Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія

Вид материалаДокументы

Содержание


Біологія. 6–11 класи
Пояснювальна записка
Рівні навчальних досягнень учнів
РОЗДІЛ 1. Царство Рослини
Практична робота
Лабораторні роботи
5. Особливості будови плавуна булавоподібного і хвоща польового*. № 6.
Практична робота
РОЗДІЛ 2. Царство Гриби
Лабораторні роботи
РОЗДІЛ 3. Царство Дроб'янки
РОЗДІЛ 4. Живі організми і довкілля
Учні повинні засвоїти основні поняття
Лабораторні роботи
Лабораторні роботи№ 11.
Учні повинні засвоїти основні терміни та поняття
Лабораторна робота № 1.
Лабораторна робота
Практичні роботи
Лабораторна робота № 3.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Головне управління змісту освіти

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПРОГРАМИ

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

БІОЛОГІЯ


6 – 11

класи

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України

№ 1/1 1-3580 від 22.08.2001)

Київ 2001


Затверджено Міністерством освіти і науки України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

БІОЛОГІЯ

6–11 класи

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

гуманітарного і природничо-математичного

напрямів навчання

БІОЛОГІЯ

10–11 класи

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

з поглибленим вивченням біології

БІОЛОГІЯ

8–11 класи

Програми підготували:

^ Біологія. 6–11 класи: П. Балан, Л.Ващенко, А.Вихренко,

О.Данилова, В.Курсон, М.Макарчук, Н.Матяш, С.Морозюк

Біологія. 10–11 класи: О.Данилова, В.Курсон, Н.Матяш

Біологія. 8–11 класи: П. Балан, Ю.Вервес, В.Войцицький,

М.Кучеренко

Відповідальна за випуск

начальник відділу природничо-математичної та

технологічної освіти Головного управління змісту освіти

Міністерства освіти і науки України Л.Ващенко


© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук України, 2001

© П. Балан, Л.Ващенко, А.Вихренко та ін., 2001


Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

ПРОГРАМИ

для загальноосвітніх навчальних закладів

БІОЛОГІЯ

6—11 класи

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Шкільний курс «Біологія» покликаний стати провідни­ком гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здо­рового способу життя, формувати компетенції, яких потре­бує сучасне життя.

До основних компетенцій, що характеризують цілісну особистість, відносять:

соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відпо­відальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у регулюванні конфліктів ненасильницьким шля­хом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства;

полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, поваги до їхньої мови, релігії, культури;

комунікативні, що передбачають опанування важли­вим у роботі й суспільному житті усним та писемним спілку­ванням, оволодіння кількома мовами;
  • інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві, передбачають оволодіння інформа­ційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;
  • саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою і готовністю навчатись як у професійному відношенні, так і в
    особистому та суспільному житті;
  • компетенції, які реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Шкільний предмет «Біологія» належить до освітньої галузі «Природознавство», яка передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-науко­ву картину світу, роль і місце людини в довкіллі, її мо­ральну відповідальність за збереження природи і цивілі­зації в цілому.

Функції шкільного курсу «Біологія» в системі освіти ви­значаються, насамперед, специфікою предмета, в основі якого лежить наука про природу. Людина — частина при­роди, її існування можливе за умови встановлення гармо­нійних стосунків з довкіллям і дбайливого ставлення до нього.

Завдання шкільного предмета «Біологія»:
  • оволодіння знаннями про структуру і принципи фун­к-ціонування живих систем як відображення картини біологічної реальності, їх онто- і філогенез; взаємозв'язки між живими системами, неживою природою; оволодіння методологією наукового пізнання;
  • формування вмінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого як унікальної частини біосфери;
  • засвоєння знань про застосування біологічних закономір-ностей у різних сферах культури;
  • оволодіння вміннями самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей; умін­нями спостерігати, досліджувати і пояснювати явища природи; застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка);
  • розвиток розумових здібностей та якостей особистості (теоретичного стилю мислення, пізнавального інтересу, уяви, уваги, пам'яті тощо), прагнення до самоосвіти;

— формування емоційно-ціннісного ставлення до приро­ди, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінно­стей.

Сучасна біологічна освіта і навчання спираються на такі вихідні положення:
  • логіка пізнання забезпечує розвивальний характер на­вчання і формування теоретичного мислення учнів;
  • теоретичні узагальнення є провідними змістовими еле­ментами;
  • особистісно зорієнтований процес навчання ґрунтується на гуманістичних засадах і забезпечує рівневу диференціацію;
  • використання сучасних технологій навчання.

Вивчення шкільного предмета «Біологія» здійснюється за такими змістовими лініями:

— методи наукового пізнання;

  • елементно-молекулярні основи життя;
  • організм — біологічна система;
  • розвиток індивідуальний та історичний;
  • різноманітність органічного світу;
  • надорганізмові системи.

Шкільний предмет «Біологія» є цілісним курсом. Його зміст розподіляється за роками навчання таким чином:
  • 6-й клас: розділи 1—4 «Царство Рослини», «Царство
    Гриби», «Царство Дроб'янки», «Організми і довкілля»;
  • 7-й клас: розділ 5 «Царство Тварини»;
  • 8—9-ті класи: розділ 6 «Біологія людини»;
  • 10—11-ті класи: розділи 7—9 «Універсальні власти­вості організмів», «Надорганізмові рівні організації живої
    природи», «Історичний розвиток органічного світу».

На вивчення цих розділів відводиться:

6—8-мі класи — по 68 годин (2 години на тиждень);

9-й клас — 51 година (І півріччя — 1 година на тиждень, II півріччя — 2 години на тиждень);

10-й клас — 34 години (1 година на тиждень);

11-й клас — 68 годин (2 години на тиждень).

Робота над новою редакцією чинної навчальної програ­ми здійснювалася в напрямку спрощення її змісту, звільнення навчальної інформації від надмірної деталізації. Це дало змогу вивільнити час для осмислення учнями навчального матеріалу, самостійної пізнавальної діяльності, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації і узагаль­нення знань, творчої діяльності, самоконтролю знань і умінь. Стисле формулювання понять теми дає змогу вчителю, вра­ховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчен­ня матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для вступних і узагальнюючих уроків, тематичного та підсумкового оцінювання.

Зміст тем приведений у відповідність з проектом дер­жавного стандарту. До кожної теми програми визначені обов'язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що можуть виражатися у різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо). Після ви­вчення теми учень має знати, а, отже, називати, наводити приклади, характеризувати, обґрунтовувати, пояснювати, визначати, розпізнавати, порівнювати, застосовувати знан­ня, робити висновки, дотримуватися правил техніки безпе­ки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в про­грамі основними вимогами до знань та вмінь учнів, учитель має змогу оцінити навчальні досягнення учнів.

Навчальний матеріал у програмі генерується навколо ос­новних біологічних ідей: різнорівнева організація живого, цілісність і саморегуляція живих систем, ідея еволюції, взає­мозв'язок будови і функції, взаємозв'язок організму і довкі­лля. Структурування навчального матеріалу навколо них ут­ворює стрижень курсу, що сприяє об'єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам'ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.

Під час конструювання змісту програми враховані сис-темно-структурний і функціональний підходи. Системно-структурний підхід дає змогу вийти за рамки описового характеру процесів живого, пояснити з позицій сучасної на­уки причини їх виникнення, розглядати конкретні поняття як часткові випадки вияву загально біологічних закономірно­стей, спрямувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, використання узагальненого підходу для пояснення конкретних процесів.

Функціональний підхід до вивчення живих організмів дає змогу скоротити морфологічні й анатомічні відомості та більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів різних царств живої природи. Застосування фун­кціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему і зорієнтує учнів на здоровий спосіб життя.

Зміст програми передбачає вивчення біології в 6-му класі розпочати з царства Рослини. Різноманітність представників царства вивчається в порядку ускладнення їх будови, почина­ючи із загальної характеристики таксонів. Особливості будо­ви, процеси життєдіяльності вивчаються з метою розуміння учнями пристосувань організмів до довкілля, їх ролі в природі й житті людини. Процеси життєдіяльності рослин вивчаються у зв'язку з їх внутрішньою будовою в темі «Основні функції рослинного організму», що сприяє кращому розумінню учня­ми взаємозв'язків будови і функцій організму як цілісної си­стеми. Різноманітність рослин у темі «Відділ Покритонасінні» можна вивчати на прикладі двох родин класу Однодольні й двох родин класу Дводольні рослини за вибором вчителя з урахуванням місцевих умов. Розділ «Царство Дроб'янки» можна вивчати після розділу «Царство Гриби», достатньо ознайоми­ти учнів з представниками царства, значенням їх у природі й житті людини. Вивчення біології в 6-му класі закінчується розділом «Організми і довкілля», у якому передбачено ознай­омлення учнів з надорганізмовим рівнем організації живого.

У 7-му класі розділ «Царство Тварини» розпочинається темою «Будова та життєдіяльність тварин», у якій розгляда­ються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму. У наступних темах вивчаються ос­новні групи тваринного світу. Особливості будови і проце­си життєдіяльності представників царства Тварини вивча­ються з метою з'ясування пристосування організмів до се­редовищ існування, їх ролі в природі й житті людини. Пи­тання систематики тварин, як і рослин, розглядаються на рівні великих таксономічних одиниць (царств, типів, іноді класів). Різноманітність типу Членистоногі вивчаються на прикладі двох рядів класу Ракоподібні, двох рядів комах з неповним перетворенням та трьох рядів комах з повним перетворенням. Різноманітність кісткових риб пропонуєть­ся вивчати на прикладі представників чотирьох рядів, різно­манітність птахів та ссавців — на прикладі п'яти рядів кілегрудих птахів і восьми рядів плацентарних ссавців (за вибо­ром учителя).

Курс «Біологія людини» у 8-му класі передбачає вивчен­ня організму людини за функціональним принципом. Його зміст уточнено, конкретизовано. У змісті курсу «Біологія людини» для 9-го класу відбулися суттєві зміни, пов'язані зі зменшенням кількості годин, відведених на його вивчення (51 год). З програми вилучено розділ «Молекулярні осно­ви», скорочено зміст таких тем, як «Розмноження та індиві­дуальний розвиток», «Вид Людина розумна». Внесено част­кові зміни в послідовність вивчення тем.

В основу змісту біології 10—11-х класів покладено ви­вчення рівнів організації живого (клітинний, організмовий, популяційний, видовий, біогеоценотичний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, взаємозв'язок з довкіллям. Розпочинається курс біології розділом «Універсальні властивості організмів», вивчаєть­ся хімічний склад організмів, будова і життєдіяльність клітин, функції тканин багатоклітинного організму, функціонування організму як системи. Знання про клітину становить основу розуміння законів спадковості й законо­мірностей мінливості. Цитологічні й генетичні поняття готують учнів до вивчення розмноження та індивідуально­го розвитку організмів. Екологічні закономірності вивча­ються в розділі «Надорганізмові рівні організації живої природи». Завершується курс розділом «Історичний роз­виток органічного світу». Знання біологічних закономірно­стей розширюються, поглиблюються знаннями про фак­тори еволюції, адаптації як результату еволюційного про­цесу. Сучасна система рослинного і тваринного світу вив­чається на рівні великих таксонів.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов'язковою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різни­ми способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як пра­вило, на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загально-навчальних та спеціальних умінь. Оцінювання навчаль­них досягнень учнів здійснюється вибірково або всіх учнів класу.

Урок, на якому проводиться практична робота, є уроком формування практичних умінь і навичок. Уміння застосову­вати теоретичні знання на практиці мають обов'язково оці­нюватися вчителем.

Лабораторні роботи, позначені в програмі зірочкою, вико­нуються за вибором учителя з урахуванням матеріально-тех­нічних можливостей, можуть бути замінені демонстрування.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалі­зації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки школярів, інтереси та нахили учнів, учитель може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методич­ним обґрунтуванням доцільності внесених змін.

Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин.

Основний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Вия­вити рівень навчальних досягнень учнів покликане оціню­вання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань,

ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за критеріями, наведеними в таблиці.


Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів з біології

^ Рівні

навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

1

2

3

І. Початковий

1

Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об'єкти; стикається з непереборними труднощами під час виконання лабораторних, практичних та інших робіт

2

Учень з допомогою вчителя або підручника наводить елементарні приклади й ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лаборатор-ні та практичні роботи без оформлення

3

Учень з допомогою вчителя або підручника фрагментарне характеризує окремі біологічні об'єкти; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з частковим їх оформленням без висновків

II. Середній

4

Учень з допомогою вчителя або підручника дає визначення окремих біологічних понять, неповно характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням




1

2

3

II. Серед­ній

5

Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, з допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись по консультацію до вчителя, оформляє їх, не зробивши вис-новків

6

Учень самостійно, але не повно відтворює навчальний матеріал; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів, наводить прості приклади; з допомогою вчителя розв'язує прості типові біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи

Ш.

Достатній

7

Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; розв'язує прості типові біологічні вправи та задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки

8

Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи, розв'язує типові біологічні вправи та задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки

9

Учень вільно відповідає на поставлені запитання; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі, виправляє помилки; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки




1

2

3

IV.

Високий

10

Учень обґрунтовано відповідає на запитання, передбачені навчальною програмою; самостійно аналізує і розкриває суть біологічних явищ, процесів, узагальнює, систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх виконання, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи




11

Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить обґрунтовані висновки




12

Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв'язків, самостійно оцінює та характеризує різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв'язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обґрунтовані висновки, справляється з додатковими завданнями

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне і підсумкове. Поточне оціню­вання не є обов'язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції: навчальну, дігностично-коригуючу, стимулюючу, виховну та ін., учитель може здійснювати його, врахо­вуючи психологічні особливості учнів.

Обов'язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється після (звершення вивчення теми або її частини згідно з переліком тем.

Тематична оцінка може виставлятися, у тому числі авто­матично, на підставі результатів оволодіння учнем матеріалом теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня тощо, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсум­кової письмової роботи, тестування, лабораторних і практич­них робіт; заліку, семінарських занять та інших форм вияв­лення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов'язковою.

Добираючи завдання для здійснення тематичного оціню­вання, слід керуватися переліком термінів та понять в кінці розділу програми і вимогами до знань, умінь, визначених до кожної теми нової редакції навчальної програми.

Реалізація чинної програми потребує діяльності вчителя, спрямованої на організацію пізнавальної діяльності школярів на уроці, розвиток розумових здібностей, формування емо­ційно-ціннісного ставлення до природи.

Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціа­льних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптималь­ного вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у про­цесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватися в умовах колективної діяльності. Добирати методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, відда­вати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, спрямованим на реалізацію принципу активності навчання.

Вивчення об'єктів живої природи, процесів життєдіяль­ності потребує використання натуральних об'єктів, техніч­них засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.

Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов'язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право само­стійно обирати час їх проведення, використовуючи при цьому години навчальної практики.

Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час вико­нання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт,

вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального став­лення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері.