компенсацiСЧ довготривала iз збереженням працездатностi.
4. Стадiя декомпенсацiСЧ характеризуСФться помiрними субСФктивними та обСФктивними змiнами.
5. Трофiчнi розлади настають пiзно i рiдко, перебiгають бiльш легко.
6. Трофiчнi виразки поверхневi, легко пiддаються консервативному лiкуванню, рiдко рецидивують.
Часто виникаСФ варикозна хвороба з переважанням низького венозного скиду кровi з глибокоСЧ венозноСЧ системи в поверхневу на рiвнi гомiлки через неспроможнi перфоранти або через устя малоСЧ пiдшкiрноСЧ вени.
Для даноСЧ клiнiчноСЧ форми характерними СФ:
1. Стадiя компенсацiСЧ при цiй формi варикозноСЧ хвороби практично вiдсутня. Ще до появи вираженого розширення вену хворих зявляСФться вiдчуття важкостi й тиску в дистальних вiддiлах гомiлки.
2. Трофiчнi розлади розвиваються надзвичайно швидко, iнколи через декiлька мiсяцiв вiд початку перших клiнiчних проявiв захворювання.
3. Часто розвиваються жировi некрози (целюлiти), якi закiнчуються формуванням пiдшкiрних iндуратiв.
4. Трофiчнi виразки глибокi, обширнi, iнколи циркулярнi, довго не загоюються i постiйно рецидивують.
5. Частi екземи.
Рiдко виникають атиповi форми варикозноСЧ хвороби
1. Варикозне розширення вен задньоСЧ i зовнiшньоСЧ поверхонь стегна.