Захворювання жовчовивiдноСЧ системи. Ревматизм

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

РЕФЕРАТ

З ПЕДРЖАТРРЖРЗ

НА ТЕМУ: Захворювання жовчовивiдноСЧ системи. Ревматизм

Виконала: студентка групи Ф-31

Репнiкова Алла

Лубни 2009

Захворювання жовчовивiдноСЧ системи

Дiагностика холецистохолангiту

Дiагностика холецистохолангiту заснована на таких даних:

  1. даних анамнезу: наявнiсть хворих на холецистохолангiт у сiмСЧ, уточнення перенесених хвороб, якi можна було б вважати початковими проявами холецистохолангiту - гострi гастрити без iстотних харчових порушень, несправжнi напади апендициту, пупковi кольки та iншi;
  2. зясування етiологiчних факторiв: порушення режиму та якостi харчування, тривалi негативнi емоцiСЧ, психогенна травма, частi застуди РЖ захворювання, перенесенi кишковi iнфекцiСЧ, епiдемiчний гепатит;
  3. iнших проявах клiнiчноСЧ картини захворювання: характернi скарги i больовi точки пiд час пальпацiСЧ живота; збiльшення печiнки й ознаки хронiчноСЧ iнтоксикацiСЧ.

Дiагноз хронiчного холецистохолангiту пiдтверджують результати лабораторних дослiджень. Однак тiльки в перiод загострення може вiдзначатися помiрний нейтрофiльний лейкоцитоз з незначним збiльшенням паличкоядерних нейтрофiлiв, а також ШОЕ.

Функцiональнi змiни печiнки при хронiчному холецистохолангiт трапляються не часто. Вони можуть бути в перiод загострення i про являтися у виглядi порушення антитоксичноСЧ, бiлоксинтетичноСЧ, про тромбiнутворюючоСЧ функцiй печiнки, пiгментного, вуглеводного та жирового обмiну. У дiтей, що хворiють на холецистохолангiт, зменшуСФться печiнковий кровообiг, а це одна з головних причин порушення функцiСЧ печiнки, недостатнiсть якоСЧ при рiзних захворювання може проявлятися 4 синдромами:

  1. синдромом цитолiзу, що означаСФ пошкодження гепатоцитiв до повного некрозу (пiдвищення рiвня АСаТ, АЛаТ, 6-фруктозо монофосфат-альдолази, iзоферментiв ЛДГ , пiдвищення рiвня сироСЧдкого залiза);
  2. синдромом мезенхiмального запалення (пiдвищення вмiсту т ликомолекулярних глобулiнiв, iмуноглобулiнiв, позитивна тимолова проба, збiльшення ШОЕ);
  3. синдромом холестазу (пiдвищення активностi лужноСЧ фосфiн, лейцинамiнопептидази, вмiсту холестерину, звязаного бiлiрубiну, жовчних кислот);

- синдромом гепатоцелюлярноСЧ недостатностi (зниження рiвня сироваткових альбумiнiв, холестерину, особливо звязаного з ефiром, бутирохолiнестерази, протромбiну, проконвертину й АТФ).

Велике значення в дiагностицi захворювань жовчовивiдних шляхiв маСФ дуоденальне зондування з подальшим мiкроскопiчним, бiохiмiчним i бактерiологiчним дослiдженням дуоденального вмiсту.

При мiкроскопiчному дослiдженнi дуоденального вмiсту дiагностичне значення маСФ виявлення в жовчi порцiй В i С великих круглих Клiтин, схожих на лейкоцити, - лейкоцитоСЧдiв, кристалiчних утворень, у тому числi кристалiв холестерину, грудочок жовчних кислот i солей кальцiю бiлiрубiнату, жирних кислот. Кiлькiсть лейкоцитiв у жовчi здоровоСЧ дитини не повинна перевищувати 10 у полi зору. Добре було б провести фазово-контрастну мiкроскопiю жовчi, яка дозволяСФ квалiфiковано оцiнити вигляд епiтелiю в дуоденальному вмiстi, визначити його належнiсть i стан слизовоСЧ оболонки вiдповiдних вiддiлiв жовчовивiдних шляхiв (десквамацiя епiтелiю, дистрофiя).

РЖнформативним СФ бiохiмiчне дослiдження порцiй дуоденального вмiсту з визначенням у них вмiсту холестерину, жовчних кислот, бiлiрубiну, лiпiдного комплексу, вмiст яких знижуСФться при холецистоходвигунi. У нормi вмiст жовчних кислот (за Рейнхольдом-Вiльсоном) у ПорцiСЧ В-15,1-30,2 ммоль/л, у порцiСЧ С - 5,52-7,36 ммоль/л. Вмiст Холестерину (за методом Енгельгарда i СмирновоСЧ) у порцiСЧ В - 1,34 ммоль/л, у порцiСЧ С - 0,61 ммоль/л. Вмiст бiлiрубiну в порцiСЧ В - 441,6 ммоль/л, у порцiСЧ С - 338,6 ммоль/л. При цьому вiдзначаСФться Пiдвищення концентрацiСЧ бiлка, диспротеСЧнхолiя, збiльшення концентрацiСЧ IgG, секреторного IgA, С-реактивного бiлка, лужноСЧ фосфатази, зношення кiлькостi лiзоциму.

Дiагностична цiннiсть бактерiологiчного дослiдження обмежена. РЖ дуоденального вмiсту частiше висiвають кокову флору (стафiлококи, ентерококи), кишкову паличку, протей (висiвати необхiдно всi три ПорцiСЧ жовчi - А, В i С).

Повну iнформацiю про стан жовчовивiдноСЧ системи одержують за методом внутрiшньовенноСЧ холеграфiСЧ, який, крiм розмiрiв, форми Мiхура, наявностi конкрементiв, ознак перихолециститу, дозволяСФ Отримати зображення жовчних протокiв, оцiнити рухову функцiю i визначити ступiнь порушення концентрацiйноСЧ здатностi жовчного мiхура, що може вiдображати глибину морфофункцiональних змiн усього слизовiй оболонцi.

Пiд час ультразвукового дослiдження при холециститi на ехограмi вiдзначаСФться:

- дифузне стовщення стiнок жовчного мiхура бiльше нiж на 3 мм ЙОГО деформацiя;

  1. ущiльнення i (або) нерiвнiсть стiнок органа;
  2. зменшення обСФму порожнини органа (зморщений жовчний мiхур);
  3. негомогенна порожнина жовчного мiхура.
  4. У разi порушення вiдтоку з мiхура i застою жовчi в ньому видно виражений рiвень рiдини, що СФ скупченням точкових або дрiбних лiнiйних ехосигналiв, якi вiдбиваються вiд кришталикiв жовчних солей.
  5. Тепловiзорне дослiдження виявляСФ ознаки порушеного теплообмiну в ураж