Ринок кредитних ресурсів
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Основи ринкової економіки”
за темою “Ринок кредитних ресурсів”
Зміст
1. Сутність, структура та функції ринку кредитних ресурсів
2. Банківська система України, як основний елемент ринку кредитних ресурсів
3.Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути
Висновок.
Література:
1. Сутність, структура та функції ринку кредитних ресурсів
Для визначення сутності сучасного ринку капіталів необхідно звернутися до поняття позичкового капіталу як економічної категорії. Позичковий капітал це кошти, віддані в позичку за визначений відсоток за умови повернення. Формою руху позичкового капіталу є кредит.
Основними джерелами позичкового капіталу служать грошові капітали (кошти), що вивільняються в процесі відтворення. До них відносяться:
- амортизаційний фонд підприємств, який призначений для утворення, розширення і відновлення основних виробничих фондів;
- частина оборотного капіталу в грошовій формі, що вивільнюється в процесі реалізації продукції і здійснення матеріальних витрат;
- кошти, що утворюються в результаті розривів між одержанням грошей від реалізації товарів і виплатою заробітної плати;
- прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва;
- грошові доходи і заощадження всіх прошарків населення;
- грошові накопичення держави у вигляді коштів від володіння державною власністю, доходи від виробничої, комерційної і фінансової діяльності уряду, а також позитивні сальдо центрального і місцевих бюджетів.
За останні 20-30 років у якості джерела позичкового капіталу все активніше використовуються заощадження населення. Ця тенденція характерна для США, Англії, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Японії й інших країн. Як правило, заощадження населення втілюються в банківські внески, у резерви пенсійних фондів, страхових компаній, а також у закупівлю різноманітних цінних паперів.
Сучасна структура ринку позичкових капіталів характеризується двома основними ознаками: терміновою і інституціональною.
За терміновою ознакою розрізняють грошовий ринок, на якому даються кредити на період від декількох тижнів до одного р., і безпосередньо ринок капіталів, де кошти видаються на більш тривалі терміни: від р. до пяти років (ринок середньострокових кредитів) і від пяти і більше років (ринок довгострокових кредитів).
За інституціональною ознакою сучасний ринок позичкових капіталів поділяється за наявністю двох основних ланок: кредитної системи (сукупності різноманітних кредитно-фінансових інститутів) і ринку цінних паперів, що поділяється на первинний ринок, де продаються і купуються нові емісії цінних паперів, біржовий (вторинний) ринок, де купуються і продаються раніше випущені цінні папери, а також позабіржовий ринок, де відбувається реалізація цінних паперів, що не можуть бути продані на біржі. Такий ринок ще називається вуличним.
Термінові і інституціональні ознаки ринку позичкових капіталів характерні для всіх країн. Водночас про стан національного ринку судять по інституціональній ознаці, тобто по наявності двох основних ярусів; кредитної системи і ринку цінних паперів.
Найбільш розвинутими є ринки капіталів США, країн Західної Європи і Японії. У цих країнах існують розгалужені, гнучкі ринки капіталів з добре розвинутими двома основними ярусами і розгалуженою мережею різноманітних кредитно-фінансових інститутів. У той же час, ринок капіталу в США знаходиться в привілейованому положенні, оскільки зазначені характеристики в ньому подані значно яскравіше і глибше.
Збільшення масштабів накопичення грошового капіталу в умовах сучасного ринку обумовило розвиток ринку позичкових капіталів. Під впливом попиту і пропозиції відбувається рух позичкового капіталу: капітал, що накопичується у вигляді коштів, перетворюється безпосередньо в позичковий капітал.
Ринок позичкових капіталів як економічна категорія виражає соціально-економічні відносини, що визначаються законами ринкового господарювання, що формують у кінцевому підсумку його сутність, тобто звязки і відносини як усередині самого ринку, так і у взаємодії з іншими економічними категоріями.
Грошовий капітал вивільняється в процесі відтворення. Він направляється туди у вигляді позичкового капіталу через ринок, а потім знову повертається до кредитора (банкам і іншим кредитно-фінансовим інститутам).
Сутність ринку позичкових капіталів не залежить від того, який грошовий капітал використовується на ньому: власний або чужий, акумульований, тобто не має значення, чи веде банкір свою справа лише за допомогою власного капіталу або тільки за допомогою капіталу, депонованого в нього.
Зміст, характер використання, закономірності розвитку ринку позичкових капіталів визначаються соціально-економічними відносинами способу виробництва. У свою чергу сутність цього ринку визначає конкретну роль, що він виконує в сучасному механізмі ринкової економіки.
Ринок позичкових капіталів сприяє зростанню виробництва і товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації науково-технічної революції, відновленню основного капіталу. У цьому змісті ринок опосередковує різноманітні фази відтворення, є своєрідною опорою матеріаль