Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія
Вид материала | Документы |
СодержаниеВикористана література Пояснювальна записка 10-й клас (гуманітарний) Зміст теми Практична робота Лабораторна робота № 3. Лабораторні роботи Лабораторні роботи |
- Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
- Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 432.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 421.03kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 354.72kb.
Використана література
- Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 6—11 класи. —К.: Перун, 1998.
- Програми спеціалізованих класів (шкіл) хіміко-біологічного профілю середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 8—11 класи. — К.: Рад. школа, 1990.
- Програми для профільних шкіл, ліцеїв та гімназій з поглибленим вивченням біології. Біологія. 8—11 класи. — К.: Перун, 1996.
- Принципы составления базисних и функциональных программ: Сб. науч. тр. /Редкол.: А.А.Пинский (отв. ред.) и др. — М.: Изд. АПН СССР, 1983. — 84 с.
- Ргоgram nauсzania. Przyroda w klasach 4—6. — Warszawa, 1999.
ПРОГРАМИ
для загальноосвітніх навчальних закладів
гуманітарного і природничо-математичного
напряму навчання
БІОЛОГІЯ
10—11 класи
^
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних
закладів на 2001/2002—2004/2005 навчальні роки, врахо-
вуючи вимоги Закону України «Про загальну середню
освіту», передбачають поступовий перехід на нову струк-
туру, оновлений зміст загальної середньої освіти, фор-
мування мережі різнопрофільних класів у старшій школі.
Зміст біології як навчальної дисципліни в старшій
школі залежить від обраного напрямку освіти. Варіа-
тивність біологічної освіти в середній школі може
здійснюватися залежно від конкретних умов з урахуван-
ням інтересів та нахилів школярів.
Вивчення біології передбачено як обов'язковий предмет у класах усіх профілів. Програма для гуманітарного
профілю передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Проте біологічні знання мають становити основу для формування в учнів наукового світогляду, розвитку емоційної сфери особистості, відповідального ставлення до природи, мотивації здорового способу життя, стратегії виживання в сучасних умовах. Зміст програми скорочений порівняно з чинною програмою, але достатній для завершення біологічної освіти в середній загальноосвітній школі. У програмі особлива увага звертається на вивчення питань генетики людини, методів її дослідження, питань пізнання природи засобами мистецтва. Посилюються народознавчий та екологічний аспекти під час вивчення процесів і явищ живої природи, практична спрямованість вивчення розділів біології.
Зміст програми для природничого профілю передбачає роз-
виток в учнів стійких інтересів і творчих здібностей до вивчен-
ня біології, формування спеціальних умінь вивчення живої при-
роди. Із цією метою зміст окремих розділів і тем програми
природничого профілю поглиблено і розширено порівняно з
чинною програмою, збільшено кількість лабораторних і прак-
тичних робіт, передбачено години для семінарських занять, ек-
скурсій, польового практикуму, використання матеріальної бази
навчальних закладів і науково-дослідних інститутів.
У класах математичного та технологічного профілю біологія вивчається за чинними програмами з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.
Програма дає право вчителю творчо підходити до реалі-
зації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в
зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень
підготовки школярів, інтереси та нахили учнів, учитель може
запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним
обґрунтуванням доцільності внесених змін.
^ 10-й клас (гуманітарний)
(34 год, 1 год на тиждень, 1 год резервна)
№ п/п | К-сть год | ^ Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
1 | 2 | 3 | 4 |
| 2 | Вступ. Основні властивості організмів. Короткий нарис історії розвитку біології. Видатні вчені- біологи світу й України. Рівні організації живої матерії | Учень називає: — видатних учених-біологів; — основні властивості організмів. Наводить приклади: — значення біологічної науки в житті людини і суспільства; — застосування різних методів у вивченні живої природи. Характеризує: — основні етапи розвитку біології; — основні властивості організмів; — біологічне пізнання як соціальний процес; — поняття «гіпотеза», «теорія», «закон»; — рівні організації живої матерії |
1 | 2 | 3 | 4 |
РОЗДІЛ 7. Універсальні властивості організмів | |||
1 | 8 | Єдність хімічного складу організмів. Елементний склад живих організмів. Неорганічні сполу- ки: вода і мінераль- ні солі. Органічні сполуки: малі орга- нічні молекули (моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, ліпіди). Макромолекули (полісахариди, біл- ки, нуклеїнові кис- лоти), їхня будова, властивості, функ- ції. Демонстрування моделей будови ор- ганічних молекул, моделей-аплікацій. Лабораторна робота № 1. Вивчення власти- востей ферментів. ^ Практична робота № 1. Розв'язування елементарних вправ з молекулярної біології | Учень називає: — органогенні елементи; — органічні речовини. Наводить приклади: — функцій органічних речовин; — застосування ферментів у господарстві. Характеризує: — хімічні елементи, найважливіші для організмів; — молекулярний рівень органі- зації живого; — роль води та інших неорганіч- них речовин; — функції ліпідів і вуглеводів; — поняття «біополімер»; — будову, властивості та функ- ції білків і нуклеїнових кислот. Обґрунтовує: — взаємозв'язок будови орга- нічних речовин з їх функціями. Пояснює: — хімічну сталість організмів. Спостерігає: — дію ферментів. Застосовує знання для: — розв'язання вправ з молеку- лярної біології; — профілактики захворювань, що виникли через нестачу дея- ких хімічних елементів. Робить висновок про: — єдність хімічного складу орга- нізмів; — єдність хімічного складу жи- вої і неживої природи. Дотримується правил: — техніки безпеки під час вико- нання лабораторних і практич- них робіт |
2 | 5 | Структурна склад- ність і впорядко- ваність організмів. | Учень називає: — типи організації клітин. Наводить приклади: |
1 | 2 | 3 | 4 |
| | Історія вивчення клітини. Будова клітин прокаріотів і евкаріотів. Клітинні мембрани. Поверхневий апарат клітини, його функції. Демонстрування моделей, схем. Лабораторна робота № 2. Будова клітин прокаріотів і евкаріотів. | — прокаріотичних та евкаріотичних організмів. Розпізнає: — клітини прокаріотів і евка- ріотів на малюнках і таблицях. Характеризує: — клітинну теорію Т.Шванна та її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; — будову клітини прокаріотів і евкаріотів; — особливості будови і функції клітинних мембран; — поверхневий апарат клітини, його функції. Порівнює; — два типи організації клітин; — поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин. Обґрунтовує: — взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем. Застосовує знання: — про мембрани, поверхневий апарат для доведення єдності органічного світу. Робить висновок: — про загальний план будови клітин усіх організмів |
3 | 6 | Цитоплазма, її компоненти. Цито- золь, цитоскелет. Немембранні орга- нели — рибосоми, клітинний центр. Біосинтез білка. Одномембранні органели: ендоп- лазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Двомембранні ор- ганели: мітохондрії | Учень називає: — органели клітини. Наводить приклади: — процесів, які відбуваються в цитоплазмі клітини. Характеризує: — цитоплазму, її компоненти; — функціональне значення цитозолю і цитоскелета; — будову і функції органел клітини; — процеси біосинтезу білка, фотосинтезу, дихання. Обґрунтовує: |
1 | 2 | 3 | 4 |
| | і пластиди. Фото- синтез, дихання. ^ Лабораторна робота № 3. Рух цитоплазми, явища плазмолізу і деплазмолізу в клітинах рослин | — взаємозв'язок будови органел і їх функцій; — роль клітинного центру в організації цитоскелета; — об'єднання одномембран- них органел в єдину систему; — значення двомембранних ор- ганел в енергетичному обміні. Порівнює: — будову і функції мітохондрій та пластид; — процеси, які відбуваються в цитоплазмі прокаріотів і евка- ріотів. Спостерігає: — рух цитоплазми в клітинах рослин, явище плазмолізу і деплазмолізу. Робить висновки: — цитозоль — внутрішнє середовище клітини; — цитоскелет — опорно-рухо- ва система клітини; — одномембранні органели — система відокремлення синте- зованих речовин; — двомембранні органели — система енергетичного обміну |
4 | 5 | Ядро, його компо- ненти. Функції яд- ра. Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз. Каріотип. Клітина як цілісна система. Обмін речовин і енергії в клітині. Сучасна клітинна теорія. ^ Лабораторні роботи № 4. Мітотичний поділ клітин. № 5. Будова хромосом | Учень називає: — організми, які мають ядро в клітинах; — функції ядра. Наводить приклади: — клітин, що діляться. Розпізнає: — структури ядра клітин на мікропрепаратах, електронних мікрофотографіях; — аутосоми і статеві хромосоми; — структурні компоненти хромосом; — фази мітозу. Характеризує: |
1 | 2 | 3 | 4 |
| | | — ядро, його будову та функції; — будову та функції хромосом; — стадії клітинного циклу; — процес мітозу; — клітину як цілісну систему; — сучасну клітинну теорію. Порівнює: — обмін речовин і енергії в ав- тотрофних і гетеротрофних, ае- робних і анаеробних організмів; — клітинну теорію Т.Шванна із сучасною клітинною теорією; — клітини прокаріотів і евкаріо- тів. Обґрунтовує: — подібність і відмінності в будові клітин; — значення вивчення каріотипу; — значення видової сталості кіль- кості, форми і розмірів хромосом; — роль ферментів в обміні речовин; — зв'язок пластичного і енерге- тичного обміну в клітині. Пояснює: — зв'язок між будовою і життє- діяльністю клітини; — адаптивний характер виник- нення тканин та органів рослин і тварин, грибів. Застосовує знання: — про процеси життєдіяльності клітини для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу. Робить висновок: — про біологічну роль ядра; — клітина — елементарна цілісна жива система |
5 | 7 | Організми. Неклі- тинні організми. Одноклітинні ор- ганізми, явище колоніальності. | Учень називає: — одноклітинні й багатоклітинні організми; — неклітинні форми життя; — тканини; |
1 | 2 | 3 | 4 |
| | Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини. Регуляція їх функцій. ^ Лабораторні роботи № 6. Будова тканин тваринного організму. № 7. Будова тканин рослинного організму. Демонстрування моделей, схем клі- тин, моделей аплі- кацій: біосинтез білків, реплікація, фотосинтез тощо. Схем, таблиць, малюнків | — органи. Наводить приклади: — хвороб людини, які викли- каються вірусами, пріонами та бактеріями. Характеризує: — особливості вірусів, пріонів та бактерій, їх роль у природі й житті людини; — особливості прокаріотичних організмів; — особливості одноклітинних організмів; — тканинний, органний, орга- нізмний рівні організації жи- вого; — тканини рослин і тварин; — принципи організації і функціонування багатоклітин- них організмів; — регуляторні системи багато- клітинних організмів. Порівнює: — регуляцію функцій організ- му рослин і тварин. Обґрунтовує: — значення процесу диферен- ціювання клітин, утворення тканин та органів. Пояснює: — адаптивний характер виникнення тканин і органів у багатоклітинних організмів. Застосовує знання: — про процеси життєдіяль- ності вірусів, пріонів і бактерій для профілактики інфекційних хвороб, інших видів діяльності людини. Робить висновок: — організм — відкрита система; — організм — цілісна система, здатна до саморегуляції |