Захворювання вен нижнiх кiнцiвок
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
iшнiй день метод не застосовують.
3.4. Метод iнСФкцiйноСЧ склерозуючоСЧ терапiСЧ.
ГрунтуСФться на тому, що ряд речовин при введеннi СЧх у вену викликають деструкцiю iнтими з подальшим розвитком асептичного некрозу, склерозу, облiтерацiСЧ просвiту. В даний час як самостiйний метод лiкування варикозноСЧ хвороби не застосовують. Склерозуючу терапiю можна використовувати як складову частину комбiнованого методу лiкування.
3.5. Електрохiрургiчний метод.
ГрунтуСФться на коагуляцiйнiй дiСЧ струму високоСЧ частоти, який внаслiдок високоСЧ температури, в тканинах призводить до дегiдратацiСЧ i денатурацiСЧ бiлкiв.
Розрiзняють два типи електродiв: моноактивний i бiактивний.
Довжина зонда - до 1 метр. Його вводять у просвiт вени з подальшою коагуляцiСФю в мiру виведення електрода з вени.
Електрохiрургiчний метод можна застосовувати при помiрному варикозному розширеннi вен магiстрального типу при вiдсутностi клiнiчних ознак неспроможностi перфорантних вен.
РЖV. Екстравазальна корекцiя клапанiв вен.
Ускладнення пiд час операцiСЧ:
1. Травма стегновоСЧ i, пiдколiнноСЧ вен.
2. Травма стегновоСЧ артерiСЧ.
3. Кровотеча.
4. Травма нервового стовбура (операцiя Лiнтона, видалення малоСЧ пiдшкiрноСЧ вени).
5. Обривання вени на протязi при операцiСЧ Бебкока.
6. Кровотеча з перфорантних вен.
Принципи ведення пiсляоперацiйного перiоду:
1. Активний режим (рання, на другий день пiсля операцiСЧ, ходьба).
2. Еластичне бинтування кiнцiвки
3. За показаннями - дезагреганти (аспiрин), венопротектори (троксовазин), антикоагулянти (фраксипарин), нестероСЧднi протизапальнi препарати (диклофенак).
Раннi ускладнення пiсляоперацiйного перiоду:
1. Обширнi гематоми.
2. Пiсляоперацiйнi iнфiльтрати, нагноСФння ран.
3. Гострий тромбофлебiт глибоких вен.
4. Тромбемболiя легеневоСЧ артерiСЧ.
ПiзнСФ ускладнення пiсляоперацiйного перiоду: рецидив варикозного розширення вен.
Основна причина рецидиву - помилки в технiцi операцiСЧ:
1. Не видалено основний стовбур великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени.
2. Довга кукса великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени
3. Не перевязано гiлочки, що впадають у велику пiдшкiрну вену в дiлянцi СЧСЧ устя
4. Не лiквiдовано скид кровi через неспроможнi перфорантнi вени
5. Артерiовенознi анастомози.
6. Не видалено варикозно змiнену малу пiдшкiрну вену.
Гострi тромбози системи нижньоСЧ порожнистоСЧ вени
Венозний тромбоз гостре захворювання, в основi якого лежить утворення тромбу в просвiтi вени з елементами запалення (тромбофлебiт) i порушенням вiдтоку венозноСЧ кровi.
За даними V. Wagemann (1973), гострий тромбоз глибоких вен, нижнiх кiнцiвок i таза спостерiгають у 1,87-3,13 % населення ШвецiСЧ. У США венозний тромбоз СФ причиною госпiталiзацiСЧ 300 тис. хворих на рiк, причому в 50 тис. хворих наступаСФ летальний кiнець вiд емболiСЧ легеневоСЧ артерiСЧ.
V. Schlosser (1977) вiдзначив розвиток гострого тромбозу глибоких вен пiсля хiрургiчних операцiй у 30 % хворих, травматологiчних 47 % i урологiчних у 34 %.
За даними Б.В. Петровського, гострий тромбоз глибоких магiстральних вен таза спостерiгають в 45,3 % померлих вiд гiнекологiчних операцiй.
Етiологiя i патогенез.
Серед причин венозних тромбозiв видiляють: iнфекцiю, травму, оперативнi втручання, пологи, варикозно змiненi вени, алергiчнi захворювання, iнтравазальнi уродженi й набутi фактори (перегородки, дiафрагми, злуки, атрезiСЧ), екстравазальнi уродженi й набутi фактори (компресiя венозноСЧ стiнки артерiальними стовбурами, аневризмами, пухлинами, медiастинiт).
Особливими факторами ризику СФ онкологiчнi та ендокриннi хвороби, похилий i старечий вiк, операцiСЧ на органах малого таза, ортопедотравматологiчнi операцiСЧ, iнтравазальнi агресiСЧ (операцiСЧ, iнструментальнi дослiдження). Для розвитку венозного тромбозу необхiднi три умови (трiада Вiрхова): сповiльнення кровообiгу, пошкодження внутрiшньоСЧ стiнки вени та змiни згортальноСЧ системи кровi гiперкоагуляцiя.
Бiльшiсть авторiв вважають, що при будь-якiй локалiзацiСЧ тромбозу в системi нижньоСЧ порожнистоСЧ вени вихiдною точкою тромботичного процесу СФ вени, що дренують мязи гомiлки (глибокi вени гомiлки). РЖснуСФ думка про те, що в багатьох випадках тромбоз починаСФться в тазових венах, а в подальшому процес маСФ низхiдний характер. Рацiональним СФ також твердження про можливiсть бiполярного тромбозу, коли процес одночасно починаСФться у венах гомiлки i таза. Важливим моментом у розумiннi процесу тромбоутворення i механiзму тромбемболiчних ускладнень СФ так званий тАЬфлотуючий тромбтАЭ. Вiн утворюСФться при переходi тромботичного процесу iз вен меншого дiаметра у вени бiльшого дiаметра. Такий тромб не обтуруСФ вену, не даСФ клiнiчноСЧ картини тромбозу венозного стовбура. Довжина його може досягати 15-20 см. Кровообiг по магiстральнiй венi збережений. Проте в данiй ситуацiСЧ СФ висока ймовiрнiсть появи емболiСЧ легеневоСЧ артерiСЧ, що виникаСФ як тАЬгрiм з ясного небатАЭ в результатi вiдриву тромбу, чи його фрагмента вiд стiнки вени.
Класифiкацiя.
Тромбофлебiт подiляють на тромбофлебiт поверхневих та глибоких вен.
За локалiзацiСФю тромботичного процесу:
1. Поверхневi вени:
а) гомiлковий сегмент;
б) гострий висхiдний тромбофлебiт до середньоСЧ третини стегна та до устя великоСЧ пiдшкiрноСЧ вени.
2. Глибокi вени система нижньоСЧ порожнистоСЧ вени:
а) вени, якi дренують мязи гомiлки (гострий тромбофлебiт глибоких вен гомiлки);
б) пiдколiнно-стегновий сегмент (гострий тромбофлебiт пiдкол?/p>