Geum.ru

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія

Вид материалаДокументы

Содержание


Використана література
Пояснювальна записка
10-й клас (гуманітарний)
Зміст теми
Практична робота
Лабораторна робота № 3.
Лабораторні роботи
Лабораторні роботи
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
^

Використана література

  1. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 6—11 класи. —К.: Перун, 1998.
  2. Програми спеціалізованих класів (шкіл) хіміко-біологічного профілю середньої загальноосвітньої школи. Біологія. 8—11 класи. — К.: Рад. школа, 1990.
  3. Програми для профільних шкіл, ліцеїв та гімназій з поглибленим вивченням біології. Біологія. 8—11 класи. — К.: Перун, 1996.
  4. Принципы составления базисних и функциональных программ: Сб. науч. тр. /Редкол.: А.А.Пинский (отв. ред.) и др. — М.: Изд. АПН СССР, 1983. — 84 с.
  5. Ргоgram nauсzania. Przyroda w klasach 4—6. — Warszawa, 1999.

ПРОГРАМИ

для загальноосвітніх навчальних закладів

гуманітарного і природничо-математичного

напряму навчання

БІОЛОГІЯ
10—11 класи
^
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних
закладів на 2001/2002—2004/2005 навчальні роки, врахо-
вуючи вимоги Закону України «Про загальну середню
освіту», передбачають поступовий перехід на нову струк-
туру, оновлений зміст загальної середньої освіти, фор-
мування мережі різнопрофільних класів у старшій школі.

Зміст біології як навчальної дисципліни в старшій
школі залежить від обраного напрямку освіти. Варіа-
тивність біологічної освіти в середній школі може
здійснюватися залежно від конкретних умов з урахуван-
ням інтересів та нахилів школярів.

Вивчення біології передбачено як обов'язковий предмет у класах усіх профілів. Програма для гуманітарного
профілю передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Проте біологічні знання мають становити основу для формування в учнів наукового світогляду, розвитку емоційної сфери особистості, відповідального ставлення до природи, мотивації здорового способу життя, стратегії виживання в сучасних умовах. Зміст програми скорочений порівняно з чинною програмою, але достатній для завершення біологічної освіти в середній загальноосвітній школі. У програмі особлива увага звертається на вивчення питань генетики людини, методів її дослідження, питань пізнання природи засобами мистецтва. Посилюються народознавчий та екологічний аспекти під час вивчення процесів і явищ живої природи, практична спрямованість вивчення розділів біології.

Зміст програми для природничого профілю передбачає роз-
виток в учнів стійких інтересів і творчих здібностей до вивчен-
ня біології, формування спеціальних умінь вивчення живої при-
роди. Із цією метою зміст окремих розділів і тем програми
природничого профілю поглиблено і розширено порівняно з
чинною програмою, збільшено кількість лабораторних і прак-
тичних робіт, передбачено години для семінарських занять, ек-
скурсій, польового практикуму, використання матеріальної бази
навчальних закладів і науково-дослідних інститутів.

У класах математичного та технологічного профілю біологія вивчається за чинними програмами з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалі-
зації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в
зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень
підготовки школярів, інтереси та нахили учнів, учитель може
запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним
обґрунтуванням доцільності внесених змін.

^ 10-й клас (гуманітарний)

(34 год, 1 год на тиждень, 1 год резервна)



№
п/п

К-сть
год

^ Зміст теми

Навчальні досягнення учнів

1

2

3

4




2

Вступ.

Основні

властивості

організмів.

Короткий

нарис історії

розвитку

біології.

Видатні вчені-

біологи світу й

України. Рівні

організації

живої матерії

Учень називає:

— видатних учених-біологів;

— основні властивості

організмів.

Наводить приклади:

— значення біологічної науки в

житті людини і суспільства;

— застосування різних методів у

вивченні живої природи.

Характеризує:

— основні етапи розвитку

біології;

— основні властивості

організмів;

— біологічне пізнання як

соціальний процес;

— поняття «гіпотеза», «теорія»,

«закон»;

— рівні організації живої матерії




1
2
3
4

РОЗДІЛ 7. Універсальні властивості організмів

1

8

Єдність хімічного

складу організмів.

Елементний склад

живих організмів.

Неорганічні сполу-

ки: вода і мінераль-

ні солі. Органічні

сполуки: малі орга-

нічні молекули (моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, ліпіди).

Макромолекули

(полісахариди, біл-

ки, нуклеїнові кис-

лоти), їхня будова,

властивості, функ-

ції.


Демонстрування

моделей будови ор-

ганічних молекул,

моделей-аплікацій.


Лабораторна

робота № 1.

Вивчення власти-

востей ферментів.


^ Практична робота

№ 1. Розв'язування

елементарних вправ

з молекулярної

біології

Учень називає:

— органогенні елементи;

— органічні речовини.

Наводить приклади:

— функцій органічних речовин;

— застосування ферментів у

господарстві.

Характеризує:

— хімічні елементи,

найважливіші для організмів;

— молекулярний рівень органі-

зації живого;

— роль води та інших неорганіч-

них речовин;

— функції ліпідів і вуглеводів;

— поняття «біополімер»;

— будову, властивості та функ-

ції білків і нуклеїнових кислот.

Обґрунтовує:

— взаємозв'язок будови орга-

нічних речовин з їх функціями.

Пояснює:

— хімічну сталість організмів.

Спостерігає:

— дію ферментів.

Застосовує знання для:

— розв'язання вправ з молеку-

лярної біології;

— профілактики захворювань,

що виникли через нестачу дея-

ких хімічних елементів.

Робить висновок про:

— єдність хімічного складу орга-

нізмів;

— єдність хімічного складу жи-

вої і неживої природи.

Дотримується правил:

— техніки безпеки під час вико-

нання лабораторних і практич-

них робіт

2

5

Структурна склад-

ність і впорядко-

ваність організмів.

Учень називає:

— типи організації клітин.

Наводить приклади:

1

2

3

4







Історія вивчення

клітини. Будова

клітин прокаріотів і

евкаріотів. Клітинні

мембрани.

Поверхневий

апарат клітини,

його функції.


Демонстрування

моделей, схем.


Лабораторна

робота № 2. Будова клітин прокаріотів і евкаріотів.

— прокаріотичних та

евкаріотичних організмів.

Розпізнає:

— клітини прокаріотів і евка-

ріотів на малюнках і таблицях.

Характеризує:

— клітинну теорію Т.Шванна та

її роль в обґрунтуванні

єдності органічного світу;

— будову клітини прокаріотів і

евкаріотів;

— особливості будови і функції

клітинних мембран;

— поверхневий апарат клітини,

його функції.

Порівнює;

— два типи організації клітин;

— поверхневий апарат клітин

бактерій, грибів, рослин і

тварин.

Обґрунтовує:

— взаємозв'язок клітини із

зовнішнім середовищем.

Застосовує знання:

— про мембрани, поверхневий

апарат для доведення єдності

органічного світу.

Робить висновок:

— про загальний план будови

клітин усіх організмів

3

6

Цитоплазма, її

компоненти. Цито-

золь, цитоскелет.

Немембранні орга-

нели — рибосоми,

клітинний центр.

Біосинтез білка.

Одномембранні

органели: ендоп-

лазматична сітка,

апарат Гольджі,

лізосоми, вакуолі.

Двомембранні ор-

ганели: мітохондрії

Учень називає:

— органели клітини.

Наводить приклади:

— процесів, які відбуваються в

цитоплазмі клітини.

Характеризує:

— цитоплазму, її компоненти;

— функціональне значення

цитозолю і цитоскелета;

— будову і функції органел

клітини;

— процеси біосинтезу білка,

фотосинтезу, дихання.

Обґрунтовує:

1

2
3

4







і пластиди. Фото-

синтез, дихання.


^ Лабораторна робота № 3. Рух цитоплазми, явища плазмолізу і деплазмолізу в

клітинах рослин

— взаємозв'язок будови органел

і їх функцій;

— роль клітинного центру в

організації цитоскелета;

— об'єднання одномембран-

них органел в єдину систему;

— значення двомембранних ор-

ганел в енергетичному обміні.

Порівнює:

— будову і функції мітохондрій

та пластид;

— процеси, які відбуваються в

цитоплазмі прокаріотів і евка-

ріотів.

Спостерігає:

— рух цитоплазми в клітинах

рослин, явище плазмолізу і

деплазмолізу.

Робить висновки:

— цитозоль — внутрішнє

середовище клітини;

— цитоскелет — опорно-рухо-

ва система клітини;

— одномембранні органели —

система відокремлення синте-

зованих речовин;

— двомембранні органели —

система енергетичного обміну

4

5

Ядро, його компо-

ненти. Функції яд-

ра. Клітинний цикл.

Мітоз. Мейоз.

Каріотип. Клітина

як цілісна система.

Обмін речовин і

енергії в клітині.

Сучасна клітинна

теорія.


^ Лабораторні роботи

№ 4. Мітотичний

поділ клітин.

№ 5. Будова

хромосом

Учень називає:

— організми, які мають ядро в

клітинах;

— функції ядра.

Наводить приклади:

— клітин, що діляться.

Розпізнає:

— структури ядра клітин на

мікропрепаратах, електронних

мікрофотографіях;

— аутосоми і статеві

хромосоми;

— структурні компоненти

хромосом;

— фази мітозу.

Характеризує:

1

2

3

4










— ядро, його будову та функції;

— будову та функції хромосом;

— стадії клітинного циклу;

— процес мітозу;

— клітину як цілісну систему;

— сучасну клітинну теорію.

Порівнює:

— обмін речовин і енергії в ав-

тотрофних і гетеротрофних, ае-

робних і анаеробних організмів;

— клітинну теорію Т.Шванна із

сучасною клітинною теорією;

— клітини прокаріотів і евкаріо-

тів.

Обґрунтовує:

— подібність і відмінності в

будові клітин;

— значення вивчення каріотипу;

— значення видової сталості кіль-

кості, форми і розмірів хромосом;

— роль ферментів в обміні

речовин;

— зв'язок пластичного і енерге-

тичного обміну в клітині.

Пояснює:

— зв'язок між будовою і життє-

діяльністю клітини;

— адаптивний характер виник-

нення тканин та органів рослин і

тварин, грибів.

Застосовує знання:

— про процеси життєдіяльності

клітини для підтвердження ідеї

матеріальної єдності світу.

Робить висновок:

— про біологічну роль ядра;

— клітина — елементарна цілісна

жива система

5

7

Організми. Неклі-

тинні організми.

Одноклітинні ор-

ганізми, явище

колоніальності.

Учень називає:

— одноклітинні й багатоклітинні

організми;

— неклітинні форми життя;

— тканини;




1

2

3

4







Багатоклітинні

організми: гриби,

рослини, тварини. Регуляція їх функцій.


^ Лабораторні роботи

№ 6. Будова тканин

тваринного

організму.

№ 7. Будова тканин

рослинного

організму.


Демонстрування

моделей, схем клі-

тин, моделей аплі-

кацій: біосинтез

білків, реплікація,

фотосинтез тощо.

Схем, таблиць,

малюнків

— органи.

Наводить приклади:

— хвороб людини, які викли-

каються вірусами, пріонами

та бактеріями.

Характеризує:

— особливості вірусів, пріонів

та бактерій, їх роль у природі

й житті людини;

— особливості прокаріотичних

організмів;

— особливості одноклітинних

організмів;

— тканинний, органний, орга-

нізмний рівні організації жи-

вого;

— тканини рослин і тварин;

— принципи організації і

функціонування багатоклітин-

них організмів;

— регуляторні системи багато-

клітинних організмів.

Порівнює:

— регуляцію функцій організ-

му рослин і тварин.

Обґрунтовує:

— значення процесу диферен-

ціювання клітин, утворення

тканин та органів.

Пояснює:

— адаптивний характер

виникнення тканин і органів у

багатоклітинних організмів.

Застосовує знання:

— про процеси життєдіяль-

ності вірусів, пріонів і бактерій

для профілактики інфекційних

хвороб, інших видів діяльності

людини.

Робить висновок:

— організм — відкрита система;

— організм — цілісна система,

здатна до саморегуляції