Geum.ru

Юриспруденция, право, государство

  • 601. Анализ управления развитием муниципального здравоохранения (на примере ГБУ "Шумихинская центральная районная больница")
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.08.2012

    Конституционный принцип - единство системы государственной власти в сфере здравоохранения - многократно оправдал себя при разделении здравоохранения на государственную, муниципальную и частную системы. На основании ст. 77 Конституции РФ обеспечивается законодательное единство государственной системы здравоохранения. Согласно указанной статье в пределах ведения Российской Федерации и полномочий Российской Федерации по предметам совместного ведения Российской Федерации и субъектов РФ федеральные органы исполнительной власти и органы исполнительной власти субъектов РФ образуют единую систему исполнительной власти в Российской Федерации. Однако наличие конституционной самостоятельности местного самоуправления в решении вопросов здравоохранения и исторически сложившаяся система жесткой централизации публичного управления здравоохранением привели в настоящее время к существенным изменениям во взаимоотношениях, возникающих прежде всего между органами государственной власти субъектов РФ и органами местного самоуправления. С учетом этого сфера здравоохранения становится отраслью, для которой наращивание ресурсного потенциала вне связи с конечными результатами деятельности означает лишь рост затрат. Рост же реальных объемов медицинской помощи зависит от нацеленности органов публичной власти в сфере здравоохранения на обеспечение надлежащей реализации конституционных прав граждан на всей территории Российской Федерации. В связи с этим особое значение приобретает неукоснительное соблюдение норм законодательства о соответствующем ресурсном обеспечении в целях осуществления каждого полномочия органа. В том случае, когда органы местного самоуправления могут наделяться отдельными государственными полномочиями с передачей необходимых для их осуществления финансовых средств (ст. 132 Конституции РФ), государственные органы призваны проводить проверки деятельности органов местного самоуправления, а также учреждений здравоохранения, непосредственно оказывающих специализированную медицинскую помощь, на предмет качества ее оказания, целевого использования финансовых средств. На практике же это приводит к значительному сокращению основы реализации собственных полномочий органов местного самоуправления.

  • 602. Анализ управления развитием муниципального здравоохранения (на примере ГБУ "Шумихинская центральная районная больница")
    Контрольная работа пополнение в коллекции 25.08.2012

    Конституционный принцип - единство системы государственной власти в сфере здравоохранения - многократно оправдал себя при разделении здравоохранения на государственную, муниципальную и частную системы. На основании ст.77 Конституции РФ обеспечивается законодательное единство государственной системы здравоохранения. Согласно указанной статье в пределах ведения Российской Федерации и полномочий Российской Федерации по предметам совместного ведения Российской Федерации и субъектов РФ федеральные органы исполнительной власти и органы исполнительной власти субъектов РФ образуют единую систему исполнительной власти в Российской Федерации. Однако наличие конституционной самостоятельности местного самоуправления в решении вопросов здравоохранения и исторически сложившаяся система жесткой централизации публичного управления здравоохранением привели в настоящее время к существенным изменениям во взаимоотношениях, возникающих прежде всего между органами государственной власти субъектов РФ и органами местного самоуправления. С учетом этого сфера здравоохранения становится отраслью, для которой наращивание ресурсного потенциала вне связи с конечными результатами деятельности означает лишь рост затрат. Рост же реальных объемов медицинской помощи зависит от нацеленности органов публичной власти в сфере здравоохранения на обеспечение надлежащей реализации конституционных прав граждан на всей территории Российской Федерации. В связи с этим особое значение приобретает неукоснительное соблюдение норм законодательства о соответствующем ресурсном обеспечении в целях осуществления каждого полномочия органа. В том случае, когда органы местного самоуправления могут наделяться отдельными государственными полномочиями с передачей необходимых для их осуществления финансовых средств (ст.132 Конституции РФ), государственные органы призваны проводить проверки деятельности органов местного самоуправления, а также учреждений здравоохранения, непосредственно оказывающих специализированную медицинскую помощь, на предмет качества ее оказания, целевого использования финансовых средств. На практике же это приводит к значительному сокращению основы реализации собственных полномочий органов местного самоуправления.

  • 603. Анализ управления системой образования в Калининском районе г. Челябинска
    Дипломная работа пополнение в коллекции 25.08.2012

    ,%20%d0%ba%d0%be%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%d0%b9%20%d1%87%d0%b0%d1%89%d0%b5%20%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d1%83%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%b2%20%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%b8%20%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%b8%d1%8f%20%d0%bd%d0%b0%d1%83%d0%ba%d0%b8%20%d0%be%d0%b1%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%be%d1%82%d0%ba%d1%80%d1%8b%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%b9%20%d0%bf%d0%be%d1%87%d1%82%d0%b8%20%d1%81%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b5%d1%82%d0%b8%d0%b5%20%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b0%d0%b4%20%d0%b8%20%d0%b2%d0%b2%d0%b5%d0%b4%d1%88%d0%b8%d0%b9%20%d0%b2%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bd%20%d0%bf%d0%be%d0%bd%d1%8f%d1%82%d0%b8%d0%b5%20%d1%84%d1%83%d0%bd%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b9%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f.%20%d0%90%d0%bd%d1%80%d0%b8%20%d0%a4%d0%b0%d0%b9%d0%be%d0%bb%d1%8c%20%d1%81%d1%87%d0%b8%d1%82%d0%b0%d0%bb,%20%d1%87%d1%82%d0%be%20%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%b2%d0%b8%d1%81%d0%b8%d0%bc%d0%be%20%d0%be%d1%82%20%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d0%be%d0%b2%20%d0%b4%d0%b5%d1%8f%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%20(%d0%be%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%b0%d1%86%d0%b8%d0%b9),%20%d0%b2%20%d0%bd%d0%b8%d1%85%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b5%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d1%83%d0%bd%d0%b8%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%81%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d0%ba%d0%bb%d0%b0%d1%81%d1%81%d0%b8%d1%87%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%b0%d1%8f%20%d0%b0%d0%b4%d0%bc%d0%b8%d0%bd%d0%b8%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%b0%d1%8f%20%d1%81%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bc%d0%b0,%20%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%be%d1%8f%d1%89%d0%b0%d1%8f%20%d0%b8%d0%b7%20%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b8%d1%85%20%d1%84%d1%83%d0%bd%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b9%20%d1%83%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f:%20%d0%bf%d0%bb%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5;%20%d0%be%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f;%20%d1%80%d1%83%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b4%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be;%20%d0%ba%d0%be%d0%be%d1%80%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d1%86%d0%b8%d1%8f;%20%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8c.%20%d0%92%20%d0%bf%d0%be%d1%81%d0%bb%d0%b5%d0%b4%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b8%d1%85%20%d1%80%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%b0%d1%85%20%d0%90.%20%d0%a4%d0%b0%d0%b9%d0%be%d0%bb%d1%8c%20%d0%b2%d0%ba%d0%bb%d1%8e%d1%87%d0%b8%d0%bb%20%d0%b2%20%d1%8d%d1%82%d0%be%d1%82%20%d1%81%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%b2%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%be%d0%b9%20%d1%8d%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%20%d0%ba%d0%b0%d0%ba%20%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b2%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5.">О необходимости выделения основных видов деятельности предприятия говорил еще французский ученый Анри Файоль <http://www.internet-school.ru/>, который чаще всего упоминается в истории развития науки об управлении как открывший почти столетие назад и введший в управленческий лексикон понятие функций управления. Анри Файоль считал, что независимо от видов деятельности (организаций), в них применяется универсальная классическая административная система, состоящая из следующих функций управления: планирование; организация; руководство; координация; контроль. В последующих работах А. Файоль включил в этот состав такой элемент как предвидение.

  • 604. Анализ условий гражданско-правовой ответственности
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.02.2011

    Научная литература:

    1. Баринова М.А., Максименко С.Т. Римское частное право: учебное пособие для ВУЗов. - ЗАО "Юстицинформ", 2006., - СПС Гарант;
    2. Богданов О.В. Нарушение интеллектуальных авторских прав и гражданско-правовые способы их защиты/"Законодательство", май 2009. № 5);
    3. Брагинский М.И. Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. - М., 1995.;
    4. Варшавский К.М. Обязательства, вытекающие вследствие причинения вреда другому. М., 1929.;
    5. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Под ред. Е.А. Васильева. М., 1993.;
    6. Гражданское право России. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. ред.О.Н. Садиков. - М.: Юристъ, 2004.;
    7. Гражданское право. Том II. Полутом 2 (под ред. доктора юрид. наук, проф. Е.А. Суханова) - "БЕК", 2003 г., - СПС Гарант;
    8. Гражданское право: Учебник: В 3 т. Т.1/Отв. ред.А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. М.: ТК "Велби", Проспект, 2004.;
    9. Гражданское право: учебник для вузов вторая часть / Под ред. В.П. Камышанского, Н.М. Коршунова, В.И. Иванова. - Эксмо, 2009.;
    10. Гражданское право: Учебник - С.П. Гришаева // http://ex-jure.ru/law/index. php;
    11. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. М., 1970., Рясенцев В.А. Советское гражданское право: Учебник. - М., 1986.;
    12. Дедов Е.А. Особенности гражданско-правовой защиты смежных прав / "Законодательство" - октябрь 2005. - № 10;
    13. Дмитриева О.В. Ответственность без вины в гражданском праве. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. Спб., 1996.;
    14. Кархалев Д.Н., Ответственность по гражданскому праву: Учебное пособие http://ex-jure.ru/law/news. php? newsid=71;
    15. Комиссарова Н.А., Камалиева Г.А., Применение лесного законодательства / "Экономическое правосудие на Дальнем Востоке России", - июль-август 2004. - № 2;
    16. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ (под ред. Т.Е. Абовой, М.М. Богуславского, А.Ю. Кабалкина, А.Г. Лисицына-Светланова). - "Юрайт-Издат", 2005., СПС Гарант;
    17. Параскевова С.А. Понятие и социальная сущность гражданского правонарушения (теоретические проблемы). Автореф. дисс. д. ю. н. М., 2007.;
    18. Прекладова Ю.В. (Понятие вреда в гражданском праве - // http://www.ex-jure.ru);
    19. Российское уголовное право. Курс лекций: в 3 т. Т.1. Общая часть / А.В. Наумов. - 4-е изд., перераб и доп. - М.: Волтерс Клувер, 2008.;
    20. Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском гражданском праве: Дисс. к. ю. н. Свердловск, 1973.;
    21. Тактаев И.А. Условия гражданско-правовой ответственности // Вестник МГУ. Серия 11. Право. - 2001. - № 6.;
    22. Условия гражданско-правовой ответственности: общие положения (Л.Ш. Минкина, "Правосудие в Поволжье", - ноябрь-декабрь 2008 г. - № 6.);
    23. Условия компенсации морального вреда ("Журнал: Теория и практика" // Панюкова В.А. 2010 г.) - // www.yurclub.ru;
    24. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. М., 1995.;
    25. Эрделевский А.М. Ответственность за причинение морального вреда. // Российская юстиция. 1994. № 7.
  • 605. Анализ федеральной программы
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В результате реализации Программы должно быть обеспечено:

    • приведение нормативно-правовой базы системы государственной службы в соответствие со сложившимися общественными отношениями и новыми экономическими условиями;
    • создание профессиональной государственной службы на основе принципов учета и оценки результатов служебной деятельности государственных служащих;
    • внедрение должностных (служебных) регламентов государственных служащих;
    • достижение качественного уровня исполнения государственными служащими своих должностных (служебных) обязанностей и оказываемых ими гражданам и организациям государственных услуг;
    • создание условий для открытости и подконтрольности деятельности аппаратов государственных органов и государственных служащих гражданскому обществу;
    • создание основы для совершенствования финансово-экономического обеспечения федеральной государственной службы;
    • повышение эффективности кадровой политики в системе государственной службы в целях улучшения кадрового состава федеральной государственной службы;
    • внедрение механизмов выявления и разрешения конфликта интересов на государственной службе, а также законодательного регулирования профессиональной этики государственных служащих;
    • повышение профессионального уровня федеральных государственных служащих;
    • оптимизация численности федеральных государственных служащих;
    • создание материально-технических условий для эффективного исполнения федеральными государственными служащими своих должностных (служебных) обязанностей;
    • формирование системы управления государственной службой.
  • 606. Анализ функций юридической службы на предприятиях, организациях и учреждениях
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.02.2011

    По результату работы можно сделать вывод, что первоочередное внимание необходимо обратить на следующие вопросы организации и деятельности юридической службы: 1) В настоящее время цели, задачи, функции, права и обязанности юридической службы должны быть зафиксированы в законодательных актах, что создало бы возможность более успешно осуществлять правовую работу на предприятии. Необходимо принятие специального Закона о юридической службе вместо устаревшего Общего положения о юридическом отделе. В новом Законе следует более детально определить правовой статус юридической службы применительно к новым экономическим условиям. 2) Для того, чтобы о компетенции юридической службы были осведомлены не только юридические работники, но и руководители предприятий, другие должностные лица, текст Положения о юридическом отделе данного предприятия необходимо размножить и вручить соответствующим должностным лицам и всем структурным подразделениям этого предприятия. 3) Необходимо правильно определить нужное количество работников юридической службы. Численность персонала юридической службы зависит от следующих факторов: а) Объем деятельности организации, выраженный в годовых показателях (стоимость произведенной продукции, выполненных работ, оказанных услуг). То есть имеется прямая зависимость между объемом производственной деятельности и масштабами правовой работы; б) Численность рабочих и служащих в организации. Естественно, что с увеличением числа работающих на предприятии возрастает необходимость в консультировании, хотя бы по вопросам организации труда, заработной платы, охраны труда; в) Наличие или отсутствие подчиненных предприятий или учреждений, наличие или отсутствие в их аппарате юридической службы. Если, например, в подчиненных предприятиях, расположенных в пределах той же административно-территориальной единицы, что и вышестоящий орган, нет собственной юридической службы, юридической службе вышестоящей организации приходится обслуживать подчиненные организации; г) Количество обслуживаемых субъектов (клиентов, абонентов, покупателей и т.п.), с возрастанием которого, как правило, увеличивается число претензий, заявлений, жалоб; по большинству из них необходима предварительная консультация юридической службы. Раньше министерства и ведомства разрабатывали специальные рекомендации для определения оптимальной численности персонала юридической службы с учетом специфики работы соответствующих отраслей. Практика показывает, что основной состав персонала предприятий тратит только на делопроизводственные операции от 35 % до 50 % своего рабочего времени. Поэтому один из наиболее существенных путей повышения эффективности работы служащих основного состава - организация выполнения малопроизводительных и несложных управленческих функций вспомогательным персоналом, не имеющим специальной (в данном случае - юридической) подготовки. Подобное решение вопроса о составе персонала юридических подразделений в организациях позволяет достигнуть рационального распределения обязанностей между персоналом подразделений, обеспечить полный охват правовой работой всех сторон деятельности организаций. Правовой формой распределения компетенции между юридическим и вспомогательным персоналом является должностная инструкция. Она составляется по каждой должности и содержит следующие реквизиты: наименование должности, функции, обязанности и права, указание на то, кем исполняются обязанности в случае временного отсутствия работника. Инструкции утверждаются начальником юридического отдела. Возможно утверждение ее руководителем организации. Начальник юридического подразделения призван осуществлять не только общее руководство отделом, но и некоторые функции юридического обслуживания. За ним целесообразно закреплять такие функции, как визирование проектов нормативных актов, издаваемых администрацией или органом управления, подготовка заключений по просьбе администрации. Руководитель юридической службы осуществляет и контроль за деятельностью работников отдела. Распределение обязанностей между работниками юридического отдела желательно довести до сведения руководителей организации и структурных подразделений. 4) Служебные обязанности юрисконсультов должны касаться только правовой работы.

  • 607. Анализ функционирования малых предприятий в РБ
    Информация пополнение в коллекции 22.09.2010
  • 608. Анализ экономики Португалии
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.10.2010

    Наибольшего расцвета экономика Португалии достигла в XV - XVI веках в эпоху колониальных завоеваний. Это могущество было утрачено после неудачного союза с Испанией в XVII веке, землетрясения, разрушившего Лиссабон в 1755 году и предоставления независимости Бразилии в 1822 году. Республика была провозглашена после революции 1910 года. Затем были почти 60 лет правления диктаторского режима Салазара. В этот период инвестиции направлялись главным образом в африканские колонии, а прибыли, полученные в них, использовались для поддержания положительного сальдо торгового и бюджетного балансов. В 1974 году прокоммунистически настроенные военные свергли диктатуру и начали демократические реформы. В следующем году была предоставлена независимость африканским колониям. После провала путча правых сил в 1975 году в стране была проведена национализация банков, страховых компаний, большинства крупных предприятий и крупных землевладений. В 1986 году Португалия вступает в ЕС, что привело к значительному экономическому росту.

  • 609. Анализ экспорта и импорта растительных масел в 2000-2008 гг.
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.06.2010
  • 610. Анализ элементов кредитного договора
    Курсовой проект пополнение в коллекции 27.01.2011

    Гражданское законодательство в части регулирования такого значимого и популярного в наше время институт (кредитные и расчетные обязательства) далеко не совершенно. И это не удивительно, ведь со стремительным развитием технологий в этой сфере, совершенствование законодательной базы просто необходимо. Поэтому для того чтобы направить эти отношения в правовое русло, полностью урегулировать деятельность кредитных организаций в соответствие с законодательством Российской Федерации необходимо, тщательно рассмотреть все особенности кредитного договора, определить положение и статус института в системе гражданско-правовых норм, а также установить направление правотворчества в этой области. Целью моей работы является изучение элементов кредитного договора, прав и обязанностей сторон, а также ответственности за нарушение условий договора. Главная задача, при написании этой курсовой работы это стремление повысить интерес участников гражданского оборота к сравнительно молодому, быстроразвивающемуся и довольно перспективному кредитному договору. При написании работы я в первую очередь опирался на анализ нормативно-правовых актов и комментарий к ним. В частности изучение Гражданского кодекса, определяющего основные понятия, содержание, формы кредитного договора, дало мне основной каркас курсовой работы. Помимо Гражданского кодекса весьма важное значение имеет изучение Федерального законодательства. Некоторые нормы ФЗ «О банках и банковской деятельности», регулирующие кредитные и расчётные обязательства, помогли мне в написании работы. Важнейшие аспекты (содержание товарного и коммерческого кредита, исполнение договора, отказ от исполнения) я почерпнул из книги «Гражданское право» под редакцией доктора юридических наук, профессора Е.А. Суханова.

  • 611. Анализ эффективности контрольных работ налоговых органов
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.06.2012

    По мнению Н.И. Химичевой, финансовый контроль - это контроль за законностью и целесообразностью действий в области образования, распределения и использования денежных фондов государства и муниципальных образований в целях эффективного социально-экономического развития страны и ее регионов. Е.Ю. Грачева утверждает, подчеркивая направленность финансового контроля, в конечном счете, на благо граждан, что финансовый контроль можно определить как контроль за законностью действий в процессе собирания, распределения и использования денежных фондов государства и муниципальных образований в целях осуществления эффективной финансовой политики в обществе для обеспечения прав и свобод граждан. С.О. Шохин, в свою очередь, предлагает более развернутое понятие финансового контроля, трактуя контроль, в отличие от упомянутых авторов, не как деятельность каких-либо субъектов, а как систему методов и инструментов: финансовый контроль в соответствии с финансовым правом - это система институтов, инструментов и методов по проверке законности и целесообразности действий в сфере образования, распределения и использования денежных фондов государства и органов местного самоуправления, одна из форм государственного контроля, способствующая обеспечению законности, охране собственности, правильному, эффективному и экономному использованию бюджетных, заемных и собственных средств, помогающая вскрыть нарушения финансовой дисциплины. Н.Д. Погосян обращает внимание на характеристику контроля как процесса, рассматривая финансовый контроль как совокупность регулярных и непрерывных процессов, посредством которых их участники в легитимной форме обеспечивают эффективное функционирование государственного сектора, а также деятельность иных хозяйствующих субъектов независимо от форм собственности.

  • 612. Аналитический обзор законодательства об охране здоровья населения
    Курсовой проект пополнение в коллекции 24.04.2010

    2. Использованная литература:

    1. Александрова О.Ю. Перспективы формирования законодательства в сфере охраны здоровья граждан // Главврач. - 2007. - № 3.
    2. Герасименко Н.Ф. Проблемы и перспективы формирования законодательной базы в области охраны здоровья на федеральном и региональном уровнях // Управление здравоохранением. - 2001. - № 3.
    3. Герасименко Н.Ф. Состояние и перспективы правового регулирования охраны здоровья населения Российской Федерации // Здравоохранение в Российской Федерации. - 2003. - № 2.
    4. Квернадзе Р.А. Некоторые аспекты становления и развития законодательства в области здравоохранения // Государство и право. - 2001. - № 8.
    5. Концепции развития российского законодательства / Под ред. Т.Я. Хабриевой, Ю.А. Тихомирова, Ю.П. Орловского. - М., 2004.
    6. Материалы Научно-практической конференции на тему "Проблемы совершенствования законодательства Российской Федерации о здравоохранении", прошедшей 22 ноября 2006 г. в Институте законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ.
    7. Олейник Ч.Г. Необходимость систематизации законодательства в сфере охраны здоровья населения // "Черные дыры" в российском законодательстве. - 2007. - №5. - С.86-87.
    8. Олейник Ч.Г. О систематизации законодательства об охране здоровья населения. Проблемы совершенствования законодательства Российской Федерации о здравоохранении (материалы научно-практической конференции. М.,20 ноября 2006 г). / Под ред. Хабриевой Т.Я. М.: Изд-во Юриспруденция. - 2007. - С.96-100.
    9. Постатейный комментарий к Конституции Российской Федерации. / Под общ. ред. Кудрявцева Ю.В. - М.: Фонд "Правовая культура", 2003.
    10. Путило Н.В. Законодательство субъектов Российской Федерации о здравоохранении // Журнал российского права. - 2002. - №2. - С.45.
    11. Сборник нормативных актов по охране здоровья граждан Российской Федерации. / Под редакцией профессора Сергеева Ю.Д. - М.: Претор, 1995.
    12. Сергеев Ю.Д., Милушин М.И. Становление и теоретические проблемы российского законодательства о здравоохранении // Медицинское право. - 2005. - № 3.
    13. Черных В.Д. Здоровье населения - важнейший фактор социально-экономического развития общества / Информационно-аналитическое управление Аппарата Совета Федерации ФС РФ. - 2000.
  • 613. Аналіз Бюджетного Кодексу України
    Информация пополнение в коллекции 22.12.2010

    Загалом принципи бюджетної системи залишилися й тими ж: (Стаття 7)

    1. Принцип єдності бюджетної системи України єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
    2. Принцип збалансованості повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;
    3. Принцип самостійності Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобовязання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобовязання одне одного, а також за бюджетні зобовязання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
    4. Принцип повноти до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
    5. Принцип обґрунтованості бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
    6. Принцип ефективності та результативності (у новій редакції бюджетного кодексу України «Принцип ефективності» був замінений більш розширеним терміном «Принцип ефективності та результативності») при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
    7. Принцип субсидіарності розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
    8. Принцип цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
    9. Принцип справедливості і неупередженості бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
    10. Принцип публічності та прозорості (нова редакція Бюджетного кодексу дає чітке визначення принципу публічності та прозорості. У попередній редакції тлумачення цього принципу було відображене наступним чином «Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами») інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.
  • 614. Аналіз демографічної ситуації в Канаді
    Доклад пополнение в коллекции 15.10.2010

    Канада - країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвиненої, мирної, вільної від етнічних смут і конфліктів країни, де можна виростити дітей в спокійній обстановці, безумовно сприяє зростанню імміграції в країну. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в переважній більшості розселяються у великих містах, що обумовлено ситуацією на ринку праці та наявними контактами. Через якийсь час майже всі переїжджають у передмістя, що охоплюють кільцем будь-який північноамериканський місто. Імміграція привносить значний внесок в економіку країни, починаючи з урядових мит і зборів за розгляд заяв до фінансового внеску в'їжджають, особливо сімейних, від покупки нерухомості і меблів до майбутніх податкових надходжень до бюджету. Етнічний склад країни зазнав величезних змін за останні тридцять років, що викликано кардинальною зміною курсу імміграційної політики. За даними 2001, тільки 39,4% проживають у країні відносять себе до категорії нащадків переселенців з Великобританії, Ірландії та Франції. Всі бажаючі іммігрувати до Канади мають відкритий доступ до умов в'їзду та вимогам до потенційних іммігрантів, опублікованим на офіційному сайті Міністерства у справах громадянства та імміграції.

  • 615. Аналіз доктринальних змін японської правової системи
    Информация пополнение в коллекции 24.06.2010

    Основні права і свободи особистості невіддільні від принципу народного суверенітету. Центральним фактором в установі нового конституційного порядку в Японії стало визнання нової ролі особистості, не як пасивного елементу-в авторитарному правопорядку, а в якості активного носія прав і свобод. Конституція встановила (ст. 13), що «всі люди повинні поважатися як особистості»; вони повинні бути «рівні перед законом» (ст. 14) і вони не можуть піддаватися будь-якої «дискримінації в політичних, економічних і соціальних відносинах за мотивами раси, релігії, статі, соціального стану, а також походження »(ст. 14). З політичних прав можна вказати на право обирати державних посадових осіб і усувати їх від посади (ст. 15) та на право подачі петицій з метою відшкодування збитків, про зміщення державних посадових осіб, про введення, скасування та виправлення законів, указів або розпоряджень, а також з інших питань (ст. 16). Конституція містить значний список традиційних прав і свобод: свободу слова, думки, віросповідання, зборів, асоціацій; друку та «інших форм вираження думок» (ст. 21). Шлюб грунтується як «рівність прав чоловіка і дружини» (ст. 24), і закони про шлюб повинні грунтуватися на принципі «особистої гідності й рівності статей» (ст. 24). В економічній сфері громадяни мають право «на підтримку мінімального рівня здорового та культурного життя» (ст. 25); всі мають рівне право на освіту у відповідності зі своїми здібностями (ст. 26), як і право на працю і обов'язок працювати (ст. 27); проголошується гарантованість права трудящих на створення організацій, на колективні переговори та інші колективні дії (ст. 28); гарантується право власності (ст. 29). Звертає на себе увагу ст. 25 Конституції, яка зобов'язує державу докладати зусилля для підйому подальшого розвитку суспільного добробуту, соціального забезпечення, а також народного здоров'я. Десять статей Конституції (ст. 31-40) присвячені особистій безпеці громадян. Одночасно в Основному законі вказуються вельми декоративні гарантії: права і свободи повинні «підтримуватися постійними зусиллями народу» (ст. 12); ця ж стаття попереджає про неможливість зловживання проголошеними правами і свободами, і їх використання повинно здійснюватися тільки «в інтересах суспільного добробуту».

  • 616. Аналіз законодавчих актів, що регулюють ціноутворення на лікарські засоби. Ціноутворення на препарати рослинного походження
    Дипломная работа пополнение в коллекции 05.05.2011

    Вітчизняна практика ціноутворення на лікарські засоби створювалася в умовах екстенсивного розвитку планової економіки соціалістичної держави. Найважливішим принципом державної політики було забезпечення їх доступності, виконання якого проводилося всупереч економічним законам розвитку фармацевтичної галузі. Так, із 1946 року в СРСР була прийнята методика встановлення оптових та роздрібних цін на нові лікарські засоби на рівні препаратів-аналогів. Розробка прейскурантів оптових цін у фармацевтичній промисловості здійснювалася з урахуванням витрат виробництва і середньогалузевого нормативу рентабельності, який, як правило, не враховував потреб розвитку. При цьому граничний рівень ціни на препарат не повинен був перевищувати відповідної ціни існуючого аналога: тобто лікарські засоби, які мали різну фармакотерапевтичну ефективність, повинні були реалізовуватися за відносно однаковими цінами. Такий механізм ціноутворення обмежував фармацевтичні підприємства державними дотаціями, яких не вистачало на проведення науково-дослідних робіт із створення нових оригінальних препаратів, а також на поліпшення матеріально-технічного оснащення, що сприяло б використанню нових технологій у виробництві. У наслідок цього зявилися значні недоліки та диспропорції, головною з яких є нівелювання ролі ціни як основного важеля розвитку економіки. В результаті реформи 1965 року порядок ціноутворення змінився. Прийняті законодавчі акти розширили самостійність державних підприємств, надавши їм право формувати за рахунок прибутку фонди економічного стимулювання, причому розмір цих фондів визначався самим підприємством виходячи з результатів його діяльності. Таким чином, компетенція Держплану як органу, що регулював весь процес виробництва, була дещо звужена і його окремі повноваження делеговані підприємствам. Ціни як і раніше встановлювалися централізовано, але змінилася структура ціноутворюючих показників. Між прейскурантами оптових та роздрібних цін не існувало ніякого звязку, тому що їх розробкою займалися різні відомства (Міністерство промисловості та Міністерство охорони здоровя відповідно). Через те що останній прейскурант роздрібних цін на лікарські засоби та аптечні товари не переглядався з 1978 року, вже наприкінці 80-х років склалася ситуація, коли прейскурантні оптові ціни на деякі препарати були більшими, ніж відповідні прейскурантні роздрібні ціни.30 червня 1987 р. був прийнятий Закон "Про державне підприємство (обєднання)", який істотно розширив права підприємств на самостійну розробку і затвердження своїх планів, укладення договорів і здійснення самоврядування. Згідно цього нормативного акту права і обовязку виробника у сфері ціноутворення визначалися відповідно до принципів державного управління і регулювання цін. Відповідно до ст.17 цього Закону підприємства зобовязані керуватися цінами, які централізовано встановлювалися міністерствами і відомствами і відображалися в прейскуранті. Крім величини ціни в прейскуранті в директивному порядку визначався розмір надбавок і знижок до ціни. При виконанні разових або індивідуальних замовлень виконавець мав право реалізовувати продукцію за договірними цінами, проте державні органи по контролю за цінами в межах своєї компетенції визначали порядок встановлення договірної ціни на основі розроблених контрольних цифр, довгострокових нормативів і лімітів. Перелік контрольних цифр, економічних нормативів і лімітів затверджувався Радою Міністрів. Розширення цього переліку підприємствами або виробничими обєднаннями не допускалося. Функції контролю за правильністю застосування договірних цін виконував Держкомцен і його структурні підрозділи. Таким чином, до кінця 80-х років законодавчо було встановлено два способи визначення (формування) цін на продукцію залежно від ступеня самостійності виробника в їх встановленні: нормативний і договірної. Отже, в період функціонування централізовано управляємої економіки вплив держави на ціни на лікарські засоби був домінуючим, державна цінова політика у соціалістичний період характеризувалася застосуванням фіксованих оптових та роздрібних цін на лікарські засоби та принципу єдиного рівня оптових та роздрібних цін на препарати-аналоги, що призводило до порушення закону вартості. Доказом нездатності вітчизняних підприємств самостійно та ефективно працювати стала кризова ситуація, в якій вони опинилися при переході до ринкових відносин.

  • 617. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Іспанії
    Дипломная работа пополнение в коллекции 30.12.2010

    Проте в 2008 році готелі Коста дель Сіль приймали в день на 1050 гостей менше, ніж в 2007 році. За даними, опублікованим Національним статистичним інститутом, за один роки готелі Коста дель Сіль втратили 282 434 клієнти, що означає падіння в порівнянні з попереднім роком на 2,5%. Ситуація по інших туристичних напрямам Іспанії ще тривожніша, в деяких районах число туристів зменшилося на 20%. Одна з основних причин - це так званий "residential" туризм, тобто відпочивальники зупиняються у власних будинках або знімають приватні квартири або удома. Статистика також відзначає, що дещо знизилася тривалість відпочинку - на 0,2 дня в порівнянні з попереднім роком, що також позначається на втратах готелів. У зв'язку з тим, що вводить до ладу нових готелів, середній рівень зайнятості готелів зменшився ще значніше - на 2,3%. Одним з фактів, що найбільш тривожать, для готельної індустрії Коста дель Сіль - труднощі подолання сезонного характеру туризму, хоча останніми роками приймаються заходи для розвитку зимового туризму. Туристична порада Коста дель Соль оголосив, що наступна рекламна кампанія буде направлена на просування відпочинку в низький сезон, а також акцент робитиметься на культурні пам'ятки регіону, у тому числі на відкриття цього року Музею Пікассо, повідомляє SUR.

  • 618. Аналіз зовнішньої торгівлі України за 2000, 2004-2007 роки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 26.01.2011

    Проаналізувавши динаміку зовнiшньої торгiвлi України товарами (експорт) за період 2000, 2004 2007 рр. дійшли наступних висновків:

    1. В цілому з 2000 р. по 2007 р. експорт з України зріс на 34724,5 млн. дол. США (що становило 338,3% зростання). Найбільший показник припав на період з 2000 по 2004 рр.
    2. Експорт з України в 2007 р. становив 338,3 % вiд рiвня 2000 р. і відзначається щорічними позитивними показниками зростання. Так у 2004 р. країна експортувала на 224,2 % більше за 2000 р. За останні 4 роки найбільший показник експорту був у період з 2006-2007 рр. і становив 128,5%.
    3. Загалом за перiод з 2000 р. по 2007 р., експорт з України зрiс на 238,3%. Згідно з показниками у 2004 р. Україна досягла найбільшого зросту експорту, він становив 124,2%, порівняно з 2000 роком. З 2004 по 2005 рр. зрiст було зафіксовано на позначці 4,8% - це найменший позитивний показник., в той час, як у 2007 р. він зрiс до 28,5%.
  • 619. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Польщі, Австрії та Японії
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.07.2010
  • 620. Аналіз міжнародних економічних відносин України, Угорщини, Франції та Бразилії
    Курсовой проект пополнение в коллекции 21.07.2010