Geum.ru

Экономика

  • 16381. Рискология. Методы верификации информации: сопоставительный анализ, метод поиска противоречий
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    - игнорирование степени осознания потребности в новом товаре. Необходимо давать рекламу, чтобы потребитель знал зачем ему нужен товар, его характеристики. Возможность рассрочки , возврата товара. Существует фактор «зона молчания» это значит, что при увеличении цены на товар потребитель перестаёт на это реагировать и не покупает товар, а затем начинает реагировать в той же последовательности, но на более высоком уровне, поэтому стартовая цена на новый товар может быть определена начиная со второго, третьего или другого уровня.

  • 16382. Рискообразующие факторы: характеристика и влияние на риски
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Первая проблема заключается в том, что не акцентируется факт наличия целого ряда рискообразующих факторов, оказывающих воздействие, причем иногда взаимоисключающее, на динамику сразу нескольких видов рисков. Так, инфляция существенно влияет на валютные, кредитные и процентные риски в сфере вложений в ценные бумаги. Ухудшение политической ситуации, в свою очередь, ведет к повышению инвестиционных, политических, страновых рисков. Представляется целесообразным ввести понятие так называемых нейтивных (от англ. native присущий) рискообразующих факторов, воздействующих только на конкретный вид риска, и интегральных (обобщенных) рискообразующих факторов, оказывающих влияние на риски сразу нескольких видов. Причем наличие в группе рискообразующих факторов для конкретного вида риска хотя бы одного интегрального фактора должно являться основанием для обязательного комплексного анализа всех связанных с ним видов рисков. Так, неточно определенный размер обеспечения кредита (один из факторов кредитных рисков) ведет к возникновению риска ликвидности и операционного риска, поскольку использование обеспечения "требует наличия комплексной информационной системы и значительных возможностей для внутреннего контроля"[10].

  • 16383. Рівень життя населення України
    Информация пополнение в коллекции 27.11.2010

    Економічні перетворення в Україні за десять років державного будівництва супроводжувались не лише класичними економічними кризами (гіперінфляція 1992-1994 років, стагнація виробництва аж до 1998 року, розбалансованість економіки, платіжна криза), але й криміналізацією економіки, глибокою диференціацією доходів населення, в тому числі заробітної плати, зміною соціальної структури суспільства, виникненням "тіньової" економіки, зрештою гострою соціальною кризою. Валовий внутрішній продукт в Україні скоротився у 2,3 рази, а реальні грошові доходи населення і реальна заробітна плата зайнятих в офіційному секторі економіки - у 3,4 рази, тобто темпи зниження реальних доходів населення у півтора рази перевищували темпи зниження ВВП. Рівень життя в країні катастрофічно знизився. Споживання основних продуктів харчування за цей період скоротилось: м'яса - у 2,1 рази, молока і молочних продуктів - у 1,9 рази, яєць - 1,7, риби - 2,1, фруктів - в 1,6 рази. У декілька разів скоротилась також забезпеченість населення товарами тривалого користування. Навіть економічне зростання 2000-2001 років не сприяло підвищенню середнього рівня споживання населенням матеріальних благ. Стали реаліями для нашого суспільства явне і приховане безробіття, дитяча бездоглядність, поширення до рівня епідемій небезпечних інфекційних хвороб, жебрацтво, криміналізація суспільства. За оцінками, рівень бідності в Україні складає майже 30 відсотків, крайньої бідності - 14 відсотків, тобто майже 15 млн. осіб в Україні перебувають за межею бідності.

  • 16384. Рівень життя населення України: сучасний стан і тенденції
    Информация пополнение в коллекции 29.11.2010

    Зберігаються значні регіональні розбіжності показників відтворення населення. За коефіцієнтом народжуваності, який безпосередньо характеризує перебіг процесів відтворення, Україна значно відстає від свого досить високого дореформеного рівня. Вищий рівень народжуваності спостерігається у західних регіонах (Закарпатська, Рівненська, Волинська обл.), що більше як у півтора разу перевищує рівень сумської, луганської та Чернігівської областей, які замикають рейтингову таблицю за цим показником. Найвищий коефіцієнт смертності має місце в Чернігівській, сумській, Полтавській та Кіровоградській областях, а найбільш благополучними є м. Київ та західні регіони (Закарпатська, Івано-Франківська та львівська області). За узагальненим індексом демографічного розвитку, що враховує показник очікуваної тривалості життя та коефіцієнти народжуваності і смертності населення, рейтинг очолюють західні регіони: Закарпатська, Рівненська та Чернівецька області. у найгіршому становищі перебувають Чернігівська, сумська та луганська області (рис. 6.8).

  • 16385. Рівень рентабельності підприємств регіону
    Контрольная работа пополнение в коллекции 21.07.2010

    Òàêèì ÷èíîì, ñåðåäíüîêâàäðàòè÷íå â³äõèëåííÿ (7,55%) ñêëàäຠ48,71% ñåðåäíüîãî çíà÷åííÿ (15,5%). Öå âêàçóº íà äîñèòü âèñîêèé ð³âåíü êîëèâàííÿ ð³âíÿ ðåíòàáåëüíîñò³, ùî äîçâîëÿº îö³íèòè âèõ³äíó ñóêóïí³ñòü ÿê íåîäíîð³äíó.

  • 16386. Різні моделі змішаної економіки й національні особливості післявоєнного відновлення економіки в різних країнах (період 1945-1970 рр.)
    Контрольная работа пополнение в коллекции 23.01.2011

    Якщо в першій третині XX ст. у Німеччині підсилювався вплив лівих партій і революційних профспшок, то після Другої світової війни склалася принципово інша соціально-економічна ситуація. Завдяки закону про участь трудящих у керуванні підприємством, прийнятому в травні 1951р., потужні німецькі профспілки виявилися включеними в господарську діяльність. Зокрема, представники робітників та службовців входять до складу правління корпорацій із правом вирішального голосу. Ця політика відповідала також й ідеологічним основам нового режиму, установленого у Федеративній Республіці Німеччини й відомого за назвою "соціально орієнтована ринкова економіка", теоретиком якого виступив Людвіг фон Ерхард (1897-1977). Щаблі його кар'єри такі: директор керування господарства об'єднаних, західних зон окупації, міністр народного господарства ФРН, заступник федерального канцлера, канцлер республіки (1963-1966). Основну мету економічних реформ професор Л. Ерхард проголосив як "створення соціального ринкового господарства", підвищення купівельної спроможності населення, зосередження всіх зусиль народного господарства на збільшенні доходу. Засобами економічного відродження країни при цьому були визначені вільна приватна ініціатива й конкуренція, помножені на активну роль держави в економіці.

  • 16387. Рішення систем нелінійних рівнянь. Метод ітерацій. Метод Ньютона–Канторовича
    Курсовой проект пополнение в коллекции 27.04.2010

    При рішенні систем нелінійних і трансцендентних рівнянь дуже складно знайти точне рішення, тому точним рішення рівняння не є. Задача пошуку кореня системи рівняння може вважатися практично вирішеною, якщо ми зуміємо визначити корінь з потрібним ступенем точності і вказати межі можливої погрішності. Умови збіжності метода Ньютона для системи досліджувалися Виллерсом, Стениним, Канторовичем.

  • 16388. Роберт Эмерсон Лукас и его теория рациональных ожиданий
    Доклад пополнение в коллекции 16.05.2010

    Теоретики новой классики связывают цикл и с непредсказуемостью изменений государственной политики в предложении денег. Неожиданные изменения денежной массы в обращении они рассматривают в качестве причины изменения цен и циклических колебаний в экономике. Как отмечает Р. Лукас, даже на небольшие колебания цен предприниматели отвечают резкими изменениями производства и занятости. Увеличение денег в обращении вызывает рост цен, что является сигналом для экономических агентов к увеличению производства. Снижение цен, следующее за сокращением денежной массы в обращении, напротив, дает сигнал к снижению объемов производства. Такой источник информации, как считают сторонники концепции рациональных ожиданий, находится постоянно в поле зрения экономических агентов, согласующих с ним свои действия. По мнению Р. Лукаса, степень отклонения от намеченного уровня производства зависит от того, считают ли экономические агенты обнаруженные колебания цен временными или устойчивыми. Стабилизация рыночной ситуации, в свою очередь, подсказывает им, насколько правильны были их действия, повлекшие за собой либо расширение, либо сокращение производства. Если меняется общий уровень, в чем предприниматели убеждаются незамедлительно, то это свидетельствует о том, что денежный фактор не оказал серьёзного влияния на хозяйственное положение в данном конкретном случае. Наряду с государственной экономической политикой дестабилизирующим фактором экономики авторы новой классики называют несовершенство информации, её ограниченность и искаженность. Одним из главных источников ошибок считается та же экономическая политика государства. Действием этого фактора объясняют появление необоснованных, ошибочных решений, принимаемых экономическими агентами. В качестве надежного противодействия предлагается получение дополнительной достоверной информации и доведение ее до необходимого уровня. В этом случае последствия неверных решений и дестабилизированная рациональная рыночная активность восстанавливает стабильное равновесие без внешнего вмешательства. М. Фридмену и его коллегам не удалось дать обоснованное решение проблемы инфляции. Сторонники концепции рациональных ожиданий пришли к выводу, что инфляционные ожидания рациональны лишь в том случае, если совпадают с математическим ожиданием будущей динамики цен. Основу их составляют вероятностные прогнозы, полученные в результате всестороннего изучения всей рыночной информации. Сравнительно недавно представители новой классики категорически отрицали необходимость какой-либо регулирующей деятельности государства по отношению к хозяйственному процессу. Однако жизнь поставила их перед необходимостью отказаться от такой категоричности и ввести в интерпретацию данного вопроса определённые коррективы. В связи с этим появились высказывания о том, что некоторые регулирующие мероприятия могут приносить пользу и их надо иметь в виду. При этом, однако, следует помнить, что мероприятия регулирующего характера со стороны государства сопряжены с опасностью нарушения экономической стабильности. Последние исследования сторонников теории рациональных ожиданий подтверждают изменения в их отношении к оценке политики государства. Имеет место отход от первоначальной установки, согласно которой всякая активная экономическая политика объявлялась неэффективной. Отвергая сложившуюся на основе кейнсианства широко распространенную систему государственного вмешательства в хозяйственный процесс, в связи с её полнейшей неэффективностью и вредными последствиями, сторонники новой классики теперь все же признают возможность проведения «четко ориентированной» правительственной политики и считают ее полезной. Такую мысль высказал, например, Т. Сарджент, заявивший, что он в принципе не против государственного вмешательства в экономику. Анализ показывает, что в данном вопросе они пошли на сближение с монетаристами, оговариваясь, что признают политику правительства только стабильную и чтобы последствия ее можно было предвидеть. Отражая отдельные специфические черты современной экономики, сторонники теории рациональных ожиданий пытаются преодолеть тупики, с которыми столкнулся монетаризм и другие течения неоклассицизма. В связи с этим не только вопросы инфляции и безработицы, но прежде всего проблема цикла привлекла их внимание, составив главную заботу. Однако при анализе американским экономистом М. Ловеллом результатов одного из обследований краткосрочных ожиданий предпринимателей, проведенного министерством торговли США, выяснилось, что полученные данные свидетельствуют скорее против этой теории, чем подтверждают ее. Они, по существу, показали невозможность полного использования экономическими агентами имеющейся информации. Такой вывод подтверждает практика уточнения официальных предварительных оценок ВНП и других экономических показателей. Она свидетельствует о наличии систематических отклонений, связанных с нереальностью условий рациональности. М. Ловелл считает, что в рамках гипотезы рациональных ожиданий нельзя решить проблему построения реальных прогнозов. Концепция рациональных ожиданий ориентирует на крайнюю степень абстрагирования от реального экономического процесса. Это характерно и для построенных на основе данной гипотезы рафинированных математических моделей. В связи с этим новая классическая макроэкономическая теория оказывается за непреодолимым барьером академизма и весьма далека от самой возможности вскрыть подлинные причины и механизмы инфляции, стагфляции, нарушения общего динамического равновесия. Абстракции теоретиков новой классики не отражают в обобщенном виде современную экономическую систему со всеми присущими ей специфическими особенностями. Построение внутренне непротиворечивых равновесных моделей, по существу, далеко не достаточно для ответа на злободневные вопросы реального экономического процесса. Один из патриархов современной американской экономической науки П. Самуэльсон весьма скептически оценивал практические рекомендации этой школы, даже касающиеся антиинфляционных мероприятий. Отмечается, что оторванность ее моделей от реальных процессов исключает саму возможность извлечь из них какие-либо полезные для практики советы и предложения. Теория рациональных ожиданий предполагает существование идеальной экономической системы, где все предусмотренные авторами модели параметры имеются налицо. При этом экономические агенты должны весьма точно оценивать хозяйственную ситуацию, включая ее ближайшие перспективы. Может ли такая идеальная система постоянно пробивать себе дорогу? По-видимому, нет. Ответ на этот вопрос следует однозначный. Рассматриваемая концепция не дает убедительного ответа и на вопрос о том, насколько обоснованы ожидания, какова степень соответствия прогнозов реальной действительности. Не оправдывается и подвергается критике одно из важнейших положений теории рациональных ожиданий о равной доступности информации всем участникам экономического процесса. Общепризнанным автором идеи рациональных ожиданий ожидания рациональны, если они совпадают с предсказанием модели, считается Дж. Мут, который в опубликованной в 1961 году работе сформулировал это положение и использовал его в построении модели. Прошло почти 10 лет, прежде чем идея была замечена и оценена как плодотворный методологический ход. Популярность идее рациональных ожиданий обеспечила работа Р. Лукаса и Л. Реппинга (1969 г.), заложившая основы нового классического подхода к построению моделей. В 1971 году Лукас применил в экономической теории и в экономическом анализе идею рациональных ожиданий, утверждавшую, что экономические агенты используют всю доступную информацию для прогнозирования экономической деятельности и осуществляют это прогнозирование не хуже действующих аналитических моделей. Одним из следствий новшества было утверждение о принципиальной неэффективности кейнсианских аналитических моделей и вдохновляемой кейнсианством политики управления спросом. Т. Сарджент и Н. Уоллес в совместной работе 1975 года продемонстрировали неэффективность активной фискальной и денежной политики в стандартной кейнсианской модели с рациональными ожиданиями. Работы молодых экономистов этого направления в целом подтверждали и усиливали основные выводы классической экономике нейтральность денег и неэффективность конъюнктурной политики.

  • 16389. Роботизация и применение промышленных роботов
    Реферат пополнение в коллекции 09.12.2008

    Íà áîëüøèíñòâå ïðåäïðèÿòèé ïîñëå òàêèõ îïåðàöèé, êàê ðåçàíüå, ïðîèçâîäèòñÿ îáðàáîòêà ïîâåðõíîñòè òîëüêî ÷òî èçãîòîâëåííûõ äåòàëåé (÷àùå âñåãî îêðàñêà). Ýòî åùå îäèí òèï ïðîèçâîäñòâåííûõ îïåðàöèé, êîòîðûå ñïîñîáåí âûïîëíÿòü ðîáîò åñëè åãî îñíàñòèòü ïóëüâåðèçàòîðîì.  ïàìÿòü ðîáîòà çàêëàäûâàåòñÿ ïðîãðàììà, îáåñïå÷èâàþùàÿ âûïîëíåíèå îïðåäåëåííîé, ìíîãîêðàòíî ïîâòîðÿåìîé ïîñëåäîâàòåëüíîñòè ïåðåìåùåíèé. Îäíîâðåìåííî ïðîãðàììà ðåãóëèðóåò ñêîðîñòü ðàçáðûçãèâàíèÿ êðàñêè.  ðåçóëüòàòå íà ïîâåðõíîñòè îêðàøèâàåìîé äåòàëè îáðàçóåòñÿ ðàâíîìåðíîå ïîêðûòèå, ïðè÷åì íåðåäêî ðîáîò îáåñïå÷èâàåò áîëåå âûñîêîå êà÷åñòâî îêðàñêè, ÷åì ÷åëîâåê, êîòîðîìó ñâîéñòâåííà íåòî÷íîñòü äâèæåíèé. Ñðåäè äðóãèõ ïðîöåäóð îáðàáîòêè ïîâåðõíîñòè ìîæíî îòìåòèòü íàïûëåíèå àíòèêîððîçèéíûõ æèäêîñòåé íà ëèñòû ìåòàëëà äëÿ çàùèòû èõ îò õèìè÷åñêîãî èëè ôèçè÷åñêîãî âîçäåéñòâèÿ îêðóæàþùåé ñðåäû, à òàêæå íàíåñåíèå êëååâûõ ñîñòàâîâ íà ïîâåðõíîñòü äåòàëåé ïîäëåæàùèõ ñîåäèíåíèþ. Àâòîìîáèëåñòðîèòåëüíûå êîìïàíèè èññëåäîâàëè âîçìîæíîñòü ïðèìåíåíèÿ ïîñëåäíåé îïåðàöèè íà ýòàïå îêîí÷àòåëüíîé “ïîäãîíêè” ãîòîâûõ óçëîâ, â ÷àñòíîñòè ïðè ìîíòàæå òàêèõ ýëåìåíòîâ, êàê õðîìîâûå âêëàäûøè íà êóçîâå àâòîìîáèëÿ. Ïðè âûïîëíåíèè ïîäîáíûõ îïåðàöèé ðîáîò ïîìåùàþò â îáîëî÷êó, êîòîðàÿ çàùèùàåò åãî îò ïîïàäàíèÿ êëåÿ è äðóãèõ ñâÿçóþùèõ âåùåñòâ. Åãî òàêæå ìîæíî «îáó÷èòü» òîìó, ÷òîáû îí âðåìÿ îò âðåìåíè ñàìîñòîÿòåëüíî î÷èùàëñÿ, ïîãðóæàÿ çàõâàòíîå ïðèñïîñîáëåíèå â î÷èùàþùóþ æèäêîñòü.

  • 16390. Рождение традиционного институционализма
    Информация пополнение в коллекции 10.05.2012

    Возникновению институтов, закрепляющих устойчивые образцы поведения в обществе, способствует инстинкт подражания. Веблен утверждает, что людям в огромной мере свойственно стадное чувство, которое и определяет их экономическое поведение. Отсюда характерное для людей демонстративное потребление. Люди, по мнению Веблена, тратят огромные деньги на совершенно бессмысленные вещи, следуя определенному примеру, моде. Так, если бы люди среднего достатка не делали глупостей в течение своей жизни, они могли бы построить себе дом, а не жить в наемной квартире. Однако люди максимизируют не благосостояние, а собственный престиж в глазах других.

  • 16391. Розв’язування економетричних задач
    Методическое пособие пополнение в коллекции 13.10.2009

    Параметри оцінюються за формулами, аналогічними (2.1) (2.3) із застосуванням пакету EXCEL.

    1. Перевірка моделі на адекватність за критерієм Фішера проводиться за 6-ти кроковою схемлю (п.3, л.р.№2).
    2. Розраховується ANOVA-таблиця (табл.2.2).
    3. За формулами (2.18) (2.20) у разі адекватності моделі розраховуються з надійністю Р=0.95 довірчі зони базисних даних, точкова оцінка прогнозу, з надійністю Р=0.95 інтервальна оцінка прогнозу індивідуального заначення показника Y та його математичного сподівання.
    4. На основі результатів дисперсійного аналізу зробити висновки щодо порівняної якості двох побудованих моделей парної лінійної та нелінійної (критерій min SSE).
    5. Проводиться графічний аналіз даних:
  • 16392. Розвиток банківського кредитування
    Дипломная работа пополнение в коллекции 09.09.2010

     

    1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 №2121-IIІ.
    2. Положення та рекомендації НБУ щодо визначення фінансового стану позичальника. Постанова Правління НБУ №279 від 06.07.2000.
    3. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. Постанова Правління НБУ №189 від 14.05.2003.
    4. Положення «Про кредитування». Постанова Правління НБУ №246 від 28.09.95.
    5. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків. Постанова Правління НБУ №323 від 29.09.97.
    6. Положення про порядок формування обовязкових резервів для банків України. Постанова Правління НБУ №244 від 27.06.2001.
    7. Бюлетень Національного банку України. 2009. №1-12.
    8. Горицкая Н. Сущность бартерных (товарообменных) операций в Украине // Фондовый рынок. 2009. №9. С.29-32.
    9. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.? За заг. ред. М.І. Савлука. К.: КНЕУ, 2001. 602с.
    10. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К.: Наукова думка, 2002. 206с.
    11. Долан Э.Дж. и др. Деньги. Банковское дело и денежно-кредитная политика: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. / Под общ. ред. В. Лукашевича, М. Ярцева. СПб., 2005. 496с.
    12. Заруба О. Операційно-вартісний аналіз фінансів в банку та управління гепом // Вісник Національного банку України. 1998. №4. С. 57-59.
    13. Заруба О.Д. Фінансово-банківське антикризове регулювання макроекономічних звязків // Банківська справа. 1995. №1. С 37-44.
    14. Иванов В.В. Анализ надежности банка: Практическое пособие. М.: Русская деловая литература, 1996. 320с.
    15. Іващук Н.Л., Завербний А.С., Мартинюк Г.І. Моделювання банківських пасивів // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2009. С.13-14.
    16. Ілляшенко С. Кредитні ризики та створення резервів для їх покриття // Вісник НБУ. 2008. №7. С.39-41.
    17. Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків»: Затв. Постановою Правління НБУ 14.04.98 №141. К., 1998. 69с.
    18. Інструкція НБУ №10 «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків», затверджена Постановою Правління НБУ 28.08.2001р. №10. С.4-34.
    19. Інформаційний Бюлетень Асоціації комерційних банків. Київ, 2009.
    20. Калина А.В., Кощеев А.А. Работа современного коммерческого банка: Учеб.-метод. пособие. К.: МАУП, 2007. 224с.
    21. Кашин Ю.И. От Адама Смита до Дж.М. Кейнса // Банковские услуги. 2009. №10. С.25-31.
    22. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навч. посіб. для вищ. навч. закл. К.: Основи, 2005. 671с.
    23. Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 2007. 256с.
    24. Князь С.В. Ціна кредитних ресурсів на грошовому ринку України // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2008. С.14-15.
    25. Лисенков Ю., Фомічова С. Ринок приватизаційних паперів: діяльність фінансових посередників і банків. Київ: Пресс, 2005. 171с.
    26. Лисенков Ю.М., Косинський О.В., Величко Ю.В. Ринок цінних паперів: забезпечення діяльності комерційного банку. Київ: Інтел, 2007. 144с.
    27. Лисицький В. Фінансова система України потребує енергійної інституціональної реформи // Банківська справа. 2008. №2. С.8-12.
    28. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика як фактор макроекономічної стабілізації // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2008. С.21-23.
    29. Лютий І.О. Депозитний ринок в інвестиційній політиці економічного зростання // Фінанси України. 2002. №5. С.3-8.
    30. Макарова Г.Л. Система банковского маркетинга: Учебное пособие для вузов. М.: Финстатинформ, 1997. 110с.
    31. МакНотон Д. Банки на развивающихся рынках: Укрепление руководства и повышение чувствительности к переменам. Т.1. М.: Финансы и статистика, 2004. 336с.
    32. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке: Фундаментальный анализ. М.: Перспектива, 2006. 160с.
    33. Маслова Н.О. Реклама в діяльності комерційного банку: проблеми та шляхи вирішення // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2000. С.26.
    34. Меджибовська Н. Визначення кредитного ризику на основі експертних оцінок // Банківська справа. 2008. №1. С.24-31.
    35. Мельникова І.М. Маркетингове планування в установах комерційних банків // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2009. С.27.
    36. Мирецкий А. Как оценить привлекательность банковского рынка // Бюллетень финансовой информации. 2009. №4-5. С.85-91.
    37. Назарова Г.В. Фінансовий аналіз у формуванні стратегії економічних систем // Фінанси України. 2008. №2. С.34-37.
    38. Проводова Н. Ера вільного банківського підприємництва закінчилася // Галицькі контракти. 2004. №1-2.
    39. Пуховкіна М.Ф., Остапишин Т.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Київ: КНЕУ, 2003. 72с.
    40. Раєвський К., Раєвська Т. Методичні рекомендації щодо економічного аналізу діяльності комерційного банку // Вісник Національного банку України. 2007. №4. C.57-60.
    41. Раєвський К.Є. Визначення узагальнюючої оцінки фінансового стану комерційного банку // Вісник НБУ. 2008. №9. С.14-18.
    42. РайсГони, Койли Брайн. Финансовые инвестиции и риск: Пер. с англ. К.: Торгово-издательское бюро PHV, 1995. 590с.
    43. Романенко Л.Ф. Банківський маркетинг: Монографія. К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2001. 484с.
    44. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с англ. со 2-го изд. М.: Дело, 2005. 768с.
    45. Руководство по кредитному менеджменту / Под ред. Б. Эдвардса. Пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 2003. 426с.
    46. Рэдход К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками: Пер. с англ. М.: Инфра-М-Норма, 2001. 288с.
    47. Рябушка Л.Б. Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами комерційного банку // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. Випуск 46. К.: КНУ, 2009. С.37-38.
    48. Садвокасов К.К. Коммерческие банки. Управленческий анализ деятельности. Планирование и контроль. М.: Издательство «Ось-89», 2006. 160с.
    49. Садеков А.А., Лісова Н.О. Кредитний скоринг методика оптимізації управління кредитними ризиками // Фінанси України. 2007. №8. С.118-122.
    50. Скопенко А., Ковальчук Т. Про деякі аспекти перспективної діяльності комерційних банків // Банківська справа. 2006. №1. С.25-31.
    51. Швайка М. Платіжна криза в Україні: причини виникнення і шляхи подолання // Банківська справа. 2008. №2. C.48-53.
    52. Badoc M. Trois défis pour la banque de demain // Banque magazine. P., 2009. №605. P.20-23.
    53. Falgeras V., Porlouis N. De nouveaux outils pour gérer la relation client // Banque magazine. P., 2008. №105. P.30-32.
    54. Gouarne J.-M. Une base de données «orientée client» // Banque magazine. P., 2007. №5. P.35-37.
    55. Kaufman H. Marketing «one to one» et marketing bancaire // Banque. P., 2008. №588. P.60-61.
    56. Le prix optimal // Banque magazine. P., 2006. №235. P.28-29.
    57. Mauries R., Remond A. Preparer le troisiéme millénaire // Banque. P., 2007. №593. P.73-74.
    58. Mercier J.-E., Pacini J.-E. Marketing: Objectif rentabilité // Banque. P., 2006. №94. P.59-61.
    59. Paiva C. La marque: Un actif stratégique sous-exploité // Banque magazine. P., 2009. №602. P.54-56.
    60. Robson S., Barennes J. Un exemple anglais de fidelisation // Banque magazine. P., 2007. №25. P.24-25.
  • 16393. Розвиток економіки України у 40-60-ті роки ХХ ст.
    Контрольная работа пополнение в коллекции 05.02.2011

    Розвиток промисловості відбувався на основі підвищення рівня технічної оснащеності. З другої половини 50-х років було розпочато механізацію та автоматизацію виробничих процесів. У вугільній промисловості удосконалювався шахтний транспорт, механізувалася зарубка і відбивання вугілля (на 98 %), навалка його в лавах (на 75 %). У доменному та сталеплавильному виробництві будували печі з великим корисним об'ємом, використовували засоби автоматизації на контрольних операціях за ходом плавлення, почали застосовувати киснево-конвертерний спосіб виплавлення сталі, а також випуск сплавів для авіаракетної промисловості. На машинобудівних підприємствах застосовували автоматику та напівавтоматику електрозварювання, нові технологічні способи прискорення обробки металу. Рівень механізації на залізничному транспорті підвищився у 1960 р. до 60 %, річковому до 78, морському до 68,5 %. Лише в 1959 1965 рр. було створено близько 4 тис. нових типів машин, механізмів, апаратів і матеріалів. Підприємства освоїли випуск близько 1100 видів нової техніки і зняли з виробництва 800 типів застарілих конструкцій. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних і напівавтоматичних апаратів, впроваджено 813 автоматичних і напівавтоматичних ліній. У 1965 р. у промисловості України налічувалося 14 автоматизованих підприємств і 4 комплексно-автоматизовані електростанції, 9343 механізовані й автоматизовані лінії, було комплексно механізовано й автоматизовано 2527 дільниць, 1790 цехів, 431 підприємство. Зросла продуктивність праці.

  • 16394. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі земельної реформи
    Информация пополнение в коллекции 22.01.2011

    Прийнятий Верховною Радою України Закон від 02.10.2003 р. № 1211 -IV "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" (у новій редакції) сприятиме залученню продуктивних земель в активний сільськогосподарський обіг. Орендні відносини у державі стимулюватимуть ефективну господарську діяльність з використанням землі як основного засобу виробництва в аграрній сфері та територіального базису в інших галузях. Поліпшаться умови укладання договорів оренди. Права орендодавців і орендарів набудуть належного правового захисту. Розшириться база справляння орендної плати, забезпечуватиметься суспільний контроль за ставками орендної плати. У розпитку орендних земельних відносин заінтересовані 4,9 мли власників сертифікатів на право на земельну частку (ний), які передали свої паї в оренду, проте розмір землекористувннь яких поки що недостатній для ведення конкурентоспроможною високорентабельного господарства.

  • 16395. Розвиток і вдосконалення льотної промисловості України
    Дипломная работа пополнение в коллекции 19.05.2011

    Найменування чинникаДжерело виникненняХарактер діїНормативний значенняПідвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоніЕкрани і інші поверхні ЕОМПорушення обміну речовинКількість легенів: позитивних іонів Ф=1500-3000 см3; негативних іонів Ф=3000-5000 см3Рентгенівські випромінюванняМоніторПорушення обміну речовин100 мкр/ год, не перевищує нормиПряма і відображена блистивістьНеправильне розташування екрануСтомлення зорового аналізатораПоказник засліпленої р=0,12Підвищений рівень статичної електрикиНезаземлені поверхні корпусівУраження електричним струмомЕ=15 кВ/ мШум і вібраціїДрукарська техніка, вентиляційна системаСтомлення організмуL=50 дБЕлектричний струм Електрична мережа Ураження струмом I=(0,6-1,5) мАПідвищена пульсація світлового потокуЛампи денного світла, монітор ЕОМПеревтома зорового аналізатораКр=5% Хімічні чинники Виробничий загальний пилСтатична електрика, накопичена на діелектричних поверхняхРоздратування слизистої оболонкиПДК=4мг/м3Нервово-психічні перевантаженняНапруженість праці Відповідальність, трудність дослідницького завданняНапруга центральної нервової системи, загальне стомленняКатегорія роботи: напруженаЗниження витривалості до початковогоВідповідальність, трудність дослідницького завданняНапруга центральної нервової системи, загальне стомлення40%Подовження часу реакції на світло або звукВідповідальність, трудність дослідницького завданнянапруга центральної нервової системи, загальне стомлення40-50%Ергономічні характеристикиЯскравість екрануЕкран монітораСтомлення зорового аналізатораВ=100 кд?м2Контрастність зображенняЕкран монітораСтомлення зорового аналізаторак=(вф-в0)?вф=0,9 вф- яскравість фону в0-яркость объекта

  • 16396. Розвиток інвестиційної діяльності підприємств у період становлення ринкової економіки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 25.12.2010

    Протягом тривалого часу Україна з населенням у 52 млн. буде потенційно привабливим ринком для інвестування для того, щоб у майбутньому мати можливість для експорту з України в сусідні країни СНД. Порівняно низька вартість робочої сили на Україні і можливість близького розташування постачальників до основних виробників створюють додаткові можливості для залучення іноземних інвестицій. Але незважаючи на всі ці переваги обсяг надходжень на Україну не великий. Який же вихід? Для залучення інвестицій необхідно сформувати співробітництво між державою, регіоном і підприємством; потрібно створити спеціальне агентство, що буде координувати всю діяльність по просуванню і керуванню проектами по залученню інвестицій. Ці агентства звичайно фінансуються всіма сторонами, співробітники яких часто працюють у цих агентствах на непостійній основі. У тих випадках, коли окремі підприємства самі виходять на інвесторів, агентство надає необхідну допомогу цим підприємствам. Необхідно пам'ятати, що тільки при загальній взаємодії і взаєморозумінні можливі позитивні зрушення на інвестиційному ринку України.

  • 16397. Розвиток обміну
    Контрольная работа пополнение в коллекции 01.01.2011

    Отже, форми грошей, що знаходяться в обігу, дуже різноманітні. Але скільки ж їх потрібно для обігу. Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей. Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова система це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в країні й законодавчо закріплена державою. Ця система включає в себе ряд взаємопов'язаних елементів:

    1. назва національної грошової одиниці;
    2. вид грошових знаків і характер їх забезпечення;
    3. порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обіг;
    4. встановлення національної валюти і порядок обміну на іноземну;
    5. наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.
  • 16398. Розвиток персоналу як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства
    Информация пополнение в коллекции 12.12.2009

    Окрім підвищення конкурентоспроможності підприємства, розвиток персоналу може також вирішити проблему безробіття. Випереджаюча підготовка персоналу потребує відповідного законодавчого закріплення відповідальності роботодавців за розвиток персоналу. До напрямів професійного розвитку підприємства відносяться: первинне професійне навчання, враховуючи специфіку і сферу діяльності підприємства; навчання з метою наближення знань і якостей найманого працівника, до вимог посади, яку він займає; навчання з врахуванням нових напрямів розвитку організації; навчання для підвищення загального рівня кваліфікації найманого працівника тощо. Конкурентоспроможність підприємства на ринку визначається шляхом визначення позицій підприємства у порівнянні з іншими за такими показниками: здатність адаптування до змін; технологія, яка застосовується підприємством; властивості і якість обладнання, яке використовується; знання і практичний досвід персоналу; система управління і комунікацій [1]. У зазначеному комплексі одним з найважливіших напрямів є показники кваліфікаційнопрофесійного розвитку персоналу підприємств. На сучасних конкурентних ринках головним є якість продукції, тобто система управління якістю, функціонування якої залежить від найманих працівників, їх кваліфікації, здатності постійно навчатися і вдосконалювати свої знання і вміння. Що обумовлює необхідність приділення особливої уваги стратегії розвитку персоналу підприємства на ґрунті формування відповідної організаційної, культури [3].

  • 16399. Розвиток РПС
    Информация пополнение в коллекции 22.10.2010

    Íèí³øíÿ ñèñòåìà ðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ â Óêðà¿í³ ä³ñòàëàñü ó ñïàäîê â³ä ðàäÿíñüêî¿ äîáè. Çà ñâî¿ì çì³ñòîì âîíà ïðàêòè÷íî íå çì³íèëàñÿ, ³ õî÷à ¿¿ ðåôîðìóâàííÿ ïî÷àëîñÿ, ö³ çì³íè ìàþòü ëèøå ÷àñòêîâèé, à íå êîìïëåêñíèé õàðàêòåð. ßêùî êëàñèô³êóâàòè ä³þ÷èé ìåõàí³çì óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèì ðîçâèòêîì çà ñèñòåìî ôîðìóþ÷èìè åëåìåíòàìè, òî éîãî ìîæíà â³äíåñòè äî ìîäåëåé ïåðøîãî òèïó âçàºìî䳿 ì³æ îðãàíàìè çàãàëüíîäåðæàâíîãî ³ ðåã³îíàëüíîãî ð³âí³â, òîáòî ïåðø³ ï³äïîðÿäêîâóþòü 䳿 ðåã³îíàëüíèõ îðãàí³â óïðàâë³ííÿ. Òàêèì ÷èíîì, âîíè âèêîíóþòü ðîëü âèêîíàâö³â äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè. ¯õ ôóíêö³¿ çâîäÿòüñÿ äî âèçíà÷åííÿ ïåðåë³êó åêîíîì³÷íèõ ïðîáëåì, õàðàêòåðíèõ äëÿ ïåâíîãî ðåã³îíó, à òàêîæ îö³íêè ¿õ ç ìåòîþ âèçíà÷åííÿ ð³âíÿ ïð³îðèòåòíîñò³ â ðàìêàõ ö³ëüîâîãî áëîêó äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè, à òàêîæ ïîäàëüøîãî âèð³øåííÿ ìîæëèâîñò³ âêëþ÷åííÿ öèõ ïðîãðàì, äî â³äïîâ³äíèõ (êîðîòêî-, ñåðåäíüîñòðîêîâèõ) äåðæàâíèõ ïðîãðàì ñîö³àëüíîãî ðîçâèòêó êðà¿íè, ðîçâ'ÿçàííÿ ïèòàíü ðåñóðñíîãî çàáåçïå÷åííÿ òàêîãî ï³äõîäó ïîëÿãຠâ òîìó, ùî ðåã³îíàëüí³ ïðîáëåìè ðîç÷èíÿëî. Ôóíêö³îíàëüíà (ï³äòðèìêà ï³äïðèºìíèöòâà, ðåãóëþâàííÿ ïðîáëåìàòèêè ó ïëàí³ ðîçâÿçàííÿ ðåã³îíàëüíèõ ïðîáëåì çàáåçïå÷óºòüñÿ ÷åðåç îðãàí³çàö³¿ ðåã³îíàëüíîãî ð³âíÿ, ¿õ ðåã³îíàëüí³ ñòðóêòóðè òà ÷åðåç îðãàíè âèêîíàâ÷î¿ âëàäè, îðãàíè ôàêòè÷íî ï³äïîðÿäêîâàí³ çàçíà÷åíèì ñòðóêòóðàì. Ïðàâîâå ïîëå ó ðåã³îí³ , ðåãóëþº (Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâ³ äåðæàâí³ àäì³í³ñòðàö³¿"), â³í äåìîíñòðóº ìîæëèâ³ñòü (äåöåíòðàë³çàö³¿ ôóíêö³é ó ñèñòåì³ äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ - Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâå ñàìîâðÿäóâàííÿ".  íüîìó âèíèêຠñóïåðå÷í³ñòü ì³æ çàâäàííÿìè, ïîâíîâàæåííÿìè ³ â³äïîâ³äàëüí³ñòüþ çà ðåçóëüòàòè âëàäè. Ìåõàí³çì öåíòðàë³çîâàíîãî óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèìè óòâîðåííÿìè äîïîâíþº ñèñòåìà ô³íàíñîâîãî çàáåçïå÷åííÿ ïðîâåäåííÿ äåðæàâíî¿ ïîë³òèêè, ÿêà ñïèðàºòüñÿ íà äåðæàâíèé áþäæåò.

  • 16400. Розвиток сукупної пропозиції в Україні
    Информация пополнение в коллекции 06.11.2010

    Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду і значна частка виробничих потужностей і робочої сили не використовується. На цьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення у виробництво невикористовуваних ресурсів не генерує значного тиску в напрямі зростання цін. Річ у тім, що обсяг національного продукту ще такий невеликий, що його збільшення не супроводжується виникненням дефіциту ресурсів або слабин у виробництві, котрі стимулюють зростання цін. Люди, які місяцями були без роботи, не вимагають підвищення зарплати одразу після повернення на робочі місця. Оскільки підприємці можуть отримати працю та інші вхідні ресурси за більш-менш стабільними цінами, витрати виробництва за збільшення його обсягу не зростають, і не має причин для підвищення цін на товари і послуги. Отже, збільшення обсягу виробництва на кейнсіанському відрізкові не веде до помітного зростання цін, бо витрати на одиницю продукції відчутно не змінюються.