Geum.ru

Экономика

  • 16341. Ринкова інфраструктура
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Використана література:

    1. Міжнародне підприємництво: аналіз закордонного досвіду / П.И. Хвойник, Ю.В. Аджубей, И.Е. Артем'єв і інші. - М.: Наука, 1992. - с. 165-167
    2. Кубай Н.Е. Становление і розвиток приватного підприємництва в перехідній економіці (на прикладі України): автореферат дисертації на одержання наукового ступеня кандидата економічних наук.- Львів: Державний університет ім. И. Франка, 1999 р.- с3-10
    3. Щербина О.В. Формирование механізмів реалізації державної підтримки малого підприємництва в Україні (на матеріалах суб'єктів малого підприємництва): автореферат дисертації на одержання наукового ступеня кандидата економічних наук.- К.: Національний економічний університет, 1999 р.- с. 2-5
    4. Основи економічної теорії: Підручник. У 2 книгах. Книга 1. : Суспільне виробництво. Ринкова економіка / Евтушевский і ін.; під ред. Ю.В. Николенка. - К.: Лыбидь, 1998 р.- с. 133-140
    5. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы економіки: Навчальний посібник. - К.: Выща школа. - 1998г. - с. 130-145
    6. Макогон Ю., Ляшенко В. і ін. Регіональні економічні зв'язки і вільні економічні зони: Навчальний посібник. - Донецьк: ДонГУ, 1999 р.- с. 44-46
    7. Чмырь Е.С. Свободные економічні зони: підходи і класифікація / Організація і регулювання економіки. - 1993, с. 130-135
    8. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Державний комітет статистики України: Відповідальний за випуск О.Г. Осадленко. - К.: Українська енциклопедія, 1997 р.- с. 354, 360
    9. Рузавін. Г.І. Основи ринкової економіки. М.: ЮНИТИ. 1996.
    10. Основи економічної теорії/За ред. Гальчинського А.С., Єщенко П.С., Палкіна Ю.І.-К. :Вища школа, 1995.
    11. Основи економічної теорії (суспільне виробництво. Ринкова економіка.). -К. :Либідь, 1994
    12. Основи економічної теорії/За ред. Климка Т.Н., Нестеренко В.П.-К. :Вища школа, 1994
    13. «Курс економічної теорії». Під ред. Чепурина М.Н., Кіров, 1994
    14. Алімова Т.Д. «Проблеми теорії ринку: ДО аналізу загального»; Вісник, СПБ. ГУ. Серія 5, Випуск 4,№26;
    15. Батуріна М., Луков В. «Ринок: сутність, основні поняття і структура»
    16. «Введення в економічну теорію» під ред. А.Я. Лівшиця, И.Н. Никулиной.
    17. Гершафт М. «Система ринків і ринкова взаємодія»
  • 16342. Ринкова пропозиція та її еластичність
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    1. Найкоротший ринковий період. Найкоротший ринковий період настільки короткочасний, що виробники не можуть відреаґувати на зміни величини попиту та ціни. Припустімо, що дрібний фермер привіз на ринок весь сезонний врожай вантажівку помідорів. Крива пропозиції буде повністю нееластичною (вертикальною); фермер продасть увесь врожай незалежно від того, високою чи низькою буде ціна. Чому? Тому що фермер не може запропонувати більше ніж вантажівку помідорів, якщо їхня ціна виявиться вищою, ніж він сподівався. Йому, можливо, і хотілося б запропонувати більше, але помідори не можна виростити за ніч. Щоб відреаґувати на вищу за сподівану ціну і виробити більше помідорів, потрібний новий сільськогосподарський сезон. Крім того, продукт швидко псується, і тому фермер не може вилучити його з ринку. Якщо ж ціна нижча за сподівану, фермер все одно продаватиме всі помідори. У цьому випадку витрати виробництва не матимуть значення при прийнятті рішення. Навіть якщо ціна помідорів буде нижчою за витрати виробництва, фермер продаватиме всю продукцію, щоб уникнути ще більших втрат через псування помідорів. Упродовж дуже короткого часу пропозиція помідорів з боку нашого фермера фіксована; він може запропонувати тільки одну вантажівку помідорів незалежно від того, якою б високою не була, ціна. Можливість псування продукту змушу фермера продавати всю свою продукцію, якою низькою не була б ціна.

  • 16343. Ринок
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж:
    перший - як доступне для всіх зібрання; другий - як замкнене, всебічно регламентоване державою зібрання; третій - як всебічно регламентована державою корпорація; четвертий - як вільна корпорація чи приватний заклад останньої. Всі вони мають свої особливості. Однак їх об'єднує те, що вони вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують і впорядковують (через писані й неписані правила) найактивніших агентів ринкової економіки, зв'язують їх між собою, полегшують переливання капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації. З практики відомі біржі праці, товарні, фондові біржі. Біржа праці - елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.
    Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація. Поряд з державними біржами праці існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також: посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін. В Україні розвивається безплатна державна система центрів і служб зайнятості.

  • 16344. Ринок - економічна основа комерційної діяльності
    Информация пополнение в коллекции 14.12.2010

    Отже, розглянувши дану тему, можна зробити наступні висновки:

    1. комерційна діяльність оперативно-організаційна діяльність із здійснення операцій обміну товарно-матеріальних цінностей з метою задоволення потреб споживачів та отримання максимального прибутку при мінімальних затратах;
    2. ринок це взаємодія покупців та продавців, направлена на купівлю продаж товарів;
    3. з переходом до ринку роль торгівлі стрімко зростає. Вона повинна сприяти зрісту виготовленої продукції, більш повному задоволенню потреб споживачів, успішному розвитку економічних процесів, притаманних ринку;
    4. функціонування ринкового механізму для комерційної діяльності потребує певних умов: наявність нормативно-правової бази, наявність різноманітних форм власності, повна оперативно-господарська самостійність комерційного підприємства; неприпустимість адміністративного втручання державних органів управління в господарську діяльність підприємств; наявність основних елементів ринкового механізму; вільне ринкове ціноутворення; створення можливості для нових підприємств вільно, швидко затверджуватись на ринку; наявність інфраструктури ринку;
    5. ринок економічна основа комерційної діяльності. В умовах ринкових відносин домінуючими є товарно-грошов відносини. Тому майже кожний продукт праці, виготовлений на підприємстві, обов`язково продається або покупається, тобто проходить стадію обміну. Комерція як різновид людської діяльності асоціюється з торгівлею. Це цілком зрозуміло, адже походить даний термін від латинського COMMERCIUM (торгівля). Однак таке визначення комерції є дуже вузьким для визначення поняття та сутності комерційної діяльності.
  • 16345. Ринок горілки в Україні (Рынок горилки на Украине)
    Реферат пополнение в коллекции 09.07.2010
  • 16346. Ринок зерна в Україні
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Маркетингові роки Показники 1996/97 1997/98 1998/99 1999/2000 (прогноз) 1999/2000 до 1998/99, % Загальна пропозиція 30014 37491 33384 30005 89,9 в тому числі:

    • початкові запаси 5221 1930 6823 2560 37,5
    • виробництво 24571 35472 26471 27365 103,4
    • імпорт 222 89 90 80 88,9 Загальний попит 28084 30668 30824 28255 91,7 в тому числі: Внутрішній попит 26281 29190 26224 24455 93,3 з нього на:
    • продовольство 8416 8420 8400 8150 97,0
    • корми 12200 13700 11850 10900 92,0
    • насіння 4528 4250 4380 4035 92,1
    • промислову переробку 400 1050 800 550 68,8 Втрати 737 1770 794 820 103,3 Експорт 1803 1478 4600 3800 82,6 Запаси на кінець року 1930 6823 2560 1750 68,4 Відношення кінцевих запасів до загального використання 0,07 0,22 0,08 0,06 х Попит
      • Загальний попит на зерно продовольчої та непродовольчої груп прогнозується як очікувана сума внутрішнього попиту та можливого експорту такої продукції. За розрахунками він досягне 28,3 млн т зерна. Внутрішній попит складається з попиту на зерно для продовольчих цілей і промпереробки (на спирт, пиво, крохмаль), для фуражу, у якості посівного матеріалу, включаючи страховий фонд. Попит на зерно продовольчого призначення, визначений у обсягах 8,1 млн т, відбиває потреби суспільства, виходячи з чисельності населення та середньодушового споживання хліба і хлібопродуктів (в перерахунку на борошно і зерно). В розрахунках прийнято, що середньорічна кількість населення на кінець прогнозованого маркетингового року складе 49,5 млн чоловік, за умови, що залишається тенденція до зменшення кількості населення на 350-400 тис. чол. в рік, а річне середньодушове споживання складатиме не менше 125 кг. Останнє залежить від рівня реальних доходів населення, які зменшилися на 4,7 % за 1998 р. і продовжуватимуть зменшуватися протягом 1999/2000 р. Найбільший обсяг зерна 11,0 млн т буде використано господарствами всіх форм власності для фуражних цілей, тобто ці витрати порівняно з 1998/99 р. зменшаться на 1 млн т (8 %). З них 7 млн т надійде за рахунок фуражних культур, а 3,9 млн т - за рахунок гірших за якістю продовольчих культур (пшениця, круп яні). Суттєвих змін у попиті комбікормових заводів на фуражне зерно не очікується.
    Витрати зерна для переробки на спирт можуть зменшитися, з причини затоварення спиртових заводів готовою продукцією та втрати зарубіжних ринків збуту. Стримуючим фактором виступає також зростання цін на зерносировину. Проте, зниження акцизного збору на спирт і введення мінімальних цін на горілку стимулюватимуть попит на продукцію спиртової промисловості, яка може закупити біля 350 тис. т зерна. Пивоварні та крохмалопаточні заводи споживають біля 200 тис. т зерна, в т.ч. ячменю пивоварного - 180 тис. тонн. Загальний обсяг зерна, що може бути використаний в майбутньому році для промпереробки складе близько 550 тис. т. Насінневі фонди зерна, зменшаться на 8 % проти попереднього року, коли була найбільша за останній час площа пересіву ярих.

  • 16347. Ринок кредитних ресурсів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.11.2010

    Важливо зясувати, у якій мірі зростання економіки дозволяє збільшувати грошові накопичення на ринку позичкових капіталів і якою мірою ринок забезпечує економіку капіталами, її залежність від кредитів і позик, що надходять з ринку. У більшості промислово розвинутих країн були високі темпи економічного росту в повоєнні роки (до середини 70-х років), які сприяли високій нормі накопичення і високому рівню акумуляції грошових заощаджень ринком позичкових капіталів. Промисловість і інші сфери господарства розвивалися в основному за рахунок самофінансування (внутрішніх джерел: прибутку й амортизації), але з залученням позикових коштів, особливо в період циклічного підйому. Склався певний баланс між внутрішніми і позичковими джерелами фінансування (відповідно 70 і 30%). Винятком явилася лише Японія, де частка позикових коштів протягом майже всіх повоєнних років складала понад 60%. Тим самим тут визначалася більш велика залежність економіки від ринку позичкових капіталів, ніж в інших країнах. Приблизно з середини 60-х років у США також поступово почалася виявлятися аналогічна тенденція, і в 70-х роках різко посилилася. Проте події цього процесу в США і Японії кардинально відрізняються.

  • 16348. Ринок овочів і баштанних в Україні
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    ц/га тис. т в % до 1998/99 р. Овочі відкритого грунту 443,1 118,9 5266,4 443,8 124,2 5509,8 104,6 в тому числі:

    • капуста 67,0 144,4 967,4 71,2 151,7 1079,9 111,6
    • огірки 53,1 95,7 508,1 54,9 97,2 533,8 105,1
    • помідори 93,4 116,7 1090,2 84,5 103,0 870,2 79,8
    • буряки 35,2 141,3 496,6 34,8 145,5 506,5 102,0
    • морква 32,9 115,4 379,7 35,9 121,7 436,8 115,0
    • цибуля ріпчаста 57,2 79,0 451,8 55,8 83,4 465,5 103,0
    • часник 20,9 37,6 78,6 21,5 37,0 79,6 101,3
    • зелений горошок 4,5 19,5 8,8 5,1 22,0 11,2 127,3
    • інші овочі 78,9 162,9 1285,2 80,1 190,5 1526,3 118,8 Овочі закритого грунту 2,72 829,8 225,9 2,54 848,0 215,4 95,4 Овочі всього 5492,3 5725,2 104,2 Баштанні культури 57,6 45,9 264,0 71,2 50,6 360,5 136,6 Овочі і баштанні культури разом 5756,3 6085,7 105,7 Кількість і якість пропонованих на ринку продуктів овочівництва і баштанництва обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями культур та природними умовами їх вирощування, котрі досить відрізняються по окремих регіонах країни. Так, основна маса помідорів і цибулі ріпчастої надходитиме на ринок з господарств Херсонської, Донецької, Миколаївської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим, капусти - з Львівської, Київської, Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей, огірків - з Київської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей.
      • Імпорт. У формуванні загального обсягу пропозиції овочів і баштанних культур імпорт цих продуктів займає незначну частину - всього лише біля 1 %. Надходять вони в Україну переважно у переробленому стані (80-85 % всього імпорту). У структурі асортименту свіжих імпортних овочів найбільша частка припадає на цибулю ріпчасту (73 % у 1998 р.) і помідори (11 %). Основними постачальниками в Україну цибулі ріпчастої є Узбекистан (60,7 % імпорту в 1998 р.), Туреччина (10,3 %), Російська Федерація (9,5 %); помідорів - Італія (54,5 %), Ізраїль (13,4 %), Туреччина (10,3 %); часнику - Китай (68,7 %), Іран (29,7 %); капусти - Франція (35,2 %), Іспанія (29,7 %), Нідерланди (20,1 %); огірків - Туреччина (39,5 %), Іспанія (37,3 %). У найближчій перспективі очікувані девальвація української гривні і соціально-економічна нестабільність в країні обмежуватимуть імпорт овочів та баштанних культур. Прогнозується зниження його обсягу на 5-6 % відносно 1998/99 маркетингового року. Таким чином, в 1999/2000 р. очікується загальний обсяг пропозиції овочів і баштанних культур 6,56 млн т, із них вітчизняне виробництво складе 92,8 %, імпорт - 0,7 і запаси - 6,5 % (табл. 2). Попит Продовольство. Основна маса овочів та баштанних культур (74-78 % загальної їх пропозиції) споживається населенням у свіжому та переробленому стані. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності від обсягів виробництва та розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання овочів та баштанних культур з підвищенням доходів. Якщо у групі міських жителів із сукупним місячним доходом на 1 члена сімї понад 300 грн споживання овочів і баштанних культур досягло 136,4 кг, то при доході до 60 грн - лише 61,2 кг (табл. 3). З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання овочів частка капусти, цибулі, коренеплодів, консервованих овочів та збільшується питома вага огірків, помідорів, баклажан, кавунів.
    Таблиця 2. Баланс овочів та баштанних культур в Україні, тис. т

  • 16349. Ринок праці молодих спеціалістів в умовах становлення ринкової економіки
    Информация пополнение в коллекции 28.11.2010

    Ринок праці впливає на розвиток народного господарства, діє в певних напрямах, проявляється в різноманітних формах і виконує різні функції. Під останніми розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконує такі функції:

    • Суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами.
    • Інформаційну. Дає учасникам процесу купівлі-продажу товару робоча сила інформацію щодо умов найму, рівня зарплати, пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.
    • Посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок , між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб.
    • Ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише на ринку праці відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару «робоча сила» і визначається його вартість.
    • Стимулюючу. Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсів з метою підвищення прибутковості виробництва, також стимулює найманих працівників підвищувати свій професійно-кваліфікаційний рівень.
    • Оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств.
    • Регулюючу. Певною мірою ринок впливає на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні. Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а, отже, і ефективне використання.
  • 16350. Ринок праці на сучасному етапі економічного розвитку України
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.07.2010

    Грошово-кредитна політика проводиться через здешевлення кредиту шляхом зниження облікової ставки проценту, що призводить до активізації підприємницької діяльності і, як наслідок, до зменшення безробіття і збільшення ВНП. Але на даний момент відсоткові ставки за позичками в нашій країні є занадто високими, що зумовлює недостатність грошових ресурсів і не сприяє зменшенню безробіття. Також важливе значення в грошово-кредитному регулюванню рівня зайнятості має фактор інфляції. Держава, вдаючись до антиінфляційної політики, підвищує відсоткову ставку кредиту, зменшує кількість грошової маси в обігу і цим самим зменшує рівень зайнятості. Таким чином політика зайнятості вступає в суперечність з антиінфляційною політикою. Ще одною складовою грошово-кредитної політики є цільове субсидування, що включає в себе пільгові кредити, програми фінансової допомоги підприємствам, державні витрати на закупівлю товарів і послуг, вироблених за участю певних цільових категорій населення тощо. На жаль, на сьогодні український уряд в умовах скрутного фінансового становища і дефіциту бюджету не може повною мірою взяти на себе відшкодування заробітків, втрачених працівниками внаслідок скорочення попиту на робочу силу. Наступний захід часткове відшкодування витрат роботодавця на оплату праці. Він використовується для працевлаштування осіб, які неспроможні на рівних конкурувати на ринку праці: жінки, молодь, інваліди, випускники навчальних закладів. Одержуючи субсидію від держави за надання робочих місць низькокваліфікованим працівникам, роботодавці в приватному секторі отримують свого роду компенсацію за їх низьку продуктивність. Згідно Закону України «Про зайнятість населення» держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, а також із метою зацікавлення роботодавців йому надають дотації за умови працевлаштування на строк понад два роки за направленням державної служби зайнятості безробітних, які перебували на обліку більше шести місяців, таких категорій:

  • 16351. Ринок праці та Центр зайнятості
    Курсовой проект пополнение в коллекции 06.09.2010

    Припустимо, що iндивiд вiдмовився вiд значної кiлькостi годин вiдпочинку (має лише L1 годин вiдпочинку на тиждень) на користь досить великого доходу (Y1), тобто вiн займає позицiю S на кривiй байдужостi U1. Як вiдомо, карта байдужостi свiдчить про те, що iндивiд отримує бiльше задоволення при бiльшiй, нiж у точцi S, кiлькостi годин вiдпочинку i меншiй величинi доходу. Такий висновок можна зробити тому, що справа вiд точки S розміщується безлiч iнших кривих байдужостi з бiльшою кiлькiстю годин вiдпочинку i бiльшим рiвнем задоволення вiд сполучення величини доходу i кiлькостi годин вiдпочинку. Не можна забувати, що оптимальний набiр цих двох товарiв розміщується на бюджетнiй лiнiї. Отже, бiльшу величину задоволення ми мусимо шукати, рухаючись уздовж бюджетної лiнiї BKL3. При такому перемiщеннi бюджетною лiнiєю перетинаються всi вищi кривi байдужостi доти, поки не буде досягнуто точки R на кривiй байдужостi U3. Якщо це дiйсно найвища можлива крива, бюджетна лiнiя торкнеться саме її. А подальший рух вправо вздовж бюджетної лiнiї завершиться досягненням нижчих рiвнiв задоволення. Зупинка в точцi R є досить привабливою з погляду максимiзацiї корисностi зі споживанням Y2 грошових одиниць доходу i L2 годин вiдпочинку на тиждень. Зауважимо, що, наприклад, точка Q є бiльш привабливою з погляду задоволення, але вона лежить вище бюджетної лiнiї i не може бути взята до уваги. А взагалi, можемо сказати, що будь-яку криву байдужостi, яка перетинає бюджетну лiнiю, не можна взяти як оптимальну, тому що завжди можна знайти щонайменше ще одну криву, крiм зазначеної, з вищим рiвнем корисностi. [23]

  • 16352. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Неокласична оцінка ринку праці виділяє чотири основних підходи до аналізу його функціонування. В основі першої концепції лежать постулати класичної політекономії. Її прихильники думають, що ринок праці, як і всі інші ринки, діє на основі цінової рівноваги, тобто основним ринковим регулятором служить ціна у даному випадку робочої сили (заробітна плата). Саме за допомогою заробітної плати, на їхню думку, регулюється попит та пропозиція робочої сили, підтримується їхня рівновага. Інвестиції в утворення і кваліфікацію (у людський капітал) це аналоги інвестицій у машини й устаткування. Відповідно до маргінальної концепції індивід “інвестує в кваліфікацію” доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення. З неокласичної концепції випливає, що ціна робочої сили гнучко реагує на потреби ринку, збільшуючись чи зменшуючись у залежності від попиту та пропозиції, а безробіття неможливе, якщо на ринку існує рівновага. Заперечення класичною теорією можливості недостатнього рівня витрат частково ґрунтується на законі Сея (пропозиція породжує свій власний попит, тому що сам процес виробництва створює доход, у точності рівний вартості зроблених товарів), що, однак, не враховує заощадження, тобто вилучення засобів з потоку доходів, і, у результаті, непродані товари, скорочення виробництва, безробіття і падіння доходів. Цей закон був би справедливий за умови короткострокової затримки засобів у домашніх господарств і не заважав би інвестиціям підприємців тоді б він не привів до скорочення обсягу реального виробництва за умови, що ціни на продукцію знижувалися пропорційно зниженню доходів. При збереженні ставок заробітної плати це моментально приведе до появи надлишків робочої сили, тобто викликає безробіття. Тому економісти-класики прийшли до висновку, що вимушене безробіття неможливе: будь-який бажаючий працювати по визначеній ринковій ставці, у тому числі досить низкою, може легко знайти роботу. Еластичність співвідношення цін і заробітної плати здатне підтримувати повну зайнятість. Оскільки серйозно говорити про зміну заробітної плати в точній відповідності з коливаннями попиту та пропозиції, тим більше про відсутність безробіття, не приходиться, прихильники цієї концепції посилаються на деякі недосконалості ринку, що і приводять до невідповідності їхньої теорії з життям. До них відносять вплив профспілок, установлення державою мінімальних ставок заробітної плати, відсутність інформації і т.п. Висувається теза про нібито добровільний характер безробіття. Однак з цієї позиції важко пояснити її коливання в залежності від фази економічного циклу. Але все-таки головне питання, на який не можуть відповісти прихильники неокласичного підходу, - чому всі наймані робітники у випадку перевищення їхньої пропозиції над попитом не пропонують свою робочу силу по більш низькій ціні?

  • 16353. Ринок товарів і послуг
    Контрольная работа пополнение в коллекции 07.12.2010

    На сучасному ринку добре помітна тенденція до зміни форм підриємницької діяльності. Крім великих корпорацій у ринковій економіці Заходу багато важить малий бізнес. Це пояснюється тим, що великі підприємства з комерційних та інших причин часто нездатні задовольнити безмежно широку гаму мінливих людських потреб. Виникають так звані "економічні ніші" тобто ділянки суспільного виробництва, які не цікавлять великі підприємства. Натомість малі підприємства гнучко та мобільно реагують на швидку зміну запитів споживачів, необхідність запровадження нових технологій, забезпечують більш ефективне використання творчого потенціалу окремої особистості. Значного поширення набула також форма специфічного ведення бізнесу система франчайзингу. Головна (найчастіше дуже велика або повсюдно відома) фірма укладає договір із невеликими підприємствами про надання їм права реалізації продукції або послуг з відповідною торговельною маркою. Договір надає право головній фірмі (франчайзеру) постійно (навіть щодекадно) контролювати діяльність своїх операторів (франчайзі) щодо якості продукції та надання послуг. Франчайзер може припинити дію контракту, якщо виявить факти порушення вимог стандартів фірми та загрозу своїй репутації. За сучасних умов найбільшого поширення набули три основні види франчайзингу: товарний; виробничий; діловий.

  • 16354. Ринок фруктів і ягід
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Кількість та якість пропонованих на ринку продуктів садівництва і виноградарства обумовлюватимуться, перш за все, біологічними особливостями порід і сортів, та природними умовами їх вирощування - мінімальною температурою повітря і грунту та частотою її повторюваності, кількістю опадів та їх розподілом у вегетаційний період, сумою активних (вище +10 0С) температур повітря, кількістю днів з середньодобовою температурою повітря вище +15 0С. Тому обсяги і види продуктів виробництва, а відповідно і пропозиція їх, будуть обмежені і диференціюються по регіонах країни. Так, основна маса зимових сортів яблук і груш, пізніх сортів слив надходитиме на ринок із південно-західних районів правобережного Лісостепу (Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей) та Криму; ягід суниці - із Полісся (Львівської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей); абрикос - із районів Степу та південно-західних районів правобережного Лісостепу; винограду - із Криму, задніпровських районів Одеської області, придніпровських районів центрального і південного Степу (Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей), південно-західних районів Закарпаття. Імпорт. Однією з позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку фруктів і ягід є зменшення імпорту цих продуктів у 1998 р. порівняно з 1997 р. на 1159,6 тис. дол. США, або на 2,9 %. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі України плодами, горіхами і ягодами (імпорт перевищував експорт) також зменшилося з 33,2 млн в 1997 р. до 31,2 млн дол. США в 1998 р. Це досягнуто, головним чином, державними методами регулювання ринкових відносин - завдяки наданню чинності Закону України від 17.07.97 р. “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” та постанові Кабінету Міністрів України № 754 від 28.05.98 р. “Про встановлення термінів дії сезонних, ввізних (імпортних) мит на сільськогосподарську продукцію в 1998 році.” Згідно з даними Держкомстату України в 1998 році імпортовано в Україну 88,3 тис. т плодів, горіхів і ягід, із них 84,9 тис. т надійшло у свіжому виді, сушених – 3,3 тис. т, консервованих для короткострокового зберігання - 66 тонн і заморожених - 22 тонн. Найбільшу питому вагу в структурі імпортної продукції займали плоди цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 57,8 і 29,6 % (рис. 1). Серед цитрусових доля мандаринів складала 42 % і апельсинів - 41 %.

  • 16355. Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Відповідно до цієї тенденції та згідно з «Концепцією функціонування і розвитку фондового ринку в Україні», яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України, основними елементами та учасниками централізованої стстеми електронного обігу цінних паперів в Україні є:

    1. Українська фондова біржа як єдине місце котирування (визначення курсів) цінних паперів, прийнятих до обігу і котирування на УФБ.
    2. Національний депозитарій, який створюється на базі Центрального Депозитарію цінних паперів при УФБ згідно з Указом Президента України «Про електронний обіг цінних паперів та Національний депозитарій». Національний депозитарій забезпечує єдиний в Україні глобальний обіг цінних паперів у формі компютерних (безготівкових) записів на рахунках і працює у межах єдиного програмного забезпечення системи «Біржа - Депозитарій - Клірингбанк.
    3. Єдиний Кліринговий банк, який здійснює розрахунки за укладеними угодами з купівлі-продажу цінних паперів, виплати дивідендів, процентів, тощо. Функції клірингового банку виконує Акціонерний банк «Україна».
    4. Брокерські контори (брокери), банки-брокери, які зареєстровані на УФБ та є учасниками Національного депозітарію і Клірингового банку. Брокерські контори ведуть рахунки клаєнтів в цінних паперах і грошових коштах, здійснюють біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з цінними паперами.
    5. Інші професійні учасники - фінансові посередники, банки, інвестиційні компанії, довірчі товариства, які не є брокерами УФБ, але стають учасниками Національного депозитарію і Клірингового банку в порядку, що встановлюється Біржовою радою. Професійні учасники ведуть рахунки клієнтів в цінних паперах і грошових коштах, а також здійснюють через брокерів біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з цінними паперами.
    6. Емітенти, цінні папери яких допущені до обігу й котирування на УФБ, і які є учасниками Національного депозитарію.
    7. Інвестори - фізичні та юридичні особи України та інших країн світу, які є клієнтами брокерів, банків, інших фінансових посередників. Тобто особи, які стали чи мають намір стати власниками паперових акцій й облігацій або власниками цінних паперів в записах на рахунках, що котируються на УФБ.
    8. Біржова рада, яка здійснює контроль та регулювання діяльності усіх емітентів та учасників централізованої системи електронного обігу цінних паперів, встановлює порядок і правила ринкової взаємодії між учасниками щодо здійснення операцій з цінними паперами, в тому числі виконання укладених угод з купівлі-продажу цінних паперів.
  • 16356. Ринок цінних паперів як специфічна сфера грошового ринку
    Дипломная работа пополнение в коллекции 05.10.2010

     

    1. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу (1991)» Мінфін України № 04-305 від 30.09.1991 р.
    2. Кубах Т.Г. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів України // Держава та регіони 2009 - № 6 с. 111-114.
    3. Сіренко О. Інвестиційна привабливість та перспективи українського ринку цінних паперів у 2008 р. // Фінансовий ринок України Київ, 2008 - № 4 с.7-9.
    4. Ватаманюк З. Перспективи розвитку ринку цінних паперів // Фінанси України 2007 - № 5 с. 75-85.
    5. Гольденберг О. Удосконалення державного регулювання ринку цінних паперів в Україні // Формування ринкових відносин в Україні 2006 - № 6 с.42-46.
    6. Терещенко Г. Проблеми становлення та напрями удосконалення функціонування ринку цінних паперів в Україні // Фінанси України 2007 - № 6 с. 82-89.
    7. Фондовий ринок: аналітика від АРІФР // Економіст 2010 - № 1 с. 10-11.
    8. Калинець К. С. Аналіз світового досвіду організації фондової біржі в контексті можливостей його використання в Україні // Регіональна економіка 2009 - № 3 с. 182-191.
    9. Динаміка та сучасний стан вітчизняного фондового ринку // Фінансовий ринок України 2009 - № 11 с. 12-14.
    10. Іванова К.В. Стан фондового ринку в період світової фінансової кризи і його подальший розвиток // Актуальні проблеми економіки 2009 - № 4 с. 172-178.
    11. Полюхович В. Місце фондового ринку в структурі фінансового ринку України // Підприємництво, господарство, право 2008 - № 6 с. 103-104.
    12. Іванова К. Регулювання фондового ринку на прикладі країн з розвиненою економікою // Актуальні проблеми економіки 2008 - № 11 с. 36-40.
    13. Становлення фондового ринку: роль держави // Урядовий курєр 2008 - № 9 с. 10-13.
    14. Мигашко В. Ринок цінних паперів в Україні // Вісник Національного банку України - № 3 2008 с. 16-18.
    15. Мозговий О. Фондовий ринок України // Фінанси України - № 5 2008 с. 17-18.
    16. Барановский О. Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи // Банківська справа 2009 - № 6 с. 42-45.
    17. Кузнецов М.В. Ринок цінних паперів, як фактор відтворного процесу // Гроші й кредит 2008 - №1 с. 15-19.
    18. Маскалєвич І. Ринок України: зліт, падіння, спад // Фінансова консультація 2008 - № 9 с. 23-29.
    19. Міркін Я.І. Ринок цінних паперів: структура та учасники // Гроші та кредит 2007 - №2 с. 74-79.
    20. Серебрянникова Л.А. Світовий досвід регулювання ринку цінних паперів // Фінанси 2009 - № 1 с. 54-58.
  • 16357. Риск банкротства в предпринимательской деятельности
    Курсовой проект пополнение в коллекции 11.04.2012

    Наряду с рассмотренными методами оценки платежеспособности необходимо определить степень платежеспособности по текущим обязательствам на основе рекомендаций, установленных распоряжением Федеральной службы России по финансовому оздоровлению и банкротству «О мониторинге финансового состояния организаций и учете их платежеспособности». Согласно этим рекомендациям степень платежеспособности по текущим обязательствам определяется как отношение текущих заемных средств предприятия (краткосрочные обязательства) к среднемесячной выручке. При этом среднемесячная выручка определяется как отношение валовой выручки, включающей выручку от продаж за отчетный период (по оплате), НДС, акцизы и другие обязательные платежи к количеству месяцев в отчетном периоде.

  • 16358. Риск в задачах линейного программирования
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008
  • 16359. Риск в менеджменте
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Специализируясь на финансировании проектов с высокой степенью неопределенности результата, фирмы венчурного капитала предоставляют инвестиции не в форме ссуды, а в обмен на большую часть акционерного капитала, создаваемого венчуром. Этим предопределена и основная форма дохода на венчурный капитал учредительская прибыль, реализуемая основателями стартовых компаний и финансирующими их фондами партнерами, лишь через 5 лет, когда акции венчура начнут котироваться на фондовом рынке. С установлением периода (обычно 10 лет), фонд распускается. Акции компаний, вышедших на фондовый рынок, распределяются между партнерами.

  • 16360. Риск в предпринимательстве и угроза банкротства
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    В производственной деятельности промышленного предприятия можно выделить следующие риски:

    • риск полной остановки предприятия из-за невозможности заключения договоров на поставку необходимых при данной технологии материков, комплектующих деталей и других исходных продуктов;
    • риск недополучения исходных материков из-за срыва заключенных договоров о поставке, а также риск невозврата денежных средств, перечисленных поставщику в виде предоплат;
    • риск незаключения договоров на реализацию произведенной продукции, работ или услуг, т.е. риск полной или частичной нереализации;
    • риск неполучения или несвоевременного получения денежных средств за отгруженную на реализацию продукцию;
    • риск отказа покупателя от полученной и оплаченной продукции или риск возврата;
    • риск срыва заключенных соглашений о предоставлении займов; инвестиций или кредитов;
    • ценовой риск, связанный с определением цены на реализуемую предприятием продукцию и услуги, а также риск в определении цены на необходимые средства производства, используемое сырье, материны, топливо, энергию, рабочую силу и капитал (в виде процентных ставок по кредитам). По некоторым расчетам, ошибка в размере цены на реализуемую продукцию на 1% приводит к потерям, составляющим не менее 1% выручки от реализации. Если спрос на данный товар эластичен, то потери могут составить 2 3%. При рентабельности продукции, составляющей 1013%, ошибка в цене на 1% может означать потери в прибыли на 510%. Ценовой риск существенно возрастает в условиях инфляции;
    • риск банкротства как деловых партнеров (контрагентов, реализаторов, поставщиков и т.п.), так и самого предприятия.